www.wikidata.uk-ua.nina.az

Видубичі У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ви дубичі Ви добичі Ви добич Ви добеч історична м

Видубичі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Видубичі (значення).

Ви́дубичі (Ви́добичі, Ви́добич, Ви́добеч) — історична місцевість міста Києва. Це схил гори між Наддніпрянським шосе і Звіринцем.

Видубичі
Видубичі

Видубицький монастир з боку Ботаничного саду
Загальна інформація
50°24′59″ пн. ш. 30°34′08″ сх. д. / 50.41661250002777450° пн. ш. 30.568943000027779533° сх. д. / 50.41661250002777450; 30.568943000027779533Координати: 50°24′59″ пн. ш. 30°34′08″ сх. д. / 50.41661250002777450° пн. ш. 30.568943000027779533° сх. д. / 50.41661250002777450; 30.568943000027779533
Країна  Україна
Адмінодиниця Київ
Карта
Видубичі
Видубичі (Київ)
 Видубичі у Вікісховищі

Історія Редагувати

На південь від Києво-Печерського монастиря розташована історична місцевість Звіринець. Назва її походить від звіриних ловів, що їх влаштовували київські князі в довколишніх лісах, а, може, й від місця, де утримувалися для втіхи двору та полювання навчені звірі та птахи: соколи, ведмеді тощо. На території Звіринця, гадають, стояв Красний двір князя Всеволода Ярославича. 1096 року його зруйнували половці, а після пограбування Києва у XI ст. Юрієм Долгоруким він зник взагалі. На Звіринці було два селища — Печерський Звіринець і просто Звіринець. На Печерському була церква Іоанна Предтечі, там також містилося велике кладовище. На Звіринці, як і в Києво-Печерській лаврі, є підземні печери, у яких колись було безліч поховань різних часів. Печери мали усипальниці, церкву, престол, жертовник. На стінах печерної церкви збереглися написи з іменами ігуменів колишнього стародавнього Звіринецького Видубицького монастиря, який було засновано до монгольської навали.

Теперішній Видубицький монастир, що колись посідав за своєю святістю друге місце після Печерського, знаходиться за Звіринцем, у мальовничій улоговині над Дніпром.

Згадується у 1070 році у зв'язку з початком будівництва Красного двору (резиденції київського князя Всеволода Ярославича), згодом Видубицького монастиря. За переказами після Хрещення Русі 988 року, саме перед цією горою з Дніпра взимку занурився під кригу дерев'яний ідол язичницького бога Перуна, бо був скинутий у Дніпро поблизу Подолу, де через судноплавство Дніпро не покривався льодом, а до зазначеного місця за течією Дніпра бігли язичники й кричали своєму ідолові: «Видибай!» (тобто «видибни», «випірни», «винирюй», «вспливай»).

1054 року князь Ярослав перед своєю смертю ділив поміж синами свої землі й подарував Видубичі наймолодшому синові — переяславському князеві Всеволоду. 1069 року Всеволод збудував у Видубичах великий Красний двір — чимале укріплене городище із замком посередині, надійно захищене з трьох боків горами та валами. У ньому було багато споруд для дружинників, челяді. З четвертого боку проходив рів. Сліди давнього двору знищено під час будівництва 1810 року нової Видубицької фортеці. А займав він понад 2 га. Красний двір був улюбленою резиденцією Всеволода Ярославича. Навколо пролягали розкішні угіддя, ліси, родючі землі. Неподалік збудували пристань, яка приймала човни з купцями з Лівобережжя. Біля пристані виросли постоялі двори, крамниці. Саме на Красному дворі відбувалися князівські з'їзди, укладалися угоди з іноземними державами, влаштовувалися пишні учти. З часом Всеволод, очевидно бажаючи мати місце для молитви на самоті, вирішив збудувати неподалік стародавнього Звіринецького печерного монастиря Михайлівську церкву (1070—1088 рр.), а при ньому наземний монастир. Наприкінці свого життя хворий Всеволод переїхав зі свого київського палацу у Видубицький монастир, де й помер 1093 року. Прах його перенесли й поховали поруч із батьковим у Софійському соборі.

Після Всеволода київським князем став його небіж Святополк (1093—1113 рр.). 1096 року князь посварився з половецьким ханом Боняком, і орди кочовиків напали на Київ, зруйнували його околиці, спалили княжий дім Володимира у Берестовому, Красний двір Всеволода, всі будівлі Видубицького монастиря.

Великий князь (1113—1125) Володимир Мономах, Всеволодів син, відбудував монастир і зробив у ньому центр давньоруського літописання. У монастирі була велика бібліотека й майстерня для переписування книг. Князь зажадав доповнити літопис Нестора «Повість минулих літ», що кінчався тоді подіями 1095 року. Для цього він посадив у монастирі ченця Сільвестра, який здобув у Києво-Печерській лаврі високу на той час освіту, для доповнення і переробки праці Нестора. Сильвестр на вимогу князя наповнив літопис матеріалами, які б спонукали руських князів облишити міжусобиці й чвари і об'єднатися в боротьбі з ворогом навколо київського князя. Під час страшного погрому Києва ханом Батиєм Видубицький монастир уцілів, про що свідчить відвідини його 1250 року князем Данилом Галицьким на шляху до Золотої Орди.

