www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анестезіологія грец αν не та грец αισθησις відчуття logos наука розділ медичної науки що вивчає теорію та практику штучн

Анестезіологія

Анестезіологія (грец. αν — не та грец. αισθησις — відчуття, logos- наука) — розділ медичної науки, що вивчає теорію та практику штучного усунення болю (загальне та місцеве знеболювання), методи керування функціями організму до-, під час- та після- операційний періоди.

Історія розвитку анестезіології Редагувати

Перші відомості про знеболювання під час операцій, болісних лікувальних маніпуляцій (за допомогою вина, кореня мандрагори, опію, індійських конопель та дурману) виявлено в «Папірусі Еберса» (3—2 тис. років до н. е.). Пізніше ці засоби стали використовувати в Єгипті, Китаї, Греції, Римі. Гіппократ (459—377 p. до н. е.) зазначав, що «послабити біль є праця божественна».

Стародавні часи Редагувати

В Ассирії під час проведення короткочасних операцій хворим стискали судини шиї, що викликало непритомність (непритомний стан). Багато із цих засобів застосовувалися і у Київській Русі. Спроби досягти знеболювання на певних ділянках тіла також здійснювалися ще у стародавні часи. Спочатку з цією метою перетискували судини кінцівки, пізніше почали використовувати холод. Про ці методи згадував Абу-Алі Ібн Сіна (980—1037). Перелічені методи знеболювання були малоефективні чи небезпечні для життя хворого.

Інгаляційне знеболення Редагувати

XIX століття Редагувати

У XIX ст. відкриттям наркотичних властивостей низки хімічних препаратів розпочалася нова ера в розвитку знеболювання. У 1200 p. P. Люлліус винайшов ефір.

Ефір Редагувати

Уперше в клініці застосував Ефір В.Лонг.[джерело?] У січні 1842 p. він під наркозом ефіром екстрагував у хворої зуб, а у березні видалив пухлину, що локалізувалася в ділянці потилиці. Проте вийшла друком ця публікація тільки у 1852 p. Через це піонером наркозу ефіром вважають Г.Мортона, який у жовтні 1846 p. привселюдно застосував наркоз ефіром (за допомогою сконструйованого апарата) під час видалення пухлини підщелепної ділянки.[джерело?] Звістка про успішне застосування ефіру облетіла весь світ. Уже в лютому 1847 р. застосували його Ф. І. Іноземцев, Микола Пирогов, Г. А. Ванцетгі, Володимир Караваєв.[джерело?]

Закис азоту Редагувати

Майже одночасно було відкрито дію закису азоту (звеселяючого газу). У грудні 1844 p. зубний лікар Г.Уелс випробував його дію на собі під час видалення хворого зуба.

Хлороформ Редагувати

У листопаді 1847 p. гінеколог Джеймс Сімпсон повідомив про успішне застосування для знеболювання хлороформу. Через 20 діб його використав M.I. Пирогова 1-му військово-сухопутному шпиталі в Петербурзі. Однак велика частота ускладнень та висока летальність у разі використання хлороформу змусили надалі відмовитися від нього.

XX століття Редагувати

  • 1911 p. Легман використав для наркозу в експерименті трихлоретилен. Уперше в клініці для знеболювання під час операцій його застосував Е. Фішер.
  • 1934 p. Уолтерс застосував для знеболювання у клінічній практиці циклопропан. Обидва ці препарати не знайшли застосування. * У 1945 p. В Англії Саклінг синтезував флюотан (фторотан).
  • 1941 p. Г. Сельє виявив здатність стероїдних гормонів (прогестерону, дезоксикортикостерону) пригнічувати ЦНС.

Галотан (Фторотан) Редагувати

Галотан (2-бром-2-хлор-1,1,1-трифторетан) введено до клінічного застосування в 1956 році. Досить швидко здобув популярність на цілому світі в зв'язку з сильною дією і безпекою при застосуванні (не горить).

