www.wikidata.uk-ua.nina.az

Методологія грец μεθοδολογία вчення про метод сукупність прийомів дослідження що застосовуються в науці вчення про метод

Методологія

Методологія (грец. μεθοδολογία — вчення про метод) — сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Основу методології складає мислення та світогляд, як операційне середовище самодисципліни та роботи з інформацією, моделями, алгоритмами.

Методологія — вчення про метод діяльності як такий, включає принципи, методи діяльності і знання, що відображує їх. Складається з методології пізнання, методології практичної цільності та методології оцінки (аксіометодологїі).

Методологія до завершення формування системології застосовувалася за рецептурниками спеціалізації науково-прикладних напрямків і пов'язувалися переважно не з загальними принципами діяльності, а з інструментарієм чи специфічністю об'єктів, не з внутрішньою організацією мислення, а зовнішньою діяльністю та навичками роботи. Системологія, це пріоритетно-системне мислення через світоглядність, навичку алгоритмічної діяльності для оптимального досягнення мети визначеної оптимальним системним алгоритмічним мисленням.

Історія формування поняття

В міру збільшення об'єму і масштабів наукових знань, а також поглиблення наукового пізнання у розкритті законів і закономірностей функціонування реального природного і соціального світу все очевидніше стає прагнення учених проаналізувати прийоми та способи, за допомогою яких здобуваються знання. На початку античної культури монополія на дослідження проблем пізнання взагалі та наукового пізнання зокрема належала філософії. Навіть на межі XVI—XVII ст., коли сформувалося експериментальне природознавство, дослідженням різних проблем методології пізнання займалися в основному філософи. Проте найбільший вклад у той період був зроблений тими з них, які одночасно з філософією займалися й іншими спеціальними галузями наукового знання (Галілей, Декарт, Ньютон, Лейбніц та ін.).

Починаючи з другої половини ХІХ ст., особливо наприкінці його, відбувається різка диференціація, тобто відділення від філософії різноманітних наукових дисциплін, що досліджують ті чи інші аспекти процесу наукового пізнання. Поряд із традиційними філософськими методами у цей час виникають і починають активно розвиватися методи математичної логіки, а потім і методи ймовірнісної логіки. У зв'язку із науковою революцією у природознавстві на цьому етапі помітно зростає інтерес до історії та філософії науки. Трохи пізніше формуються і такі самостійні сфери наукового пізнання як психологія і соціологія науки, а вже у наші дні виникає абсолютно нова галузь — наука про науку, або наукознавство. Всі згадані наукові дисципліни досліджують різні аспекти та відношення наукового знання, застосовуючи свої особливі методи та поняттєвий апарат.

В останні десятиліття досягнуті значні результати у сфері наукової логіки, яка займається дослідженням проблем побудови та структури готового наукового знання.

Проблеми методу і методології наукового дослідження приваблювали увагу соціальних мислителів, учених і філософів ще у стародавні часи, починаючи з античної епохи. Проте ґрунтовний аналіз методів і засобів наукового пізнання став активно здійснюватися лише в останні півстоліття. Організаційна наук Богданова, системний підхід Барталанфі, функціоналізм системогенезу Анохіна П.К., системологія Ворони Ю. Дають послідовність створення системної методології, котру Ворона Ю. назвав алгоритмом системно-організаційної діяльності — алгоритм СОД.

Розуміння методології у сучасній науці

Методологію наука розуміла в недалекому минулому досить неоднозначно. Можна виділити такі варіанти структурного розуміння методології у сучасній науці:

1. Методологія — це певна сукупність філософських методів пізнання. До неї входять: індуктивний метод Френсіса Бекона, раціоналістичний метод Рене Декарта, діалектичний метод Сократа, Георга Гегеля, Карла Маркса, феноменологічний метод Едмунда Гуссерля, системний метод Людвіга фон Берталанфі, Уїльяма Ешбі, Толкотта Парсонса тощо. Методологія в цьому разі підноситься до небес філософської методології, із неї виключається величезний пласт конкретних методів і прийомів.

