www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецька окупація Києва під час Другої світової війни тривала понад 2 роки в період між 19 вересня 1941 року та 6 листоп

Німецька окупація Києва

Німецька окупація Києва під час Другої світової війни тривала понад 2 роки в період між 19 вересня 1941 року та 6 листопада 1943 року. Київ був центром однойменної Генеральної округи в межах Райхскомісаріату Україна. Значна частина киян не евакуювалася перед відступом Червоної армії, сподіваючись на подібне до німецької окупації 1918 року ставлення німців. На перших порах місцеві активісти намагалися створювати культурні та освітні установи. Проте надалі мешканці стикнулися з жорстокими каральними заходами, голодом, приниженням від окупантів. Чимало киян були вбиті в Бабиному Яру та інших місцях масових репресій. Багато молоді було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Попри це, чимало киян евакуювалися з німецькими військами перед наближенням Червоної армії, побоюючись репресій вже збоку радянських органів держбезпеки. Місто також зазнало руйнувань внаслідок бомбардувань німецькими, а потім радянськими військами, а також внаслідок підриву замінованих радянськими диверсантами будівель.

Передумови Редагувати

Початок німецько-радянської війни Редагувати

22 червня німецька армія перейшла кордон СРСР. У передсвітанковий час німецька авіація бомбила радянські міста, зокрема й Київ. Фронт швидко просувався убік Києва. Керівництво УРСР оголосило про евакуацію київських підприємств, працівників керівних, наукових, освітніх, культурних установ на схід, у центральні райони СРСР.

У липні НКВС провів масові арешти «підозрілих» мешканців за списками. Переважна більшість їх були розстріляні пізніше.

Битва за Київ Редагувати

Між 7 липня та 26 вересня розгорталася битва за Київ. 9 липня німецький 3-й моторизований корпус захопив Житомир і почав наступ на Київ по Житомирському шосе. Київ захищали війська Південно-Західного фронту, зокрема радянські 5-та, 6-та, 28-ма армії. Також у серпні були додатково створені 37-а, 38-а й 40-а армії. У серпні йшли бої за Київський укріплений район. Але вже на початку вересня німецькі сили оточили київське угруповання радянських військ, захопивши на півночі Новгород-Сіверський, а на півдні форсувавши Дніпро поблизу Кременчука. 14 вересня німці підійшли до Лохвиці та Лубнів, а 15 вересня кільце зімкнулося.

Відступ Червоної армії Редагувати

Увечері 17 вересня командувач обороною Києва Михайло Кирпонос віддав наказ залишити Київ. 18 вересня такий же наказ надійшов від Ставки Головного командування в Москві. Однак обидва накази виконати було вже неможливо, оскільки система керування військами була порушена.

Радянські війська відступили на лівий берег 18 вересня. За собою вони підірвали всі мости через Дніпро, а саме Наводницький міст і міст імені Євгенії Бош

Початок окупації Редагувати

21.09.1941. Черга на реєстрацію у комендатурі, яку розмістили на першому поверсі будинку № 30/1 на Хрещатику в фоє кінотеатру «Спартак»
Пожежа в Києві, вересень 1941

19 вересня німецькі частини зайшли в Київ з північного заходу та півдня. У Києві з 930 тисяч населення лишилося близько 400 тисяч. При цьому 200 тисяч були мобілізовані до армії, а понад 300 тисяч евакуйовані вглиб СРСР.

Німців зустрічали загалом привітно та спокійно. Одразу мешканцям було наказано здати радіоприймачі. Проте в місті залишалися радянські партизани. У перші дні німцям вдалося розмінувати будівлі Оперного театру, Верховної Ради, НКВС тощо, але 24 вересня були підірвані будівлі на Хрещатику та сусідніх вулицях, куди заселилися німецькі офіцери. Німці відповіли каральними акціями: за першу диверсію були розстріляні 100 цивільних заручників, за другу — 200 заручників, далі 300 й 400.

Бабин яр Редагувати

27 вересня в урочищі Бабин яр розстріляли понад 700 пацієнтів Київської психіатричної лікарні. 29 і 30 вересня там же вбили понад 33 тисячі євреїв, яких зобов'язали туди прибути під страхом смерті. Надалі там вбивали українських націоналістів та активістів, військовополонених, злочинців тощо — загалом понад 100 тисяч жертв окупаційної влади.

Окупаційна адміністрація Редагувати

Київський ґебіткомісаріат Редагувати

Генеральний комісаріат Київської округи

Міський ґебіткомісаріат був створений 20 жовтня 1941 року та проіснував до завершення окупації 6 листопада 1943 року. Весь цей час ґебіткомісаром був Гельмут Віль.

