Географічна карта У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Карта значення Географі чна ка рта або ма па зобр
Географічна карта
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карта (значення).
Географі́чна ка́рта або ма́па — зображення території земної поверхні на площині, зроблене у певному масштабі та проєкції та виконане за допомогою умовних знаків. До основних картографічних творів відносять також глобуси — об'ємні кулеподібні моделі Землі з нанесеним на них картографічним зображенням, виконані в певному масштабі і атласи — систематизовані цілісні зібрання карт, створені за єдиною програмою. Як приклад карт із різним охопленням території можна взяти карти світу, карти півкуль, карти материків і океанів, карти країн, карти областей, районів, карти заповідників, міст тощо. Карти складають на основі польових досліджень, аеро- і космічних знімків та інших картографічних джерел, статистичних і літературних даних.
Давньогрецький географ Ератосфен Кіренський (близько 275—194 роки до н. е.) не тільки виміряв довжину земного меридіана (250 000 стадій) і обчислив радіус Землі (40 000 стадій), але й увів визначення «паралелей» та «меридіанів», довільно наніс їх на укладену ним карту заселених земель — «ойкумену». Цією картою користувались 4 століття — до кінця І століття. До наших днів дійшло 27 карт давньогрецького вченого Клавдія Птолемея (близько 90—160 н. е.) з еллінізованого єгипетського міста Александрія, які він додав до своєї наукової праці «Географія». У ній він описав методику укладання карт, перелічив близько 8 тис. назв різних об'єктів відомої йому місцевості, в тому числі кілька сотень із географічними координатами, визначених за Сонцем і зірками. Птолемей також уперше використав сітку меридіанів і паралелей, яка мало чим відрізнялася від сучасної.
У середні віки Землю зображували у вигляді кола або прямокутника, у центрі яких розміщували важливі міста, святі місця, на крайньому сході — рай, а на заході — пекло. У VI столітті одну з таких мап створив візантійський чернець Козьма Індикоплов. Зображена ним система світу розповсюдилася в тодішній Європі. Середньовічні картографи Європи і арабських країн креслили карти таким чином, що схід розташовувався нагорі карти, а північ, відповідно, ліворуч. Сам термін орієнтування походить від латинського слова (лат.oriens — схід). Цю традицію вони успадкували від давньогрецьких і давньоримських мореплавців, бо насправді, в морі набагато легше відшукати схід сонця, ніж північ.
Відмінні за масштабом карти мають різну точність і детальність зображення, ступінь генералізації і нерідко різне призначення.
Зміст
За змістом виділяють дві великі групи карт — загальногеографічні і тематичні.
Загальногеографічні. Докладно зображають сукупність географічних об'єктів земної поверхні певної місцевості (рельєф, гідрографію, рослинно-ґрунтовий покрив, населені пункти, господарські об'єкти, комунікації, кордони тощо) без виділення окремих зображуваних елементів з поміж інших. Складаються за єдиними вимогами до вмісту, оформлюються на математичній основі. Здебільшого будуються на основі номенклатурних аркушів. За масштабом поділяють на оглядові та топографічні.
Оглядово-географічні. Карти, знаменник масштабу яких більший за 1 000 000. Застосовуються для відображення значних за площами ділянок земної поверхні або всієї поверхні загалом.
Топографічні. Докладно зображують частину земної поверхні в заздалегідь визначених нормативними документами умовних позначеннях і на математичній основі. В Україні складаються в масштабах від 1 : 10 000 до 1 : 1 000 000. Різновидом топографічних карт є топографічні плани, відтворення невеликих ділянок місцевості в ортогональній проєкції без урахування кривини земної поверхні, з масштабом від 1 : 5000 до 1 : 500).
Тематичні карти. Показують розміщення окремих елементів місцевості, взаємозв'язки і динаміку природних або суспільних явищ, населення, економіки, соціальну сферу. Переважно, їхній зміст всебічно розкриває певну тему. Змальовуються лише окремі складові земної поверхні, що безпосередньо пов'язані з темою карти або потрібні для орієнтування, чи подання зв'язків явищ з їх просторовим розташуванням на земній поверхні. Розрізняють геологічні, тектонічні, сейсмічні, гідрогеологічні, рельєфу, геоморфологічні, геохімічні, кліматичні, агрокліматичні, ґрунтів, геоботанічні, зоологічні, ландшафтні, економічні, промисловості, окремих галузей, транспорту. Їх можна поділяти за двома характеристиками.
За зображуваним об'єктом:
Карти природних явищ охоплюють всі компоненти природного середовища і їхні поєднання. До цієї групи входять карти геологічні (тектонічні, новітньої тектоніки, четвертинних відкладень, гідрогеологічні, інженерно-геологічні, геологічного районування), геофізичні, геоморфологічні (морфометричні, рельєфу, схилів, густоти розчленування рельєфу, глибини дна Світового океану), метеорологічні і кліматичні, біогеографічні (зоологічні, ботанічні, фенологічні), океанографічні (океанів та морів, шельфу), гідрологічні, ґрунтові, карти фізико-географічних ландшафтів і фізико-географічного районування тощо.
Карти суспільних явищ відбивають об'єкти та події, пов'язані з існуванням та діяльністю людини. Зокрема, карти населення (чисельності, розміщення, демографічні, етнографічні, антропологічні, міграції), економічні (загально-економічні, промисловості, транспорту і зв'язку, сільського господарства та інших галузей), політичні, медико-географічні, історичні, соціально-географічні. Кожен із згаданих підрозділів також може ділитись.
За кількістю зображуваних показників: аналітичні, комплексні, синтетичні.
Зображення території Європи на різних тематичних картах
Для тематичних карт класифікації за просторовим охопленням можуть будуватись не на основі ієрархії адміністративних одиниць, а за іншими критеріями. Наприклад, класифікація на основі певного фізико-географічного чи економіко-соціального районування. Тематичні карти поділяються також за орієнтацією на кінцевого споживача — спеціальні карти: навчальні, туристичні, навігаційні, кадастрові та інші.
