Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радянська система розграфлення та номенклатури топографічних карт - система поділу земної поверхні на окремі аркуші топографічних карт і їх позначення, що використовувалась в СРСР і досі застосовується в Російській Федерації, Україні та в деяких колишніх радянських республіках.
Карти складаються в рівнокутній поперечно-циліндричній проєкції Гаусса-Крюгера, обчисленій за параметрами еліпсоїда Красовського для шестиградусної зони.
Поділ карти на окремі аркуші за певною системою називається розграфленням, а система позначень окремих аркушів — номенклатурою.
Історія системи разграфлення та номенклатури топографічних карт в СРСР
Період з 1918 по 1945 роки
14 вересня 1918 р. вийшов декрет Ради Народних Комісарів РРФСР «Про введення міжнародної метричної системи мір і ваг». У зв'язку з цим перед Корпусом військових топографів РККА постали складні завдання, пов'язані з вибором найраціональніших масштабів зйомок і карт, переобчисленням координат геодезичних пунктів, заміною інструментів та приладів. Вирішення цих завдань вимагало багато часу, величезних зусиль і в умовах громадянської війни було нездійсненним.
За вказівкою Всеросійського головного штабу Військово-топографічне управління розробило наприкінці 1918 р. проєкт переходу від карт верстових масштабів до карт метричних масштабів. Оголошено наказом по КВТ № 48 від 4 квітня 1919 р.. Проєкт передбачав:
- Для знімальних брульонів і карт всіх масштабів, до 1:1 000 000 включно, прийняти багатогранну проєкцію
- Сторонами рамок планів і карт повинні бути меридіани і паралелі
- Початковим меридіаном при відліку довготи прийняти міжнародний Гринвіцький меридіан
- Встановити суворо визначене, обмежене число основних і обов'язкових масштабів: для зйомок — 1:25 000, 1:50 000 і 1:100 000, для складання карт — 1:100 000, 1:300 000 і 1:1 000 000
- Півверстний масштаб зйомки (1:21 000) замінити масштабом 1:25 000, горизонталі проводити через 5 метрів, напівгоризонталі - через 2.5 метра. В цьому масштабі знімати найбільш пересічені контурами і культурні райони і рубежі, що мають значення у військовому відношенні
- Одноверстний масштаб зйомки (1:42 000) замінити масштабом 1:50 000, горизонталі проводити через 10 метрів, напівгоризонталі — через 5 метрів. В цьому масштабі проводити топографічні зйомки місцевості, порівняно мало пересіченої контурами і з нескладним рельєфом, якою видається велика частина Європейської Росії
- Розподіл рамок планшетів у масштабах 1:25 000 і 1:50 000 проводити з таким розрахунком, щоб в одному планшеті масштабу 1:50 000 вкладалось ціле число (чотири) планшетів масштабу 1:25 000
- Розміри знімальних брульонів масштабу 1:25 000 встановити 7.5' по довготі та 5' по широті, а масштабу 1:50 000 — 15' по довготі і 10' по широті
- Двохверстний масштаб зйомки (1:84 000) замінити масштабом 1:100 000, горизонталі проводити через 10 або 20 метрів в залежності від характеру рельєфу
- Розміри аркушів карти масштабу 1:100 000 встановити по довготі 30' і за широтою 20'
- В аркуші карти масштабу 1:100 000 повинно бути чотири аркуша карти масштабу 1:50 000 і 16 аркушів карти масштабу 1:25 000
- Замість існуючих карт масштабів 2, 3, 5, 10, 20 і 25 верст в дюймі встановити три основних і обов'язкових масштаби — 1:100 000, 1:300 000 і 1:1 000 000, що дозволить провести реформу у видавництві карт в найкоротший термін і з найменшою витратою сил і засобів
- Карта масштабу 1:300 000 повинна замінити собою п'ятиверстну і десятиверстну спеціальні карти
- Рельєф на карті масштабу 1:300 000 зображати горизонталями проведеними через 20 метрів, а при відсутності точних картографічних матеріалів — відмивкою
- Розміри аркушів карти масштабу 1:300 000 встановити по довготі 2°, а по широті 1°
- В одному аркуші карти масштабу 1:300 000 повинно бути 12 аркушів карти масштабу 1:100 000
- Для аркуша карти масштабу 1:1 000 000 прийняти встановлені Міжнародним географічним конгресом розміри по довготі 6° і по широті 4°
В ході обговорення цього проєкту в нього були внесені зміни та доповнення. Для топографічних зйомок, наприклад, пропонувалося ввести додатковий масштаб 1:10 000, а для складання та видання карт встановити масштаби: 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000 (замість 1:300 000) і 1:1 000 000. Академія наук вважала за необхідне підтримувати в актуальному стані та видавати такі оглядові карти, як 20-, 40- і 100-верстні.
