www.wikidata.uk-ua.nina.az

Енциклопедія Енциклопе дія лат encyclopaedia від дав гр ἐγκύκλιος παιδεία круг наук дав гр κύκλος коло і дав гр παιδεία

Енциклопедія

Енциклопе́дія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ἐγκύκλιος παιδεία — «круг наук», дав.-гр. κύκλος — коло і дав.-гр. παιδεία — навчання, наука) — «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні — збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.

Етимологія

Слово «енциклопедія» — запозичення з французької мови; фр. encyclopédie походить від пізньолатинського encyclopaedĩa, утвореного з грецького ἐγκύκλιος παιδεία, буквально «круг наук», що складається з прикметника ἐγκύκλιος «круговий, циклічний» та іменника παιδεία «наука, навчання, виховання».

Поняття

Первісно слово «енциклопедія» означало сукупність знань, які слід було засвоїти у середньовічній педагогіці. Слово набуло сучасного значення після того, як у XVI ст. з'явились книжки, у яких були зібрані відомі на той час знання з різних галузей науки. Їх і назвали енциклопедіями.

Енциклопедист — людина, що відрізняється енциклопедизмом знань чи діяльності; освічена людина, що має різносторонні знання з областей багатьох наук. В історії, людина, що належала до групи провідних мислителів, що об'єдналися навколо «Енциклопедії», яку видавали в кінці 18 століття у Франції Дідро та Д'Аламбер.

Циклопе́дія нова латина cyclopaedia (дав.-гр. κύκλιος παιδεία — «кругове навчання») — рідкісний варіант того ж терміну.

Метод організації

Енциклопедія як жанр наукової або науково-популярної довідкової літератури має певні особливості. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладання матеріалу. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення явищ і фактів.

Цим енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі матеріали можуть наводитися в авторській концепції. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.

Види енциклопедій

За розміром

Енциклопедії залежно від обсягу умовно поділяють на великі (понад 12 томів), малі (7—12 томів), короткі (4—6 томів) та 1—3-томні, які переважно називають енциклопедичними словниками або довідниками.

За способом організації

Спосіб організації енциклопедії важливий для зручності її використання як довідкової літератури. Історично склалося два основних способи організації енциклопедії: алфавітний та ієрархічний.

  • Алфавітна (або алфавітно-словникова, або просто словникова) організація заснована на розташуванні окремих не пов'язаних між собою статей в алфавітному порядку назв їх предмета. Енциклопедії, в яких статті впорядковані за словами і словосполученнями, називаються енциклопедичними словниками, наприклад, 82-томний Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона, Вікіпедія. Різновидом енциклопедій є також енциклопедичні довідники, в яких статті представлені в гранично стислій формі.
  • Системна (або логічно-тематична, ієрархічна) організація. Крім того, існують енциклопедії, в яких статті впорядковані за галузями знань, наприклад, Енциклопедія кібернетики.

Існують і енциклопедії змішаного типу, наприклад, більша частина Великої радянської енциклопедії побудована як енциклопедичний словник, але том «СРСР» побудований за логічно-тематичним (ієрархічним) принципом.

Сучасні засоби накопичення та обміну інформацією створюють все нові способи для збору, перевірки, обробки та подання інформації. Такі проєкти, як Вікіпедія, є прикладом нових форм енциклопедії, в яких доповнення і вилучення інформації гранично спрощено. Онлайнові енциклопедії полегшують пошук інформації, наприклад, дозволяють шукати за ключовими словами.

За призначенням

Енциклопедії поділяються на універсальні (наприклад, «Велика радянська енциклопедія», «Британіка», «Вікіпедія»), галузеві («Енциклопедія кібернетики», Гірнича енциклопедія, «Енциклопедія українознавства»), регіональні («Енциклопедія Львова»), проблемні, персональні.

Великі й малі енциклопедії, як правило, належать до універсальних, оскільки містять інформацію з усіх галузей науки та практичної діяльності людини; короткі енциклопедії та енциклопедичні словники — до галузевих енциклопедичних видань, тобто таких, що охоплюють певну галузь науки та практичної діяльності.

Універсальна енциклопедія

Універсальна енциклопедія — енциклопедія, яка охоплює все коло знань про світ і людину. Прообразом такої енциклопедії може служити складена Плінієм Старшим для імператора Тита «Природнича історія».

Енциклопедія у навчальному процесі

Енциклопедія є довідковим виданням зведення основних відомостей з однієї чи всіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку. Енциклопедія є видом навчальної літератури, офіційне підтвердження доцільності їх використання у навчально-виховному процесі в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладах України реалізується через процедуру надання відповідного грифа: «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Типи енциклопедичних статей

Статті в енциклопедіях поділяються на кілька типів: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення (містять лише дефініції, а в разі запозичення слова з іншої мови — його етимологію) і статті-посилання (відсилають користувача до іншого терміна). Статті-огляди та статті-довідки, що різняться лише обсягом, є визначальними для енциклопедії; вони містять основну інформацію з розглядуваного питання: виклад наукової теорії, хронологію історичних подій, географічні, біографічні, статистичні відомості тощо.

Особливості створення та видання

Виданню енциклопедії передує розробка тематичного плану (розподілу загального обсягу статей за їхніми типами та дисциплінами) і сло́вника (повного переліку термінів, які увійдуть до видання). Крім того, науково-редакційна рада видавництва разом із редакційною колегією відповідної енциклопедії розробляють методичні рекомендації з підготовки статей та пам'ятку автора статті, примірники яких передають кожному авторові.

Отже, створення енциклопедичного видання високого наукового рівня потребує не тільки залучення широкого кола визначних авторів-учених, а й редакційного колективу високої кваліфікації, який має багаторічний досвід роботи зі створення подібних видань.

Енциклопедія надто специфічний жанр, і не кожний автор володіє потрібним для написання відповідної статті стилем. Ось чому під час створення енциклопедії гостро постає проблема добору авторів. І навіть якщо автор — досвідчений фахівець, серйозне втручання редактора в оригінал буває інколи неминучим. Редактор енциклопедії повинен добре знатися на певній науковій тематиці, вміти працювати з автором, виявляти неослабну пильність впродовж усієї роботи над виданням.

Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, ґрунтовністю, вивіреністю інформації, певною мірою «бездискусійністю».

Історія

Перші енциклопедії

Хоча сам термін «енциклопедія» увійшов у побут тільки в XVI столітті, енциклопедичні праці відомі з давніх часів. Термінологічні словники складалися вже в Давньому Єгипті в період Середнього царства (2 тисячоліття до н. е.). Збірки знань складалися і в Стародавньому Китаї (XII століття до н. е. — X століття до н. е.). Енциклопедії були популярні в християнському світі в період раннього Середньовіччя: на заході прикладом можуть служити твори Ісидора Севільського, на сході — візантійський словник «Суда». Найбільша праця Ісидора «Етимології» є енциклопедією тодішніх знань, взятих переважно з античності. У 20 розділах своєї книги Ісидор виклав відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга користувалася надзвичайною популярністю в середні віки: до нашого часу збереглися понад тисячу її рукописних примірників. Крім того, Ісидор Севільський є автором численних праць з природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «Книга канонів», у котрій зібрані постанови соборів, що проходили в усьому християнському світі в античності і з початком Середньовіччя. Він написав дві хроніки, у яких коротко виклав історію від створення світу. Найціннішими з його історичних творів є «Історія готів, вандалів, і свевів».

Візантійський словник «Суда» являє щось середнє між звичайними в Візантії лексиконами, в яких наведено лише слова з похідними формами, і енциклопедіями у сучасному уявленні . Філологічний матеріал (граматика, лексика, історія та література) переважає у Суді. Філософія, природна історія і географія представлені слабше. Особливо цінні біографічні та історико-літературні статті, що частково компенсують численні прогалини в античній літературі і роблять словник незамінним посібником для історика та філолога. Питання про джерела, якими користувався автор, представляється досить складним. Словник складено лише частково на підставі самостійних досліджень. Частіше автор слідував звичайному тоді методу запозичень та компіляцій. Найбільше матеріалу Суда включила зі словників Гарпократіона і Гелладія, збірки схолій Сіммаха, історичної компіляції Костянтина Багрянородного (для ранніх епох) і хроніка Георгія Амартола (Монаха) (для пізніх). Біографічні та історико-літературні статті запозичені, головним чином, зі скороченої переробки «Ономатолога» Ісіхія Мілетського. Для граматичної частини, автор вдавався до самостійних досліджень в античній літературі, оскільки візантійські лексикографи обмежувались невеликим числом авторів, у той час як автор Суди прагнув представити у своїй праці всі віки і всі роди літератури. Водночас частково використані роботи Луція Юлія Вестіна. Словник містить деякі недоліки. Відсутність методу та історичної критики, а також часта плутанина імен та речей, ще збільшена пізнішими інтерполяціями, робить користування словником досить важким. Наприклад, відомий давньогрецький логограф Ферекід, званий і Леросським, і Афінським описується як дві особи окремо. Саме розташування статей значно ускладнює читання сучасному вченому, який звик до алфавітного порядку. У словнику Суда проведена звичайна на той час антистихічна система, заснована на вимові. Наприклад, після літери «ξ» поміщені статті на «ει», «η» та «ι», так як ει та η у грецькій мові вимовляються як звук «i».

У зрілий період Середньовіччя на заході Європи склалося кілька видів енциклопедичних праць: зерцала (лат. speculum), компендіуми (compedium), суми (summae), які служили в основному навчальними посібниками для студентів «нижчих» загальноосвітніх факультетів університетів. Прикладом може служити праця домініканського ченця Вінсента з Бове середина XIII століття) «Bibliotheca Mundi» («Всесвітня бібліотека»), інакше «Велике зерцало» (лат. Speculum majus). Енциклопедія складається з 4 частин:

  • Зерцало природне (Speculum naturale)
  • Зерцало віронавчальне (Speculum doctrinale)
  • Зерцало історичне (Speculum historiale)
  • Зерцало моральне (Speculum morale)

Енциклопедія містила багато інформації з філософії, історії, природничих наук. У ній коментувалися уривки з античних авторів, богословські труди. В цілому «Велике зерцало» являє собою систематизацію знань того часу з різних питань. Написана латиною, складається з 80 книг і 9885 глав. Це найзначніша енциклопедія Середньовіччя.

У першій частині розглядається широке коло природничих дисциплін — астрономія, алхімія, біологія тощо.  у другій ідеться пробогословські питання; у третій розглядається історія людства від створення світу до 1254 року; в четвертій — піднімаються питання моральності та моралі.

Енциклопедія була перекладена на безліч мов і користувалася великим впливом та авторитетом протягом декількох століть.

Великий поштовх енциклопедична культура отримала в епоху Ренесансу в XIV-XVI століттях, в тому числі завдяки винаходу книгодрукування Йоганном Гутенбергом. У XVI-XVII століттях з'являється термін «енциклопедія» (а також «циклопедія») в його сучасному значенні.

Томас з Кантімпри «Про природу речей» (1230—1245)

«Liber Rerum Natura» (Про Природу речей) було написана фламандським католицьким священиком Томасом з Кантімпри (1201—1272) між 1230 та 1245 роками. У цій енциклопедії Томас підсумовує фізичні знання його часу. Він описує людей, тваринне царство, флору, каміння, Метали, астрономічні явища, явища погоди й казкові істоти, які населяють регіони невідомої природи. Він використовував ці міфічні істоти, щоб зробити моральні зауваження для напоумлення. Все це мало бути вступом до фізичного і духовного буття людини. Ця енциклопедія складалася з двадцяти книг на наступні теми:

Написану латинською мовою енциклопедію Томаса використовували як основу пізніші енциклопедії.

Енциклопедії XVII—XIX століття

Лексикон Технікум Харріса, титульна сторінка другого видання, 1708 р.

Хоча сама ідея універсальної і загальнодоступної енциклопедії з'явилася ще до XVIII ст., Циклопедія або універсальний словник наук і мистецтв Е. Чемберса (1728), «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» Дідро і д'Аламбера (початок випуску 1751), а також Енциклопедія Британіка, Енциклопедія Брокгауз та інші енциклопедії того часу були першими серед тих, що мали цілком сучасний вигляд, звичний для нас. Статті у цих виданнях були одночасно доступними за стилем викладу та глибокими за змістом, систематично розташованими в передбачуваному порядку. Однак, навіть у найбільш ранньої з них, енциклопедії Чемберса 1728 року, був попередник, Лексикон Технікум Джона Гарріса (1704), який також за змістом та назвою був «Універсальним англійським словником мистецтв і наук, що тлумачить не тільки терміни мистецтв, а й самі мистецтва».

Вже в епоху французького Ренесансу енциклопедії прагнули описати не настільки кожен факт, відомий людству, як знання найнеобхіднішого, а необхідність оцінювалася за різними критеріями, в результаті чого енциклопедії значно відрізнялися за своїм обсягом. Серед них були, наприклад, енциклопедії про моральні норми. Великий вплив на європейський енциклопедизм мала популярна свого часу робота англійського лікаря і філософа Томаса Броуна Псевдодоксія епідеміка або Помилки і вульгаризми (1646), що витримала до 1672 року п'ять видань і була перекладена латиною, французькою, німецькою та голландською мовами. У передмові автор вже називав її енциклопедією і ставив перед собою мету розвіяти помилки та забобони своєї епохи. Ця праця була, однак, викладена ще не в алфавітному, а у традиційному ще для Середньовіччя ієрархічному порядку і систематизував окремо мінерали, рослини, тварин, світ людини, небесні світила й космологічні уявлення.

Найпоширеніший у наш час алфавітний порядок, мабуть, вперше застосував Джон Гарріс в енциклопедії Лексикон Технікум. Сам Ньютон опублікував у другому томі Лексикону, що вийшов 1710 року, свою єдину статтю з хімії. Енциклопедія Гарріса була, в основному, присвячена науці, але в тому розумінні, яке існувало на початок XVIII ст., і який у наш час назвали б наукою і технологією. Утім, значна кількість статей стосувалося гуманітарних наук, образотворчого мистецтва, законодавства, комерції, музики та геральдики. Порівняно невеликий за обсягом, близько 1200 сторінок, Лексикон можна назвати швидше енциклопедичним словником, ніж енциклопедією в сучасному розумінні цього слова. Сам Гарріс вважав його словником; справді, це один з перших технічних словників всіх часів і народів.

Двотомна Циклопедія Чемберса крім алфавітного порядку ввела ще одне нововведення: внутрішні посилання з одних статей на інші. Її французьким перекладом надихалися автори найбільш відомої нині енциклопедії XVIII століття, що мала значний вплив на культурне і політичне життя Європи напередодні французької революції.

«Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» («Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers») за редакції Дідро і д'Аламбера видавалася з 1751 по 1772 рік і вийшла у 28 томах, над ще 7 томами допоміжних матеріалів, опублікованих до 1780, працювали інші редактори. Історичне значення саме цієї енциклопедії зумовлене тим, що вона містила систематичний огляд ідей французького Просвітництва, викладений самими просвітителями, прозваних свого часу какуаками, на чолі з Дідро.

Дідро виклав свої погляди на те, якою має бути енциклопедія, у статті з однойменною назвою. На його думку, досконала енциклопедія повинна бути чимось більшим, ніж сума її складових частин. «Навіть якщо б аналітичний словник наук і мистецтв був лише методичною комбінацією своїх окремих елементів, я все ж запитав би, хто відповідає за підбір цих елементів?» Дідро вважав, що енциклопедія повинна встановлювати зв'язки між поняттями. Розуміючи, що весь масив людських знань неможливо викласти в одній роботі, він все ж вважав, що в ній можна, принаймні, показати взаємозалежність між ними.

Французька Енциклопедія, у свою чергу, стала надихаючим прикладом для створення знаменитої«Британської енциклопедії» або Британіки. Її початок в Шотландії 1768—1771 рр. був скромним: у той час вона складалася з усього трьох томів і 2391 сторінок. Але коли до 1797 р. було завершено її третє видання, Британіка складалася вже з 18 томів, а серед її авторів були найавторитетніші вчені свого часу.

У Німеччині в 1732—1754 рр. була видана найоб'ємніша енциклопедія XVIII століття — «Великий повний універсальний лексикон всіх наук і мистецтв» («Grosses vollstandiges Universal-Lexikon aller Wissenschaften und Kunste», 68 томів, 750 тис. статей), випущена в Лейпцигу І. Г. Цедлером. У порівнянні з ним Енциклопедичний словник Ф. А. Брокгауза, також вперше виданий в Лейпцигу німецькою мовою у 1796—1808 рр., був зовсім невеликим, всього шість томів. Скорочення обсягу в порівнянні з попередніми енциклопедіями пояснювалося міркуваннями доступності для розуміння. Енциклопедія не ставила собі за мету замінити підручники, а лише популярно і без надмірних подробиць викласти результати досліджень і відкриттів того часу. Такий підхід, прямо протилежний стилю Британіки, був згодом перейнятий більшістю енциклопедій XIX століття як у Європі, так і в Сполучених Штатах.

У XIX столітті важливу роль зіграли німецький «Великий енциклопедичний словник Мейєра» (1839–1852, 46 томів, згодом ще 6 додаткових), французький Великий універсальний словник XIX століття (Grand dictionnaire universel du XIXe siècle, 17 томів з додатками, видані в 1866—1890 рр.) та англійська «Пенні Циклопедія», випуски якої виходили щотижня і коштували всього пенні кожен. Таке видання користувалося попитом в епоху широкого поширення середньої освіти. Доступні за ціною енциклопедії широко видавалися і в XX столітті.

До кінця XIX століття власні національні енциклопедії з'явилися в Італії, Австрії, Польщі, Данії, Швеції, Португалії, Нідерландах, Чехії, а також в Австралії і США.

Енциклопедії XX століття

Найвідомішою енциклопедією XX століття стала «Британська енциклопедія», права на яку належать американським видавцям. У 1985 році вийшло 16-е видання, що включає 32 томи.

1913. Рекламний плакат для 11 видання Британіки

Поряд з традиційними енциклопедіями з'являються енциклопедичні словники школяра.

У 90-х роках XX століття з розвитком мультимедійних технологій з'явилися електронні енциклопедії на компакт-дисках. Комп'ютерні технології істотно змінили характер доступу до енциклопедичних даних — пошук статей став практично миттєвим, з'явилася можливість вставляти в статті не тільки якісні фотографії, але і звукові фрагменти, відео, анімацію. Найбільш значущим стало видання в 1993 «Encarta» американською корпорацією Майкрософт, і у 1994 електронної версії «Британіки».

Вільна енциклопедія — Вікіпедія

З розвитком інтернет-технологій стала можливою поява Вікіпедії — енциклопедії, яка створюється та редагується усіма охочими. Незважаючи на вседоступність, в тому числі і для деструктивного впливу, за охопленням Вікіпедія (англійська версія містить понад 4 мільйони 184 тисяч статей на 14 березня 2013 року), як мінімум, не поступається всесвітньо відомим виданням. Як інтернет-довідник Вікіпедія є найбільшою (з 2007 року, до того часу найбільшою енциклопедією була Енциклопедія Юнле) і найпопулярнішою серед подібних ресурсів. За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедія вважається найповнішою енциклопедією, яка коли-небудь створювалася за всю історію людства. Однією з переваг Вікіпедії є можливість представлення інформації рідною мовою.

Засновники Вікіпедії — Ларрі Сенгер і Джиммі Вейлз. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року.

Українські енциклопедії

Обкладинка першого тому репринтного видання «Енциклопедії українознавства», Львів, 1993 рік

На українських землях першим рукописом, що мав характер енциклопедичного змісту, був переписаний у Києві «Ізборник Святослава» 1073 року, що містив збірку витягів з біблійних книг і творів візантійських богословів та проповідників, відомості з природничих наук, етики, перелік рекомендованих і заборонених Церквою книг тощо. Першим друкованим довідником енциклопедичного змісту став «Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє» Памви Беринди (1627) — старослов'янсько-український словник і алфавітна збірка тлумачень європейських, грецьких та інших власних назв з біблійної історії.

Історія видання довідкової історичної літератури в Україні розпочинається у XVII столітті з виходу «Синопсиса» (1674 р.) — першого короткого систематичного викладу історичних подій в Україні та Росії з найдавніших часів до останньої чверті XVII століття. Додаток до книжки містив відомості за кілька століть про князів, воєвод, київських митрополитів. Автором «Синопсиса» був відомий український історик, культурний діяч І. Ґізель. Упродовж XVII–XIX століть «Синопсис» витримав кілька десятків видань.

Першим створювачем українського енциклопедичного словника у 1836 р. став Маркевич Микола Андрійович. Своєрідним енциклопедичним виданням з історії українського народу і в цілому з проблем українознавства була підготовлена після видання першого тому «Історії України» у 1898 р. за ініціативою видатного українського історика М. Грушевського двотомна праця «Украинский народ в его прошлом и настоящем».

У 1927 році було засновано видавництво «Українська Радянська Енциклопедія» (УРЕ). Серед його фундаторів — Всеукраїнська академія наук (тепер НАН України) та Наркомат освіти республіки. Першим головним редактором став відомий державний діяч, академік ВУАН М. О. Скрипник. Видавництво розпочало випуск перших томів Української Енциклопедії, однак за традиційним у ті часи звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі» та «шкідництві» діяльність УРЕ було припинено. В 1944—48 роках мала місце друга спроба відновити єдину енциклопедичну інституцію в Україні, проте лише 1957 знову постало енциклопедичне видавництво — Головна редакція Української радянської енциклопедії у складі АН УРСР. Її організатором та головним редактором (до 1983) був видатний діяч культури, академік АН УРСР М. П. Бажан. У 1989 році Головну редакцію УРЕ перетворено на видавництво «Українська радянська енциклопедія» з присвоєнням йому імені М. П. Бажана. Серед визначних учених, які входили до складу Головної редколегії УРЕ, були академіки В. М. Корецький, Б. М. Бабій та інші. За роки своєї діяльності видавництво випустило сотні томів різних видань: першу в історії українського народу Українську Радянську Енциклопедію (УРЕ: 1-е вид. — т. 1-17, 1959-65; 2-е вид. — т. 1-12, 1977—85), Український Енциклопедичний Словник (1-е вид. — т. 1-3, 1964—67; 2-е вид. — т. 1-3, 1986—87); фундаментальну «Історію міст і сіл Української РСР» (т. 1-26, 1967-74), «Історію Академії наук Української РСР» (т. 1—2, 1976—77); багатотомні енциклопедії історії України, народного господарства, сільського господарства, кібернетики, мистецтва, літератури тощо; енциклопедичні словники — юридичний, політичний, філософський, економічний тощо.

У 1955—1984 роках у Нью-Йорку випущено унікальну багатотомну «Енциклопедію українознавства» за редакцією В.Кубійовича. У десяти томах цього видання висвітлена історія України з найдавніших часів до 60-х років XX століття, широко представлена історична біографістика.

УСЕ — універсальний словник-енциклопедія містить близько 25000 статей, 3200 ілюстрацій, фото, карт, схем, таблиць: найновіші факти, історія та сучасність, наука і техніка, культура і спорт, географія і медицина, персоналії та реалії, Україна і світ. Підготовлено на основі міжнародного проекту EUROPEDIA, автор проекту шведський енциклопедист, засновник і президент Шведської Академії Вербовізуальної Інформації Свен Лідман. В Україні виходить регулярно від 2001.

У 2012 році вийшло унікальне енциклопедичне видання «Морська енциклопедія Одеси» про розвиток мореплавства, морського порту й пов'язаних галузей в Одесі.

2 січня 2013 року Президент України Віктор Янукович доручив Кабінету Міністрів забезпечити підготовку і видання до 2020 року Великої української енциклопедії, для чого на базі видавництва «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана має бути створено Енциклопедичне видавництво імені М. П. Бажана.

Нині найбільшим енциклопедичним проектом в Україні, який реалізується з постанням незалежності, є Енциклопедія сучасної України.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 167)
  2. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017. 
  3. Himmelfarb, Gertrude (2004). The Roads to Modernity: The British, French, and American Enlightenments. Alfred A. Knopf. ISBN 9781400042364. 
  4. Jean le Rond d'Alembert, «Preliminary Discourse», in Denis Diderot's The Encyclopédie: Selections, ed. and trans. Stephen J. Gendzier (1967), cited in Hillmelfarb 2004
  5. Denis Diderot, Rameau's Nephew and Other Works, trans. and ed. Jacques Barzun and Ralph H. Bowen (1956), cited in Himmelfarb 2004
  6. Encyclopédie
  7. Ісаєвич Я. Д., Железняк М. Г., Сенькусь Р. Енциклопедія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  8. Укрінформ. Стаття «Довідкова література України збагатилася морською енциклопедією»[недоступне посилання з травня 2019]
  9. Президент доручив видати Велику українську енциклопедію [ 16 березня 2013 у Wayback Machine.] // Закон і Бізнес

Література

Енциклопедія
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Наука»
Портал «Література»
Означення у Вікісловнику?
Цитати у Вікіцитатах?
Енциклопедія у Вікісховищі?
  • Енциклопедії як глокальні медії: кол. моногр. / Алла Миколаївна Киридон, Олена Валеріївна Аніщенко, Тетяна Дмитрівна Антонюк, Алла Вадимівна Арістова, Андрій Васильович Блануца ; Держ. наук. установа «Енциклопедичне видавництво» ; за заг. ред. Алла Миколаївна Киридон. — Київ: ДІА, 2020. — 302 с.
  • Нариси з історії світової енциклопедичної справи: навч. посіб. / Н. І. Черниш.– К. : Наша культура і наука, 2009.– 212 с. — ISBN 966-7821-48-7
  • Нариси з історії української енциклопедичної справи / Н. І. Черниш.– Львів: Піраміда, 2018.– 347 с. : іл.– ISBN 978-966-441-501-6
  • Редагування енциклопедичних видань: теорія і практика: навч. посіб. / Н. І. Черниш ; Укр. акад. друкарства. — Львів: Світ, 2015. — 236 с. : іл. — ISBN 978-966-603-946-3
  • Традиції та новації в світовій енциклопедистиці: зб. матеріалів наук. конф., 16 листопада 2020 р., м. Київ / Держ. наук. установа «Енциклопедичне видавництво» ; за ред. і передм. Алла Миколаївна Киридон. — Київ: Енциклопедичне вид-во, 2020. — 126 с.
  • Юліан Бачинський як основоположник української енциклопедистики [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • P. A. Заєздний. Енциклопедія // Українська радянська енциклопедія. — 2 вид. — К.
  • Українська енциклопедична традиція ХХ ст.: проекти, виконавці, перспективи дослідження: [монографія] / С. М. Борчук. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. — 604 с. — ISBN 966-668-351-3.
  • Симон К. P. Термины «энциклопедия» и «свободные искусства» в их историческом значении. — М., 1947. — («Сов. Библиография»)
  • Симон К. P. Энциклопедия // Большая советская энциклопедия. — 2 изд. — М., 1958. — Т. 49.
  • Гудовщикова И. В. Общие зарубежные энциклопедии. — Л., 1963.
  • Robert Lewis Collison. Encyclopaedias: their history throughout the ages: a bibliographical guide with extensive historical notes to the general encyclopaedias issued throughout the world from 350 B.C. to the present day. — Hafner Pub. Co, 1966. — 334 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Enciklope diya lat encyclopaedia vid dav gr ἐgkyklios paideia krug nauk dav gr kyklos kolo i dav gr paideia navchannya nauka kolo nauk sukupnist naukovih znan z shirokogo kola pitan U shirokomu rozuminni zbirka naukovih vidomostej i dovidok na rizni temi priznachena dlya shirokogo kola chitachiv Zmist 1 Etimologiya 2 Ponyattya 3 Metod organizaciyi 4 Vidi enciklopedij 4 1 Za rozmirom 4 2 Za sposobom organizaciyi 4 3 Za priznachennyam 4 3 1 Universalna enciklopediya 5 Enciklopediya u navchalnomu procesi 6 Tipi enciklopedichnih statej 7 Osoblivosti stvorennya ta vidannya 8 Istoriya 8 1 Pershi enciklopediyi 8 2 Tomas z Kantimpri Pro prirodu rechej 1230 1245 8 3 Enciklopediyi XVII XIX stolittya 8 4 Enciklopediyi XX stolittya 8 5 Vilna enciklopediya Vikipediya 9 Ukrayinski enciklopediyi 10 Div takozh 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSlovo enciklopediya zapozichennya z francuzkoyi movi fr encyclopedie pohodit vid piznolatinskogo encyclopaedĩa utvorenogo z greckogo ἐgkyklios paideia bukvalno krug nauk sho skladayetsya z prikmetnika ἐgkyklios krugovij ciklichnij ta imennika paideia nauka navchannya vihovannya 1 Ponyattya RedaguvatiPervisno slovo enciklopediya oznachalo sukupnist znan yaki slid bulo zasvoyiti u serednovichnij pedagogici Slovo nabulo suchasnogo znachennya pislya togo yak u XVI st z yavilis knizhki u yakih buli zibrani vidomi na toj chas znannya z riznih galuzej nauki Yih i nazvali enciklopediyami Enciklopedist lyudina sho vidriznyayetsya enciklopedizmom znan chi diyalnosti osvichena lyudina sho maye riznostoronni znannya z oblastej bagatoh nauk V istoriyi lyudina sho nalezhala do grupi providnih misliteliv sho ob yednalisya navkolo Enciklopediyi yaku vidavali v kinci 18 stolittya u Franciyi Didro ta D Alamber Ciklope diya nova latina cyclopaedia dav gr kyklios paideia krugove navchannya ridkisnij variant togo zh terminu Metod organizaciyi RedaguvatiEnciklopediya yak zhanr naukovoyi abo naukovo populyarnoyi dovidkovoyi literaturi maye pevni osoblivosti Populyarnist vikladu rozrahovana na shiroke kolo chitachiv maye poyednuvatisya z naukovoyu chitkistyu ta logikoyu vikladannya materialu Nepripustime nedbale nablizhene odnobichne visvitlennya yavish i faktiv Cim enciklopediyi vidriznyayutsya vid inshih vidiv naukovih vidan u yakih taki materiali mozhut navoditisya v avtorskij koncepciyi Movi enciklopediyi vlastivi stislist chitkist lakonichnist formulyuvan uniknennya vuzkofahovih terminiv profesijnih zhargonizmiv rozmovnih i prostorichnih sliv vstavnih sliv i zvorotiv emocijno zabarvlenih ocinok nadmirnoyi kilkosti skorochen Vidi enciklopedij RedaguvatiZa rozmirom Redaguvati Enciklopediyi zalezhno vid obsyagu umovno podilyayut na veliki ponad 12 tomiv mali 7 12 tomiv korotki 4 6 tomiv ta 1 3 tomni yaki perevazhno nazivayut enciklopedichnimi slovnikami abo dovidnikami Za sposobom organizaciyi Redaguvati Sposib organizaciyi enciklopediyi vazhlivij dlya zruchnosti yiyi vikoristannya yak dovidkovoyi literaturi Istorichno sklalosya dva osnovnih sposobi organizaciyi enciklopediyi alfavitnij ta iyerarhichnij Alfavitna abo alfavitno slovnikova abo prosto slovnikova organizaciya zasnovana na roztashuvanni okremih ne pov yazanih mizh soboyu statej v alfavitnomu poryadku nazv yih predmeta Enciklopediyi v yakih statti vporyadkovani za slovami i slovospoluchennyami nazivayutsya enciklopedichnimi slovnikami napriklad 82 tomnij Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona Vikipediya Riznovidom enciklopedij ye takozh enciklopedichni dovidniki v yakih statti predstavleni v granichno stislij formi Sistemna abo logichno tematichna iyerarhichna organizaciya Krim togo isnuyut enciklopediyi v yakih statti vporyadkovani za galuzyami znan napriklad Enciklopediya kibernetiki Isnuyut i enciklopediyi zmishanogo tipu napriklad bilsha chastina Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi pobudovana yak enciklopedichnij slovnik ale tom SRSR pobudovanij za logichno tematichnim iyerarhichnim principom Suchasni zasobi nakopichennya ta obminu informaciyeyu stvoryuyut vse novi sposobi dlya zboru perevirki obrobki ta podannya informaciyi Taki proyekti yak Vikipediya ye prikladom novih form enciklopediyi v yakih dopovnennya i viluchennya informaciyi granichno sprosheno Onlajnovi enciklopediyi polegshuyut poshuk informaciyi napriklad dozvolyayut shukati za klyuchovimi slovami Za priznachennyam Redaguvati Enciklopediyi podilyayutsya na universalni napriklad Velika radyanska enciklopediya Britanika Vikipediya galuzevi Enciklopediya kibernetiki Girnicha enciklopediya Enciklopediya ukrayinoznavstva regionalni Enciklopediya Lvova problemni personalni Veliki j mali enciklopediyi yak pravilo nalezhat do universalnih oskilki mistyat informaciyu z usih galuzej nauki ta praktichnoyi diyalnosti lyudini korotki enciklopediyi ta enciklopedichni slovniki do galuzevih enciklopedichnih vidan tobto takih sho ohoplyuyut pevnu galuz nauki ta praktichnoyi diyalnosti Universalna enciklopediya Redaguvati Universalna enciklopediya enciklopediya yaka ohoplyuye vse kolo znan pro svit i lyudinu Proobrazom takoyi enciklopediyi mozhe sluzhiti skladena Pliniyem Starshim dlya imperatora Tita Prirodnicha istoriya Enciklopediya u navchalnomu procesi RedaguvatiEnciklopediya ye dovidkovim vidannyam zvedennya osnovnih vidomostej z odniyeyi chi vsih galuzej znannya ta praktichnoyi diyalnosti vikladenih u korotkih stattyah roztashovanih za abetkoyu yihnih nazv abo v sistematichnomu poryadku Enciklopediya ye vidom navchalnoyi literaturi oficijne pidtverdzhennya docilnosti yih vikoristannya u navchalno vihovnomu procesi v doshkilnih zagalnoosvitnih pozashkilnih profesijno tehnichnih navchalnih zakladah Ukrayini realizuyetsya cherez proceduru nadannya vidpovidnogo grifa Rekomendovano Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini 2 Tipi enciklopedichnih statej RedaguvatiStatti v enciklopediyah podilyayutsya na kilka tipiv statti oglyadi statti dovidki statti tlumachennya mistyat lishe definiciyi a v razi zapozichennya slova z inshoyi movi jogo etimologiyu i statti posilannya vidsilayut koristuvacha do inshogo termina Statti oglyadi ta statti dovidki sho riznyatsya lishe obsyagom ye viznachalnimi dlya enciklopediyi voni mistyat osnovnu informaciyu z rozglyaduvanogo pitannya viklad naukovoyi teoriyi hronologiyu istorichnih podij geografichni biografichni statistichni vidomosti tosho Osoblivosti stvorennya ta vidannya RedaguvatiVidannyu enciklopediyi pereduye rozrobka tematichnogo planu rozpodilu zagalnogo obsyagu statej za yihnimi tipami ta disciplinami i slo vnika povnogo pereliku terminiv yaki uvijdut do vidannya Krim togo naukovo redakcijna rada vidavnictva razom iz redakcijnoyu kolegiyeyu vidpovidnoyi enciklopediyi rozroblyayut metodichni rekomendaciyi z pidgotovki statej ta pam yatku avtora statti primirniki yakih peredayut kozhnomu avtorovi Otzhe stvorennya enciklopedichnogo vidannya visokogo naukovogo rivnya potrebuye ne tilki zaluchennya shirokogo kola viznachnih avtoriv uchenih a j redakcijnogo kolektivu visokoyi kvalifikaciyi yakij maye bagatorichnij dosvid roboti zi stvorennya podibnih vidan Enciklopediya nadto specifichnij zhanr i ne kozhnij avtor volodiye potribnim dlya napisannya vidpovidnoyi statti stilem Os chomu pid chas stvorennya enciklopediyi gostro postaye problema doboru avtoriv I navit yaksho avtor dosvidchenij fahivec serjozne vtruchannya redaktora v original buvaye inkoli neminuchim Redaktor enciklopediyi povinen dobre znatisya na pevnij naukovij tematici vmiti pracyuvati z avtorom viyavlyati neoslabnu pilnist vprodovzh usiyeyi roboti nad vidannyam Enciklopediyi mayut buti akumulyatorami znan i vidriznyatisya vid inshih dovidkovih vidan naukovoyu dostovirnistyu gruntovnistyu vivirenistyu informaciyi pevnoyu miroyu bezdiskusijnistyu Istoriya RedaguvatiPershi enciklopediyi Redaguvati Hocha sam termin enciklopediya uvijshov u pobut tilki v XVI stolitti enciklopedichni praci vidomi z davnih chasiv Terminologichni slovniki skladalisya vzhe v Davnomu Yegipti v period Serednogo carstva 2 tisyacholittya do n e Zbirki znan skladalisya i v Starodavnomu Kitayi XII stolittya do n e X stolittya do n e Enciklopediyi buli populyarni v hristiyanskomu sviti v period rannogo Serednovichchya na zahodi prikladom mozhut sluzhiti tvori Isidora Sevilskogo na shodi vizantijskij slovnik Suda Najbilsha pracya Isidora Etimologiyi ye enciklopediyeyu todishnih znan vzyatih perevazhno z antichnosti U 20 rozdilah svoyeyi knigi Isidor viklav vidomosti z gramatiki ritoriki matematiki medicini istoriyi prava kosmologiyi teologiyi agronomiyi zoologiyi ta inshih galuzej znan Kniga koristuvalasya nadzvichajnoyu populyarnistyu v seredni viki do nashogo chasu zbereglisya ponad tisyachu yiyi rukopisnih primirnikiv Krim togo Isidor Sevilskij ye avtorom chislennih prac z prirodoznavstva gramatiki teologiyi istoriyi Dlya istoriyi cerkvi nadzvichajno vazhliva jogo Kniga kanoniv u kotrij zibrani postanovi soboriv sho prohodili v usomu hristiyanskomu sviti v antichnosti i z pochatkom Serednovichchya Vin napisav dvi hroniki u yakih korotko viklav istoriyu vid stvorennya svitu Najcinnishimi z jogo istorichnih tvoriv ye Istoriya gotiv vandaliv i sveviv Vizantijskij slovnik Suda yavlyaye shos serednye mizh zvichajnimi v Vizantiyi leksikonami v yakih navedeno lishe slova z pohidnimi formami i enciklopediyami u suchasnomu uyavlenni Filologichnij material gramatika leksika istoriya ta literatura perevazhaye u Sudi Filosofiya prirodna istoriya i geografiya predstavleni slabshe Osoblivo cinni biografichni ta istoriko literaturni statti sho chastkovo kompensuyut chislenni progalini v antichnij literaturi i roblyat slovnik nezaminnim posibnikom dlya istorika ta filologa Pitannya pro dzherela yakimi koristuvavsya avtor predstavlyayetsya dosit skladnim Slovnik skladeno lishe chastkovo na pidstavi samostijnih doslidzhen Chastishe avtor sliduvav zvichajnomu todi metodu zapozichen ta kompilyacij Najbilshe materialu Suda vklyuchila zi slovnikiv Garpokrationa i Gelladiya zbirki sholij Simmaha istorichnoyi kompilyaciyi Kostyantina Bagryanorodnogo dlya rannih epoh i hronika Georgiya Amartola Monaha dlya piznih Biografichni ta istoriko literaturni statti zapozicheni golovnim chinom zi skorochenoyi pererobki Onomatologa Isihiya Miletskogo Dlya gramatichnoyi chastini avtor vdavavsya do samostijnih doslidzhen v antichnij literaturi oskilki vizantijski leksikografi obmezhuvalis nevelikim chislom avtoriv u toj chas yak avtor Sudi pragnuv predstaviti u svoyij praci vsi viki i vsi rodi literaturi Vodnochas chastkovo vikoristani roboti Luciya