Статус
Карти класифікуються за їхнім правовим статусом:
Міжнародні. Мають наддержавний правовий статус, створюються згідно з вимогами відповідних міжнародних організацій, уповноважених на те державами-членами. На основі рішень міжнародних світових конгресів була створена карта світу масштабу 1 : 1 000 000.
Національні. Створюються відповідними уповноваженими картографічними органами окремих держав і є офіційними документами для різних органів державної влади.
Відомчі. Створюються окремими органами державної влади, громадськими організаціями, науково-виробничими установами заради використання з різноманітними цілями в підвідомчих закладах.
науково-довідкові — призначені для виконання за ними наукових досліджень і отримання якнайбільше повної інформації;
культурно-освітні — призначені для поширення знань, ідей;
технічні — стосуються об'єктів та умов, потрібних для вирішення якихось технічних завдань;
навчальні — використовуються як наочність для вивчення географії, історії, геології та інших дисциплін;
туристичні — можуть бути позначені подорожні маршрути, відомі місця; та інші.
Охоплення території
За охопленням території карти поділяються на:
Світу (карта земної кулі).
Океанів (карта всіх, або окремих океанів).
Материкові (карта окремого материка, «Африка», як приклад). Всередині материків карти класифікують залежно від обраної ознаки:
політико-адміністративні, бувають груп держав, окремих держав, областей, штатів, кантонів, районів тощо;
фізико-географічні, ділять на карти природних районів, регіонів;
економічні, поділяють на карти економічних районів;
Країн і регіонів (карта однієї країни, «Україна», як приклад).
Характер й ступінь практичної направленості
Спеціальні карти, що призначені для вирішення певного кола завдань або для використання певною категорією користувачів. Залежно від характеру й ступеня практичної направленості змісту розрізняють:
Навчальні. Використовують в процесі навчання в середній або вищій школі, як наочний засіб на професійних курсах.
Технічні. Застосовують для вирішення певних технічних і проєктних завдань.
Довідково-інформаційні Створюють задля наочного представлення певних відомостей про територію в їхньому просторовому співвідношенні.
Туристські. Надають наочну інформацію про визначні місця та заклади гостинності певної території.
Культурно-освітні. Створюють з метою поширення в суспільстві певних знань, ідей.
За функціональним призначення розрізняють:
Інвентаризаційні карти, які відбивають об'єкти й явища відповідно до їхньої класифікації, що враховує інтереси даної області діяльності.
Оцінкові карти, що показують необхідність або ефективність використання природних або соціально-екологічних умов й ресурсів для тих чи інших цілейІталійська карта Вінченцо Марія Коронеллі1690 року, де обидва береги Наддніпрянщини з Києвом позначені як «VKRAINE ou PAYS DES COSAQVES» («Україна або Країна козаків»); слово «OKRAINA» («Окраїна») вжито стосовно Задоння та Рязані, Російської Федерації.
Індикаційні
Прогнозні
Рекомендаційні
Способи дослідження
Залежно від способів дослідження карти бувають:
Аналітичні карти показують окремі сторони або властивості явищ без відбиття зв'язків та взаємодії з іншими їх сторонами або властивостями (температурою повітря, напрямком і силою вітру, опадами, крутизною схилів тощо).
Синтетичні карти дають цілісну інтегральну характеристику явищ, при формуванні яких враховуються складові частини конкретного явища та наявні між ними зв'язки (ландшафтні, кліматичного чи гідролого-кліматичного районування тощо).
Комплексні карти представляють декілька взаємопов'язаних явищ або їх складових, кожне явище в своїх показниках.
Об'єктивність й вірогідність
За ступенем об'єктивності й вірогідності змісту розрізняють:
Карти-спостереження містять дані, що отримані безпосередньо у підсумку спостережень (опадів, забруднення атмосфери).
Карти-висновки складають шляхом обробки фактичних даних та їх інтерпретації відповідно до уявлення автора про явище, що зображується (наприклад, клімат).
Гіпотетичні карти складають за недостатньої кількості фактичних даних на основі гіпотез та припущень (дрейфу материків).
Тенденційні карти показують явно спотворену дійсність.
Створення карт
Створення карт проводиться за допомогою картографічних проєкцій — способу переходу від реальної, геометрично складної земної поверхні до площини карти. Для цього спочатку переходять до математично правильної фігури еліпса або кулі, а потім проєктують зображення на площину за допомогою математичних залежностей. При цьому використовують різні допоміжні поверхні: циліндр, конус, площину.
Циліндричні проєкції використовуються для карт світу — модель Землі ніби вміщують у циліндр і уявно проєктують на його стінки земну поверхню. При розгортанні циліндра утворюється плоске зображення; меридіани і паралелі у цій проєкції — прямі лінії, що проведені під кутом, лінія найменших спотворень — екватор.
Конічні проєкції найчастіше використовуються для зображення Євразії, Азії, світу. Для цього один або декілька конусів насаджуються на модель Землі і на них переносять всі точки земної поверхні. Меридіани у такій проєкції — прямі лінії, які виходять з однієї точки (полюса), а паралелі — дуги концентричних кіл.
Мапа АфрикиДля зображення на картах окремих материків чи океанів використовують азимутальні проєкції. До того-ж на площину проєктують поверхню материка. Точкою нульових спотворень є точка дотику площини до земної поверхні. Водночас периферійні частини карти мають в такій проєкції найбільше спотворення. Паралелі у прямих азимутальних проєкціях (точка дотику — полюси) зображаються концентричними колами, а меридіани — прямими (променями). У такій проєкції складені карти Антарктиди, приполярних районів. У поперечно-азимутальній проєкції (точка дотику — на екваторі) складена карта півкуль. У ній меридіани і паралелі — криві, за винятком екватора і середніх меридіанів півкуль. Для зображення окремих материків точки дотику вибирають у їх центрі (карти Африки, Австралії, Америки). За сучасних умов картографічні проєкції будуються також з допомогою математичних розрахунків без допоміжних поверхонь. Їх називають умовними.