Енфлуран Редагувати

2-хлор-1,1,2-трифторетил-дифторметиловий ефір, котрий в кімнатній температурі являє собою прозору, безбарвну рідину, що не горить, з солодкуватим, подібним до ефіру запахом. Енфлуран є досить тривалою хімічною сполукою, що не реагує з лугами і металами, не вимагає додатків для стабілізації, але розчиняється в гумі.

XX століття Редагувати

Ізофлуран Редагувати

Синтезовано R.C.Terrel 1965 року, властивості вперше опубліковано 1974 році, до клінічного застосування в Німеччині впроваджено в 1984 році. Ізофлуран є прозорою, безбарвною, не горючою рідиною з запахом, що нагадує ефір. Не втрачає хімічної структури під впливом світла, не реагує з металами і лугами, але розчиняється в гумі.

Севофлуран Редагувати

Безбарвна рідина, що не горить з лагідним ефірним запахом, що найменше з сучасних доступних газів до інгаляційного знеболення подразнює слизову оболонку дихальних шляхів. Температура кипіння 58,5 °C, знеболення Севофлураном легко кероване (швидко можна поглибити наркоз чи випровадити хворого з наркозу) Біля 3-5 % Севофлурану під час наркозу метаболізується в печінці. Препарат при проходженні через поглинач наркозного апарату реагує з вапном і в результаті утворюється незначна кількість нефротоксичної сполуки А.

Десфлуран Редагувати

Синтезований у 1960-х роках, в 1987 році вперше випробуваний на піддослідних тваринах, а в 1990 році — на людях. Прозора рідина, дуже тривка хімічна сполука, не реагує з лугами та металом, не руйнується ультрафіолетовими променями, газ не горючий з досить неприємним, подразнювальним запахом. Температура кипіння 22,8 °C, у зв'язку з чим застосування можливе тільки в спеціально призначених для Десфлурану випарниках-дозівниках.

Анестетики внутрішньовенні Редагувати

Гедонал Редагувати

У 1909 p. С. П. Федоров застосував його в клініці. Проте препарат не знайшов широкого застосування через погану розчинність.

Гексенал Редагувати

У 1932 p. Веезе використав для внутрішньовенного наркозу препарат барбітурової кислоти — евіапан-натрій (гексенал), а з 1936 p. Ж. Ланді почав застосовувати тіопентал-натрій. Гексенал та тіопентал-натрій застосовують для внутрішньовенного наркозу, а дітям їх уводять у пряму кишку.

Гідроксидин Редагувати

У 1955 p. було синтезовано стероїдний препарат гідроксидин, який мав виражені наркотичні властивості, але був позбавлений гормональної активності. Його стали випускати під назвою Предіон для ін'єкцій (віадрил Г). Його частіше застосовують у комбінації з іншими анестетичними засобами.

Натрію оксибутират Редагувати

У 1960 p. Г. Лаборі із співпрацівниками синтезував наркотичну речовину, що була близькою до природних метаболітів, — натрію оксибутират, який застосовують у нас з 1961 p. для внутрішньовенної анестезії і в реанімаційній практиці.

Пропанідид Редагувати

У 1964 p. було синтезовано новий анестетичний препарат ультракороткої дії пропанідид (епонтол, сомбревін). З часом було встановлено, що летальність і частота ускладнень після застосування пропанідиду більша, ніж у разі наркозу похідними барбітурової кислоти.

У наш час ефективно використовують такі внутрішньовенні анестетичні засоби ультракороткої дії, як етомідат, пропофол.