Yuliya Vestina Slovnik mistit deyaki nedoliki Vidsutnist metodu ta istorichnoyi kritiki a takozh chasta plutanina imen ta rechej she zbilshena piznishimi interpolyaciyami robit koristuvannya slovnikom dosit vazhkim Napriklad vidomij davnogreckij logograf Ferekid zvanij i Lerosskim i Afinskim opisuyetsya yak dvi osobi okremo Same roztashuvannya statej znachno uskladnyuye chitannya suchasnomu vchenomu yakij zvik do alfavitnogo poryadku U slovniku Suda provedena zvichajna na toj chas antistihichna sistema zasnovana na vimovi Napriklad pislya literi 3 pomisheni statti na ei h ta i tak yak ei ta h u greckij movi vimovlyayutsya yak zvuk i U zrilij period Serednovichchya na zahodi Yevropi sklalosya kilka vidiv enciklopedichnih prac zercala lat speculum kompendiumi compedium sumi summae yaki sluzhili v osnovnomu navchalnimi posibnikami dlya studentiv nizhchih zagalnoosvitnih fakultetiv universitetiv Prikladom mozhe sluzhiti pracya dominikanskogo chencya Vinsenta z Bove seredina XIII stolittya Bibliotheca Mundi Vsesvitnya biblioteka inakshe Velike zercalo lat Speculum majus Enciklopediya skladayetsya z 4 chastin Zercalo prirodne Speculum naturale Zercalo vironavchalne Speculum doctrinale Zercalo istorichne Speculum historiale Zercalo moralne Speculum morale Enciklopediya mistila bagato informaciyi z filosofiyi istoriyi prirodnichih nauk U nij komentuvalisya urivki z antichnih avtoriv bogoslovski trudi V cilomu Velike zercalo yavlyaye soboyu sistematizaciyu znan togo chasu z riznih pitan Napisana latinoyu skladayetsya z 80 knig i 9885 glav Ce najznachnisha enciklopediya Serednovichchya U pershij chastini rozglyadayetsya shiroke kolo prirodnichih disciplin astronomiya alhimiya biologiya tosho u drugij idetsya probogoslovski pitannya u tretij rozglyadayetsya istoriya lyudstva vid stvorennya svitu do 1254 roku v chetvertij pidnimayutsya pitannya moralnosti ta morali Enciklopediya bula perekladena na bezlich mov i koristuvalasya velikim vplivom ta avtoritetom protyagom dekilkoh stolit Velikij poshtovh enciklopedichna kultura otrimala v epohu Renesansu v XIV XVI stolittyah v tomu chisli zavdyaki vinahodu knigodrukuvannya Jogannom Gutenbergom U XVI XVII stolittyah z yavlyayetsya termin enciklopediya a takozh ciklopediya v jogo suchasnomu znachenni Tomas z Kantimpri Pro prirodu rechej 1230 1245 Redaguvati Liber Rerum Natura Pro Prirodu rechej bulo napisana flamandskim katolickim svyashenikom Tomasom z Kantimpri 1201 1272 mizh 1230 ta 1245 rokami U cij enciklopediyi Tomas pidsumovuye fizichni znannya jogo chasu Vin opisuye lyudej tvarinne carstvo floru kaminnya Metali astronomichni yavisha yavisha pogodi j kazkovi istoti yaki naselyayut regioni nevidomoyi prirodi Vin vikoristovuvav ci mifichni istoti shob zrobiti moralni zauvazhennya dlya napoumlennya Vse ce malo buti vstupom do fizichnogo i duhovnogo buttya lyudini Cya enciklopediya skladalasya z dvadcyati knig na nastupni temi 1 Anatomiya lyudskogo tila 2 Serce 3 Zhahlivi choloviki z Shodu 4 Tvarini chotirinogi 5 Ptahi 6 Morski chudovisha 7 Ribi 8 Zmiyi 9 cherv yaki komahi 10 Dereva 11 Aromatichni i likarski dereva 12 Vlastivosti aromatichnih i likuvalnih roslin 13 Vlada i dzherela pismenniki 14 Dorogocinni kameni 15 Sim metaliv 16 Sim nebesnih sfer 17 Sferi v Zemli i sim planet 18 Ruh povitrya pogoda i viter 19 Chotiri elementi 20 Ekliptika i ruh nebesnih til Napisanu latinskoyu movoyu enciklopediyu Tomasa vikoristovuvali yak osnovu piznishi enciklopediyi Enciklopediyi XVII XIX stolittya Redaguvati Leksikon Tehnikum Harrisa titulna storinka drugogo vidannya 1708 r Hocha sama ideya universalnoyi i zagalnodostupnoyi enciklopediyi z yavilasya she do XVIII st Ciklopediya abo universalnij slovnik nauk i mistectv E Chembersa 1728 Enciklopediya abo Tlumachnij slovnik nauki mistectva j remesel Didro i d Alambera pochatok vipusku 1751 a takozh Enciklopediya Britanika Enciklopediya Brokgauz ta inshi enciklopediyi togo chasu buli pershimi sered tih sho mali cilkom suchasnij viglyad zvichnij dlya nas Statti u cih vidannyah buli odnochasno dostupnimi za stilem vikladu ta glibokimi za zmistom sistematichno roztashovanimi v peredbachuvanomu poryadku Odnak navit u najbilsh rannoyi z nih enciklopediyi Chembersa 1728 roku buv poperednik Leksikon Tehnikum Dzhona Garrisa 1704 yakij takozh za zmistom ta nazvoyu buv Universalnim anglijskim slovnikom mistectv i nauk sho tlumachit ne tilki termini mistectv a j sami mistectva Vzhe v epohu francuzkogo Renesansu enciklopediyi pragnuli opisati ne nastilki kozhen fakt vidomij lyudstvu yak znannya najneobhidnishogo a neobhidnist ocinyuvalasya za riznimi kriteriyami v rezultati chogo enciklopediyi znachno vidriznyalisya za svoyim obsyagom Sered nih buli napriklad enciklopediyi pro moralni normi Velikij vpliv na yevropejskij enciklopedizm mala populyarna svogo chasu robota anglijskogo likarya i filosofa Tomasa Brouna Psevdodoksiya epidemika abo Pomilki i vulgarizmi 1646 sho vitrimala do 1672 roku p yat vidan i bula perekladena latinoyu francuzkoyu nimeckoyu ta gollandskoyu movami U peredmovi avtor vzhe nazivav yiyi enciklopediyeyu i staviv pered soboyu metu rozviyati pomilki ta zaboboni svoyeyi epohi Cya pracya bula odnak vikladena she ne v alfavitnomu a u tradicijnomu she dlya Serednovichchya iyerarhichnomu poryadku i sistematizuvav okremo minerali roslini tvarin svit lyudini nebesni svitila j kosmologichni uyavlennya Najposhirenishij u nash chas alfavitnij poryadok mabut vpershe zastosuvav Dzhon Garris v enciklopediyi Leksikon Tehnikum Sam Nyuton opublikuvav u drugomu tomi Leksikonu sho vijshov 1710 roku svoyu yedinu stattyu z himiyi Enciklopediya Garrisa bula v osnovnomu prisvyachena nauci ale v tomu rozuminni yake isnuvalo na pochatok XVIII st i yakij u nash chas nazvali b naukoyu i tehnologiyeyu Utim znachna kilkist statej stosuvalosya gumanitarnih nauk obrazotvorchogo mistectva zakonodavstva komerciyi muziki ta geraldiki Porivnyano nevelikij za obsyagom blizko 1200 storinok Leksikon mozhna nazvati shvidshe enciklopedichnim slovnikom nizh enciklopediyeyu v suchasnomu rozuminni cogo slova Sam Garris vvazhav jogo slovnikom spravdi ce odin z pershih tehnichnih slovnikiv vsih chasiv i narodiv Enciklopediya abo Tlumachnij slovnik nauki mistectva j remesel 1773 Dvotomna Ciklopediya Chembersa krim alfavitnogo poryadku vvela she odne novovvedennya vnutrishni posilannya z odnih statej na inshi Yiyi francuzkim perekladom nadihalisya avtori najbilsh vidomoyi nini enciklopediyi XVIII stolittya sho mala znachnij vpliv na kulturne i politichne zhittya Yevropi naperedodni francuzkoyi revolyuciyi Enciklopediya abo Tlumachnij slovnik nauki mistectva j remesel Encyclopedie ou dictionnaire raisonne des sciences des arts et des metiers za redakciyi Didro i d Alambera vidavalasya z 1751 po 1772 rik i vijshla u 28 tomah nad she 7 tomami dopomizhnih materialiv opublikovanih do 1780 pracyuvali inshi redaktori Istorichne znachennya same ciyeyi enciklopediyi