Справжнє відродження монастиря відбулося в другій половині XVII ст., коли козацька старшина розбудовувала храми й давала щедрі дарунки на розвиток церкви. Павло Алепський писав про піднесення, що панувало в Україні в середині XVII ст.: «Народ торжествує, він вірить у початок мирного життя й поспішає відновити свої житла, укріплення, храми». Мандрівник був свідком відновлення Михайлівського собору у Видубичах. У 1690-х стародубський полковник Михайло Миклашевський, наслідуючи гетьмана Івана Мазепу, який був великим будівничим і меценатом, спорудив у Видубицькому монастирі Георгіївську церкву, Спаську трапезну та двоповерховий братський корпус. А гетьман Данило Апостол у 1727—1733 роках спорудив в'їзну браму, дзвіницю та кам'яний мур навколо монастиря.

На Видубичах прокладено Видубицьку вулицю. Вид з гори на території Центрального Ботанічного саду на Видубицький монастир, р. Дніпро та Київські новобудови — Осокорки та Позняки.

У часи УРСР на території Видубицького монастиря було розміщено Інститут археології Академії наук України. Після набуття Україною незалежності Інститутові археології було надано інше приміщення, а Видубицький монастир з того часу почав відроджуватися та став діючим чоловічим монастирем.

Транспорт Редагувати

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vidubichi znachennya Vi dubichi Vi dobichi Vi dobich Vi dobech istorichna miscevist mista Kiyeva Ce shil gori mizh Naddnipryanskim shose i Zvirincem VidubichiVidubichiVidubickij monastir z boku Botanichnogo saduZagalna informaciya50 24 59 pn sh 30 34 08 sh d 50 41661250002777450 pn sh 30 568943000027779533 sh d 50 41661250002777450 30 568943000027779533 Koordinati 50 24 59 pn sh 30 34 08 sh d 50 41661250002777450 pn sh 30 568943000027779533 sh d 50 41661250002777450 30 568943000027779533Krayina UkrayinaAdminodinicya KiyivKartaVidubichiVidubichi Kiyiv Vidubichi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Transport 3 Galereya 4 DzherelaIstoriya RedaguvatiNa pivden vid Kiyevo Pecherskogo monastirya roztashovana istorichna miscevist Zvirinec Nazva yiyi pohodit vid zvirinih loviv sho yih vlashtovuvali kiyivski knyazi v dovkolishnih lisah a mozhe j vid miscya de utrimuvalisya dlya vtihi dvoru ta polyuvannya navcheni zviri ta ptahi sokoli vedmedi tosho Na teritoriyi Zvirincya gadayut stoyav Krasnij dvir knyazya Vsevoloda Yaroslavicha 1096 roku jogo zrujnuvali polovci a pislya pograbuvannya Kiyeva u XI st Yuriyem Dolgorukim vin znik vzagali Na Zvirinci bulo dva selisha Pecherskij Zvirinec i prosto Zvirinec Na Pecherskomu bula cerkva Ioanna Predtechi tam takozh mistilosya velike kladovishe Na Zvirinci yak i v Kiyevo Pecherskij lavri ye pidzemni pecheri u yakih kolis bulo bezlich pohovan riznih chasiv Pecheri mali usipalnici cerkvu prestol zhertovnik Na stinah pechernoyi cerkvi zbereglisya napisi z imenami igumeniv kolishnogo starodavnogo Zvirineckogo Vidubickogo monastirya yakij bulo zasnovano do mongolskoyi navali Teperishnij Vidubickij monastir sho kolis posidav za svoyeyu svyatistyu druge misce pislya Pecherskogo znahoditsya za Zvirincem u malovnichij ulogovini nad Dniprom Zgaduyetsya u 1070 roci u zv yazku z pochatkom budivnictva Krasnogo dvoru rezidenciyi kiyivskogo knyazya Vsevoloda Yaroslavicha zgodom Vidubickogo monastirya Za perekazami pislya Hreshennya Rusi 988 roku same pered ciyeyu goroyu z Dnipra vzimku zanurivsya pid krigu derev yanij idol yazichnickogo boga Peruna bo buv skinutij u Dnipro poblizu Podolu de cherez sudnoplavstvo Dnipro ne pokrivavsya lodom a do zaznachenogo miscya za techiyeyu Dnipra bigli yazichniki j krichali svoyemu idolovi Vidibaj tobto vidibni vipirni viniryuj vsplivaj 1054 roku knyaz Yaroslav pered svoyeyu smertyu diliv pomizh sinami svoyi zemli j podaruvav Vidubichi najmolodshomu sinovi pereyaslavskomu knyazevi Vsevolodu 1069 roku Vsevolod zbuduvav u Vidubichah velikij Krasnij dvir chimale ukriplene gorodishe iz zamkom