Внаслідок кулястості Землі на мапах існує спотворення довжин, кутів, форм та площ. Вони є різних видів, а їх величина залежить від виду проєкції, масштабу карти і охоплення території. Виявити на карті спотворення довжин вздовж меридіанів можна, порівнявши відрізки меридіанів між двома сусідніми паралелями. Якщо вони рівні, то спотворень немає.
Про спотворення відстаней на паралелі свідчить співвідношення довжин відрізків екватора і паралелі 60° широти між сусідніми меридіанами. Коли відсутні спотворення, то відрізок екватора рівно вдвічі більший, ніж відрізок 60-ї паралелі.
Про спотворення кутів, яке є притаманним для більшості карт, можна зробити висновок у тому випадку, коли паралелі і меридіани не утворюють між собою прямих кутів.
Розрізнити спотворення форм можна порівнявши довжину і ширину якогось географічного об'єкта на карті і глобусі. Якщо співвідношення в обох випадках рівні, то спотворень форм немає. Ще простіше це зробити можна, порівнявши клітинки сітки на одній широті: коли вони однакові, то це свідчить про відсутність спотворень форм на даній географічній карті.
Якщо площі двох клітинок між сусідніми паралелями рівні, то з цього виходить, що на карті немає спотворення площ.
Залежно від призначення карт, для них підбирають такі проєкції, на яких один із видів спотворень може бути відсутнім, або дуже незначним. За характером спотворень картографічні проєкції поділяють на: рівновеликі (немає спотворень площ), рівнокутні (немає спотворень кутів) і довільні (існують всі види спотворень).
Характеристики карт
Географічні карти характеризуються рядом спільних показників:
Вірогідність. Міра відповідності відомостей про місцевість, природні явища і процеси на ній, які можна отримати з карти, справжній стан речей на дату або період користування картою.
Вимірність. Можливість вимірювати відстані, кути, площі, висоти, перевищення, координати та інші характеристики місцевості за допомогою карти. Може дуже варіюватись від призначення картографічних творів, їхнього змісту.
Наочність. Якісна характеристика зорового сприйняття просторового розташування елементів на карті, легкість з якою кінцевий користувач зможе сприйняти інформацію яку укладач картографічного твору намагався передати на ній.
Читаність. Фізична можливість зорового розпізнавання складників та деталей карти, залежно від обраного матеріалу носія. Наприклад, вважається що людське око здатне розрізняти дві рівнобіжні лінії, якщо відстань між ними не менша за 0,2 мм. Для типографських способів нанесення, які дозволяють їх робити суцільними в такому масштабі. Але для растрових зображень за допомогою точок фарби, потрібно враховувати вже розмір власне растру.
Сучасність. Відповідність зображеному стану місцевості, або наукових знань про взаємозв'язок зображуваних процесів і явищ, реальному стану речей на дату користування. Особливо важливий для топографічних карт і планів.
Електронні карти
З останньої чверті 20 століття незамінним інструментом картографа став комп'ютер. Значна частина картографії, особливо на рівні збору даних, внесена в географічні інформаційні системи (ГІС). Функціональність карт була значно вдосконалена завдяки технології, котра спрощує накладання просторово розташованих змінних, на наявні географічні карти. Накладення на карту місцевої інформації, як-от рівня опадів, розподілу місць дикої природи або демографічних даних, забезпечує більш досконалий аналіз і прийняття кращих рішень.
Навіть якщо ГІС не залучені, більшість картографів зараз застосовують різноманітні комп’ютерні графічні програми для створення нових карт.
У продажу доступні інтерактивні комп’ютеризовані карти, які дозволяють користувачам збільшувати або зменшувати масштаб, іноді шляхом заміни однієї карти на другу іншого масштабу, з центром, де це можливо, в одній точці. Внутрішні автомобільні глобальні навігаційні супутникові системи — це комп’ютеризовані карти з плануванням маршруту та підказками, які визначають розташування користувача за допомогою супутників. З точки зору комп’ютерного спеціаліста, збільшення масштабу передбачає одну дію або поєднання:
1. заміна карти на більш докладну;
2. збільшення тієї самої карти без укрупнення пікселів, отже, показуючи більше деталей, видаляючи менше даних порівняно з менш докладною версією;
3. збільшення тієї самої карти з укрупненням пікселів (замінених прямокутниками пікселів); додаткові деталі не показуються, але, залежно від якості зору, можливо, вдасться побачити більше деталей; якщо на дисплеї комп’ютера сусідні пікселі відбиваються не окремо, а натомість перекриваються (це не стосується РК-дисплея, але може застосовуватися для електронно-променевої трубки), тоді заміна пікселя прямокутником пікселів, показує більше деталей. Різновидом цього методу є інтерполяція.
Наприклад:
Зазвичай (2) застосовується до файлу у форматі переносного документа (PDF) або іншого формату на основі векторної графіки. Збільшення деталей обмежується інформацією, що міститься у файлі: збільшення кривої може зрештою призвести до серії стандартних геометричних фігур, таких як прямі лінії, дуги кіл або сплайни.
(2) може застосовуватися до тексту та (3) до контуру об’єкта карти, наприклад лісу чи будівлі.
(1) може застосовуватися до тексту за потреби (відображення міток для додаткових функцій), тоді як (2) застосовується до решти зображення. Текст необов’язково збільшується під час укрупнення масштабу. Подібним чином, дорога, зображена подвійною лінією, може ставати або не ставати ширшою у разі збільшення.
Карта також може мати шари, які є частково растровою графікою та частково векторною графікою. Для одного растрового графічного зображення (2) застосовується, доки пікселі у файлі зображення не будуть відповідати пікселям дисплея, після цього застосовується (3).
