www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фельдшер Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повн

Фельдшер

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (липень 2023)

Фе́льдшер  — особа, приналежна до середнього медичного персоналу, що є помічником лікаря або іноді надає медичну допомогу самостійно на так званих фельдшерських пунктах. Були відомі як помічники військових лікарів з XVII століття; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих шпитальних та медичних школах. З середини 19 століття були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військових.

Історія

У Києві діяла фельдшерська школа з 1842. Після земської реформи фельдшерські школи з 1864 засновували земства; діяли також приватні школи.

Після 1870 існували три роди фельдешрів:

  • військові («ротні»),
  • ветеринарні («коновали»)
  • лікарські помічники («шкільні» фельдшери).[джерело?]

Останні працювали переважно на селах у системі земської медицини в фельдшерських пунктах, що підлягали наглядові земських лікарів.

Чисельні показники

Число фельдшерських пунктів постійно зростало; у семи українських губерніях (Басарабська, Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська) їх було 1870 516, 1912—854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» фельдшерів було 68 %, військових 32 %. У трьох губерніях так званого Південно-Західного Краю (Київській, Волинській і Подільській) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 іншими губерніями їх було 1 159.

Фельдшерство в УРСР

Кількість сер. мед. персоналу в УССР (тис.)
Рік Кількість На тис.
населення
1940 102 10 000
1970 411.5 86 800
1980 504.2 100 600

В УРСР середні медичні школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 у медичні технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціальності, які готували середній медичний персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2,5 років. 1930 число медичних технікумів зросло до 47, а число учнів до 80 000, пізніше почала зменшуватися кількість шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 медичні технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські.

1939 утворено окремі школи санітарних фельдшерів, 1946 відкрито школи фельдшерів—помічників ентомологів[джерело?]. 1947 середня медична освіта перейшла у відання міністерства вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися медичними училищами для підготовки лікувальних та санітарних фельдшерів, фельдшерів -лаборантів та іншого середнього медичного персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5 років після неповної середньої школи та 2 роки після десятирічки. Існує можливість заочного навчання на фельдшера[джерело?], як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціалізації в різних галузях (наркозування, електрокардіографія, масаж, лікувальна фізкультура, невідкладна медична допомога тощо).