Ухвалений у подальшому масштабний ряд радянських топографічних карт включав всі запропоновані масштаби.
Перехід до топографічних зйомок і складання карт у метричній системі частинами КВТ РККА, а також ВДУ ВРНГ почав здійснюватися з 1923 р., а всіма іншими установами і відомствами країни, які виконували топогеодезичні та картографічні роботи — з 1927 г.
Карти масштабу 1:1 000 000
В основу номенклатури топографічних карт покладена карта масштабу 1:1 000 000 (10 км в 1 см; так звані «мільйонки» або рос. «миллионки»).
Вся поверхня Землі ділиться паралелями на ряди (через 4°), а меридіанами — на колони (через 6°); сторони утворених трапецій служать границями аркушів карти масштабу 1:1 000 000. Ряди позначаються великими латинськими літерами від А до V, починаючи від екватора до обох полюсів, а колони — арабськими цифрами, починаючи від меридіана 180° із заходу на схід. Номенклатура аркуша карти складається з букви ряду і номера колони. Наприклад, Київ знаходиться на аркуші з номенклатурою М-36, аркуш з Москвою позначаний N-37, а Харківська область знаходиться на межі двох аркушів М-36 і М-37.
Приполярні круглі області (з широтою понад 88°) позначаються буквою Z без вказівки номера колони.
Номенклатура за 60°
Аркуши мільйонних карт, розташованих між широтами 60-76°, здвоєні по довготі; так, аркуш карти масштабу 1:1 000 000 матиме протяжність по довготі не 6°, а 12°. Вище 76° карти розширюють вчетверо, і займають 24° довготи. За 88° знаходиться аркуш Z, яким покрито всі 360°.
Здвоєні аркуш мільйонної карти позначаються зазначенням ряду (буквою) і двох відповідних колон (непарних і подальшим парним числом); наприклад, аркуш карти масштабу 1:1 000 000 на район міста Мурманська має номенклатуру R-35,36.
Счетверні аркуші отримують схожим чином, чотири колони перелічені через кому. Наприклад, аркуш карти для західної частини Землі Франца-Йосипа буде матиме номенклатуру U-37,38,39,40.
Карти масштабу 1:500 000
Карти масштабу 1:500 000 (5 км в 1 см) є четвертою частиною аркуша карти 1:1 000 000 і позначаються номенклатурою аркуші мільйонної карти з додаванням однієї з великих літер А, Б, В, Г російського алфавіту, що позначають відповідну чверть (рис. 3). Наприклад, аркуш карти масштабу 1:500 000 з м. Рязань має номенклатуру N-37-Б.
Через незручності роботи зі змішаними алфавітами — латиницею і кирилицею, часто отримані аркуші позначають за допомогою однозначних арабських цифр: О-37-1, О-37-2, О-37-3, О-37-4.
Номенклатура за 60°
Карти масштабу 1:500 000 за 60° здвоєна до 88°. Наприклад, аркуш карти для Белушої Губи матиме номенклатуру R-39-А,Б.
Карти масштабу 1:300 000
Почала видаватися з 1947 року. За детальності наближається до стотисячних карт. Випускалась тільки для територій СРСР.
Карти масштабу 1:300 000 (3 км в 1 см) отримують діленням мільйонного аркушу на 9 частин; їх номенклатура складається з позначення аркуша карти масштабу 1:1 000 000 з додаванням однієї з римських цифр I, II, III, IV, …, IX. На відміну від карт масштабу 1:200 000 римська цифра ставиться перед номенклатури мільйонного аркушу. Наприклад, аркуш з містом Вільнюс має номенклатуру I-N-34.
Карти масштабу 1:200 000
Карти масштабу 1:200 000 (2 км в 1 см) отримують діленням мільйонного аркушу на 36 частин; їх номенклатура складається з позначення аркуша карти масштабу 1:1 000 000 з додаванням однієї з римських цифр I, II, III , IV, …, XXXVI. Наприклад, аркуш з містом Рязань має номенклатуру N-37-XVI.
Через незручності роботи з римськими цифрами, двокілометрові карти часто позначають двозначними арабськими цифрами від 01 до 36. Так виглядають позначення двокілометровок в туристських документах: О-37-01, О-37-25, О-37-36.
Номенклатура за 60°
Карти масштабу 1:200 000 між 60° і 76° здвоєні: римські цифри розділяють комою. Наприклад, R-38-XXXI,XXXII.
За 76° карти потроєні, і аркуши також перелічують через кому: U-40-XXXI,XXXII,XXXIII.
Карти масштабу 1:100 000
Карти масштабу 1:100 000 (1 км в 1 см) отримують поділом аркуша мільйонної карти на 144 частини; їх номенклатура складається з позначення аркуша карти масштабу 1:1 000 000 з додаванням одного з чисел 1, 2, 3, 4 , …, 143, 144. Наприклад, аркуш стотисячний карти з м. Рязань буде N-37-56.
Аби уникнути плутанину з картами масштабів 1:500 000 і 1:200 000 (для яких існують схожі альтернативні позначення), карти цього масштабу можуть позначатися тризначними арабськими цифрами без втрати початкових нулів, наприклад: О-37-050.
Карти масштабів 1:50 000 і 1:25 000
Аркуш карти масштабу 1:50 000 (500 м в 1 см) отримують поділом аркушу карти масштабу 1:100 000 на чотири частини; його номенклатура складається з номенклатури стотисячної карти і однією з великих літер А, Б, В, Г російського алфавіту. Наприклад, N-37-56-А.
Аркуш карти масштабу 1:25 000 (250 м в 1 см) виходить поділом аркуша карти масштабу 1:50 000 на чотири частини; його номенклатура утворюється з номенклатури п'ятдесятитисячної карти з додаванням однієї з малих букв а, б, в, г російського алфавіту; наприклад, N-37-56-А-б.
Загальні зауваження
На аркушах карт на південну півкулю до номенклатури аркуша додається підпис в дужках Ю. П. (від рос. южное полушарие); наприклад, А-32-Б (Ю. П.).
Зведена таблиця
| Масштаб | Назва карти | Протяжність аркушу | Кількість аркушів на аркуш масштабу 1:1 000 000 | Приклад номенклатури аркушу | Тип карт | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| По широті (по вертикалі) | По довготі (по горизонталі) | |||||
| 1:1 000 000 (10 км в 1 см) | Мільйонна або десятикілометрова | 4° (бл. 445 км) | 6° (до 668 км) | 1 | N-37 | Дрібно масштабні |
| 1:500 000 (5 км в 1 см) | П'ятисоттисячна, півмільйонна або п'ятикілометрова | 2° (бл. 222 км) | 3° (до 334 км) | 4 | N-37-A | |
| 1:300 000 (3 км в 1 см) | Трьохсоттисячна або трикілометрова | 1°20′ (бл. 166 км) | 2° (до 222 км) | 9 | III-N-37 | Оперативно-тактичні карти (середньомасштабні) |
| 1:200 000 (2 км в 1 см) | Двухсоттисячна або двохкілометрова | 40′ (бл. 83 км) | 1° (до 111 км) | 36 | N-37-XXVI | |
| 1:100 000 (1 км в 1 см) | Стотисячна або кілометрова | 20′ (бл. 37 км) | 30′ (до 56 км) | 144 | N-37-144 | |
| 1:50 000 (500 м в 1 см) | П'ятдесяти тисячна або півкілометрова | 10′ (бл. 19 км) | 15′ (до 28 км) | 576 | N-37-144-Г | Точні вимірювальні карти (крупно масштабні) |
| 1:25 000 (250 м в 1 см) | Двядцятип'яти тисячна або чверть кілометрова | 5′ (бл. 9.3 км) | 7′ 30″ (до 14 км) | 2304 | N-37-144-Г-г | |
| 1:10 000 (100 м в 1 см) | Десятитисячна або стометрівка | 2′ 30″ (бл. 4,6 км) | 3′ 45″ (до 7 км) | 9216 | N-37-144-Г-г-4 | |
| 1:5 000 (50 м в 1 см) | П'ятитисячна | 1′ 15″ (бл. 2,3 км) | 1′ 52,5″ (до 3,5 км) | 36864 | N-37-144-(256) | Плани |
| 1:2 000 (20 м в 1 см) | Двохтисячна | 25″ (бл. 0,77 км) | 37,5″ (до 1,2 км) | 331776 | N-37-144-(256-в) | |
Прямокутна (кілометрова) сітка координат
Для визначення на топографічній карті положення точки за допомогою прямокутних зональних координат на карту наносять сітку координат x і y, виражених в кілометрах. Вона утворена системою ліній, паралельних зображенню осьового меридіана зони (вертикальні лінії сітки) і перпендикулярних до нього (горизонтальні лінії сітки). Відстані між сусідніми лініями координатної сітки залежать від масштабу карти. Наприклад у карти 1:200 000 відстань між лініями кілометрової сітки становить 2 см (4 км); у карти масштабу 1:100 000 — 2 см (2 км); у карти 1:50 000 — 2 см (1 км); у карти 1:25 000 — 4 см (1 км).