2. Методологія розглядається як система методів пізнання, зокрема й конкретних. Вона уявляється у вигляді певного арсеналу методів діяльності. Недоліки такого підходу в тому, що методологія, з одного боку, звужується до розуміння тільки методів і тільки методів пізнання. Тут виключається методологічна роль принципів, теорій і парадигм. З другого боку, методологія в цій транскрипції стосується тільки пізнавальної діяльності. Насправді діяльність характеризується, принаймні, трьома її різновидами: пізнавальною, практичною та оцінною, які взаємно доповнюють один одного у реальній життєдіяльності. Немало важить і те, що навіть якщо методологію зводити до системи методів, то викликає сумнів застосування до неї терміна «система». Найімовірніше, ідеться про сукупність методів, не про організовану систему, у якій всім процесом еволюції було б визначено наперед місце кожного методу в їхній сукупності.

3. Методологія — це тип раціонально-рефлексивної свідомості, спрямований на вивчення, удосконалення і конструювання методів. Поняття «методологія» має два основних  значення: по-перше, це — система  певних  правил, принципів і операцій, що застосовуються у тій чи іншій сфері діяльності  (в науці, політиці, мистецтві тощо); по-друге, це — вчення про цю систему, загальна теорія метода.

4. Методологія — це система принципів наукового дослідження; вчення про науковий метод пізнання законів природи за допомогою сукупності методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкта її пізнання.

5. Відповідно до системно-діяльнісного підходу методологія досліджує зв'язаність, взаємозв'язок і залежність систем знань та систем діяльності.

Системно-діяльнісний підхід до методології був недостатньо розроблений, але він мав добрі перспективи виділення в методології деяких підсистем, які забезпечують пізнання, комунікацію, рефлексію і т. ін. Проте наука поки що не мала такого методологічного потенціалу, щоб сформувати розвинуту внутрішню структуру методології. Однак процеси становлення окремих методологій відбуваються досить швидко. Формуються методології пізнання, прогнозування, комунікацій, діагностики, оцінювання, моделювання, проєктування, контролю, управління, виробництва і споживання. Частково діяльність систематизувалася як форма документальної формалізації у вигляді вимог до публікацій (послідовність викладу, регламент), написання технічного завдання, замовлень, бізнес-планів тощо. Ворона Ю. викладаючи основи системології через системність категорій дає формалізований опис усіх можливих об'єктів з застосуванням універсального алгоритму СОД.

Класифікація діяльності та методології

Термін «методологія» обов'язково передбачає вживання терміна «діяльність». На це звертав увагу Е. Г. Юдін: «Методологія, яка трактується у широкому значенні цього слова, є вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. У такому розумінні методологія утворює необхідний компонент будь-якої діяльності, оскільки остання стає предметом усвідомлення, навчання і раціоналізації».

Ворона Ю. сформулювавши універсальний запис категорій та алгоритму СОД не робить різниці між науковою, теоретичною, інтелектуальною чи навіть гуманітарною, чи мистецькою діяльністю та прикладною, ремісницькою діяльністю. Але традиційні погляди мають право на існування для окремих праць хоча б як етап формування універсальної методології.

Кожний з видів діяльності не може існувати без своєї методології.

Підхід до класифікації

Вид методології

Філософський підхід

Пізнавальна

Пізнання

Оцінювальна

Оцінювання

Практична

Практики

Соціоінженерний підхід

Пізнавальна

Пізнання

Аналітична

Аналітична

Прогностична

Прогнозування

Повчальна

Навчання

Комунікативна

Комунікації

Моделювальна

Моделювання

Конструювальна

Конструювання

Діагностична

Діагностики

Оцінювальна

Оцінювання

Контрольна

Контролю

Управлінська

Управління

Виробнича

Виробництва

Перетворювальна

Перетворення

Споживацька

Споживання

Тип взаємодії

Суб'єкт-об'єктна

Суб'єкт-об'єктної взаємодії

Суб'єкт-суб'єктна

Суб'єкт-суб'єктної взаємодії

Тип об єкта

Інституційна

Інституційна

Процесуальна

Процесів

інноваційна

Інновацій

Формування

і розвиток відносин

Відносин

Формування

і розвиток спільності

Спільностей

Формування

і розвиток цінності

Цінностей

Формування і розвиток норми

Норм

Формування

і розвиток системи

Систем

Формування

і розвиток діяльності

Виділення різновидів методології відповідно до різновидів людської діяльності не знімає проблему її розуміння, а переводить її в русло структурного осмислення методології.

