www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коломійченко Олексій Сидорович Батько Посада Діти Дружина Мати Олексій Сидорович КоломійченкоНародився 18 30 березня 189

Коломійченко Олексій Сидорович

Олексій Сидорович Коломійченко
Народився 18 (30) березня 1898(1898-03-30)
Шпола
Помер 17 вересня 1974(1974-09-17) (76 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність лікар
Alma mater Київський університет
Галузь фізіологія, медицина
Заклад Інститут отоларингології Академії медичних наук України
Посада директор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
У шлюбі з Коломійченко Олександра Іванівна
Діти Коломійченко Сусанна Олексіївна
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломійченко.

Олексій Сидорович Коломійченко (нар. 18 (30) березня 1898(18980330), Шпола — 17 вересня 1974, Київ) — український радянський оториноларинголог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 20 грудня 1967 року), організатор і перший директор Інституту отоларингології Академії медичних наук України. Брат хірурга Михайла Коломійченка.

Біографія ред.

Народився 18 (30 березня) 1898 року в місті Шполі (тепер Черкаської області) в селянській родині. У 1919–1924 роках навчався в Київському медичному інституті. Одночасно з навчанням працював провідником-фельдшером на Південно-Західній залізниці.

З 1924 року працював лікарем-стажистом в Ізяславській дільничій лікарні Шепетівської округи. З 1928 року — у Київському інституті вдосконалення лікарів. Працював молодшим асистентом, старшим приват-доцентом, а з 1936 року — доцентом клініки.

У 1936 році призначений завідувачем великим дитячим оториноларингологічним відділенням, яке він організував вперше в Україні в районній лікарні імені М. І. Калініна. На цій базі його самостійна педагогічна діяльність почалася з читання лікарям курсантам Київського інституту удосконалення лікарів лекцій з оториноларингологічним захворювань дитячого віку. Клініка стала центром розвитку нового в той час напрямку оториноларингології — дитячої хірургії вуха, горла, носа.

У 1937–1940 роках детально розробив актуальні в той час питання лікування грудних дітей із захворюваннями вуха при токсичних диспепсіях. При цій патології в той час був високий відсоток смертності. О. С. Коломійченко запропонував і впровадив у практику антро-і тимпанопункцію, які виявилися дуже ефективними, сприяли зниженню смертності. Вперше в Києві та в Україні застосував видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї і бронхів без трахеотомії і широко впровадив у практику метод прямої ларингоскопії у дітей. Він також вперше використав нові в той час препарати — сульфідін і сульфазол при лікуванні дітей з отоантритами. Одночасно був консультантом Інституту охорони материнства і дитинства.

17 грудня 1940 року успішно захистив дисертацію, затвердження в науковому ступені доктора медичних наук отримав 17 травня 1941 року.

Під час німецько-радянської війни опинився в окупованому Києві. Працював в декількох оториноларингологічних закладах, в основному на території лікарні імені М. І. Калініна. Брав активну участь в наданні допомоги партизанам і учасникам київської підпільної організації. Рятував юнаків і дівчат від угону до Німеччини, поміщав їх в клініку під виглядом тяжкохворих, видавав фальшиві довідки.

З 1943 року завідував кафедрою оториноларингології стоматологічного факультету Київського медичного інституту. У 1944 - 1966 роках — завідувач кафедри отоларингології Інституту вдоскконалення лікарів, у 1952-1960роках — начальник відділення лікарні 4-го управління МОЗ УРСР. В 1960 році організував Київський НДІ отоларингології: у 1960 – 1974 роках — його перший директор, з 1974 року — науковий консультант.

Могила Олексія Коломійченка

Від 1919 року жив в Києві по вулиці Рейтарській, 17. Помер 17 вересня 1974 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Наукова і громадська діяльність ред.

Зробив значний внесок у розробку тонзилярної проблеми, діагностику й лікування пониженого слуху, запальних процесів середнього вуха, внутрішньочерепних ускладнень, консервативної терапії основних захворювань вуха, горла, носа, лікування травматичних ушкоджень, склероми верхніх дихальних шляхів, професійної патології органів слуху. Вдосконалив старі способи проведення операцій, розробив нові. Створив наукову школу отоларингології в Україні.

З 1958 року був головним редактором «Журналу вушних, носових і горлових хвороб», з 1964 року — голова правління Українського товариства оториноларингологів.