Прямокутна сітка координат є безперервною для кожної з 60 зон на поверхні Землі, що збігаються з 60 колонами аркушів карт масштабу 1:1 000 000. Різниця полягає лише в нумерації: оскільки відлік координатних зон ведеться від нульового (Гринвіцького) меридіану, а відлік колон аркушів мільйонної карти від 180-го меридіану, то номер зони відрізняється від номера колони на 30. Тому, знаючи номенклатуру аркуша карти, легко визначити, до якої зони він відноситься. Наприклад, аркуш М-35 розташований в 5-й зоні (35 − 30 = 5), а аркуш К-29 — в 59-й зоні (29 + 30 = 59).
Кінці (виходи) ліній координатної сітки у рамки аркушу карти підписують значеннями їх прямокутних координат в кілометрах. Крайні на аркуші лінії підписують повними (чотирьох-п'ятизначними) значеннями зональних координат в кілометрах. Решту ліній сітки підписують двома останніми цифрами значень координат (скорочені координати).
Координата x (підписана на вертикальних краях аркуша карти) відповідає відстані до екватора, а координата y (підписана на горизонтальних краях аркуша карти) — номер зони (перші одна або дві цифри значення) і положення щодо центрального меридіана зони (останні три цифри значення). Центральному меридіану зони присвоюють значення 500 км (оскільки ширина зони не може перевищувати 668 км, тризначного числа достатньо, щоб записувати координату в її межах). Наприклад, точка з координатами x = 6216 і y = 7350 знаходиться за 6216 км від екватора і за 150 км (500 − 350 = 150) на захід від базового меридіана 7-ї зони (39° східної довготи).
Щоб усунути труднощі з використанням координатних сіток, що відносяться до сусідніх зон, зазвичай в межах смуг протяжністю 2° довготи вздовж західного і східного кордонів зони показувати виходи ліній координатної сітки не тільки своєї зони, але і найближчої сусідньої.
Примітки
- Консультант Плюс
- Военно-топографический журнал, 1920. № 1-3
- О военно-топографической службе и топогеодезическом обеспечении войск. РИО ВТС ВС СССР. Москва. 1980. — с.86-88
- Т. В. Верещака. Топографические карты. Научные основы содержания. М., 2002 — С.19
- Скан аркушу I-N-34
Посилання
- 2024 карт в масштабі 1: 500 000, з 1971-1991, онлайн - Landkartenarchiv.de
- 254 карти в масштабі 1: 1000000, від 1948-1991, онлайн - Landkartenarchiv.de
- История в топографических картах и топографические карты в истории (російською) . Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 1 жовтня 2011.
- О военно-топографической службе и топогеодезическом обеспечении войск. РИО ВТС ВС СССР. Москва. 1980 г. (російською) . Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 1 жовтня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanska sistema rozgraflennya ta nomenklaturi topografichnih kart sistema podilu zemnoyi poverhni na okremi arkushi topografichnih kart i yih poznachennya sho vikoristovuvalas v SRSR i dosi zastosovuyetsya v Rosijskij Federaciyi Ukrayini ta v deyakih kolishnih radyanskih respublikah Rozgraflennya poverhni zemnoyi kuli na arkushi miljonnoyi karti ta rozgortka na plasku poverhnyu Karti skladayutsya v rivnokutnij poperechno cilindrichnij proyekciyi Gaussa Kryugera obchislenij za parametrami elipsoyida Krasovskogo dlya shestigradusnoyi zoni Podil karti na okremi arkushi za pevnoyu sistemoyu nazivayetsya rozgraflennyam a sistema poznachen okremih arkushiv nomenklaturoyu Istoriya sistemi razgraflennya ta nomenklaturi topografichnih kart v SRSRPeriod z 1918 po 1945 roki 14 veresnya 