Системологія дає уніфікацію опису об'єктів через детермінізм квартету категорій і їх формалізований запис і алгоритм СОД. Всі закони природи в ідеальному варіанті виписуються через системологію як логічний результат відпрацьований природою та закріплений через усвідомлений досвід обумовленого детермінізму. Дивись системологію.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015. 
  2. ↑ Сурмін Ю. П. Майстерня вченого: Підручник для науковця. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. — 302 с.
  3. Баскаков, А. Я., Туленков, Н. В. М етодология научного исследования: Учеб. пособие [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.]. — Киев, 2004. — 216 с. ISBN 966-608-441-4.
  4. Основи методології та організації наукових досліджень [ 6 вересня 2014 у Wayback Machine.]: Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад'юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с.
  5. Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання з дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Укладачі: Новокрещенов І. О., Бойко О. В., Дідовець І. В.– К.: Вид-во ДЕТУТ, 2009. - 175 с.
  6. Ракитов А. И. Курс лекций по логике науки. — М.: Высш.шк.,1971. — 176 с.
  7. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. — М.: Наука, 1978. — 392 с.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Metodologiya grec me8odologia vchennya pro metod sukupnist prijomiv doslidzhennya sho zastosovuyutsya v nauci vchennya pro metodi piznannya ta peretvorennya dijsnosti 1 Osnovu metodologiyi skladaye mislennya ta svitoglyad yak operacijne seredovishe samodisciplini ta roboti z informaciyeyu modelyami algoritmami Metodologiya vchennya pro metod diyalnosti yak takij vklyuchaye principi metodi diyalnosti i znannya sho vidobrazhuye yih Skladayetsya z metodologiyi piznannya metodologiyi praktichnoyi cilnosti ta metodologiyi ocinki aksiometodologyii 2 Metodologiya do zavershennya formuvannya sistemologiyi zastosovuvalasya za recepturnikami specializaciyi naukovo prikladnih napryamkiv i pov yazuvalisya perevazhno ne z zagalnimi principami diyalnosti a z instrumentariyem chi specifichnistyu ob yektiv ne z vnutrishnoyu organizaciyeyu mislennya a zovnishnoyu diyalnistyu ta navichkami roboti Sistemologiya ce prioritetno sistemne mislennya cherez svitoglyadnist navichku algoritmichnoyi diyalnosti dlya optimalnogo dosyagnennya meti viznachenoyi optimalnim sistemnim algoritmichnim mislennyam Zmist 1 Istoriya formuvannya ponyattya 2 Rozuminnya metodologiyi u suchasnij nauci 3 Klasifikaciya diyalnosti ta metodologiyi 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya formuvannya ponyattya RedaguvatiV miru zbilshennya ob yemu i masshtabiv naukovih znan a takozh pogliblennya naukovogo piznannya u rozkritti zakoniv i zakonomirnostej funkcionuvannya realnogo prirodnogo i socialnogo svitu vse ochevidnishe staye pragnennya uchenih proanalizuvati prijomi ta sposobi za dopomogoyu yakih zdobuvayutsya znannya Na pochatku antichnoyi kulturi monopoliya na doslidzhennya problem piznannya vzagali ta naukovogo piznannya zokrema nalezhala filosofiyi Navit na mezhi XVI XVII st koli sformuvalosya eksperimentalne prirodoznavstvo