Кришталович У. Р. Рукописні карти XVI—XIX століть. З фондів Центрального державного історичного архіву України / Передм. Р. Сосси. — Л. : ДНВП «Картографія», 2011. — 21 с. — ISBN 978-966-475-929-5.
Геодезичний енциклопедичний словник / За редакцією В. Літинського. — Л. : Євросвіт, 2001. — 668 с.
(рос.)Берлянт А. М. Картография : Учебник для вузов. — М. : Аспект Пресс, 2002. — 336 с.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karta znachennya Geografi chna ka rta abo ma pa zobrazhennya teritoriyi zemnoyi poverhni na ploshini zroblene u pevnomu masshtabi ta proyekciyi ta vikonane za dopomogoyu umovnih znakiv 1 Do osnovnih kartografichnih tvoriv vidnosyat takozh globusi ob yemni kulepodibni modeli Zemli z nanesenim na nih kartografichnim zobrazhennyam vikonani v pevnomu masshtabi i atlasi sistematizovani cilisni zibrannya kart stvoreni za yedinoyu programoyu Yak priklad kart iz riznim ohoplennyam teritoriyi mozhna vzyati karti svitu karti pivkul karti materikiv i okeaniv karti krayin karti oblastej rajoniv karti zapovidnikiv mist tosho Karti skladayut na osnovi polovih doslidzhen aero i kosmichnih znimkiv ta inshih kartografichnih dzherel statistichnih i literaturnih danih Fizichna karta svitu Vsesvitnya kniga faktiv CRU Zmist 1 Istoriya 2 Klasifikaciya 2 1 Masshtab 2 2 Zmist 2 3 Status 2 4 Priznachennya 2 5 Ohoplennya teritoriyi 2 6 Harakter j stupin praktichnoyi napravlenosti 2 7 Sposobi doslidzhennya 2 8 Ob yektivnist j virogidnist 3 Stvorennya kart 3 1 Harakteristiki kart 4 Elektronni karti 5 Znachennya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNajdavnishoyu blizko 14 000 rokiv kartoyu znajdenoyu na terenah Ukrayini ye mapa virizana na ulamku bivnya mamuta z Mezhirickoyi stoyanki Zaraz cya nepovtorna znahidka vistavlyayetsya u Nacionalnomu naukovo prirodnichomu muzeyi NAN Ukrayini 2 Davnogreckij geograf Eratosfen Kirenskij blizko 275 194 roki do n e ne tilki vimiryav dovzhinu zemnogo meridiana 250 000 stadij i obchisliv radius Zemli 40 000 stadij ale j uviv viznachennya paralelej ta meridianiv dovilno nanis yih na ukladenu nim kartu zaselenih zemel ojkumenu Ciyeyu kartoyu koristuvalis 4 stolittya do kincya I stolittya Do nashih dniv dijshlo 27 kart davnogreckogo vchenogo Klavdiya Ptolemeya blizko 90 160 n e z ellinizovanogo yegipetskogo mista Aleksandriya yaki vin dodav do svoyeyi naukovoyi praci Geografiya U nij vin opisav metodiku ukladannya kart perelichiv blizko 8 tis nazv riznih ob yektiv vidomoyi jomu miscevosti v tomu chisli kilka soten iz geografichnimi koordinatami viznachenih za Soncem i zirkami Ptolemej takozh upershe vikoristav sitku meridianiv i paralelej yaka malo chim vidriznyalasya vid suchasnoyi Glinyana tablichka z kartoyu Nippuru 1400 rik do n e Chastina davnorimskoyi Pejtingerovoyi tablici serednovichna kopiya Karta svitu Kozmi Indikopolova VI stolittya Arabska karta svitu Al Idrisi XII stolittya Gerefordska karta svitu blizko 1300 roku Karta Ptolemeya navedena v pracyah Jogana Shnitcera 1482 rik Karta svitu Gerarda van Shagena Amsterdam 1689 rik U seredni viki Zemlyu zobrazhuvali u viglyadi kola abo pryamokutnika u centri yakih rozmishuvali vazhlivi mista svyati miscya a na krajnomu shodi raj a na zahodi peklo U VI stolitti odnu z takih map stvoriv vizantijskij chernec Kozma Indikoplov Zobrazhena nim sistema svitu rozpovsyudilasya v todishnij Yevropi Serednovichni kartografi Yevropi i arabskih krayin kreslili karti takim chinom sho shid roztashovuvavsya nagori karti a pivnich vidpovidno livoruch 3 Sam termin oriyentuvannya pohodit vid latinskogo slova lat oriens shid Cyu tradiciyu voni uspadkuvali vid davnogreckih i davnorimskih moreplavciv bo naspravdi v mori nabagato legshe vidshukati shid soncya nizh pivnich Klasifikaciya Redaguvati Priklad topografichnoyi kartiDiv takozh Radyanska sistema rozgraflennya ta nomenklaturi topografichnih kart Masshtab Redaguvati Za masshtabom karti klasifikuyut na oglyadovi bilshij z 1 1 000 000 oglyadovo topografichni vid 1 1 000 000 do 1 500 000 dribnomasshtabni vid 1 200 000 do 1 100 000 serednomasshtabni vid 1 50 000 do 1 25 000 velikomasshtabni vid 1 10 000 do 1 5000 zagalnogeografichni karti takogo masshtabu nazivayut topografichnimi topografichni plani vid 1 2000 do 1 500 Vidminni za masshtabom karti mayut riznu tochnist i detalnist zobrazhennya stupin generalizaciyi i neridko rizne priznachennya Zmist Redaguvati Za zmistom vidilyayut dvi veliki grupi kart zagalnogeografichni i tematichni 4 Zagalnogeografichni Dokladno zobrazhayut sukupnist geografichnih ob yektiv zemnoyi poverhni pevnoyi miscevosti relyef gidrografiyu roslinno gruntovij pokriv naseleni punkti gospodarski ob yekti komunikaciyi kordoni tosho bez vidilennya okremih zobrazhuvanih elementiv z pomizh inshih Skladayutsya za yedinimi vimogami do vmistu oformlyuyutsya na matematichnij osnovi Zdebilshogo buduyutsya na osnovi nomenklaturnih arkushiv Za masshtabom podilyayut na oglyadovi ta topografichni 1 Oglyadovo geografichni Karti znamennik masshtabu yakih bilshij za 1 000 000 Zastosovuyutsya dlya vidobrazhennya znachnih za ploshami dilyanok zemnoyi poverhni abo vsiyeyi poverhni zagalom 1 Topografichni Dokladno zobrazhuyut chastinu zemnoyi poverhni v zazdalegid viznachenih normativnimi dokumentami umovnih poznachennyah i na matematichnij osnovi V Ukrayini skladayutsya v masshtabah vid 1 10 000 do 1 1 000 000 Riznovidom topografichnih kart ye topografichni plani vidtvorennya nevelikih dilyanok miscevosti v ortogonalnij proyekciyi bez urahuvannya krivini zemnoyi poverhni z masshtabom vid 1 5000 do 1 500 5 Tematichni karti Pokazuyut rozmishennya okremih elementiv miscevosti vzayemozv yazki i dinamiku prirodnih abo suspilnih yavish naselennya ekonomiki socialnu sferu Perevazhno yihnij zmist vsebichno rozkrivaye pevnu temu Zmalovuyutsya lishe okremi skladovi zemnoyi poverhni sho bezposeredno pov yazani z temoyu karti abo potribni dlya oriyentuvannya chi podannya zv yazkiv yavish z yih prostorovim roztashuvannyam na zemnij poverhni Rozriznyayut geologichni tektonichni sejsmichni gidrogeologichni relyefu geomorfologichni geohimichni klimatichni agroklimatichni gruntiv geobotanichni zoologichni landshaftni ekonomichni promislovosti okremih galuzej transportu 1 Yih mozhna podilyati za dvoma harakteristikami Za zobrazhuvanim ob yektom 1 Karti prirodnih yavish ohoplyuyut vsi komponenti prirodnogo seredovisha i yihni poyednannya Do ciyeyi grupi vhodyat karti geologichni tektonichni novitnoyi tektoniki chetvertinnih vidkladen gidrogeologichni inzhenerno geologichni geologichnogo rajonuvannya geofizichni geomorfologichni morfometrichni relyefu shiliv gustoti rozchlenuvannya relyefu glibini dna Svitovogo okeanu meteorologichni i klimatichni biogeografichni zoologichni botanichni fenologichni okeanografichni okeaniv ta moriv shelfu gidrologichni gruntovi karti fiziko geografichnih landshaftiv i fiziko geografichnogo rajonuvannya tosho Karti suspilnih yavish vidbivayut ob yekti ta podiyi pov yazani z isnuvannyam ta diyalnistyu lyudini Zokrema karti naselennya chiselnosti rozmishennya demografichni etnografichni antropologichni migraciyi ekonomichni zagalno ekonomichni promislovosti transportu i zv yazku silskogo gospodarstva ta inshih galuzej politichni mediko geografichni istorichni socialno geografichni Kozhen iz zgadanih pidrozdiliv takozh mozhe dilitis Za kilkistyu zobrazhuvanih pokaznikiv analitichni kompleksni sintetichni 1 Zobrazhennya teritoriyi Yevropi na riznih tematichnih kartah Relyef Geologiya Richkovi basejni Biogeografichne rajonuvannya Gustoti naselennya Dlya tematichnih kart klasifikaciyi za prostorovim ohoplennyam mozhut buduvatis ne na osnovi iyerarhiyi administrativnih odinic a za inshimi kriteriyami Napriklad klasifikaciya na osnovi pevnogo fiziko geografichnogo chi ekonomiko socialnogo rajonuvannya Tematichni karti podilyayutsya takozh za oriyentaciyeyu na kincevogo spozhivacha specialni karti navchalni turistichni navigacijni kadastrovi ta inshi 4 Status Redaguvati Karti klasifikuyutsya za yihnim pravovim statusom 1 Mizhnarodni Mayut nadderzhavnij pravovij status stvoryuyutsya zgidno z vimogami vidpovidnih mizhnarodnih organizacij upovnovazhenih na te derzhavami chlenami Na osnovi rishen mizhnarodnih svitovih kongresiv bula stvorena karta svitu masshtabu 1 1 000 000 Nacionalni Stvoryuyutsya vidpovidnimi upovnovazhenimi kartografichnimi organami okremih derzhav i ye oficijnimi dokumentami dlya riznih organiv derzhavnoyi vladi Vidomchi Stvoryuyutsya okremimi organami derzhavnoyi vladi gromadskimi organizaciyami naukovo virobnichimi ustanovami zaradi vikoristannya z riznomanitnimi cilyami v pidvidomchih zakladah Priznachennya Redaguvati Za priznachennyam karti podilyayutsya na 1 Ukrayina na karti Yevropinaukovo dovidkovi priznacheni dlya vikonannya za nimi naukovih doslidzhen i otrimannya yaknajbilshe povnoyi informaciyi kulturno osvitni priznacheni dlya poshirennya znan idej tehnichni stosuyutsya ob yektiv ta umov potribnih dlya virishennya yakihos tehnichnih zavdan navchalni vikoristovuyutsya yak naochnist dlya vivchennya geografiyi istoriyi geologiyi ta inshih disciplin turistichni mozhut buti poznacheni podorozhni marshruti vidomi miscya ta inshi Ohoplennya teritoriyi Redaguvati Za ohoplennyam teritoriyi karti podilyayutsya na 1 Svitu karta zemnoyi kuli Okeaniv karta vsih abo okremih okeaniv Materikovi karta okremogo