1918 r vijshov dekret Radi Narodnih Komisariv RRFSR Pro vvedennya mizhnarodnoyi metrichnoyi sistemi mir i vag U zv yazku z cim pered Korpusom vijskovih topografiv RKKA postali skladni zavdannya pov yazani z viborom najracionalnishih masshtabiv zjomok i kart pereobchislennyam koordinat geodezichnih punktiv zaminoyu instrumentiv ta priladiv Virishennya cih zavdan vimagalo bagato chasu velicheznih zusil i v umovah gromadyanskoyi vijni bulo nezdijsnennim Za vkazivkoyu Vserosijskogo golovnogo shtabu Vijskovo topografichne upravlinnya rozrobilo naprikinci 1918 r proyekt perehodu vid kart verstovih masshtabiv do kart metrichnih masshtabiv Ogolosheno nakazom po KVT 48 vid 4 kvitnya 1919 r Proyekt peredbachav Dlya znimalnih bruloniv i kart vsih masshtabiv do 1 1 000 000 vklyuchno prijnyati bagatogrannu proyekciyu Storonami ramok planiv i kart povinni buti meridiani i paraleli Pochatkovim meridianom pri vidliku dovgoti prijnyati mizhnarodnij Grinvickij meridian Vstanoviti suvoro viznachene obmezhene chislo osnovnih i obov yazkovih masshtabiv dlya zjomok 1 25 000 1 50 000 i 1 100 000 dlya skladannya kart 1 100 000 1 300 000 i 1 1 000 000 Pivverstnij masshtab zjomki 1 21 000 zaminiti masshtabom 1 25 000 gorizontali provoditi cherez 5 metriv napivgorizontali cherez 2 5 metra V comu masshtabi znimati najbilsh peresicheni konturami i kulturni rajoni i rubezhi sho mayut znachennya u vijskovomu vidnoshenni Odnoverstnij masshtab zjomki 1 42 000 zaminiti masshtabom 1 50 000 gorizontali provoditi cherez 10 metriv napivgorizontali cherez 5 metriv V comu masshtabi provoditi topografichni zjomki miscevosti porivnyano malo peresichenoyi konturami i z neskladnim relyefom yakoyu vidayetsya velika chastina Yevropejskoyi Rosiyi Rozpodil ramok planshetiv u masshtabah 1 25 000 i 1 50 000 provoditi z takim rozrahunkom shob v odnomu plansheti masshtabu 1 50 000 vkladalos cile chislo chotiri planshetiv masshtabu 1 25 000 Rozmiri znimalnih bruloniv masshtabu 1 25 000 vstanoviti 7 5 po dovgoti ta 5 po shiroti a masshtabu 1 50 000 15 po dovgoti i 10 po shiroti Dvohverstnij masshtab zjomki 1 84 000 zaminiti masshtabom 1 100 000 gorizontali provoditi cherez 10 abo 20 metriv v zalezhnosti vid harakteru relyefu Rozmiri arkushiv karti masshtabu 1 100 000 vstanoviti po dovgoti 30 i za shirotoyu 20 V arkushi karti masshtabu 1 100 000 povinno buti chotiri arkusha karti masshtabu 1 50 000 i 16 arkushiv karti masshtabu 1 25 000 Zamist isnuyuchih kart masshtabiv 2 3 5 10 20 i 25 verst v dyujmi vstanoviti tri osnovnih i obov yazkovih masshtabi 1 100 000 1 300 000 i 1 1 000 000 sho dozvolit provesti reformu u vidavnictvi kart v najkorotshij termin i z najmenshoyu vitratoyu sil i zasobiv Karta masshtabu 1 300 000 povinna zaminiti soboyu p yativerstnu i desyativerstnu specialni karti Relyef na karti masshtabu 1 300 000 zobrazhati gorizontalyami provedenimi cherez 20 metriv a pri vidsutnosti tochnih kartografichnih materialiv vidmivkoyu Rozmiri arkushiv karti masshtabu 1 300 000 vstanoviti po dovgoti 2 a po shiroti 1 V odnomu arkushi karti masshtabu 1 300 000 povinno buti 12 arkushiv karti masshtabu 1 100 000 Dlya arkusha karti masshtabu 1 1 000 000 prijnyati vstanovleni Mizhnarodnim geografichnim kongresom rozmiri po dovgoti 6 i po shiroti 4 V hodi obgovorennya cogo proyektu v nogo buli vneseni zmini ta dopovnennya Dlya topografichnih zjomok napriklad proponuvalosya vvesti dodatkovij masshtab 1 10 000 a dlya skladannya