doslidzhennyam riznih problem metodologiyi piznannya zajmalisya v osnovnomu filosofi Prote najbilshij vklad u toj period buv zroblenij timi z nih yaki odnochasno z filosofiyeyu zajmalisya j inshimi specialnimi galuzyami naukovogo znannya Galilej Dekart Nyuton Lejbnic ta in Pochinayuchi z drugoyi polovini HIH st osoblivo naprikinci jogo vidbuvayetsya rizka diferenciaciya tobto viddilennya vid filosofiyi riznomanitnih naukovih disciplin sho doslidzhuyut ti chi inshi aspekti procesu naukovogo piznannya Poryad iz tradicijnimi filosofskimi metodami u cej chas vinikayut i pochinayut aktivno rozvivatisya metodi matematichnoyi logiki a potim i metodi jmovirnisnoyi logiki U zv yazku iz naukovoyu revolyuciyeyu u prirodoznavstvi na comu etapi pomitno zrostaye interes do istoriyi ta filosofiyi nauki Trohi piznishe formuyutsya i taki samostijni sferi naukovogo piznannya yak psihologiya i sociologiya nauki a vzhe u nashi dni vinikaye absolyutno nova galuz nauka pro nauku abo naukoznavstvo Vsi zgadani naukovi disciplini doslidzhuyut rizni aspekti ta vidnoshennya naukovogo znannya zastosovuyuchi svoyi osoblivi metodi ta ponyattyevij aparat V ostanni desyatilittya dosyagnuti znachni rezultati u sferi naukovoyi logiki yaka zajmayetsya doslidzhennyam problem pobudovi ta strukturi gotovogo naukovogo znannya Problemi metodu i metodologiyi naukovogo doslidzhennya privablyuvali uvagu socialnih misliteliv uchenih i filosofiv she u starodavni chasi pochinayuchi z antichnoyi epohi Prote gruntovnij analiz metodiv i zasobiv naukovogo piznannya stav aktivno zdijsnyuvatisya lishe v ostanni pivstolittya 3 Organizacijna nauk Bogdanova sistemnij pidhid Bartalanfi funkcionalizm sistemogenezu Anohina P K sistemologiya Voroni Yu Dayut poslidovnist stvorennya sistemnoyi metodologiyi kotru Vorona Yu nazvav algoritmom sistemno organizacijnoyi diyalnosti algoritm SOD Rozuminnya metodologiyi u suchasnij nauci RedaguvatiDokladnishe Metodologiya naukiMetodologiyu nauka rozumila v nedalekomu minulomu dosit neodnoznachno Mozhna vidiliti taki varianti strukturnogo rozuminnya metodologiyi u suchasnij nauci 1 Metodologiya ce pevna sukupnist filosofskih metodiv piznannya Do neyi vhodyat induktivnij metod Frensisa Bekona racionalistichnij metod Rene Dekarta dialektichnij metod Sokrata Georga Gegelya Karla Marksa fenomenologichnij metod Edmunda Gusserlya sistemnij metod Lyudviga fon Bertalanfi Uyilyama Eshbi Tolkotta Parsonsa tosho Metodologiya v comu razi pidnositsya do nebes filosofskoyi metodologiyi iz neyi viklyuchayetsya velicheznij plast konkretnih metodiv i prijomiv 2 Metodologiyarozglyadayetsya yak sistema metodiv piznannya zokrema j konkretnih Vona uyavlyayetsya u viglyadi pevnogo arsenalu metodiv diyalnosti Nedoliki takogo pidhodu v tomu sho metodologiya z odnogo boku zvuzhuyetsya do rozuminnya tilki metodiv i tilki metodiv piznannya Tut viklyuchayetsya metodologichna rol principiv teorij i paradigm Z drugogo boku metodologiya v cij transkripciyi stosuyetsya tilki piznavalnoyi diyalnosti Naspravdi diyalnist harakterizuyetsya prinajmni troma yiyi riznovidami piznavalnoyu praktichnoyu ta ocinnoyu yaki vzayemno dopovnyuyut odin odnogo u realnij