Звіри́нець — історична місцевість Києва між Печерськом, Видубичами, Теличкою і Чорною Горою. Простягається вздовж бульвару Миколи Міхновського (кінцевої частини), вулиць Бастіонної, Звіринецької, Ломаківської, Старонаводницької.
| Звіринець Київ | |
| | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 50°24′50″ пн. ш. 30°33′13″ сх. д. / 50.41389° пн. ш. 30.55361° сх. д.Координати: 50°24′50″ пн. ш. 30°33′13″ сх. д. / 50.41389° пн. ш. 30.55361° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Район | Печерський район |
| Адмінодиниця | Київ |
| Транспорт | |
| Метрополітен | «Звіринецька» |
| Карта | |
Звіринець Звіринець (Київ) | |
| Звіринець у Вікісховищі |
Відома з часів Київської Русі. Назва, ймовірно, походить від місця полювань київських князів на дикого звіра. Тут містився Красний двір — одна з княжих резиденцій. З 10 століття існували подібні до лаврських Звіринецькі печери (відкриті у 1880-х рр.), в яких діяв печерний монастир (зруйнований 1096—1097 половцями). Після монголо-татарської навали на 3віринці виникло однойменне поселення, що належало Видубицькому монастирю.
1810 — закладено Звіринецький форт.
З 19 століття існує Звіринецьке кладовище (в кінці вул. Верхньої).
1918 — внаслідок вибуху на артилерійських складах більшу частину колишньої забудови 3віринця зруйновано.
Нині Звіринець став частиною Печерська (тобто Печерського району Києва), а тому назва «Звіринець» використовується лише шанувальниками київської історії. Досі існує Звіринецьке кладовище, Звіринецькі печери на вулиці Ломаківській та вулиця Звіринецька, яка до 1975 року була забудована одноповерховими приватними будинками, а 2008 року тут побудували елітарний будинок-хмарочос «Тріумф».
Частину території Звіринця займає Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |