Мака́р Кіндра́тович Вро́нський (1 [14] квітня 1910, Борисов, Борисовський повіт[ru], Мінська губернія, Російська імперія — 13 листопада 1994, Київ, Україна) — український скульптор та педагог. Народний художник УРСР (1963).
Біографія Редагувати
Народився 1 (14) квітня 1910 року в місті Борисові (тепер Білорусь). 1945 року закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався в майстерні Макса Гельмана, Михайла Лисенка.
Від 1949 року викладав у Київському художньому інституті, від 1963 року — професор. Майстерню Вронського закінчили В. Виноградський, В. Головко, В. Гречаник, С. Гонтар, П. Кальницький, О. Князик, Д. Красняк, А. Лендьєл, К. Лисенко, Г. Молдаван, О. Молдаван-Фоменко, Б. Никончук, О. Редька, Б. Ульянов, В. Фещенко, В. Шишов, В. Шкуропат.
Працював у галузі станкової та монументальної пластики.
Твори Редагувати
- Композиція «Устим Кармелюк» (1948).
- Барельєфне погруддя Ф. Е. Дзержинського підземному переході біля входу на станцію «Дзержинська» (нині — «Либідська») Київського метрополітену (1984). Демонтоване на початку 1990-х років.
Пам'ятники Редагувати
- Тарасові Шевченку:
- пам'ятник у Палермо (тепер Оквілл), Канада (1949–1950)
- пам'ятник у Донецьку (1955)
- пам'ятник у місті Шевченко (тепер Актау), Казахстан (1982)
- Леніну:
- пам'ятник у Дніпропетровську (1957, у співавторстві)
- пам'ятник у Харкові (1963, у співавторстві)
- Олександрові Пушкіну у Тернополі (1959, у співавторстві)
- Богдану Хмельницькому в Чигирині (1967; реконструкція 1974)
- «Декабристи у Кам'янці» (1975, у співавторстві)
- Пам'ятник морякам Дніпровської військової флотилії у Києві (1979, у співавторстві)
- Михайлові Коцюбинському у Вінниці (1989, у співавторстві)
- Богдану Хмельницькому в Кіровограді (тепер Кропивницький) (1995)
Відзнаки та премії Редагувати
- 1951 — Сталінська премія 2 ступеня (за пам'ятник Тарасові Шевченку в м. Сталіно, разом зі скульптором О. П. Олійником)
- 1984 — Шевченківська премія (за пам'ятник Тарасові Шевченку в м. Шевченко, Казахстан; разом зі скульптором В. В. Сухенком, архітектором Є. Б. Федоровим).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Фіалко В. Краса підземних вокзалів [ 28 січня 2017 у Wayback Machine.] // Прапор комунізму : газета. — Київ, 1985. — 7 лютого.
Джерела Редагувати
- Вронський Макар Кіндратович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 130. — ISBN 5-88500-071-9.
- Вронський Макар Кіндратович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 49.
- Вронський Макар Кіндратович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 140–141. — ISBN 978-966-96839-3-9.
- Вронський Макар Кіндратович // Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — С. 82. — ISBN 966-7575-29-2.
- Лабінський М. Г. Вронський Макар Кіндратович [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 201. — ISBN 966-02-3355-8.