www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марксизм ленінізм Маркси зм леніні зм приблизно до середини 20 ст також під назвою більшовизм крайня ліва політична ідео

Марксизм-ленінізм

Маркси́зм-леніні́зм (приблизно до середини 20 ст. також під назвою більшовизм) — крайня ліва політична ідеологія XX століття, російський радянський різновид «марксизму». Після Жовтневого перевороту 1917 і до розпаду СРСР в 1991 — офіційна партійна та державна політико-ідеологічна доктрина. Державна ідеологія СРСР, головна опора й виправдання влади КПРС. Вона також була обов'язковою для всіх «соціалістично-орієнтованих» країн та сателітів Радянського Союзу.

Марксизм-ленінізм
Прапор
Названо на честь Карл Маркс і Ленін Володимир Ілліч
 Марксизм-ленінізм у Вікісховищі

Як варіант марксизму, «марксизм-ленінізм» у Росії був спочатку спрощений («розвинений та доповнений» відповідно до російських реалій) Леніним, а потім радикально відредагований Сталіним. Автори марксизму-ленінізму постійно стверджували, що він є логічно самодостатня «наукова система».

У 1930-х роках марксизм-ленінізм став ідеологією партій III Інтернаціоналу; після закінчення Другої світової війни марксизм-ленінізм було встановлено як ідеологію режимів Східного блоку. У титоїстській Югославії, СРСР та його сателітах після початку десталінізації марксизм-ленінізм був перероблений, але збережений як державна ідеологія.

Основний підхід до історії людства Редагувати

Згідно з марксистсько-ленінським підходом, історія людства розвивається відповідно до певних правил — фаз та етапів. Соціалізм, як «вища» та «більш гуманна форма» суспільства, мусить революційним шляхом замінити міжнародний капіталізм. Носієм революції є «робітничий клас». Однак, щоб виконати свою історичну місію йому потрібен «авангард» — Комуністична партія «нового типу», яка характеризується жорстким централізмом («демократичний централізм»). Однак цей «демократичний централізм» не має нічого спільного з демократією в сенсі вільного демократичного громадянського суспільства, що спирається на Конституційний лад та Закон.

Джерела Редагувати

За Леніним марксизм при своєму створенні мав такі джерела:

  1. Класичну німецьку філософію (Іммануїл Кант, Георг Гегель, Людвіг Фейєрбах)
  2. Англійську політичну економію (Давид Рікардо, Адам Сміт)
  3. Французький та англійський утопічний соціалізм (Анрі Сен-Сімон, Шарль Фур'є, Роберт Оуен)

Структура Редагувати

Внаслідок обробки Леніним і Сталіним похідних ідей Маркса та Енгельса утворилася така конструкція, що складається з великих блоків, які в СРСР називалися самостійними «науками»:

  1. Діалектичний матеріалізм — яким, власне, сам Маркс не цікавився;
  2. Історичний матеріалізм — зарахований наприкінці 1970-х років до діалектичного матеріалізму та тлумачений як поширення принципів останнього на сферу суспільних явищ;
  3. «Політична економія соціалізму» — на відміну від класичної політичної економії або «політичної економії капіталізму» ніколи так і не була конституйована в наукових економічних поняттях.
  4. «Науковий комунізм» — комуністичне пророцтво або «соцільне прогнозування», яке то оголошувало побудову комунізму справою найближчих десятиліть, то навпаки — відсувало його на «історично осяжний період».

А також з менших блоків, які звалися окремими «вченнями»:

  1. «Вчення Леніна про імперіалізм як останню стадію капіталізму» — мало за мету пристосувати старий (XIX ст.) опис капіталізму до реалій XX ст. і, всупереч фактам, відстояти стару ідею, що загальна криза капіталізму продовжує поглиблюватися;
  2. «Вчення про класову боротьбу робітничого класу» та про «всесвітню соціалістичну революцію»;
  3. «Вчення про партію нового типу» — доктрина партії комуністів-«більшовиків» та пов'язаного з цією партією революційного руху, що розвинена Леніном і не має жодного відношення до ортодоксального марксизму;

Конкретизація принципів на практиці Редагувати

Комуністичні ідеологи та апологети представляли марксизм-ленінізм, як «цілісну наукову систему» знань. Згідно з сучасними критичними поглядами марксизм-ленінізм — це еклектичний та суперечливий конгломерат різних поглядів, які з часу свого створення не відповідають об'єктивній дійсності. Марксистсько-ленінська партія (КПРС), користуючись цим «вченням», була змушена висмикувати тези з нього відповідно до політичної ситуації або багаторазово їх міняти, згідно з політичною кон'юнктурою.