Див. також

Література

  • Шульц Г. Фельдшер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3494.
  • Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини на Україні // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні / За редакцією К. Дупленко. — К. 1957.
  • Подгорный С. Медицинское обслуживание сельского населения. — М. 1965.
  • Работа фельдшера скорой помощи / Прокофьев Василий Романович, Апанасенко Борис Георгиевич, Кирилюк Иван Григорьевич и др. — 3-е, стереотипное. — Ленинград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1988. — 192 с. — (Библиотека среднего медработника) — 50 000 прим. — ISBN 5-225-00095-9. (рос.)
  • Фадеева Татьяна Борисовна. Справочник фельдшера. Неотложная помощь. — Минск : «Современный литератор», 2001. — 288 с. — 7 000 прим. — ISBN 985-456-815-6. (рос.)
  • Schulz Н. Secondary Medical Training in the USSR // Review of Eastern Medical Sciences. — 1957. — Ч. 7—8.
  • Müller-Dietz H. Feldschere und «Feldscherismus» in Russland // Deutsches Arzteblatt. — 1978. — Ч. 24.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2023 Fe ldsher osoba prinalezhna do serednogo medichnogo personalu sho ye pomichnikom likarya abo inodi nadaye medichnu dopomogu samostijno na tak zvanih feldsherskih punktah Buli vidomi yak pomichniki vijskovih likariv z XVII stolittya spershu vchilisya pri likaryah a z 1740 v okremih shpitalnih ta medichnih shkolah Z seredini 19 stolittya buli zasnovani 3 richni feldsherski shkoli pri velikih likarnyah osoblivo vijskovih Zmist 1 Istoriya 1 1 Chiselni pokazniki 1 2 Feldsherstvo v URSR 2 Div takozh 3 LiteraturaIstoriya RedaguvatiU Kiyevi diyala feldsherska shkola z 1842 Pislya zemskoyi reformi feldsherski shkoli z 1864 zasnovuvali zemstva diyali takozh privatni shkoli Pislya 1870 isnuvali tri rodi feldeshriv vijskovi rotni veterinarni konovali likarski pomichniki shkilni feldsheri dzherelo Ostanni pracyuvali perevazhno na selah u sistemi zemskoyi medicini v feldsherskih punktah sho pidlyagali naglyadovi zemskih likariv Chiselni pokazniki Redaguvati Chislo feldsherskih punktiv postijno zrostalo u semi ukrayinskih guberniyah Basarabska Katerinoslavska Poltavska Tavrijska Harkivska Hersonska Chernigivska yih bulo 1870 516 1912 854 a kilkist feldsherskogo personalu zrosla za toj chas z 640 do 3 100 Shkilnih feldsheriv bulo 68 vijskovih 32 U troh guberniyah tak zvanogo Pivdenno Zahidnogo Krayu Kiyivskij Volinskij i Podilskij feldsherski punkti buli spershu u vidanni prikaziv gromadskoyi opiki tilki pislya 1903 yih peredano zemstvam tut bulo 1913 305 feldsherskih punktiv otzhe razom z 7 inshimi guberniyami yih bulo 1 159 Feldsherstvo v URSR Redaguvati Kilkist ser med personalu v USSR tis Rik Kilkist Na tis naselennya1940 102 10 0001970 411 5 86 8001980 504 2 100 600V URSR seredni medichni shkoli 27 u 1920 buli reorganizovani 1927 u medichni tehnikumi zdebilsha z 3 richnim terminom navchannya pislya semirichki zgodom yih peretvoreno na tehnikumi vuzkoyi specialnosti yaki gotuvali serednij medichnij personal 13 fahiv chas navchannya skorocheno do 2 2 5 rokiv 1930 chislo medichnih tehnikumiv zroslo do 47 a chislo uchniv do 80 000 piznishe pochala zmenshuvatisya kilkist shkil i uchniv ta skorocheno bagatoprofilnist shkil a 1936 medichni tehnikumi podileno na feldsherski farmacevtichni i zubolikarski 1939 utvoreno okremi shkoli sanitarnih feldsheriv 1946 vidkrito shkoli feldsheriv pomichnikiv entomologiv dzherelo 1947 serednya medichna osvita perejshla u vidannya ministerstva vishoyi osviti a z 1954 ci ustanovi pochali nazivatisya medichnimi uchilishami dlya pidgotovki likuvalnih ta sanitarnih feldsheriv feldsheriv laborantiv ta inshogo serednogo medichnogo personalu z terminom navchannya vid 2 5 do 3 5 rokiv pislya nepovnoyi serednoyi shkoli ta 2 roki pislya desyatirichki Isnuye mozhlivist zaochnogo navchannya na feldshera dzherelo yak takozh isnuyut kursi pidvishennya kvalifikaciyi ta specializaciyi v riznih galuzyah narkozuvannya elektrokardiografiya masazh likuvalna fizkultura nevidkladna medichna dopomoga tosho Div takozh RedaguvatiLikar Medichna sestra Akusherka Zemska medicina Medichna osvitaLiteratura RedaguvatiShulc G Feldsher Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina T 9 S 3494 Igumnov S Naris rozvitku zemskoyi medicini na Ukrayini Materiali do istoriyi rozvitku ohoroni zdorov ya na Ukrayini Za redakciyeyu K Duplenko K 1957 Podgornyj S Medicinskoe obsluzhivanie selskogo naseleniya M 1965 Rabota feldshera skoroj pomoshi Prokofev Vasilij Romanovich Apanasenko Boris Georgievich Kirilyuk Ivan Grigorevich i dr 3 e stereotipnoe Leningrad Medicina Leningradskoe otdelenie 1988 192 s Biblioteka srednego medrabotnika 50 000 prim ISBN 5 225 00095 9 ros Fadeeva Tatyana Borisovna Spravochnik feldshera Neotlozhnaya pomosh Minsk Sovremennyj literator 2001 288 s 7 000 prim ISBN 985 456 815 6 ros Schulz N Secondary Medical Training in the USSR Review of Eastern Medical Sciences 1957 Ch 7 8 Muller Dietz H Feldschere und Feldscherismus in Russland Deutsches Arzteblatt 1978 Ch 24 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Feldsher amp oldid 40001813