zumovlene tim sho vona mistila sistematichnij oglyad idej francuzkogo Prosvitnictva vikladenij samimi prosvititelyami prozvanih svogo chasu kakuakami na choli z Didro 3 4 5 Didro viklav svoyi poglyadi na te yakoyu maye buti enciklopediya u statti z odnojmennoyu nazvoyu Na jogo dumku doskonala enciklopediya povinna buti chimos bilshim nizh suma yiyi skladovih chastin Navit yaksho b analitichnij slovnik nauk i mistectv buv lishe metodichnoyu kombinaciyeyu svoyih okremih elementiv ya vse zh zapitav bi hto vidpovidaye za pidbir cih elementiv 6 Didro vvazhav sho enciklopediya povinna vstanovlyuvati zv yazki mizh ponyattyami Rozumiyuchi sho ves masiv lyudskih znan nemozhlivo viklasti v odnij roboti vin vse zh vvazhav sho v nij mozhna prinajmni pokazati vzayemozalezhnist mizh nimi Francuzka Enciklopediya u svoyu chergu stala nadihayuchim prikladom dlya stvorennya znamenitoyi Britanskoyi enciklopediyi abo Britaniki Yiyi pochatok v Shotlandiyi 1768 1771 rr buv skromnim u toj chas vona skladalasya z usogo troh tomiv i 2391 storinok Ale koli do 1797 r bulo zaversheno yiyi tretye vidannya Britanika skladalasya vzhe z 18 tomiv a sered yiyi avtoriv buli najavtoritetnishi vcheni svogo chasu Enciklopedichnij slovnik Brokgauza U Nimechchini v 1732 1754 rr bula vidana najob yemnisha enciklopediya XVIII stolittya Velikij povnij universalnij leksikon vsih nauk i mistectv Grosses vollstandiges Universal Lexikon aller Wissenschaften und Kunste 68 tomiv 750 tis statej vipushena v Lejpcigu I G Cedlerom U porivnyanni z nim Enciklopedichnij slovnik F A Brokgauza takozh vpershe vidanij v Lejpcigu nimeckoyu movoyu u 1796 1808 rr buv zovsim nevelikim vsogo shist tomiv Skorochennya obsyagu v porivnyanni z poperednimi enciklopediyami poyasnyuvalosya mirkuvannyami dostupnosti dlya rozuminnya Enciklopediya ne stavila sobi za metu zaminiti pidruchniki a lishe populyarno i bez nadmirnih podrobic viklasti rezultati doslidzhen i vidkrittiv togo chasu Takij pidhid pryamo protilezhnij stilyu Britaniki buv zgodom perejnyatij bilshistyu enciklopedij XIX stolittya yak u Yevropi tak i v Spoluchenih Shtatah U XIX stolitti vazhlivu rol zigrali nimeckij Velikij enciklopedichnij slovnik Mejyera 1839 1852 46 tomiv zgodom she 6 dodatkovih francuzkij Velikij universalnij slovnik XIX stolittya Grand dictionnaire universel du XIXe siecle 17 tomiv z dodatkami vidani v 1866 1890 rr ta anglijska Penni Ciklopediya vipuski yakoyi vihodili shotizhnya i koshtuvali vsogo penni kozhen Take vidannya koristuvalosya popitom v epohu shirokogo poshirennya serednoyi osviti Dostupni za cinoyu enciklopediyi shiroko vidavalisya i v XX stolitti Do kincya XIX stolittya vlasni nacionalni enciklopediyi z yavilisya v Italiyi Avstriyi Polshi Daniyi Shveciyi Portugaliyi Niderlandah Chehiyi a takozh v Avstraliyi i SShA Enciklopediyi XX stolittya Redaguvati Najvidomishoyu enciklopediyeyu XX stolittya stala Britanska enciklopediya prava na yaku nalezhat amerikanskim vidavcyam U 1985 roci vijshlo 16 e vidannya sho vklyuchaye 32 tomi 1913 Reklamnij plakat dlya 11 vidannya Britaniki Poryad z tradicijnimi enciklopediyami z yavlyayutsya enciklopedichni slovniki shkolyara U 90 h rokah XX stolittya z rozvitkom multimedijnih tehnologij z yavilisya elektronni enciklopediyi na kompakt diskah Komp yuterni tehnologiyi istotno zminili harakter dostupu do enciklopedichnih danih poshuk statej stav praktichno mittyevim z yavilasya mozhlivist vstavlyati v statti ne tilki yakisni fotografiyi ale i zvukovi fragmenti video animaciyu Najbilsh znachushim stalo vidannya v 1993 Encarta amerikanskoyu korporaciyeyu Majkrosoft i u 1994 elektronnoyi versiyi Britaniki Vilna enciklopediya Vikipediya Redaguvati Dokladnishe VikipediyaZ rozvitkom internet tehnologij stala mozhlivoyu poyava Vikipediyi enciklopediyi yaka stvoryuyetsya ta redaguyetsya usima ohochimi Nezvazhayuchi na vsedostupnist v tomu chisli i dlya destruktivnogo vplivu za ohoplennyam Vikipediya anglijska versiya mistit ponad 4 miljoni 184 tisyach statej na 14 bereznya 2013 roku yak minimum ne postupayetsya vsesvitno vidomim vidannyam Yak internet dovidnik Vikipediya ye najbilshoyu z 2007 roku do togo chasu najbilshoyu enciklopediyeyu bula Enciklopediya Yunle i najpopulyarnishoyu sered podibnih resursiv Za obsyagom vidomostej i tematikoyu Vikipediya vvazhayetsya najpovnishoyu enciklopediyeyu yaka koli nebud stvoryuvalasya za vsyu istoriyu lyudstva Odniyeyu z perevag Vikipediyi ye mozhlivist predstavlennya informaciyi ridnoyu movoyu Zasnovniki Vikipediyi Larri Senger i Dzhimmi Vejlz Oficijne vidkrittya vidbulosya 15 sichnya 2001 roku Ukrayinski enciklopediyi Redaguvati Ukrayinska radyanska enciklopediya druge vidannya I tom Obkladinka pershogo tomu reprintnogo vidannya Enciklopediyi ukrayinoznavstva Lviv 1993 rik Dokladnishe Ukrayinski enciklopediyiNa ukrayinskih zemlyah pershim rukopisom sho mav harakter enciklopedichnogo zmistu buv perepisanij u Kiyevi Izbornik Svyatoslava 1073 roku sho mistiv zbirku vityagiv z biblijnih knig i tvoriv vizantijskih bogosloviv ta propovidnikiv vidomosti z prirodnichih nauk etiki perelik rekomendovanih i zaboronenih Cerkvoyu knig tosho Pershim drukovanim dovidnikom enciklopedichnogo zmistu stav Leksikon slavenorosskij i imen tlkovaniye Pamvi Berindi 1627 staroslov yansko ukrayinskij slovnik i alfavitna zbirka tlumachen yevropejskih greckih ta inshih vlasnih nazv z biblijnoyi istoriyi 7 Istoriya vidannya dovidkovoyi istorichnoyi literaturi v Ukrayini rozpochinayetsya u XVII stolitti z vihodu Sinopsisa 1674 r pershogo korotkogo sistematichnogo vikladu istorichnih podij v Ukrayini ta Rosiyi z najdavnishih chasiv do ostannoyi chverti XVII stolittya Dodatok do knizhki mistiv vidomosti za kilka stolit pro knyaziv voyevod kiyivskih mitropolitiv Avtorom Sinopsisa buv vidomij ukrayinskij istorik kulturnij diyach I Gizel Uprodovzh XVII XIX stolit Sinopsis vitrimav kilka desyatkiv vidan Pershim stvoryuvachem ukrayinskogo enciklopedichnogo slovnika u 1836 r stav Markevich Mikola Andrijovich Svoyeridnim enciklopedichnim vidannyam z istoriyi ukrayinskogo narodu i v cilomu z problem ukrayinoznavstva bula pidgotovlena pislya vidannya pershogo tomu Istoriyi Ukrayini u 1898 r za iniciativoyu vidatnogo ukrayinskogo istorika M Grushevskogo dvotomna pracya Ukrainskij narod v ego proshlom i nastoyashem U 1927 roci bulo zasnovano vidavnictvo Ukrayinska Radyanska Enciklopediya URE Sered jogo fundatoriv Vseukrayinska akademiya nauk teper NAN Ukrayini ta Narkomat osviti respubliki Pershim golovnim redaktorom stav vidomij derzhavnij diyach akademik VUAN M O Skripnik Vidavnictvo rozpochalo vipusk pershih tomiv Ukrayinskoyi Enciklopediyi odnak za tradicijnim u ti chasi zvinuvachennyam v ukrayinskomu burzhuaznomu nacionalizmi ta shkidnictvi diyalnist URE bulo pripineno V 1944 48 rokah mala misce druga sproba vidnoviti yedinu enciklopedichnu instituciyu v Ukrayini prote lishe 1957 znovu postalo enciklopedichne