Місцева анестезія Редагувати

Паралельно із впровадженням у клінічну практику засобів для загальної анестезії розробляли методи для місцевого знеболювання. Поштовх до розвитку дали праці В. К. Анрепа (1880), який опублікував результати вивчення фармакологічної дії кокаїну. Ці дані було використано Коллером, Н.А Карацуповим та З. А. Захар'євським, які застосували кокаїн в офтальмології. Холстед (1885) використав його для провідникової анестезії, через рік Оберст та A.I.Лукашевич — для регіонарної, а в 1897 p. А. Бір — для спинномозкової анестезії. У 1901 p. Сікорд і Кателін (за допомогою кокаїну) виконали один із різновидів перидуральної анестезії — сакральну блокаду. Оскільки цей препарат у високих езії — сакральну блокаду. Оскільки цей препарат у високих концентраціях токсично впливав на організм, Реклю (1889) і Шлейф (1892) запропонували інфільтрувати ділянку майбутнього розтину слабкими розчинами кокаїну. За такої методики анестетик діє на чутливі нервові закінчення безпосередньо в ділянці операції. Це було початком розробки місцевої інфільтраційної анестезії. Особливого поширення місцеве знеболювання набуло після того, як у 1905 p. Ейнхорн синтезував новокаїн, а О. В. Вишневський розробив і запровадив у практику інфільтраційну анестезію новокаїном за методом «тугого повзучого інфільтрату», анестезію «поперечного перерізу кінцівок» та методику різноманітних блокад. Останніми роками особливого поширення набув один із варіантів провідникового знеболювання — перидуральна анестезія, теоретичні передумови якої були розроблені ще у 1885 p. Корнінгом.

Недоліки анестетиків Редагувати

Слід зазначити, що ні місцева, ні загальна анестезія одним анестетичним засобом (мононаркоз) не задовольняли всіх вимог, що їх було поставлено до знеболювання. Перспективнішим щодо цього було поєднання кількох препаратів. Поєднувати засоби для знеболювання почали давно, прагнучи знизити дозу хлороформу. Для цього одночасно застосовували кілька засобів, найчастіше хлороформ та ефір, хлороформ та скополамін. Істотним недоліком цього виду анестезії є те, що за наркозу поєднанням різних засобів, як і у разі моно-наркозу, вимкнення свідомості, аналгезії та розслаблення м'язів досягають тільки в умовах глибокої анестезії, яка негативно впливає на організм.

Міорелаксанти Редагувати

Нова епоха в анестезіології почалася із застосування препаратів, що розслаблюють м'язи (м'язові релаксанти, міорелаксанти), які незначно впливають на інші органи і системи. Запровадження м'язових релаксантів у практику анестезіології пов'язане з іменами канадських учених Гріффітса та Джонсона, які у 1942 p. застосували очищений препарат кураре — інтокострин. Відтоді релаксанти набули великого поширення. Міоплегія, спричинена введенням м'язових релаксантів, призводить до пригнічення або повного припинення дихання. Ця обставина зумовила необхідність розробки методів штучної вентиляції легенів. Для проведення її потрібна герметизація системи «легені—апарат», що вдалося здійснити за допомогою інтубації трахеї. Це дало змогу широко застосовувати ендотрахеальний спосіб наркозу. Застосування м'язових релаксантів та інтубації трахеї сприяло формуванню нового етапу в розвитку анестезіології. Ендотрахеальний наркоз із м'язовими релаксантами та штучною вентиляцією легенів (ШВЛ) почали застосовувати під час найскладніших оперативних втручань у хворих з вираженими порушеннями життєво важливих функцій.

Напрямки розвитку Редагувати

Розвиток анестезіології характеризується інтенсивними пошуками нових способів знеболювання, за яких відпадає потреба у застосуванні засобів загальнонаркотичної дії. Так виникли різноманітні види нейролептаналгезії, атаралгезії, анестезія кетаміном, центральна аналгезія морфіном, фентанілом та іншими аналгетичними засобами.