Незмінним залишалось центральне ядро марксизму-ленінізму:

  • Влада в країні повинна належати одній — комуністичній партії. Влада ця повинна мати монопольний характер — жодного реального поділу державних політичних інститутів на законодавчу, виконавчу чи судову владу («диктатура пролетаріату»). Влада розподіляється, делегується зверху-вниз, жодної демократії, жодної свободи внизу («принцип демократичного централізму»).
  • Суспільство існує і розвивається за планом, накресленим цією партією (див. Програма КПРС). Не може бути жодного змагання ідей, тобто не може бути жодної іншої конкурентної комуністичній ідеології;
  • Заради збереження цієї влади підходять будь-які методи, про якісь моральні або гуманітарні обмеження чи матеріальні бар'єри — не може йти мови.
  • Всі сфери людського суспільного життя — економічна діяльність і господарська власність, культура та добробут, духовне життя та ідеологія, приватна сфера людини — повинні бути підпорядковані й підконтрольні центральній монопольній владі (див. Тоталітаризм).

Суспільна функція Редагувати

Функціонально Марксизм-ленінізм виконував такі ролі у суспільстві:

  • Державна доктрина Радянського Союзу та його правлячої партії (КПРС)
  • Власне ідеологія комунізму (соціалізму)
  • Навчальна дисципліна.

Партійно-державні інституції, в чиїй компетенції були контроль та тлумачення марксизму-ленінізму, їхня ієрархія:

  • Ідеологічний відділ ЦК КПРС на чолі з секретарем — одним із членів Політбюро ЦК КПРС та відповідні відділи у ЦК КП союзних республік; відділи пропаганди та агітації центральних партійних органів.
  • Інститут марксизму-ленінізму, рос. ИМЛ (раніше: Інститут Маркса-Енгельса-Леніна, рос. ИМЭЛ) — головна «теоретична» інстанція; Академія суспільних наук при ЦК КПРС (рос. АОН) — центральний науково-навчальний заклад. Центральна та республіканські Вищі партійні школи (рос. ВПШ) — навчально-наукові заклади
  • Чисельні кафедри марксизму-ленінізму та підпорядкованих дисциплін у всіх цивільних та військових ВНЗах СРСР всіх рангів та профілів.

Дисциплінарно марксизм-ленінізм поділявся на такі фахи:

У структуру марксизму-ленінізму традиційно входили ортодоксальний марксизм, тобто наукові праці та економічні дослідження Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, ленінізм, тобто наукові праці В. Леніна та ідеї регіональних ідеологів, що трансформувалися на користь еліти, що володарювала в той або інший період.

Інституції Редагувати

Головною теоретичною та наково-методологічною інституцією, що контролювала марксисько-ленінську ідеологію в СРСР, був Інститут марксизму-ленінізму (раніше «Інститут Маркса-Енгельса-Леніна») при ЦК КПРС. Периферійними підрозділами були численні кафедри «марксизму-ленінізму», «марксисько-ленінської філософії» та «наукового комунізму» — у всіх без винятку державних цивільних та військових вищих навчальних закладах. Відповідні накові ступені та звання «кандидата» та «доктора наук» були наявні в номенклатурі Вищої атестаційної комісії.

Викладання та розробка марксизму-ленінізму як «наукової» дисципліни відбувалася:

Деякі авторитетні визначення Редагувати

Якщо більшовизм виявиться єдиним сильним і діючим конкурентом капіталізму, то я переконаний, що не буде створено ніякого соціалізму, а запанують лише хаос і руйнування. <...> Більшовизм не просто політична доктрина, він ще й релігія зі своїми догматами і священними писаннями.