materika Afrika yak priklad Vseredini materikiv karti klasifikuyut zalezhno vid obranoyi oznaki politiko administrativni buvayut grup derzhav okremih derzhav oblastej shtativ kantoniv rajoniv tosho fiziko geografichni dilyat na karti prirodnih rajoniv regioniv ekonomichni podilyayut na karti ekonomichnih rajoniv Krayin i regioniv karta odniyeyi krayini Ukrayina yak priklad Harakter j stupin praktichnoyi napravlenosti Redaguvati Specialni karti sho priznacheni dlya virishennya pevnogo kola zavdan abo dlya vikoristannya pevnoyu kategoriyeyu koristuvachiv Zalezhno vid harakteru j stupenya praktichnoyi napravlenosti zmistu rozriznyayut 1 Navchalni Vikoristovuyut v procesi navchannya v serednij abo vishij shkoli yak naochnij zasib na profesijnih kursah Tehnichni Zastosovuyut dlya virishennya pevnih tehnichnih i proyektnih zavdan Navigacijni Vikoristovuyut dlya virishennya zavdan morskoyi navigaciyi Dovidkovo informacijni Stvoryuyut zadlya naochnogo predstavlennya pevnih vidomostej pro teritoriyu v yihnomu prostorovomu spivvidnoshenni Turistski Nadayut naochnu informaciyu pro viznachni miscya ta zakladi gostinnosti pevnoyi teritoriyi Kulturno osvitni Stvoryuyut z metoyu poshirennya v suspilstvi pevnih znan idej Za funkcionalnim priznachennya rozriznyayut 1 Inventarizacijni karti yaki vidbivayut ob yekti j yavisha vidpovidno do yihnoyi klasifikaciyi sho vrahovuye interesi danoyi oblasti diyalnosti Ocinkovi karti sho pokazuyut neobhidnist abo efektivnist vikoristannya prirodnih abo socialno ekologichnih umov j resursiv dlya tih chi inshih cilej Italijska karta Vinchenco Mariya Koronelli 1690 roku de obidva beregi Naddnipryanshini z Kiyevom poznacheni yak VKRAINE ou PAYS DES COSAQVES Ukrayina abo Krayina kozakiv slovo OKRAINA Okrayina vzhito stosovno Zadonnya ta Ryazani Rosijskoyi Federaciyi Indikacijni Prognozni RekomendacijniSposobi doslidzhennya Redaguvati Zalezhno vid sposobiv doslidzhennya karti buvayut 1 Analitichni karti pokazuyut okremi storoni abo vlastivosti yavish bez vidbittya zv yazkiv ta vzayemodiyi z inshimi yih storonami abo vlastivostyami temperaturoyu povitrya napryamkom i siloyu vitru opadami krutiznoyu shiliv tosho Sintetichni karti dayut cilisnu integralnu harakteristiku yavish pri formuvanni yakih vrahovuyutsya skladovi chastini konkretnogo yavisha ta nayavni mizh nimi zv yazki landshaftni klimatichnogo chi gidrologo klimatichnogo rajonuvannya tosho Kompleksni karti predstavlyayut dekilka vzayemopov yazanih yavish abo yih skladovih kozhne yavishe v svoyih pokaznikah Ob yektivnist j virogidnist Redaguvati Za stupenem ob yektivnosti j virogidnosti zmistu rozriznyayut Karti sposterezhennya mistyat dani sho otrimani bezposeredno u pidsumku sposterezhen opadiv zabrudnennya atmosferi Karti visnovki skladayut shlyahom obrobki faktichnih danih ta yih interpretaciyi vidpovidno do uyavlennya avtora pro yavishe sho zobrazhuyetsya napriklad klimat Gipotetichni karti skladayut za nedostatnoyi kilkosti faktichnih danih na osnovi gipotez ta pripushen drejfu materikiv Tendencijni karti pokazuyut yavno spotvorenu dijsnist Stvorennya kart RedaguvatiDokladnishe KartografuvannyaStvorennya kart provoditsya za dopomogoyu kartografichnih proyekcij sposobu perehodu vid realnoyi geometrichno skladnoyi zemnoyi poverhni do ploshini karti Dlya cogo spochatku perehodyat do matematichno pravilnoyi figuri elipsa abo kuli a potim proyektuyut zobrazhennya na ploshinu za dopomogoyu matematichnih zalezhnostej Pri comu vikoristovuyut rizni dopomizhni poverhni cilindr konus ploshinu Cilindrichni proyekciyi vikoristovuyutsya dlya kart svitu model Zemli nibi vmishuyut u cilindr i uyavno proyektuyut na jogo stinki zemnu poverhnyu Pri rozgortanni cilindra utvoryuyetsya ploske zobrazhennya meridiani i paraleli u cij proyekciyi pryami liniyi sho provedeni pid kutom liniya najmenshih spotvoren ekvator Konichni proyekciyi najchastishe vikoristovuyutsya dlya zobrazhennya Yevraziyi Aziyi svitu Dlya cogo odin abo dekilka konusiv nasadzhuyutsya na model Zemli i na nih perenosyat vsi tochki zemnoyi poverhni Meridiani u takij proyekciyi pryami liniyi yaki vihodyat z odniyeyi tochki polyusa a paraleli dugi koncentrichnih kil Mapa AfrikiDlya zobrazhennya na kartah okremih materikiv chi okeaniv vikoristovuyut azimutalni proyekciyi Do togo zh na ploshinu proyektuyut poverhnyu materika Tochkoyu nulovih spotvoren ye tochka dotiku ploshini do zemnoyi poverhni Vodnochas periferijni chastini karti mayut v takij proyekciyi najbilshe spotvorennya Paraleli u pryamih azimutalnih proyekciyah tochka dotiku polyusi zobrazhayutsya koncentrichnimi kolami a meridiani pryamimi promenyami U takij proyekciyi skladeni karti Antarktidi