Література Редагувати

  • Анестезіологія та інтенсивна терапія: Підруч. для мед. ВНЗ IV рів. акред. Фелікс Глумчер / К.: Медицина. 2019. — 360 с. ISBN 978-617-505-678-3
  • Анестезіологія, інтенсивна терапія і реаніматологія: навчальний посібник (ВНЗ І ІІІ р. а.) / А. А. Ілько. — К.:ВСВ Медицина, 2018. — 256 с. ISBN 978-617-505-544-1
  • Анестезіологія, інтенсивна терапія та невідкладні стани [Текст]: Навчальний посібн. для інтернів вищ. мед. навч. закл. IV р. акред. зі спец. «Анестезіологія та інтенсивна терапія», «Медицина невідкладних станів» та ін. / За ред. А. С. Владики. — Суми: Університетська книга, 2018. — 584 с.
  • Анестезіологія, інтенсивна терапія та невідкладні стани. /Ігор Басенкота інш.. Видавництво Університетська книга, 2017.- 584 с. ISBN 978-966-680-820-5
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія. Палій Л. В. / K.: Медицина, 2008. — 224 с. ISBN 978-966-10-0020-8
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія: навч. посіб. / В. Л. Іванюшко, Й. І. Канюк, О. В. Іванюшко; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького. — Львів: Каменяр, 2007. — 195 c. — ISBN 5-7745-0756-4
  • Анестезія в ортопедії та травматології (операційне й позаопераційне знеболювання, лікувальні блокади) / О. М. Хвисюк, В. С. Фесенко, М. І. Завеля, О. М. Хвисюк. — Харків, 2006. — 447 с. Ел.джерело [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Анестезіологія та Інтенсивна терапія: Підручник / Л. П. Ченкий, Л. В. Новицька-Усенко, Р. О. Ткаченко. — К.: Вища шк., 2003. — 399 с.: іл. — ISBN 966-642-152-6
  • Ковальчук Л.Я. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів. — Тернопіль: Уркмедкнига, 2003. — 324 с. — ISBN 966-673-027-8
  • «СТОРІНКИ ІСТОРІЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ УКРАЇНИ» Лоскутов О. А., Бондар М. В., Марков Ю. І., Болюк М. В., Єфіменко Р. А.
  • Хірургія / Хіміч С. Д. та ін.. — К.: Здоров'я, 2004. — 488 с. (С.112) ISBN 5-311-01352-4
  • Фармацевтична хімія : [ 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Російський фармаколог Н. П. Кравков у 1902 p. запропонував використовувати для внутрішньовенного наркозу гедонал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Anesteziologiya grec an ne ta grec ais8hsis vidchuttya logos nauka rozdil medichnoyi nauki sho vivchaye teoriyu ta praktiku shtuchnogo usunennya bolyu zagalne ta misceve znebolyuvannya metodi keruvannya funkciyami organizmu do pid chas ta pislya operacijnij periodi Zmist 1 Istoriya rozvitku anesteziologiyi 1 1 Starodavni chasi 2 Ingalyacijne znebolennya 2 1 XIX stolittya 2 1 1 Efir 2 1 2 Zakis azotu 2 1 3 Hloroform 2 2 XX stolittya 2 2 1 Galotan Ftorotan 2 2 2 Enfluran 2 3 XX stolittya 2 3 1 Izofluran 2 3 2 Sevofluran 2 3 3 Desfluran 3 Anestetiki vnutrishnovenni 3 1 Gedonal 3 2 Geksenal 3 3 Gidroksidin 3 4 Natriyu oksibutirat 3 5 Propanidid 4 Misceva anesteziya 5 Nedoliki anestetikiv 6 Miorelaksanti 7 Napryamki rozvitku 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya rozvitku anesteziologiyi RedaguvatiPershi vidomosti pro znebolyuvannya pid chas operacij bolisnih likuvalnih