Першоджерела Редагувати

  • К.Маркс, Ф.Енгельс. Твори. — 2-е видання
  • В. І. Ленін. Повне зібрання творів. — 5-е видання.
  • И. В. Сталин. Вопросы ленинизма. — М.: Госполитиздат. 11-е изд., 1945. (рос.)
  • Програма КПРС. 3-я редакція.

Література Редагувати

  • МАРКСИЗМ-ЛЕНИНИЗМ: Философская энциклопедия [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  • Большая Советская Энциклопедия. 3-е издание[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  • Кульчицький С. Володимир Ілліч Ульянов-Ленін: погляд з XXI століття / С. Кульчицький // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — № 20 — Київ: Інститут історії України НАН України, 2011. — C. 29-76.
  • Философский Энциклопедический Словарь. М.: Изд-во «Советская Эницклопедия», 1983. с.344-347. (рос.)

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Рой Медведев. Секретный Андропов.— ИД «Совершенно секретно», 1 Августа 1998 [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  2. . Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 1 вересня 2012. 
  3. М. Бердяєв: Истоки и смысл русского коммунизма [ 15 лютого 2012 у Wayback Machine.].
  4. . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 вересня 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 1 вересня 2012. 
  6. Lansford, Thomas (2007). Communism. New York: Cavendish Square Publishing. ISBN 978-0761426288. 
  7. Alfred Kosing[de] (2016). "Stalinismus". Untersuchung von Ursprung, Wesen und Wirkungen (нім.). Berlin: Verlag am Park. ISBN 978-3-945187-64-7. 
  8. Зотов В. Д.; Зотова Л. Д. (2010). История политических учений. Учебник (рос.). ISBN 591768071X. 
  9. . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 24 липня 2015. 
  10. https://www.researchgate.net/publication/290429116_Marxism-Leninism_The_ideology_of_20th_Century_communism
  11. Визначення «марксизму-ленінізму» на сайті Відмоства по охороні Конституції ФРН [ 28 липня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
  12. В. І. Ленін. Три джерела і три складові частини марксизму. Повне зібрання творів, т. 23. К., 1972
  13. . Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 1 вересня 2012. 
  14. Бертран Рассел: Практика і теорія більшовизму. / рос. мовою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Marksi zm lenini zm priblizno do seredini 20 st takozh pid nazvoyu bilshovizm krajnya liva politichna ideologiya XX stolittya rosijskij radyanskij riznovid marksizmu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 i do rozpadu SRSR v 1991 oficijna partijna ta derzhavna politiko ideologichna doktrina Derzhavna ideologiya SRSR golovna opora j vipravdannya vladi KPRS 1 Vona takozh bula obov yazkovoyu dlya vsih socialistichno oriyentovanih krayin ta satelitiv Radyanskogo Soyuzu Apologeti nazivayut marksizm leninizm cilisnim filosofskim ekonomichnim ta politichnim vchennyam abo naukoyu socialistichnoyi revolyuciyi ta pobudovi robitnichim klasom na choli z jogo avangardom KPRS socialistichnogo suspilstva ta komunizmu Kritiki vvazhayut marksizm leninizm dogmatichnoyu totalitarnoyu ideologiyeyu 2 kvazireligiyeyu abo psevdoreligiyeyu 3 sekulyarnoyu religiyeyu 4 kultom mifologiyeyu 5 vkazuyut sho sami ponyattya leninizm ta marksizm leninizm ne isnuvali za zhittya Lenina ci termini buli rozrobleni Stalinim dlya politichnih ta propagandistskih cilej z metoyu vidokremlennya vid inshih komunistichnih techij takih yak trockizm 6 7 8 Marksizm leninizmPraporNazvano na chestKarl Marks i Lenin Volodimir Illich Marksizm leninizm