Відзнаки ред.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1955 року); лауреат Ленінської премії (за 1964 рік; за розробку та впровадження в практику слуховідновних операцій при отосклерозі).

Вшанування пам'яті ред.

меморіальна дошка на Зоологічній
меморіальна дошка на Рейтарській

В червні 1978 року Київському інституту отоларингології присвоєне ім'я Олексія Коломійченка. В інституті працює Музей імені Олексія Коломійченка. Біля входу в інститут за адресою Зоологічна, 3 8 травня 1978 року встановлена ​​бронзова меморіальна дошка з барельєфом ученого (скульптор М. К. Вронський, архітектор В. Г. Гнєздилов). В Умані діє музей братів Коломійченків.

В Києві на будинку по вулиці Рейтарській, 17, де в 1919–1974 роках жив Олексій Коломійченко, 24 квітня 2003 року встановлено гранітну меморіальну дошку (скульптор М. М. Срібнюк).

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 23 червня 2012. 
  2. Велика радянська енциклопедія [ 4 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  3. . Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 23 червня 2012. 
  4. Проект «Українці у світі»[недоступне посилання]
  5. Захопливий Київ(рос.)
  6. Захопливий Київ

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleksij Sidorovich KolomijchenkoNarodivsya 18 30 bereznya 1898 1898 03 30 ShpolaPomer 17 veresnya 1974 1974 09 17 76 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnist likarAlma mater Kiyivskij universitetGaluz fiziologiya medicinaZaklad Institut otolaringologiyi Akademiyi medichnih nauk UkrayiniPosada direktorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor medichnih naukU shlyubi z Kolomijchenko Oleksandra IvanivnaDiti Kolomijchenko Susanna OleksiyivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomijchenko Oleksij Sidorovich Kolomijchenko nar 18 30 bereznya 1898 18980330 Shpola 17 veresnya 1974 Kiyiv ukrayinskij radyanskij otorinolaringolog doktor medichnih nauk profesor chlen korespondent AN URSR z 20 grudnya 1967 roku 1 organizator i pershij direktor Institutu otolaringologiyi Akademiyi medichnih nauk Ukrayini Brat hirurga Mihajla Kolomijchenka Zmist 1 Biografiya 2 Naukova i gromadska diyalnist 3 Vidznaki 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 Dzherela ta literaturaBiografiya red Narodivsya 18 30 bereznya 1898 roku v misti Shpoli teper Cherkaskoyi oblasti v selyanskij rodini U 1919 1924 rokah navchavsya v Kiyivskomu medichnomu instituti Odnochasno z navchannyam pracyuvav providnikom feldsherom na Pivdenno Zahidnij zaliznici Z 1924 roku pracyuvav likarem stazhistom v Izyaslavskij dilnichij likarni Shepetivskoyi okrugi Z 1928 roku u Kiyivskomu instituti vdoskonalennya likariv Pracyuvav molodshim asistentom starshim privat docentom a z 1936 roku docentom kliniki U 1936 roci priznachenij zaviduvachem velikim dityachim otorinolaringologichnim viddilennyam yake vin organizuvav vpershe v Ukrayini v rajonnij likarni imeni M I Kalinina Na cij bazi jogo samostijna pedagogichna diyalnist pochalasya z chitannya likaryam kursantam Kiyivskogo institutu udoskonalennya likariv lekcij z otorinolaringologichnim zahvoryuvan dityachogo viku Klinika stala centrom rozvitku novogo v toj chas napryamku otorinolaringologiyi dityachoyi hirurgiyi vuha gorla nosa U 1937 1940 rokah detalno rozrobiv aktualni v toj chas pitannya likuvannya grudnih ditej iz zahvoryuvannyami vuha pri toksichnih dispepsiyah Pri cij patologiyi v toj chas buv visokij vidsotok smertnosti O S Kolomijchenko zaproponuvav i vprovadiv u praktiku antro i timpanopunkciyu yaki viyavilisya duzhe efektivnimi spriyali znizhennyu smertnosti Vpershe v Kiyevi ta v Ukrayini zastosuvav vidalennya storonnih til z gortani traheyi i bronhiv bez traheotomiyi i shiroko vprovadiv u praktiku metod pryamoyi