ta vidannya kart vstanoviti masshtabi 1 25 000 1 50 000 1 100 000 1 200 000 1 500 000 zamist 1 300 000 i 1 1 000 000 Akademiya nauk vvazhala za neobhidne pidtrimuvati v aktualnomu stani ta vidavati taki oglyadovi karti yak 20 40 i 100 verstni Uhvalenij u podalshomu masshtabnij ryad radyanskih topografichnih kart vklyuchav vsi zaproponovani masshtabi Perehid do topografichnih zjomok i skladannya kart u metrichnij sistemi chastinami KVT RKKA a takozh VDU VRNG pochav zdijsnyuvatisya z 1923 r a vsima inshimi ustanovami i vidomstvami krayini yaki vikonuvali topogeodezichni ta kartografichni roboti z 1927 g Karti masshtabu 1 1 000 000Razgraflennya na arkushi miljonnoyi karti teritoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu V osnovu nomenklaturi topografichnih kart pokladena karta masshtabu 1 1 000 000 10 km v 1 sm tak zvani miljonki abo ros millionki Vsya poverhnya Zemli dilitsya paralelyami na ryadi cherez 4 a meridianami na koloni cherez 6 storoni utvorenih trapecij sluzhat granicyami arkushiv karti masshtabu 1 1 000 000 Ryadi poznachayutsya velikimi latinskimi literami vid A do V pochinayuchi vid ekvatora do oboh polyusiv a koloni arabskimi ciframi pochinayuchi vid meridiana 180 iz zahodu na shid Nomenklatura arkusha karti skladayetsya z bukvi ryadu i nomera koloni Napriklad Kiyiv znahoditsya na arkushi z nomenklaturoyu M 36 arkush z Moskvoyu poznachanij N 37 a Harkivska oblast znahoditsya na mezhi dvoh arkushiv M 36 i M 37 Pripolyarni krugli oblasti z shirotoyu ponad 88 poznachayutsya bukvoyu Z bez vkazivki nomera koloni Nomenklatura za 60 Arkushi miljonnih kart roztashovanih mizh shirotami 60 76 zdvoyeni po dovgoti tak arkush karti masshtabu 1 1 000 000 matime protyazhnist po dovgoti ne 6 a 12 Vishe 76 karti rozshiryuyut vchetvero i zajmayut 24 dovgoti Za 88 znahoditsya arkush Z yakim pokrito vsi 360 Zdvoyeni arkush miljonnoyi karti poznachayutsya zaznachennyam ryadu bukvoyu i dvoh vidpovidnih kolon neparnih i podalshim parnim chislom napriklad arkush karti masshtabu 1 1 000 000 na rajon mista Murmanska maye nomenklaturu R 35 36 Schetverni arkushi otrimuyut shozhim chinom chotiri koloni perelicheni cherez komu Napriklad arkush karti dlya zahidnoyi chastini Zemli Franca Josipa bude matime nomenklaturu U 37 38 39 40 Karti masshtabu 1 500 000Priklad razgrafki arkusha miljonnoyi kartki na karti masshtabu 1 500 000 sini 1 200 000 zeleni i 1 100 000 zhovti liniyi Karti masshtabu 1 500 000 5 km v 1 sm ye chetvertoyu chastinoyu arkusha karti 1 1 000 000 i poznachayutsya nomenklaturoyu arkushi miljonnoyi karti z dodavannyam odniyeyi z velikih liter A B V G rosijskogo alfavitu sho poznachayut vidpovidnu chvert ris 3 Napriklad arkush karti masshtabu 1 500 000 z m Ryazan maye nomenklaturu N 37 B Cherez nezruchnosti roboti zi zmishanimi alfavitami latiniceyu i kiriliceyu chasto otrimani arkushi poznachayut za dopomogoyu odnoznachnih arabskih cifr O 37 1 O 37 2 O 37 3 O 37 4 Nomenklatura za 60 Karti masshtabu 1 500 000 za 60 zdvoyena do 88 Napriklad arkush karti dlya Belushoyi Gubi matime nomenklaturu R 39 A B Karti masshtabu 1 300 000Pochala vidavatisya z 1947 roku Za detalnosti nablizhayetsya do stotisyachnih kart Vipuskalas tilki dlya teritorij SRSR Karti masshtabu 1 300 000 3 km v 1 sm otrimuyut dilennyam miljonnogo arkushu na 9 chastin yih nomenklatura skladayetsya z poznachennya arkusha karti masshtabu 1 1 000 000 z dodavannyam odniyeyi z rimskih cifr I II III