manipulyacij za dopomogoyu vina korenya mandragori opiyu indijskih konopel ta durmanu viyavleno v Papirusi Ebersa 3 2 tis rokiv do n e Piznishe ci zasobi stali vikoristovuvati v Yegipti Kitayi Greciyi Rimi Gippokrat 459 377 p do n e zaznachav sho poslabiti bil ye pracya bozhestvenna Starodavni chasi Redaguvati V Assiriyi pid chas provedennya korotkochasnih operacij hvorim stiskali sudini shiyi sho viklikalo nepritomnist nepritomnij stan Bagato iz cih zasobiv zastosovuvalisya i u Kiyivskij Rusi Sprobi dosyagti znebolyuvannya na pevnih dilyankah tila takozh zdijsnyuvalisya she u starodavni chasi Spochatku z ciyeyu metoyu peretiskuvali sudini kincivki piznishe pochali vikoristovuvati holod Pro ci metodi zgaduvav Abu Ali Ibn Sina 980 1037 Perelicheni metodi znebolyuvannya buli maloefektivni chi nebezpechni dlya zhittya hvorogo Ingalyacijne znebolennya RedaguvatiXIX stolittya Redaguvati U XIX st vidkrittyam narkotichnih vlastivostej nizki himichnih preparativ rozpochalasya nova era v rozvitku znebolyuvannya U 1200 p P Lyullius vinajshov efir Efir Redaguvati Upershe v klinici zastosuvav Efir V Long dzherelo U sichni 1842 p vin pid narkozom efirom ekstraguvav u hvoroyi zub a u berezni vidaliv puhlinu sho lokalizuvalasya v dilyanci potilici Prote vijshla drukom cya publikaciya tilki u 1852 p Cherez ce pionerom narkozu efirom vvazhayut G Mortona yakij u zhovtni 1846 p privselyudno zastosuvav narkoz efirom za dopomogoyu skonstrujovanogo aparata pid chas vidalennya puhlini pidshelepnoyi dilyanki dzherelo Zvistka pro uspishne zastosuvannya efiru obletila ves svit Uzhe v lyutomu 1847 r zastosuvali jogo F I Inozemcev Mikola Pirogov G A Vancetgi Volodimir Karavayev dzherelo Zakis azotu Redaguvati Majzhe odnochasno bulo vidkrito diyu zakisu azotu zveselyayuchogo gazu U grudni 1844 p zubnij likar G Uels viprobuvav jogo diyu na sobi pid chas vidalennya hvorogo zuba Hloroform Redaguvati U listopadi 1847 p ginekolog Dzhejms Simpson povidomiv pro uspishne zastosuvannya dlya znebolyuvannya hloroformu Cherez 20 dib jogo vikoristav M I Pirogova 1 mu vijskovo suhoputnomu shpitali v Peterburzi Odnak velika chastota uskladnen ta visoka letalnist u razi vikoristannya hloroformu zmusili nadali vidmovitisya vid nogo XX stolittya Redaguvati 1911 p Legman vikoristav dlya narkozu v eksperimenti trihloretilen Upershe v klinici dlya znebolyuvannya pid chas operacij jogo zastosuvav E Fisher 1934 p Uolters zastosuvav dlya znebolyuvannya u klinichnij praktici ciklopropan Obidva ci preparati ne znajshli zastosuvannya U 1945 p V Angliyi Sakling sintezuvav flyuotan ftorotan 1941 p G Selye viyaviv zdatnist steroyidnih gormoniv progesteronu dezoksikortikosteronu prignichuvati CNS Galotan Ftorotan Redaguvati Galotan 2 brom 2 hlor 1 1 1 triftoretan vvedeno do klinichnogo zastosuvannya v 1956 roci Dosit shvidko zdobuv populyarnist na cilomu sviti v zv yazku z silnoyu diyeyu i bezpekoyu pri zastosuvanni ne gorit Enfluran Redaguvati 2 hlor 1 1 2 triftoretil diftormetilovij efir kotrij v kimnatnij temperaturi yavlyaye soboyu prozoru bezbarvnu ridinu sho ne gorit z solodkuvatim