laringoskopiyi u ditej Vin takozh vpershe vikoristav novi v toj chas preparati sulfidin i sulfazol pri likuvanni ditej z otoantritami Odnochasno buv konsultantom Institutu ohoroni materinstva i ditinstva 17 grudnya 1940 roku uspishno zahistiv disertaciyu zatverdzhennya v naukovomu stupeni doktora medichnih nauk otrimav 17 travnya 1941 roku Pid chas nimecko radyanskoyi vijni opinivsya v okupovanomu Kiyevi Pracyuvav v dekilkoh otorinolaringologichnih zakladah v osnovnomu na teritoriyi likarni imeni M I Kalinina Brav aktivnu uchast v nadanni dopomogi partizanam i uchasnikam kiyivskoyi pidpilnoyi organizaciyi Ryatuvav yunakiv i divchat vid ugonu do Nimechchini pomishav yih v kliniku pid viglyadom tyazhkohvorih vidavav falshivi dovidki Z 1943 roku zaviduvav kafedroyu otorinolaringologiyi stomatologichnogo fakultetu Kiyivskogo medichnogo institutu U 1944 1966 rokah zaviduvach kafedri otolaringologiyi Institutu vdoskkonalennya likariv u 1952 1960rokah nachalnik viddilennya likarni 4 go upravlinnya MOZ URSR V 1960 roci organizuvav Kiyivskij NDI otolaringologiyi u 1960 1974 rokah jogo pershij direktor z 1974 roku naukovij konsultant nbsp Mogila Oleksiya KolomijchenkaVid 1919 roku zhiv v Kiyevi po vulici Rejtarskij 17 Pomer 17 veresnya 1974 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 1 Naukova i gromadska diyalnist red Zrobiv znachnij vnesok u rozrobku tonzilyarnoyi problemi diagnostiku j likuvannya ponizhenogo sluhu zapalnih procesiv serednogo vuha vnutrishnocherepnih uskladnen konservativnoyi terapiyi osnovnih zahvoryuvan vuha gorla nosa likuvannya travmatichnih ushkodzhen skleromi verhnih dihalnih shlyahiv profesijnoyi patologiyi organiv sluhu Vdoskonaliv stari sposobi provedennya operacij rozrobiv novi Stvoriv naukovu shkolu otolaringologiyi v Ukrayini Z 1958 roku buv golovnim redaktorom Zhurnalu vushnih nosovih i gorlovih hvorob z 1964 roku golova pravlinnya Ukrayinskogo tovaristva otorinolaringologiv 2 Vidznaki red Zasluzhenij diyach nauki URSR z 1955 roku laureat Leninskoyi premiyi za 1964 rik za rozrobku ta vprovadzhennya v praktiku sluhovidnovnih operacij pri otosklerozi 3 Vshanuvannya pam yati red nbsp nbsp Yuvilejna moneta NBU prisvyachena Kolomijchenku nbsp memorialna doshka na Zoologichnij nbsp memorialna doshka na RejtarskijV chervni 1978 roku Kiyivskomu institutu otolaringologiyi prisvoyene im ya Oleksiya Kolomijchenka 4 V instituti pracyuye Muzej imeni Oleksiya Kolomijchenka Bilya vhodu v institut za adresoyu Zoologichna 3 8 travnya 1978 roku vstanovlena bronzova memorialna doshka z barelyefom uchenogo skulptor M K Vronskij arhitektor V G Gnyezdilov 5 V Umani diye muzej brativ Kolomijchenkiv V Kiyevi na budinku po vulici Rejtarskij 17 de v 1919 1974 rokah zhiv Oleksij Kolomijchenko 24 kvitnya 2003 roku vstanovleno granitnu memorialnu doshku skulptor M M Sribnyuk 6 Primitki red Sajt Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Arhiv originalu za 21 chervnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2012 Velika radyanska enciklopediya Arhivovano 4 grudnya 2010 u Wayback Machine ros UNIAN Arhiv originalu za 20 chervnya 2010 Procitovano 23 chervnya 2012 Proekt Ukrayinci u sviti nedostupne posilannya Zahoplivij Kiyiv ros Zahoplivij KiyivDzherela ta literatura red L O Gavrilyuk Kolomijchenko Oleksij Sidorovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 460 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 T V Shidlovska Kolomijchenko Oleksij Sidorovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Nekropoli Kiyeva Arhivovano 20 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Shidlovska T V ta inshi Oleksij Sidorovich Kolomijchenko K 1990 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolomijchenko Oleksij Sidorovich amp oldid 39284585