Караваєв Володимир Опанасович хірург Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Караваєв Володимир Опанасови

Володимир Караваєв народився 8 (20) липня 1811(18110720) року в місті Вятці в родині заможнього купця. Закінчив медичний факультет Казанського університету (1831). Працював у Дерпті під керівництвом Миколи Пирогова. У 1838 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему «Про травматичний флебіт». Засновник і керівник кафедри факультетської хірургічної клініки (1844–1882), понадштатний професор кафедри оперативної хірургії. Засновник першої в Російській імперії та в Україні клініки очних хвороб (Київ, 1844). Викладав оперативну і теоретичну хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався пластичною хірургією, оперативним лікуванням очних хвороб. Першим в Україні зробив операцію під ефірним наркозом (1847), першим у Росії зробив пункцію перикарда.

Засновник хірургічної школи. Учні: В. А. Мілліот, В. К. Курдюмов, В. С. Козловський, О. Т. Богаєвський та ін. Почесний громадянин Києва, почесний член Київського і Казанського університетів і багатьох медичних товариств.

Мав дітей: Ольгу — народилася 16 лютого 1856 року в м. Києві (метрична книга церкви св. Володимира при Університеті св. Володимира за 1856 р. ЦДІАК Укр. Ф.127, оп.1012, спр. 3043а, арк.7зв-8.

Сергія — народився 13 вересня 1859 року в м. Києві (метрична книга церкви св. Володимира при Університеті св. Володимира за 1859 р. ЦДІАК Укр. Ф.127, оп.1012, спр. 3235, арк.492зв-493

Дмитра — народився 10 вересня 1863 року в м. Києві (метрична книга церкви св. Володимира при Університеті св. Володимира за 1859 р. ЦДІАК Укр. Ф.127, оп.1012, спр. 3494, арк. 615зв:

Могила Володимира Караваєва

Помер 3 (15) березня 1892 року. Був похований з великими почестями на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка № 1). Заупокійну літургію тапоховання здійснив Петро Лебединцев, протоєрей кафедрального собору Святого Володимира.

Пам'ять Редагувати

Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині — вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, до 2023 р. — вул. Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня Площа Українських Героїв (до 2023 р. — площа Льва Толстого).

В хірургічній клініці Київського Національного медичного університету на бульварі Шевченка, 17 встановлено його бронзове погруддя.

З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві — Караваєві дачі. У середині XIX століття тут знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який в 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі), так звану «гімназичну земельну ділянку».

Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчакова, розділила володіння (понад 30 га) на 238 ділянок і протягом 1903–1908 років розпродала їх.

На Караваєвих дачах жив повний тезко В. О. Караваєва — видатний український ентомолог професор Володимир Опанасович Караваєв (1864–1939), директор Зоологічного музею УАН. За деякими даними він був онуком хірурга Караваєва.

Цікаво, що Караваєві дачі в Києві були також у місцевості Звіринець, одна з вулиць у цій місцевості мала назву Печерсько-Караваєвська.

Меморіальна дошка на честь Караваєва В. О. на фасаді головного корпусу Київського медичного університету ім. О. Богомольця, проспект Берестейський, 34).

Наукові праці Редагувати

Оперативная хирургия / Лекции проф. В. Караваева. — 3-е изд. — К., 1873. (рос.)
Атлас к сочинению оперативной хирургии профессора В. А. Караваева. — К., 1886. (рос.)

Примітки Редагувати

. «Український медичний часопис». Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 30 березня 2010.
. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2010.

Посилання Редагувати

Караваев Владимир Афанасьевич (хирург). [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
стаття про В. О. Караваєва на сайті Здоров'я України. [ 16 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Матеріяли до історії української медицини: в 2 т. — 1975—1988. Т. 1 / гол. ред. В. Плющ. — Нью-Йорк; Мюнхен: Українське лікарське товариство Північної Америки. — 1975. — 336 c. С. — 35 — 36.

Джерела Редагувати

Михайлов С. С. В. А. Караваев: Жизнь и деятельность. 1811—1892. — Л., 1954. — 272 с. (рос.)
Лікар замість Лаври: як працював Володимир Караваєв

[1] . «Український медичний часопис». Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 23 січня 2012.

[2] . Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 30 березня 2010.

[3] . Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2010.