poseredini nadijno zahishene z troh bokiv gorami ta valami U nomu bulo bagato sporud dlya druzhinnikiv chelyadi Z chetvertogo boku prohodiv riv Slidi davnogo dvoru znisheno pid chas budivnictva 1810 roku novoyi Vidubickoyi forteci A zajmav vin ponad 2 ga Krasnij dvir buv ulyublenoyu rezidenciyeyu Vsevoloda Yaroslavicha Navkolo prolyagali rozkishni ugiddya lisi rodyuchi zemli Nepodalik zbuduvali pristan yaka prijmala chovni z kupcyami z Livoberezhzhya Bilya pristani virosli postoyali dvori kramnici Same na Krasnomu dvori vidbuvalisya knyazivski z yizdi ukladalisya ugodi z inozemnimi derzhavami vlashtovuvalisya pishni uchti Z chasom Vsevolod ochevidno bazhayuchi mati misce dlya molitvi na samoti virishiv zbuduvati nepodalik starodavnogo Zvirineckogo pechernogo monastirya Mihajlivsku cerkvu 1070 1088 rr a pri nomu nazemnij monastir Naprikinci svogo zhittya hvorij Vsevolod pereyihav zi svogo kiyivskogo palacu u Vidubickij monastir de j pomer 1093 roku Prah jogo perenesli j pohovali poruch iz batkovim u Sofijskomu sobori Pislya Vsevoloda kiyivskim knyazem stav jogo nebizh Svyatopolk 1093 1113 rr 1096 roku knyaz posvarivsya z poloveckim hanom Bonyakom i ordi kochovikiv napali na Kiyiv zrujnuvali jogo okolici spalili knyazhij dim Volodimira u Berestovomu Krasnij dvir Vsevoloda vsi budivli Vidubickogo monastirya Velikij knyaz 1113 1125 Volodimir Monomah Vsevolodiv sin vidbuduvav monastir i zrobiv u nomu centr davnoruskogo litopisannya U monastiri bula velika biblioteka j majsternya dlya perepisuvannya knig Knyaz zazhadav dopovniti litopis Nestora Povist minulih lit sho kinchavsya todi podiyami 1095 roku Dlya cogo vin posadiv u monastiri chencya Silvestra yakij zdobuv u Kiyevo Pecherskij lavri visoku na toj chas osvitu dlya dopovnennya i pererobki praci Nestora Silvestr na vimogu knyazya napovniv litopis materialami yaki b sponukali ruskih knyaziv oblishiti mizhusobici j chvari i ob yednatisya v borotbi z vorogom navkolo kiyivskogo knyazya Pid chas strashnogo pogromu Kiyeva hanom Batiyem Vidubickij monastir uciliv pro sho svidchit vidvidini jogo 1250 roku knyazem Danilom Galickim na shlyahu do Zolotoyi Ordi Spravzhnye vidrodzhennya monastirya vidbulosya v drugij polovini XVII st koli kozacka starshina rozbudovuvala hrami j davala shedri darunki na rozvitok cerkvi Pavlo Alepskij pisav pro pidnesennya sho panuvalo v Ukrayini v seredini XVII st Narod torzhestvuye vin virit u pochatok mirnogo zhittya j pospishaye vidnoviti svoyi zhitla ukriplennya hrami Mandrivnik buv svidkom vidnovlennya Mihajlivskogo soboru u Vidubichah U 1690 h starodubskij polkovnik Mihajlo Miklashevskij nasliduyuchi getmana Ivana Mazepu yakij buv velikim budivnichim i mecenatom sporudiv u Vidubickomu monastiri Georgiyivsku cerkvu Spasku trapeznu ta dvopoverhovij bratskij korpus A getman Danilo Apostol u 1727 1733 rokah sporudiv v yiznu bramu dzvinicyu ta kam yanij mur navkolo monastirya Na Vidubichah prokladeno Vidubicku vulicyu Vid z gori na teritoriyi Centralnogo Botanichnogo sadu na Vidubickij monastir r Dnipro ta Kiyivski novobudovi Osokorki ta Poznyaki U chasi URSR na teritoriyi Vidubickogo monastirya bulo rozmisheno Institut arheologiyi Akademiyi nauk Ukrayini Pislya nabuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti Institutovi arheologiyi bulo nadano inshe primishennya a Vidubickij monastir z togo chasu pochav vidrodzhuvatisya ta stav diyuchim cholovichim monastirem Transport RedaguvatiStanciya metro Vidubichi Avtostanciya Vidubichi Zaliznicya zupinni platformi Vidubichi ta Vidubichi Tripilski Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp Dzherela Redaguvati Litopis Ruskij K Dnipro 1989 591 s ISBN 5 308 00052 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Hvedchenya S B Vidubichi Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 505 688 s il ISBN 966 00 0734 5 nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vidubichi amp oldid 39063231