u Vikishovishi Yak variant marksizmu marksizm leninizm u Rosiyi buv spochatku sproshenij rozvinenij ta dopovnenij vidpovidno do rosijskih realij Leninim a potim radikalno vidredagovanij Stalinim 9 Avtori marksizmu leninizmu postijno stverdzhuvali sho vin ye logichno samodostatnya naukova sistema U 1930 h rokah marksizm leninizm stav ideologiyeyu partij III Internacionalu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni marksizm leninizm bulo vstanovleno yak ideologiyu rezhimiv Shidnogo bloku U titoyistskij Yugoslaviyi SRSR ta jogo satelitah pislya pochatku destalinizaciyi marksizm leninizm buv pereroblenij ale zberezhenij yak derzhavna ideologiya 10 Zmist 1 Osnovnij pidhid do istoriyi lyudstva 2 Dzherela 3 Struktura 4 Konkretizaciya principiv na praktici 5 Suspilna funkciya 6 Instituciyi 7 Deyaki avtoritetni viznachennya 8 Pershodzherela 9 Literatura 10 Posilannya 11 PrimitkiOsnovnij pidhid do istoriyi lyudstva RedaguvatiZgidno z marksistsko leninskim pidhodom istoriya lyudstva rozvivayetsya vidpovidno do pevnih pravil faz ta etapiv Socializm yak visha ta bilsh gumanna forma suspilstva musit revolyucijnim shlyahom zaminiti mizhnarodnij kapitalizm Nosiyem revolyuciyi ye robitnichij klas Odnak shob vikonati svoyu istorichnu misiyu jomu potriben avangard Komunistichna partiya novogo tipu yaka harakterizuyetsya zhorstkim centralizmom demokratichnij centralizm Odnak cej demokratichnij centralizm ne maye nichogo spilnogo z demokratiyeyu v sensi vilnogo demokratichnogo gromadyanskogo suspilstva sho spirayetsya na Konstitucijnij lad ta Zakon 11 Dzherela RedaguvatiZa Leninim marksizm pri svoyemu stvorenni mav taki dzherela Klasichnu nimecku filosofiyu Immanuyil Kant Georg Gegel Lyudvig Fejyerbah Anglijsku politichnu ekonomiyu David Rikardo Adam Smit Francuzkij ta anglijskij utopichnij socializm Anri Sen Simon Sharl Fur ye Robert Ouen 12 Struktura RedaguvatiVnaslidok obrobki Leninim i Stalinim pohidnih idej Marksa ta Engelsa utvorilasya taka konstrukciya sho skladayetsya z velikih blokiv yaki v SRSR nazivalisya samostijnimi naukami Dialektichnij materializm yakim vlasne sam Marks ne cikavivsya Istorichnij materializm zarahovanij naprikinci 1970 h rokiv do dialektichnogo materializmu ta tlumachenij yak poshirennya principiv ostannogo na sferu suspilnih yavish Politichna ekonomiya socializmu na vidminu vid klasichnoyi politichnoyi ekonomiyi abo politichnoyi ekonomiyi kapitalizmu nikoli tak i ne bula konstitujovana v naukovih ekonomichnih ponyattyah Naukovij komunizm komunistichne proroctvo abo socilne prognozuvannya yake to ogoloshuvalo pobudovu komunizmu spravoyu najblizhchih desyatilit to navpaki vidsuvalo jogo na istorichno osyazhnij period 13 A takozh z menshih blokiv yaki zvalisya okremimi vchennyami Vchennya Lenina pro imperializm yak ostannyu stadiyu kapitalizmu malo za metu pristosuvati starij XIX st opis kapitalizmu do realij XX st i vsuperech faktam vidstoyati staru ideyu sho zagalna kriza kapitalizmu prodovzhuye pogliblyuvatisya Vchennya pro klasovu borotbu robitnichogo klasu ta pro vsesvitnyu socialistichnu revolyuciyu Vchennya pro partiyu novogo tipu doktrina partiyi komunistiv bilshovikiv ta pov yazanogo z ciyeyu partiyeyu revolyucijnogo ruhu sho rozvinena Leninom i ne maye zhodnogo vidnoshennya do ortodoksalnogo marksizmu Konkretizaciya principiv na praktici RedaguvatiKomunistichni ideologi ta apologeti predstavlyali marksizm leninizm yak cilisnu naukovu sistemu znan Zgidno z suchasnimi kritichnimi poglyadami marksizm leninizm