zhittyediyalnosti Nemalo vazhit i te sho navit yaksho metodologiyu zvoditi do sistemi metodiv to viklikaye sumniv zastosuvannya do neyi termina sistema Najimovirnishe idetsya pro sukupnist metodiv ne pro organizovanu sistemu u yakij vsim procesom evolyuciyi bulo b viznacheno napered misce kozhnogo metodu v yihnij sukupnosti 2 3 Metodologiya ce tip racionalno refleksivnoyi svidomosti spryamovanij na vivchennya udoskonalennya i konstruyuvannya metodiv Ponyattya metodologiya maye dva osnovnih znachennya po pershe ce sistema pevnih pravil principiv i operacij sho zastosovuyutsya u tij chi inshij sferi diyalnosti v nauci politici mistectvi tosho po druge ce vchennya pro cyu sistemu zagalna teoriya metoda 4 4 Metodologiya ce sistema principiv naukovogo doslidzhennya vchennya pro naukovij metod piznannya zakoniv prirodi za dopomogoyu sukupnosti metodiv doslidzhennya sho zastosovuyutsya v bud yakij nauci vidpovidno do specifiki ob yekta yiyi piznannya 5 5 Vidpovidno do sistemno diyalnisnogo pidhodu metodologiya doslidzhuye zv yazanist vzayemozv yazok i zalezhnist sistem znan ta sistem diyalnosti 6 Sistemno diyalnisnij pidhid do metodologiyi buv nedostatno rozroblenij ale vin mav dobri perspektivi vidilennya v metodologiyi deyakih pidsistem yaki zabezpechuyut piznannya komunikaciyu refleksiyu i t in Prote nauka poki sho ne mala takogo metodologichnogo potencialu shob sformuvati rozvinutu vnutrishnyu strukturu metodologiyi Odnak procesi stanovlennya okremih metodologij vidbuvayutsya dosit shvidko Formuyutsya metodologiyi piznannya prognozuvannya komunikacij diagnostiki ocinyuvannya modelyuvannya proyektuvannya kontrolyu upravlinnya virobnictva i spozhivannya Chastkovo diyalnist sistematizuvalasya yak forma dokumentalnoyi formalizaciyi u viglyadi vimog do publikacij poslidovnist vikladu reglament napisannya tehnichnogo zavdannya zamovlen biznes planiv tosho Vorona Yu vikladayuchi osnovi sistemologiyi cherez sistemnist kategorij daye formalizovanij opis usih mozhlivih ob yektiv z zastosuvannyam universalnogo algoritmu SOD Klasifikaciya diyalnosti ta metodologiyi RedaguvatiTermin metodologiya obov yazkovo peredbachaye vzhivannya termina diyalnist Na ce zvertav uvagu E G Yudin Metodologiya yaka traktuyetsya u shirokomu znachenni cogo slova ye vchennya pro strukturu logichnu organizaciyu metodi ta zasobi diyalnosti U takomu rozuminni metodologiya utvoryuye neobhidnij komponent bud yakoyi diyalnosti oskilki ostannya staye predmetom usvidomlennya navchannya i racionalizaciyi 7 Vorona Yu sformulyuvavshi universalnij zapis kategorij ta algoritmu SOD ne robit riznici mizh naukovoyu teoretichnoyu intelektualnoyu chi navit gumanitarnoyu chi misteckoyu diyalnistyu ta prikladnoyu remisnickoyu diyalnistyu Ale tradicijni poglyadi mayut pravo na isnuvannya dlya okremih prac hocha b yak etap formuvannya universalnoyi metodologiyi Kozhnij z vidiv diyalnosti ne mozhe isnuvati bez svoyeyi metodologiyi 2 Pidhid do klasifikaciyi Vid metodologiyiFilosofskij pidhid Piznavalna PiznannyaOcinyuvalna OcinyuvannyaPraktichna PraktikiSocioinzhenernij pidhid Piznavalna PiznannyaAnalitichna AnalitichnaPrognostichna PrognozuvannyaPovchalna NavchannyaKomunikativna