IV IX Na vidminu vid kart masshtabu 1 200 000 rimska cifra stavitsya pered nomenklaturi miljonnogo arkushu Napriklad arkush z mistom Vilnyus maye nomenklaturu I N 34 Karti masshtabu 1 200 000Karti masshtabu 1 200 000 2 km v 1 sm otrimuyut dilennyam miljonnogo arkushu na 36 chastin yih nomenklatura skladayetsya z poznachennya arkusha karti masshtabu 1 1 000 000 z dodavannyam odniyeyi z rimskih cifr I II III IV XXXVI Napriklad arkush z mistom Ryazan maye nomenklaturu N 37 XVI Cherez nezruchnosti roboti z rimskimi ciframi dvokilometrovi karti chasto poznachayut dvoznachnimi arabskimi ciframi vid 01 do 36 Tak viglyadayut poznachennya dvokilometrovok v turistskih dokumentah O 37 01 O 37 25 O 37 36 Nomenklatura za 60 Karti masshtabu 1 200 000 mizh 60 i 76 zdvoyeni rimski cifri rozdilyayut komoyu Napriklad R 38 XXXI XXXII Za 76 karti potroyeni i arkushi takozh perelichuyut cherez komu U 40 XXXI XXXII XXXIII Karti masshtabu 1 100 000Karti masshtabu 1 100 000 1 km v 1 sm otrimuyut podilom arkusha miljonnoyi karti na 144 chastini yih nomenklatura skladayetsya z poznachennya arkusha karti masshtabu 1 1 000 000 z dodavannyam odnogo z chisel 1 2 3 4 143 144 Napriklad arkush stotisyachnij karti z m Ryazan bude N 37 56 Abi uniknuti plutaninu z kartami masshtabiv 1 500 000 i 1 200 000 dlya yakih isnuyut shozhi alternativni poznachennya karti cogo masshtabu mozhut poznachatisya triznachnimi arabskimi ciframi bez vtrati pochatkovih nuliv napriklad O 37 050 Karti masshtabiv 1 50 000 i 1 25 000Priklad razgraflennya arkushu stotisyachnoyi karti na karti masshtabu 1 50 000 sini i 1 25 000 zeleni Arkush karti masshtabu 1 50 000 500 m v 1 sm otrimuyut podilom arkushu karti masshtabu 1 100 000 na chotiri chastini jogo nomenklatura skladayetsya z nomenklaturi stotisyachnoyi karti i odniyeyu z velikih liter A B V G rosijskogo alfavitu Napriklad N 37 56 A Arkush karti masshtabu 1 25 000 250 m v 1 sm vihodit podilom arkusha karti masshtabu 1 50 000 na chotiri chastini jogo nomenklatura utvoryuyetsya z nomenklaturi p yatdesyatitisyachnoyi karti z dodavannyam odniyeyi z malih bukv a b v g rosijskogo alfavitu napriklad N 37 56 A b Zagalni zauvazhennyaNa arkushah kart na pivdennu pivkulyu do nomenklaturi arkusha dodayetsya pidpis v duzhkah Yu P vid ros yuzhnoe polusharie napriklad A 32 B Yu P Zvedena tablicyaMasshtab Nazva karti Protyazhnist arkushu Kilkist arkushiv na arkush masshtabu 1 1 000 000 Priklad nomenklaturi arkushu Tip kartPo shiroti po vertikali Po dovgoti po gorizontali 1 1 000 000 10 km v 1 sm Miljonna abo desyatikilometrova 4 bl 445 km 6 do 668 km 1 N 37 Dribno masshtabni1 500 000 5 km v 1 sm P yatisottisyachna pivmiljonna abo p yatikilometrova 2 bl 222 km 3 do 334 km 4 N 37 A1 300 000 3 km v 1 sm Trohsottisyachna abo trikilometrova 1 20 bl 166 km 2 do 222 km 9 III N 37 Operativno taktichni karti serednomasshtabni 1 200 000 2 km v 1 sm Dvuhsottisyachna abo dvohkilometrova 40 bl 83 km 1 do 111 km 36 N 37 XXVI1 100 000 1 km v 1 sm Stotisyachna abo kilometrova 20 bl 37 km 30 do 56 km 144 N 37 1441 50 000 500 m v 1 sm P yatdesyati tisyachna abo pivkilometrova 10 bl 19 km 15 do 28 km 576 N 37 144 G Tochni vimiryuvalni karti krupno masshtabni 1 25 000 250 m v 1 sm Dvyadcyatip yati tisyachna abo chvert kilometrova 5 bl 9 3 km 7 30 do 14 km 2304 N 37 144 G g1 10 000 100 m v 1 sm Desyatitisyachna abo stometrivka 2 30 bl 4 6 km 3 45 do 7 km 9216 N 37 144 G g 41 5 000 50 m v 1 sm P yatitisyachna 