Буржуáзний націоналíзм — політичний штамп, а також термін з марксистської фразеології, який в марксистському методі аналізу означав:
- розділення «робітничого класу» за національністю, расою, етносами чи релігією, аби він не зміг об'єднатися проти «керівного класу»
- відвернення від класової боротьби.
- Заперечення «буржуазного космополітизму», який в національній політиці КП(б) теж вважався негативним явищем і протиставлявся «дружбі народів».
Радянський союз Редагувати
Після Жовтневого перевороту, більшовицький уряд на основі своєї національної політики (коренізації) на принципах марксистсько-ленінської ідеології, згідно з якими, всі народи повинні зникнути з часом, — націоналізм вважався буржуазною ідеологією.
З другої половини 1930-х років національна політика Радянського Союзу втратила своє інтернаціональне забарвлення. Радянськими лідерами посилилась роль російського народу і зменшилася вага всіх інших.
Українська РСР продовжувала існувати і розвивалась як обмежена в правах суверенності складова гіперцентралізованої держави — СРСР, що маскувала свою унітарність політико-правовою фразеологією про федеративний союз рівноправних республік — і після 7 жовтня 1977 року, коли депутати Верховної влади СРСР одноголосно проголосували за нову Конституцію держави.
Український буржуазний націоналізм Редагувати
Украї́нський буржуа́зний націоналі́зм — ідеологічне кліше радянської фразеології, яке за радянським курсом означало «буржуазну ідеологію», спрямовану на визнання зверхності національних інтересів (власне, і поняття «національна економіка») над класовими, або використовувався на позначення для усіх, хто не поділяв принципи національної політики КП(б), пролетарського інтернаціоналізму, і не підпадав під визначення «буржуазного космополітизму». «Буржуазний космополітизм» в національній політиці КП(б) протиставлявся «дружбі народів» і теж вважався негативним явищем.
Термін «український буржуазний націоналізм» з’явився у 20-х роках XX ст. спочатку в компартійних документах, звідки перейшов до публіцистики та наукової літератури. Він виконував функцію ідеологічного замовлення. Іншим ідеологічним замовленням було ототожнення в радянській історіографії українського націоналізму з фашизмом, у першу чергу з німецьким нацизмом. Здійснювалось це навіть попри те, що українському націоналізму, що було його особливістю — непритаманні ні расизм (як у фюрерській Німеччині), ні вождизм (як в Італії при Муссоліні і тд.). «Українському буржуазному націоналізму» не притаманні ідеологічні позиції чи риторика, які є спільними для фашизму і сталінських більшовиків, що «"Розум, знання — продукти Людства, але це химера — бажати розуму безпосередньо для народу і через народ". "Для існування Розуму зовсім немає необхідності, щоб він був загальним надбанням"» — висловлювання Ренана, які Муссоліні називає «передфашистськими».
Оскільки тавро застосовується не вникаючи в ідеологічні особливості, до «українських буржуазних націоналістів» зараховувались різні суспільні діячі: поручик російської імператорської армії і випускник Санкт-Петербурзкого університету Маркевич Микола Андрійович, М.Грушевський, В.Винниченко, В.Липинський, А.Шептицький та ін. Наприклад, В.П.Трощинський до «буржуазно-націоналістичних» відносить, крім УВО-ОУН, ФНЄ, УНДО та католицькі організації.
Практично в усіх працях, які так чи інакше стосуються теми даної статті, український визвольний рух чітко ототожнювався з «буржуазним націоналізмом». Це, зокрема, випливає з праць С.Даниленка, В.Масловського, Ю.Римаренка, В.Трощинського, В.Цуркана й ін.
Кінцевим продуктом програмних цілей ВКП(б) було нагромадження в суспільній свідомості стійких стереотипів несприйняття щодо таких понять, як «націоналізм», «бандерівець», «український патріотизм», «приватна власність», «греко-католицизм», «уніатство» та ін., і витворення стереотипів «українсько-німецькі націоналісти, які перебували на службі імперіалістичних розвідок», «кримінальні елементи або бандитські формування, створені німецькою розвідкою» та ряду інших. Усе це визначало майбутню діяльність радянських істориків — їх ідеологію, тематику й навіть фразеологію на довгі роки наперед. Формувався архетип громадськості за принципом «нічого не знаю, нічого не бачу, нічого не чую», що мав стати праобразом майбутнього радянського суспільства, яке, як мінімум, повинно бути ідеальним виразником і захисником інтересів правлячої комуністичної еліти.
Термін «буржуазні націоналісти» використовувався комуністичним режимом, з його головною метою — перетворити людей на плакатно-стандартизованих, заідеалізованих гвинтиків, покірних будівників примарного «світлого майбутнього» — для позначення тих, хто виступав за розвиток національної культури, національної економіки, національної самодостатності, реагував на потреби і запити українського села, ставив під сумнів розвиток соціалістичного тоталітарного ладу. Саме тому патріоти-націоналісти виявилися чи не найбільшими ворогами радянської ідеології, хоча багато хто з цих «буржуазних націоналістів» належав до тодішньої верхівки влади.