pripolyarnih rajoniv U poperechno azimutalnij proyekciyi tochka dotiku na ekvatori skladena karta pivkul U nij meridiani i paraleli krivi za vinyatkom ekvatora i serednih meridianiv pivkul Dlya zobrazhennya okremih materikiv tochki dotiku vibirayut u yih centri karti Afriki Avstraliyi Ameriki Za suchasnih umov kartografichni proyekciyi buduyutsya takozh z dopomogoyu matematichnih rozrahunkiv bez dopomizhnih poverhon Yih nazivayut umovnimi Vnaslidok kulyastosti Zemli na mapah isnuye spotvorennya dovzhin kutiv form ta plosh Voni ye riznih vidiv a yih velichina zalezhit vid vidu proyekciyi masshtabu karti i ohoplennya teritoriyi Viyaviti na karti spotvorennya dovzhin vzdovzh meridianiv mozhna porivnyavshi vidrizki meridianiv mizh dvoma susidnimi paralelyami Yaksho voni rivni to spotvoren nemaye Pro spotvorennya vidstanej na paraleli svidchit spivvidnoshennya dovzhin vidrizkiv ekvatora i paraleli 60 shiroti mizh susidnimi meridianami Koli vidsutni spotvorennya to vidrizok ekvatora rivno vdvichi bilshij nizh vidrizok 60 yi paraleli Pro spotvorennya kutiv yake ye pritamannim dlya bilshosti kart mozhna zrobiti visnovok u tomu vipadku koli paraleli i meridiani ne utvoryuyut mizh soboyu pryamih kutiv Rozrizniti spotvorennya form mozhna porivnyavshi dovzhinu i shirinu yakogos geografichnogo ob yekta na karti i globusi Yaksho spivvidnoshennya v oboh vipadkah rivni to spotvoren form nemaye She prostishe ce zrobiti mozhna porivnyavshi klitinki sitki na odnij shiroti koli voni odnakovi to ce svidchit pro vidsutnist spotvoren form na danij geografichnij karti Yaksho ploshi dvoh klitinok mizh susidnimi paralelyami rivni to z cogo vihodit sho na karti nemaye spotvorennya plosh Zalezhno vid priznachennya kart dlya nih pidbirayut taki proyekciyi na yakih odin iz vidiv spotvoren mozhe buti vidsutnim abo duzhe neznachnim Za harakterom spotvoren kartografichni proyekciyi podilyayut na rivnoveliki nemaye spotvoren plosh rivnokutni nemaye spotvoren kutiv i dovilni isnuyut vsi vidi spotvoren Harakteristiki kart Redaguvati Geografichni karti harakterizuyutsya ryadom spilnih pokaznikiv Virogidnist Mira vidpovidnosti vidomostej pro miscevist prirodni yavisha i procesi na nij yaki mozhna otrimati z karti spravzhnij stan rechej na datu abo period koristuvannya kartoyu 1 Vimirnist Mozhlivist vimiryuvati vidstani kuti ploshi visoti perevishennya koordinati ta inshi harakteristiki miscevosti za dopomogoyu karti 1 Mozhe duzhe variyuvatis vid priznachennya kartografichnih tvoriv yihnogo zmistu Naochnist Yakisna harakteristika zorovogo sprijnyattya prostorovogo roztashuvannya elementiv na karti legkist z yakoyu kincevij koristuvach zmozhe sprijnyati informaciyu yaku ukladach kartografichnogo tvoru namagavsya peredati na nij 1 Chitanist Fizichna mozhlivist zorovogo rozpiznavannya skladnikiv ta detalej karti zalezhno vid obranogo materialu nosiya 1 Napriklad vvazhayetsya sho lyudske oko zdatne rozriznyati dvi rivnobizhni liniyi yaksho vidstan mizh nimi ne mensha za 0 2 mm Dlya tipografskih sposobiv nanesennya yaki dozvolyayut yih robiti sucilnimi v takomu masshtabi Ale dlya rastrovih zobrazhen za dopomogoyu tochok farbi potribno vrahovuvati vzhe rozmir vlasne rastru Suchasnist Vidpovidnist zobrazhenomu stanu miscevosti abo naukovih znan pro vzayemozv yazok zobrazhuvanih procesiv i yavish realnomu stanu rechej na datu koristuvannya 1 Osoblivo vazhlivij dlya topografichnih kart i planiv Elektronni karti RedaguvatiZ ostannoyi chverti 20 stolittya nezaminnim instrumentom kartografa stav komp yuter Znachna chastina kartografiyi osoblivo na rivni zboru danih vnesena v geografichni informacijni sistemi GIS Funkcionalnist kart bula znachno vdoskonalena zavdyaki tehnologiyi kotra sproshuye nakladannya prostorovo roztashovanih zminnih na nayavni geografichni karti Nakladennya na kartu miscevoyi informaciyi yak ot rivnya opadiv rozpodilu misc dikoyi prirodi abo demografichnih danih zabezpechuye bilsh doskonalij analiz i prijnyattya krashih rishen Navit yaksho GIS ne zalucheni bilshist kartografiv zaraz zastosovuyut riznomanitni komp yuterni grafichni programi dlya stvorennya novih kart U prodazhu dostupni interaktivni komp yuterizovani karti yaki dozvolyayut koristuvacham zbilshuvati abo zmenshuvati masshtab inodi shlyahom zamini odniyeyi karti na drugu inshogo masshtabu z centrom de ce mozhlivo v odnij tochci Vnutrishni avtomobilni globalni navigacijni suputnikovi sistemi ce komp yuterizovani karti z planuvannyam marshrutu ta pidkazkami yaki viznachayut roztashuvannya koristuvacha za dopomogoyu suputnikiv Z tochki zoru komp yuternogo specialista zbilshennya masshtabu peredbachaye odnu diyu abo poyednannya 1 zamina karti na bilsh dokladnu 