1 15 bl 2 3 km 1 52 5 do 3 5 km 36864 N 37 144 256 Plani1 2 000 20 m v 1 sm Dvohtisyachna 25 bl 0 77 km 37 5 do 1 2 km 331776 N 37 144 256 v Pryamokutna kilometrova sitka koordinatPriklad vidpovidnosti pryamokutnih koordinat sini liniyi i cifri arkusham miljonnoyi karti chorni liniyi i poznachennya Dlya viznachennya na topografichnij karti polozhennya tochki za dopomogoyu pryamokutnih zonalnih koordinat na kartu nanosyat sitku koordinat x i y virazhenih v kilometrah Vona utvorena sistemoyu linij paralelnih zobrazhennyu osovogo meridiana zoni vertikalni liniyi sitki i perpendikulyarnih do nogo gorizontalni liniyi sitki Vidstani mizh susidnimi liniyami koordinatnoyi sitki zalezhat vid masshtabu karti Napriklad u karti 1 200 000 vidstan mizh liniyami kilometrovoyi sitki stanovit 2 sm 4 km u karti masshtabu 1 100 000 2 sm 2 km u karti 1 50 000 2 sm 1 km u karti 1 25 000 4 sm 1 km Pryamokutna sitka koordinat ye bezperervnoyu dlya kozhnoyi z 60 zon na poverhni Zemli sho zbigayutsya z 60 kolonami arkushiv kart masshtabu 1 1 000 000 Riznicya polyagaye lishe v numeraciyi oskilki vidlik koordinatnih zon vedetsya vid nulovogo Grinvickogo meridianu a vidlik kolon arkushiv miljonnoyi karti vid 180 go meridianu to nomer zoni vidriznyayetsya vid nomera koloni na 30 Tomu znayuchi nomenklaturu arkusha karti legko viznachiti do yakoyi zoni vin vidnositsya Napriklad arkush M 35 roztashovanij v 5 j zoni 35 30 5 a arkush K 29 v 59 j zoni 29 30 59 Kinci vihodi linij koordinatnoyi sitki u ramki arkushu karti pidpisuyut znachennyami yih pryamokutnih koordinat v kilometrah Krajni na arkushi liniyi pidpisuyut povnimi chotiroh p yatiznachnimi znachennyami zonalnih koordinat v kilometrah Reshtu linij sitki pidpisuyut dvoma ostannimi ciframi znachen koordinat skorocheni koordinati Koordinata x pidpisana na vertikalnih krayah arkusha karti vidpovidaye vidstani do ekvatora a koordinata y pidpisana na gorizontalnih krayah arkusha karti nomer zoni pershi odna abo dvi cifri znachennya i polozhennya shodo centralnogo meridiana zoni ostanni tri cifri znachennya Centralnomu meridianu zoni prisvoyuyut znachennya 500 km oskilki shirina zoni ne mozhe perevishuvati 668 km triznachnogo chisla dostatno shob zapisuvati koordinatu v yiyi mezhah Napriklad tochka z koordinatami x 6216 i y 7350 znahoditsya za 6216 km vid ekvatora i za 150 km 500 350 150 na zahid vid bazovogo meridiana 7 yi zoni 39 shidnoyi dovgoti Shob usunuti trudnoshi z vikoristannyam koordinatnih sitok sho vidnosyatsya do susidnih zon zazvichaj v mezhah smug protyazhnistyu 2 dovgoti vzdovzh zahidnogo i shidnogo kordoniv zoni pokazuvati vihodi linij koordinatnoyi sitki ne tilki svoyeyi zoni ale i najblizhchoyi susidnoyi PrimitkiKonsultant Plyus Voenno topograficheskij zhurnal 1920 1 3 O voenno topograficheskoj sluzhbe i topogeodezicheskom obespechenii vojsk RIO VTS VS SSSR Moskva 1980 s 86 88 T V Vereshaka Topograficheskie karty Nauchnye osnovy soderzhaniya M 2002 S 19 Skan arkushu I N 34Posilannya2024 kart v masshtabi 1 500 000 z 1971 1991 onlajn Landkartenarchiv de 254 karti v masshtabi 1 1000000 vid 1948 1991 onlajn Landkartenarchiv de Istoriya v topograficheskih kartah i topograficheskie karty v istorii rosijskoyu Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2011 O voenno topograficheskoj sluzhbe i topogeodezicheskom obespechenii vojsk RIO VTS VS SSSR Moskva 1980 g rosijskoyu Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2011