podibnim do efiru zapahom Enfluran ye dosit trivaloyu himichnoyu spolukoyu sho ne reaguye z lugami i metalami ne vimagaye dodatkiv dlya stabilizaciyi ale rozchinyayetsya v gumi XX stolittya Redaguvati Izofluran Redaguvati Sintezovano R C Terrel 1965 roku vlastivosti vpershe opublikovano 1974 roci do klinichnogo zastosuvannya v Nimechchini vprovadzheno v 1984 roci Izofluran ye prozoroyu bezbarvnoyu ne goryuchoyu ridinoyu z zapahom sho nagaduye efir Ne vtrachaye himichnoyi strukturi pid vplivom svitla ne reaguye z metalami i lugami ale rozchinyayetsya v gumi Sevofluran Redaguvati Bezbarvna ridina sho ne gorit z lagidnim efirnim zapahom sho najmenshe z suchasnih dostupnih gaziv do ingalyacijnogo znebolennya podraznyuye slizovu obolonku dihalnih shlyahiv Temperatura kipinnya 58 5 C znebolennya Sevofluranom legko kerovane shvidko mozhna poglibiti narkoz chi viprovaditi hvorogo z narkozu Bilya 3 5 Sevofluranu pid chas narkozu metabolizuyetsya v pechinci Preparat pri prohodzhenni cherez poglinach narkoznogo aparatu reaguye z vapnom i v rezultati utvoryuyetsya neznachna kilkist nefrotoksichnoyi spoluki A Desfluran Redaguvati Sintezovanij u 1960 h rokah v 1987 roci vpershe viprobuvanij na piddoslidnih tvarinah a v 1990 roci na lyudyah Prozora ridina duzhe trivka himichna spoluka ne reaguye z lugami ta metalom ne rujnuyetsya ultrafioletovimi promenyami gaz ne goryuchij z dosit nepriyemnim podraznyuvalnim zapahom Temperatura kipinnya 22 8 C u zv yazku z chim zastosuvannya mozhlive tilki v specialno priznachenih dlya Desfluranu viparnikah dozivnikah Anestetiki vnutrishnovenni RedaguvatiGedonal Redaguvati U 1909 p 1 S P Fedorov zastosuvav jogo v klinici Prote preparat ne znajshov shirokogo zastosuvannya cherez poganu rozchinnist Geksenal Redaguvati U 1932 p Veeze vikoristav dlya vnutrishnovennogo narkozu preparat barbiturovoyi kisloti eviapan natrij geksenal a z 1936 p Zh Landi pochav zastosovuvati tiopental natrij Geksenal ta tiopental natrij zastosovuyut dlya vnutrishnovennogo narkozu a dityam yih uvodyat u pryamu kishku Gidroksidin Redaguvati U 1955 p bulo sintezovano steroyidnij preparat gidroksidin yakij mav virazheni narkotichni vlastivosti ale buv pozbavlenij gormonalnoyi aktivnosti Jogo stali vipuskati pid nazvoyu Predion dlya in yekcij viadril G Jogo chastishe zastosovuyut u kombinaciyi z inshimi anestetichnimi zasobami Natriyu oksibutirat Redaguvati U 1960 p G Labori iz spivpracivnikami sintezuvav narkotichnu rechovinu sho bula blizkoyu do prirodnih metabolitiv natriyu oksibutirat yakij zastosovuyut u nas z 1961 p dlya vnutrishnovennoyi anesteziyi i v reanimacijnij praktici Propanidid Redaguvati U 1964 p bulo sintezovano novij anestetichnij preparat ultrakorotkoyi diyi propanidid epontol sombrevin Z chasom bulo vstanovleno sho letalnist i chastota uskladnen pislya zastosuvannya propanididu bilsha nizh u razi narkozu pohidnimi barbiturovoyi kisloti U nash chas efektivno vikoristovuyut taki vnutrishnovenni anestetichni zasobi ultrakorotkoyi diyi yak etomidat propofol Misceva anesteziya RedaguvatiParalelno iz vprovadzhennyam