2 zbilshennya tiyeyi samoyi karti bez ukrupnennya pikseliv otzhe pokazuyuchi bilshe detalej vidalyayuchi menshe danih porivnyano z mensh dokladnoyu versiyeyu 3 zbilshennya tiyeyi samoyi karti z ukrupnennyam pikseliv zaminenih pryamokutnikami pikseliv dodatkovi detali ne pokazuyutsya ale zalezhno vid yakosti zoru mozhlivo vdastsya pobachiti bilshe detalej yaksho na displeyi komp yutera susidni pikseli vidbivayutsya ne okremo a natomist perekrivayutsya ce ne stosuyetsya RK displeya ale mozhe zastosovuvatisya dlya elektronno promenevoyi trubki todi zamina pikselya pryamokutnikom pikseliv pokazuye bilshe detalej Riznovidom cogo metodu ye interpolyaciya Napriklad Zazvichaj 2 zastosovuyetsya do fajlu u formati perenosnogo dokumenta PDF abo inshogo formatu na osnovi vektornoyi grafiki Zbilshennya detalej obmezhuyetsya informaciyeyu sho mistitsya u fajli zbilshennya krivoyi mozhe zreshtoyu prizvesti do seriyi standartnih geometrichnih figur takih yak pryami liniyi dugi kil abo splajni 2 mozhe zastosovuvatisya do tekstu ta 3 do konturu ob yekta karti napriklad lisu chi budivli 1 mozhe zastosovuvatisya do tekstu za potrebi vidobrazhennya mitok dlya dodatkovih funkcij todi yak 2 zastosovuyetsya do reshti zobrazhennya Tekst neobov yazkovo zbilshuyetsya pid chas ukrupnennya masshtabu Podibnim chinom doroga zobrazhena podvijnoyu liniyeyu mozhe stavati abo ne stavati shirshoyu u razi zbilshennya Karta takozh mozhe mati shari yaki ye chastkovo rastrovoyu grafikoyu ta chastkovo vektornoyu grafikoyu Dlya odnogo rastrovogo grafichnogo zobrazhennya 2 zastosovuyetsya doki pikseli u fajli zobrazhennya ne budut vidpovidati pikselyam displeya pislya cogo zastosovuyetsya 3 Znachennya RedaguvatiPriznachennya geografichnih kart tak samo riznomanitne yak i riznomanitni sferi lyudskoyi diyalnosti Yih vikoristovuyut u naukovih doslidzhennyah riznih galuzyah gospodarskoyi diyalnosti vijskovij spravi v turistichnih podorozhah Isnuye dumka pro yednist kartografichnih i zhivopisnih tvoriv Div takozh RedaguvatiKartografiya Kartografichni proyekciyi Gazetir Karta osnova Konturna kartaPrimitki Redaguvati U XIII stolitti na anglijskij karti svitu vmishenij u Psaltiri u centri svitu rozmisheno Yerusalim svyashenne misto dlya hristiyan Dzherela Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p r s t u Kartografiya dovidnik Karti ta yih harakteristiki ukr arh 05 05 2021 GeoGuide vebsajt Data zvernennya 6 travnya 2021 roku Mezhiricka stoyanka Pam yatka svitovogo znachennya ne potribna Ukrayini Cikavi miscya Pam yatki Sho podivitis u Mezhiricka stoyanka Pam yatka svitovogo znachennya ne potribna Ukrayini Ukrayina Inkognita ukr Procitovano 28 lipnya 2022 Karta Osnovnye osobennosti kart ros arh 28 04 2021 Slovar Kolyera vebsajt Data zvernennya 2 travnya 2021 roku a b Berlyant A M 2002 DSTU 2757 94 1994 Literatura RedaguvatiDSTU 2757 94 Kartografiya Termini ta viznachennya K Derzhstandart Ukrayini 1994 95 s Krishtalovich U R Rukopisni karti XVI XIX stolit Z fondiv Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini Peredm R Sossi L DNVP Kartografiya 2011 21 s ISBN 978 966 475 929 5 Geodezichnij enciklopedichnij slovnik Za redakciyeyu V Litinskogo L Yevrosvit 2001 668 s ros Berlyant A M Kartografiya Uchebnik dlya vuzov M Aspekt Press 2002 336 s Posilannya RedaguvatiVikipidruchnik maye knigu na temu GISGeografichni karti Ukrayini Arhivovano 6 lyutogo 2018 u Wayback Machine Gazetir pokazhchik geografichnih nazv svitu Instrukciyi ta kodeksi ustalenoyi praktiki z peredachi geografichnih nazv zarubizhnih krayin zasobami ukrayinskoyi movi Arhivovano 8 bereznya 2017 u Wayback Machine angl David Rumsey Map Collection Arhivovano 6 chervnya 2015 u Wayback Machine kolekciya ridkisnih i starovinnih geografichnih kart angl Mappery Arhivovano 3 lipnya 2015 u Wayback Machine spilnota lyubiteliv kart kolekciya riznomanitnih kart angl Dag Hammarskjold Library Arhivovano 13 lipnya 2015 u Wayback Machine biblioteka geografichnih kart OON imeni Daga Hammerskolda nim angl Welt Atlas de Arhivovano 21 lipnya 2015 u Wayback Machine nimecka zbirka geografichnih kart angl Map Library University of California Berkeley Arhivovano 21 lipnya 2015 u Wayback Machine zibrannya geografichnih kart biblioteki Universitetu Kaliforniyi v Berkli angl National Atlas zbirka kart SShA malogo masshtabu na serveri geologichnoyi sluzhbi SShA angl Perry Castaneda Library Map Collection Arhivovano 14 travnya 2007 u Wayback Machine geografichni karti biblioteki imeni Perri Kastanedi Universitetu Tehasu Stiven Sigal Etnichne mapuvannya yak ideologiya prostoru Zbruch 25 11 2015 Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografichna karta amp oldid 39959132