ce eklektichnij ta superechlivij konglomerat riznih poglyadiv yaki z chasu svogo stvorennya ne vidpovidayut ob yektivnij dijsnosti Marksistsko leninska partiya KPRS koristuyuchis cim vchennyam bula zmushena vismikuvati tezi z nogo vidpovidno do politichnoyi situaciyi abo bagatorazovo yih minyati zgidno z politichnoyu kon yunkturoyu Nezminnim zalishalos centralne yadro marksizmu leninizmu Vlada v krayini povinna nalezhati odnij komunistichnij partiyi Vlada cya povinna mati monopolnij harakter zhodnogo realnogo podilu derzhavnih politichnih institutiv na zakonodavchu vikonavchu chi sudovu vladu diktatura proletariatu Vlada rozpodilyayetsya deleguyetsya zverhu vniz zhodnoyi demokratiyi zhodnoyi svobodi vnizu princip demokratichnogo centralizmu Suspilstvo isnuye i rozvivayetsya za planom nakreslenim ciyeyu partiyeyu div Programa KPRS Ne mozhe buti zhodnogo zmagannya idej tobto ne mozhe buti zhodnoyi inshoyi konkurentnoyi komunistichnij ideologiyi Zaradi zberezhennya ciyeyi vladi pidhodyat bud yaki metodi pro yakis moralni abo gumanitarni obmezhennya chi materialni bar yeri ne mozhe jti movi Vsi sferi lyudskogo suspilnogo zhittya ekonomichna diyalnist i gospodarska vlasnist kultura ta dobrobut duhovne zhittya ta ideologiya privatna sfera lyudini povinni buti pidporyadkovani j pidkontrolni centralnij monopolnij vladi div Totalitarizm Suspilna funkciya RedaguvatiFunkcionalno Marksizm leninizm vikonuvav taki roli u suspilstvi Derzhavna doktrina Radyanskogo Soyuzu ta jogo pravlyachoyi partiyi KPRS Vlasne ideologiya komunizmu socializmu Navchalna disciplina Partijno derzhavni instituciyi v chiyij kompetenciyi buli kontrol ta tlumachennya marksizmu leninizmu yihnya iyerarhiya Ideologichnij viddil CK KPRS na choli z sekretarem odnim iz chleniv Politbyuro CK KPRS ta vidpovidni viddili u CK KP soyuznih respublik viddili propagandi ta agitaciyi centralnih partijnih organiv Institut marksizmu leninizmu ros IML ranishe Institut Marksa Engelsa Lenina ros IMEL golovna teoretichna instanciya Akademiya suspilnih nauk pri CK KPRS ros AON centralnij naukovo navchalnij zaklad Centralna ta respublikanski Vishi partijni shkoli ros VPSh navchalno naukovi zakladi Chiselni kafedri marksizmu leninizmu ta pidporyadkovanih disciplin u vsih civilnih ta vijskovih VNZah SRSR vsih rangiv ta profiliv Disciplinarno marksizm leninizm podilyavsya na taki fahi Istorichnij materializm Dialektichnij materializm abo materialistichna dialektika Naukovij komunizm Politichna ekonomiya socializmu Naukovij ateyizm Istoriya KPRSU strukturu marksizmu leninizmu tradicijno vhodili ortodoksalnij marksizm tobto naukovi praci ta ekonomichni doslidzhennya Karla Marksa ta Fridriha Engelsa leninizm tobto naukovi praci V Lenina ta ideyi regionalnih ideologiv sho transformuvalisya na korist eliti sho volodaryuvala v toj abo inshij period Instituciyi RedaguvatiGolovnoyu teoretichnoyu ta nakovo metodologichnoyu instituciyeyu sho kontrolyuvala marksisko leninsku ideologiyu v SRSR buv Institut marksizmu leninizmu ranishe Institut Marksa Engelsa Lenina pri CK KPRS Periferijnimi pidrozdilami buli chislenni kafedri marksizmu leninizmu marksisko leninskoyi filosofiyi ta naukovogo komunizmu u vsih bez vinyatku derzhavnih civilnih ta vijskovih vishih navchalnih zakladah Vidpovidni nakovi stupeni ta zvannya kandidata ta doktora nauk buli nayavni v nomenklaturi Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Vikladannya ta rozrobka marksizmu leninizmu yak naukovoyi disciplini vidbuvalasya yak u vidkritih