u klinichnu praktiku zasobiv dlya zagalnoyi anesteziyi rozroblyali metodi dlya miscevogo znebolyuvannya Poshtovh do rozvitku dali praci V K Anrepa 1880 yakij opublikuvav rezultati vivchennya farmakologichnoyi diyi kokayinu Ci dani bulo vikoristano Kollerom N A Karacupovim ta Z A Zahar yevskim yaki zastosuvali kokayin v oftalmologiyi Holsted 1885 vikoristav jogo dlya providnikovoyi anesteziyi cherez rik Oberst ta A I Lukashevich dlya regionarnoyi a v 1897 p A Bir dlya spinnomozkovoyi anesteziyi U 1901 p Sikord i Katelin za dopomogoyu kokayinu vikonali odin iz riznovidiv periduralnoyi anesteziyi sakralnu blokadu Oskilki cej preparat u visokih eziyi sakralnu blokadu Oskilki cej preparat u visokih koncentraciyah toksichno vplivav na organizm Reklyu 1889 i Shlejf 1892 zaproponuvali infiltruvati dilyanku majbutnogo roztinu slabkimi rozchinami kokayinu Za takoyi metodiki anestetik diye na chutlivi nervovi zakinchennya bezposeredno v dilyanci operaciyi Ce bulo pochatkom rozrobki miscevoyi infiltracijnoyi anesteziyi Osoblivogo poshirennya misceve znebolyuvannya nabulo pislya togo yak u 1905 p Ejnhorn sintezuvav novokayin a O V Vishnevskij rozrobiv i zaprovadiv u praktiku infiltracijnu anesteziyu novokayinom za metodom tugogo povzuchogo infiltratu anesteziyu poperechnogo pererizu kincivok ta metodiku riznomanitnih blokad Ostannimi rokami osoblivogo poshirennya nabuv odin iz variantiv providnikovogo znebolyuvannya periduralna anesteziya teoretichni peredumovi yakoyi buli rozrobleni she u 1885 p Korningom Nedoliki anestetikiv RedaguvatiSlid zaznachiti sho ni misceva ni zagalna anesteziya odnim anestetichnim zasobom mononarkoz ne zadovolnyali vsih vimog sho yih bulo postavleno do znebolyuvannya Perspektivnishim shodo cogo bulo poyednannya kilkoh preparativ Poyednuvati zasobi dlya znebolyuvannya pochali davno pragnuchi zniziti dozu hloroformu Dlya cogo odnochasno zastosovuvali kilka zasobiv najchastishe hloroform ta efir hloroform ta skopolamin Istotnim nedolikom cogo vidu anesteziyi ye te sho za narkozu poyednannyam riznih zasobiv yak i u razi mono narkozu vimknennya svidomosti analgeziyi ta rozslablennya m yaziv dosyagayut tilki v umovah glibokoyi anesteziyi yaka negativno vplivaye na organizm Miorelaksanti RedaguvatiNova epoha v anesteziologiyi pochalasya iz zastosuvannya preparativ sho rozslablyuyut m yazi m yazovi relaksanti miorelaksanti yaki neznachno vplivayut na inshi organi i sistemi Zaprovadzhennya m yazovih relaksantiv u praktiku anesteziologiyi pov yazane z imenami kanadskih uchenih Griffitsa ta Dzhonsona yaki u 1942 p zastosuvali ochishenij preparat kurare intokostrin Vidtodi relaksanti nabuli velikogo poshirennya Mioplegiya sprichinena vvedennyam m yazovih relaksantiv prizvodit do prignichennya abo povnogo pripinennya dihannya Cya obstavina zumovila neobhidnist rozrobki metodiv shtuchnoyi ventilyaciyi legeniv Dlya provedennya yiyi potribna germetizaciya sistemi legeni aparat sho vdalosya zdijsniti za dopomogoyu intubaciyi traheyi Ce dalo zmogu shiroko zastosovuvati endotrahealnij sposib narkozu Zastosuvannya m yazovih relaksantiv