KomunikaciyiModelyuvalna ModelyuvannyaKonstruyuvalna KonstruyuvannyaDiagnostichna DiagnostikiOcinyuvalna OcinyuvannyaKontrolna KontrolyuUpravlinska UpravlinnyaVirobnicha VirobnictvaPeretvoryuvalna PeretvorennyaSpozhivacka SpozhivannyaTip vzayemodiyi Sub yekt ob yektna Sub yekt ob yektnoyi vzayemodiyiSub yekt sub yektna Sub yekt sub yektnoyi vzayemodiyiTip ob yekta Institucijna InstitucijnaProcesualna Procesivinnovacijna InnovacijFormuvannyai rozvitok vidnosin VidnosinFormuvannyai rozvitok spilnosti SpilnostejFormuvannyai rozvitok cinnosti CinnostejFormuvannya i rozvitok normi NormFormuvannyai rozvitok sistemi SistemFormuvannyai rozvitok diyalnostiVidilennya riznovidiv metodologiyi vidpovidno do riznovidiv lyudskoyi diyalnosti ne znimaye problemu yiyi rozuminnya a perevodit yiyi v ruslo strukturnogo osmislennya metodologiyi Sistemologiya daye unifikaciyu opisu ob yektiv cherez determinizm kvartetu kategorij i yih formalizovanij zapis i algoritm SOD Vsi zakoni prirodi v idealnomu varianti vipisuyutsya cherez sistemologiyu yak logichnij rezultat vidpracovanij prirodoyu ta zakriplenij cherez usvidomlenij dosvid obumovlenogo determinizmu Divis sistemologiyu Primitki Redaguvati METODOLOGIYa Arhiv originalu za 21 sichnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2015 a b v Surmin Yu P Majsternya vchenogo Pidruchnik dlya naukovcya K Navchalno metodichnij centr Konsorcium z udoskonalennya menedzhment osviti v Ukrayini 2006 302 s Baskakov A Ya Tulenkov N V M etodologiya nauchnogo issledovaniya Ucheb posobie Arhivovano 16 chervnya 2015 u Wayback Machine Kiev 2004 216 s ISBN 966 608 441 4 Osnovi metodologiyi ta organizaciyi naukovih doslidzhen Arhivovano 6 veresnya 2014 u Wayback Machine Navch posib dlya studentiv kursantiv aspirantiv i ad yuntiv za red A Ye Konverskogo K Centr uchbovoyi literaturi 2010 352 s Navchalno metodichnij posibnik dlya studentiv ekonomichnih specialnostej dennoyi ta zaochnoyi form navchannya z disciplini Metodologiya ta organizaciya naukovih doslidzhen Arhivovano 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ukladachi Novokreshenov I O Bojko O V Didovec I V K Vid vo DETUT 2009 175 s Rakitov A I Kurs lekcij po logike nauki M Vyssh shk 1971 176 s Yudin E G Sistemnyj podhod i princip deyatelnosti Metodologicheskie problemy sovremennoj nauki M Nauka 1978 392 s Dzherela RedaguvatiP Jolon Metodologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 374 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Cya stattya ye chastinoyu Proyektu Osvita riven nevidomij Portal Osvita Meta proyektu stvorennya yakisnih ta informativnih statej na temi pov yazani z Osvitoyu Vi mozhete pokrashiti cyu stattyu vidredaguvavshi yiyi a na storinci proyektu vkazano chim she mozhna dopomogti Uchasniki proyektu budut vam vdyachni Cyu stattyu she nihto ne ociniv za shkaloyu ocinok statej Proyektu Osvita Chim dopomogti 1 Dodajte bud laska shablon Vikiproyekt Osvita do vsih storinok obgovorennya novih i starih statej tematichno pov yazanih z Osvitoyu 2 Potrebuyut vashoyi uvagi Kategoriya Nezaversheni statti pro osvitu 4 K 499 S Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Metodologiya amp oldid 39164791