zagalnih derzhavnih vishih navchalnih zakladah civilnih abo vijskovih tak i u vlasnih zakritih vishih navchalnih zakladah KPRS a same v strukturi Vishih partijnih shkil CK KPRS ta Centralnih Komitetiv kompartij soyuznih respublik ta v Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS v Moskvi Deyaki avtoritetni viznachennya RedaguvatiBertran Rassel pobuvav v SRSR v 1920 u roci poznajomivsya z Leninim Trockim Gorkim i Blokom nbsp Yaksho bilshovizm viyavitsya yedinim silnim i diyuchim konkurentom kapitalizmu to ya perekonanij sho ne bude stvoreno niyakogo socializmu a zapanuyut lishe haos i rujnuvannya lt gt Bilshovizm ne prosto politichna doktrina vin she j religiya zi svoyimi dogmatami i svyashennimi pisannyami 14 nbsp Pershodzherela RedaguvatiK Marks F Engels Tvori 2 e vidannya V I Lenin Povne zibrannya tvoriv 5 e vidannya ros movoyu I V Stalin Voprosy leninizma M Gospolitizdat 11 e izd 1945 ros Programa KPRS 3 ya redakciya Literatura RedaguvatiMARKSIZM LENINIZM Filosofskaya enciklopediya Arhivovano 26 listopada 2012 u Wayback Machine ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Kulchickij S Volodimir Illich Ulyanov Lenin poglyad z XXI stolittya S Kulchickij Problemi istoriyi Ukrayini fakti sudzhennya poshuki 20 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 C 29 76 Filosofskij Enciklopedicheskij Slovar M Izd vo Sovetskaya Enicklopediya 1983 s 344 347 ros Andrij Minayev Geneza ta rozvitok socialistichnih idej v HIH na pochatku HHI st korotkij istorichnij oglyad Istorichna panorama Zbirnik naukovih statej ChNU Specialnist Istoriya Chernivci 2007 Vip 4 S 121 139 Posilannya RedaguvatiPrimitki Redaguvati Roj Medvedev Sekretnyj Andropov ID Sovershenno sekretno 1 Avgusta 1998 Arhivovano 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine A A Kara Murza Kak filosofskie idei prevrashayutsya v repressivnye ideologii Arhiv originalu za 4 listopada 2013 Procitovano 1 veresnya 2012 M Berdyayev Istoki i smysl russkogo kommunizma Arhivovano 15 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ponkin I V Tipologiya gosudarstv po kriteriyu svetskosti Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 1 veresnya 2012 Sergej FIRSOV Perevernutaya religiya sovetskaya mifologiya i kommunisticheskij kult Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 1 veresnya 2012 Lansford Thomas 2007 Communism New York Cavendish Square Publishing ISBN 978 0761426288 Alfred Kosing de 2016 Stalinismus Untersuchung von Ursprung Wesen und Wirkungen nim Berlin Verlag am Park ISBN 978 3 945187 64 7 Zotov V D Zotova L D 2010 Istoriya politicheskih uchenij Uchebnik ros ISBN 591768071X Minayev A V Geneza ta rozvitok socialistichnih idej v HIH na pochatku HHI st korotkij istorichnij oglyad Istorichna panorama Zbirnik naukovih statej ChNU Specialnist Istoriya Chernivci 2007 Vip 4 Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 24 lipnya 2015 https www researchgate net publication 290429116 Marxism Leninism The ideology of 20th Century communism Viznachennya marksizmu leninizmu na sajti Vidmostva po ohoroni Konstituciyi FRN Arhivovano 28 lipnya 2015 u Wayback Machine nim V I Lenin Tri dzherela i tri skladovi chastini marksizmu Povne zibrannya tvoriv t 23 K 1972 Filosofiya Enciklopedicheskij slovar M Gardariki Pod red A A Ivina 2004 Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 1 veresnya 2012 Bertran Rassel Praktika i teoriya bilshovizmu ros movoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marksizm leninizm amp oldid 40047295