vidavnictvo Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi u skladi AN URSR Yiyi organizatorom ta golovnim redaktorom do 1983 buv vidatnij diyach kulturi akademik AN URSR M P Bazhan U 1989 roci Golovnu redakciyu URE peretvoreno na vidavnictvo Ukrayinska radyanska enciklopediya z prisvoyennyam jomu imeni M P Bazhana Sered viznachnih uchenih yaki vhodili do skladu Golovnoyi redkolegiyi URE buli akademiki V M Koreckij B M Babij ta inshi Za roki svoyeyi diyalnosti vidavnictvo vipustilo sotni tomiv riznih vidan pershu v istoriyi ukrayinskogo narodu Ukrayinsku Radyansku Enciklopediyu URE 1 e vid t 1 17 1959 65 2 e vid t 1 12 1977 85 Ukrayinskij Enciklopedichnij Slovnik 1 e vid t 1 3 1964 67 2 e vid t 1 3 1986 87 fundamentalnu Istoriyu mist i sil Ukrayinskoyi RSR t 1 26 1967 74 Istoriyu Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR t 1 2 1976 77 bagatotomni enciklopediyi istoriyi Ukrayini narodnogo gospodarstva silskogo gospodarstva kibernetiki mistectva literaturi tosho enciklopedichni slovniki yuridichnij politichnij filosofskij ekonomichnij tosho U 1955 1984 rokah u Nyu Jorku vipusheno unikalnu bagatotomnu Enciklopediyu ukrayinoznavstva za redakciyeyu V Kubijovicha U desyati tomah cogo vidannya visvitlena istoriya Ukrayini z najdavnishih chasiv do 60 h rokiv XX stolittya shiroko predstavlena istorichna biografistika USE universalnij slovnik enciklopediya mistit blizko 25000 statej 3200 ilyustracij foto kart shem tablic najnovishi fakti istoriya ta suchasnist nauka i tehnika kultura i sport geografiya i medicina personaliyi ta realiyi Ukrayina i svit Pidgotovleno na osnovi mizhnarodnogo proektu EUROPEDIA avtor proektu shvedskij enciklopedist zasnovnik i prezident Shvedskoyi Akademiyi Verbovizualnoyi Informaciyi Sven Lidman V Ukrayini vihodit regulyarno vid 2001 U 2012 roci vijshlo unikalne enciklopedichne vidannya Morska enciklopediya Odesi pro rozvitok moreplavstva morskogo portu j pov yazanih galuzej v Odesi 8 2 sichnya 2013 roku Prezident Ukrayini Viktor Yanukovich doruchiv Kabinetu Ministriv zabezpechiti pidgotovku i vidannya do 2020 roku Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi dlya chogo na bazi vidavnictva Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana maye buti stvoreno Enciklopedichne vidavnictvo imeni M P Bazhana 9 Nini najbilshim enciklopedichnim proektom v Ukrayini yakij realizuyetsya z postannyam nezalezhnosti ye Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Div takozh RedaguvatiSpisok ukrayinskih enciklopedij Spisok universalnih enciklopedij Ukrayinski enciklopediyi Enciklopediya Yunle Zagalna enciklopediya Samuelya OrgelbrandaPrimitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t Tom drugij D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red V T Kolomiyec O B Tkachenko ta in K Nauk dumka 1985 storinka 167 Poryadok nadannya navchalnij literaturi zasobam navchannya i navchalnomu obladnannyu grifiv ta svidoctv Ministerstva osviti i nauki Ukrayini zatverdzhenij Nakazom Ministerstva osviti i nauki Ukrayini vid 17 06 2008 537 Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Himmelfarb Gertrude 2004 The Roads to Modernity The British French and American Enlightenments Alfred A Knopf ISBN 9781400042364 Jean le Rond d Alembert Preliminary Discourse in Denis Diderot s The Encyclopedie Selections ed and trans Stephen J Gendzier 1967 cited in Hillmelfarb 2004 Denis Diderot Rameau s Nephew and Other Works trans and ed Jacques Barzun and Ralph H Bowen 1956 cited in Himmelfarb 2004 Encyclopedie Isayevich Ya D Zheleznyak M G Senkus R Enciklopediya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Ukrinform Stattya Dovidkova literatura Ukrayini zbagatilasya morskoyu enciklopediyeyu nedostupne posilannya z travnya 2019 Prezident doruchiv vidati Veliku ukrayinsku enciklopediyu Arhivovano 16 bereznya 2013 u Wayback Machine Zakon i BiznesLiteratura RedaguvatiEnciklopediyau sestrinskih Vikiproyektah Portal Nauka Portal Literatura Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Enciklopediya u Vikishovishi Enciklopediyi yak glokalni mediyi kol monogr Alla Mikolayivna Kiridon Olena Valeriyivna Anishenko Tetyana Dmitrivna Antonyuk Alla Vadimivna Aristova Andrij Vasilovich Blanuca Derzh nauk ustanova Enciklopedichne vidavnictvo za zag red Alla Mikolayivna Kiridon Kiyiv DIA 2020 302 s Narisi z istoriyi svitovoyi enciklopedichnoyi spravi navch posib N I Chernish K Nasha kultura i nauka 2009 212 s ISBN 966 7821 48 7 Narisi z istoriyi ukrayinskoyi enciklopedichnoyi spravi N I Chernish Lviv Piramida 2018 347 s il ISBN 978 966 441 501 6 Redaguvannya enciklopedichnih vidan teoriya i praktika navch posib N I Chernish Ukr akad drukarstva Lviv Svit 2015 236 s il ISBN 978 966 603 946 3 Tradiciyi ta novaciyi v svitovij enciklopedistici zb materialiv nauk konf 16 listopada 2020 r m Kiyiv Derzh nauk ustanova Enciklopedichne vidavnictvo za red i peredm Alla Mikolayivna Kiridon Kiyiv Enciklopedichne vid vo 2020 126 s Yulian Bachinskij yak osnovopolozhnik ukrayinskoyi enciklopedistiki Arhivovano 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Zdobutki ukrayinskoyi enciklopedistiki korotka harakteristika najvazhlivishih vidan Enciklopediyi enciklopedichni slovniki j dovidniki perelik vidan Ukrayini i blizkogo zarubizhzhya P A Zayezdnij Enciklopediya Ukrayinska radyanska enciklopediya 2 vid K Ukrayinska enciklopedichna tradiciya HH st proekti vikonavci perspektivi doslidzhennya monografiya S M Borchuk Ivano Frankivsk Lileya NV 2014 604 s ISBN 966 668 351 3 Simon K P Terminy enciklopediya i svobodnye iskusstva v ih istoricheskom znachenii M 1947 Sov Bibliografiya Simon K P Enciklopediya Bolshaya sovetskaya enciklopediya 2 izd M 1958 T 49 Gudovshikova I V Obshie zarubezhnye enciklopedii L 1963 Robert Lewis Collison Encyclopaedias their history throughout the ages a bibliographical guide with extensive historical notes to the general encyclopaedias issued throughout the world from 350 B C to the present day Hafner Pub Co 1966 334 s Posilannya RedaguvatiAtlas nacionalnih onlajn enciklopedij svitu ENCIKLOPEDIYa Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine URE ENCIKLOPEDIYa Arhivovano 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya ENCIKLOPEDIYa Arhivovano 11 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Enciklopediya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 333 335 Enciklopediyi muzichni Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 24 26 Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Arhivovano 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Istorichni enciklopediyi histua com Arhivovano 8 grudnya 2013 u Wayback Machine Suchasni enciklopediyi Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Samuelya Orgelbranda originalne dzherelo z vivchennya istoriyi Ukrayini XVI XVIII st do 205 richchya vid dnya narodzhennya Samuelya Orgelbranda Arhivovano 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Enciklopediya amp oldid 39720694