Ці слова С.Бандери підпадають під тавро «українського буржуазного націоналіста»:
Організація Українських Націоналістів (революціонерів) — це визвольна політична організація, що своїм характером, своїми цілями, своїм ідейним змістом і своєю діяльністю істотно відрізняється від усіх українських політичних партій. Вона не стає речником інтересів якоїсь окремої частини народу, не виводить своїх цілей, своєї програми з якоїсь абстрактної, теоретичної суспільно-політичної програми, її основне завдання і посвята — це боротьба за визволення України, змагання за Самостійну Соборну Українську Державу, що єдина може забезпечити українському народу повну волю, всебічний свобідний розвиток, добробут, соціяльну справедливість і справжнє народоправство.
В культурі Редагувати
Галина Тельнюк у 2000 році написала п'єсу «У.Б.Н. (Український буржуазний націоналіст)» про минуле й сучасне феномену «українського буржуазного націоналізму» та його зв'язок з долями реальних людей в історії і тепер. П'єса «У.Б.Н.» — це історія про колишнього політв'язня Зенона (у виконанні Федора Стригуна), який намагається тихо дожити свого віку в компанії спогадів та листів. Але це виявляється неможливим – друзі з минулого, соратники пробують різними способами змусити його знову піти у політику й прикрити своїм незаплямованим ім’ям «брудні» провладні руки. Ще донедавна питання – чи «правильно» бути українським націоналістом – було доволі дискусійним. Після прем'єри у січні 2001 року п'єса отримала чимало контроверсійних відгуків з різних сторін. П'єса виставлялась кілька разів у Києві у 2007 році, і ще раз у Театрі Заньковецької у 2014 році.
Примітки Редагувати
- ↑ Khiterer, В. (2004), "Націоналізм в Радянському Союзі" , в Енциклопедії російської історії, М. довідник США
- Ніколаєць К. Вплив уявлень про соціалістичний спосіб життя на спрямування суспільно-політичної активності населення України: історіографія / Наукові записки з української історії: Збірник наукових праць. – (2011) Вип. 26. [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.] – Переяслав-Хмельницький, 2011. – 459 с. (сторінка: 293)
- Державно-правовий розвиток УРСР в період загострення кризи Радянської системи / Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 2008 Вип.13
- ↑ Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис “Галичина” Науковий журнал / Василь Жупник «Протистояння ОУН і УПА та радянських органів влади на території Волині і Галичини (1944–1953 рр.) в радянській історіографії», 2008, Ч.14
- Фролов М. О. Сталін і Україна: особливості стосунків між кремлівським диктатором, українським народом, керівництвом УСРР і КП(Б)У в 1920-х рр. ст. / Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, Історія України 20–30-х рр. XX, 2011. — Вип. XXX. — 368 с. ISSN 2076-8982
- Бандера Степан / Перспективи української революції: Репринтне вид. Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1998.—656с. ISBN 966-538-059-1
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
Докладніше дивіться Редагувати
- Коренізація
- Село
- Національна політика Леніна
- Український націоналізм
- Розстріляне відродження
- Сталінські списки
- Пролетарський інтернаціоналізм
- Радянська фразеологія
Джерела Редагувати
- Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис “Галичина” Науковий журнал / Наталія Храбатин «Українська й польська історіографія діяльності ОУН у міжвоєнний період», 2008, Ч.14
- Панасюк Л.В. Ідентичність та білінгвізм в Україні XX ст.: історико-політологічний аспект / Гілея: науковий вісник Збірник наукових праць [ 26 січня 2010 у Wayback Machine.], 2011, Вип.49. ISSN 2076-1554
- Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис “Галичина” Науковий журнал / Василь Жупник «Протистояння ОУН і УПА та радянських органів влади на території Волині й Галичини (1944–1953 рр.) в радянській історіографії», 2008, Ч.14
- «Доктрина фашизму», перелад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938
- Стоян Т.А. Формування методологічних засад політичної цензури в галузі суспільствознавчих досліджень в Україні 20–30–х років XX ст. / Гілея: науковий вісник Збірник наукових праць [ 26 січня 2010 у Wayback Machine.], 35 (2010). ISSN 2076-1554
Посилання Редагувати
- Ю. І. Шаповал. «Буржуазно-націоналістичної антирадянської організації колишніх боротьбистів» справа 1937 [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 411. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Олександр Пальченко. Українська нація і український народ. Перший Суспільний Договір [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- «Буржуазні націоналісти»: як їх змальовувала радянська пропаганда [ 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] Історична правда
- Буржуазний націоналізм. Український тиждень. № 33, серпень-вересень 2011 [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Інтернаціоналізм і націоналізм [ 19 липня 2006 у Wayback Machine.] Лю Шаоци
- Марксизм і націоналізм [ 13 липня 2006 у Wayback Machine.] Том Льюїс