ta intubaciyi traheyi spriyalo formuvannyu novogo etapu v rozvitku anesteziologiyi Endotrahealnij narkoz iz m yazovimi relaksantami ta shtuchnoyu ventilyaciyeyu legeniv ShVL pochali zastosovuvati pid chas najskladnishih operativnih vtruchan u hvorih z virazhenimi porushennyami zhittyevo vazhlivih funkcij Napryamki rozvitku RedaguvatiRozvitok anesteziologiyi harakterizuyetsya intensivnimi poshukami novih sposobiv znebolyuvannya za yakih vidpadaye potreba u zastosuvanni zasobiv zagalnonarkotichnoyi diyi Tak vinikli riznomanitni vidi nejroleptanalgeziyi ataralgeziyi anesteziya ketaminom centralna analgeziya morfinom fentanilom ta inshimi analgetichnimi zasobami Literatura RedaguvatiAnesteziologiya ta intensivna terapiya Pidruch dlya med VNZ IV riv akred Feliks Glumcher K Medicina 2019 360 s ISBN 978 617 505 678 3 Anesteziologiya intensivna terapiya i reanimatologiya navchalnij posibnik VNZ I III r a A A Ilko K VSV Medicina 2018 256 s ISBN 978 617 505 544 1 Anesteziologiya intensivna terapiya ta nevidkladni stani Tekst Navchalnij posibn dlya interniv vish med navch zakl IV r akred zi spec Anesteziologiya ta intensivna terapiya Medicina nevidkladnih staniv ta in Za red A S Vladiki Sumi Universitetska kniga 2018 584 s Anesteziologiya intensivna terapiya ta nevidkladni stani Igor Basenkota insh Vidavnictvo Universitetska kniga 2017 584 s ISBN 978 966 680 820 5 Anesteziologiya ta intensivna terapiya Palij L V K Medicina 2008 224 s ISBN 978 966 10 0020 8 Anesteziologiya ta intensivna terapiya navch posib V L Ivanyushko J I Kanyuk O V Ivanyushko Lviv nac med un t im D Galickogo Lviv Kamenyar 2007 195 c ISBN 5 7745 0756 4 Anesteziya v ortopediyi ta travmatologiyi operacijne j pozaoperacijne znebolyuvannya likuvalni blokadi O M Hvisyuk V S Fesenko M I Zavelya O M Hvisyuk Harkiv 2006 447 s El dzherelo Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine Anesteziologiya ta Intensivna terapiya Pidruchnik L P Chenkij L V Novicka Usenko R O Tkachenko K Visha shk 2003 399 s il ISBN 966 642 152 6 Kovalchuk L Ya Anesteziologiya reanimaciya ta intensivna terapiya nevidkladnih staniv Ternopil Urkmedkniga 2003 324 s ISBN 966 673 027 8 STORINKI ISTORIYi ANESTEZIOLOGIYi UKRAYiNI Loskutov O A Bondar M V Markov Yu I Bolyuk M V Yefimenko R A Hirurgiya Himich S D ta in K Zdorov ya 2004 488 s S 112 ISBN 5 311 01352 4 Farmacevtichna himiya arh 11 bereznya 2021 pidruchnik red P O Bezuglij Vinnicya Nova Kniga 2008 560 s ISBN 978 966 382 113 9 S Posilannya RedaguvatiANESTEZIOLOGIYa Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya ANESTEZIOLOGIYa Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU ZAGALNA ANESTEZIOLOGIYa TA REANIMACIYa Arhivovano 31 bereznya 2020 u Wayback Machine lekciya 0031 ANESTEZIYa Arhivovano 2 serpnya 2020 u Wayback Machine klasifikator nbsp Ce nezavershena stattya z medicini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Rosijskij farmakolog N P Kravkov u 1902 p zaproponuvav vikoristovuvati dlya vnutrishnovennogo narkozu gedonal Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Anesteziologiya amp oldid 40449890