Окрім міського ґебіткомісаріату в Києві розташовувалися сільський комісаріат та комісаріат Київської генеральної округи.

Київська міська управа Редагувати

Київська міська управа була організована за погодженням з окупаційною адміністрацією вже 21-22 вересня. Першу міську управу очолив професор Олександр Оглоблин, його заступником був Володимир Багазій. Були створені відділ культури на чолі зі скульптором Іваном Кавалерідзе, відділ освіти, що його очолив доцент КПІ Іван Солодовник (за іншими даними відділ культури й освіти очолював Кость Штепа).

Оглоблин був знятий з посади німцями вже в жовтні. Багазій очолював управу з жовтня 1941 по лютий 1942 року, по тому заарештований та пізніше розстріляний. Третім і останнім головою управи був Леонтій Форостівський.

Відновлення та створення інституцій на початку окупації Редагувати

Усі українські організації під егідою похідних груп ОУН об'єдналися в Українську національну раду.

Була створена Спілка художників та архітекторів на чолі з професором Федором Кричевським, а також Спілка письменників на чолі з Оленою Телігою.

Була здійснена спроба відновити Українську академію наук. У жовтні 1941 року було організовано нову президію, на чолі якої став академік Володимир Плотников. Також були призначені директори 21 інституту, серед яких Інституту ботаніки — Євген Бордзиловський, Інституту зоології — Микола Шарлемань, Інституту гідробіології — Дмитро Белінг, Інституту біохімії — Сергій Євгенович Боржковський, Інституту історії — Микола Андрусяк, Інституту технічної механіки — Петро Буштедт, Інституту економіки, статистики та географії — Микола Величківський, Інституту мовознавства — Петро Горецький, Інституту мінеральної сировини — Борис Лисін, Інституту літератури та фольклору — Михайло Марковський, Інститут археології — Наталія Полонська-Василенко, Інститут гірничої справи — Костянтин Понько, Інститут гідрології — Микола Терпугов, Інститут математики — Володимир Чудінов, Інститут органічної хімії та технології - Володимир Шапошников, Інститут геології - Михайло Шматько. Після обстеження наявних ресурсів комісією міської управи в грудні 1941 року, у місті було виявлено 150 співробітників АН УРСР.

Велике значення окупаційна влада приділяла й сільському господарству, оскільки німці мали уявлення про високий рівень аграрної науки на теренах радянської України. Тому вже на початок 1942 року в Києві відновили свою роботу 11 сільськогосподарських інститутів. Серед них був Інститут ґрунтознавства, живлення рослин та агротехніки на чолі з Григорієм Маховим, Інститут садівництва й городництва на чолі з Аполінарієм Піонтковським, Інститут селекції на чолі з В'ячеславом Савицьким.

Освітні заклади Редагувати

Першим з вищих навчальних закладів було відкрито Київський сільськогосподарський інститут. Він працював найдовше, а в листопаді 1942 року там налічувалося 338 студентів. Також у жовтні за клопотанням міської управи та УНРади відкрився Київський університет. Заплановано було відновлення роботи Київського політехнічного інституту, проте воно так і не відбулося. У грудні 1941 року відкрилася Академія музичних і драматичних мистецтв.

Навчання в Київському ветеринарному інституті відновилося у вересні 1942 року за наказом ветеринарного відділу Київського генерального комісаріату. Директором був призначений Олександр Корсунський. Розпочали працювати перший і другий курс. Також на базі ветеринарного інституту 1943 року було створено ветеринарний НДІ, який очолили професор Антон Штосс з Мюнхенського університету та професор Олександр Корсунський.

Перед взяттям Києва радянськими військами інститут перевезли в жовтні 1943 року до Кам'янця-Подільського, де він залишався 3 місяці. У січні 1944 його вивезли до Мюнхена, а наукову частину — до Кенігсберга.

Медичні заклади Редагувати

У галузі медицини УНРада створила «Товариство друзів швидкої медичної допомоги», було відновлено діяльність Київського туберкульозного інституту (директор Василь Плющ), Київського рентгенологічного інституту (директор — О. Бобрецька), Ортопедичного інституту, 1-ї Київської фельдшерсько-акушерської школи, створено Київський інститут клінічної хірургії та Українську лікарську палату. Запрацював Український Червоний Хрест.

За цих умов, попри плани нацистської адміністрації заборонити заклади вищої освіти для українців, патологоанатом Борис Кучеренко та хірург Олексій Лазуренко звернулися до окупаційної влади з клопотанням про відкриття а медичного інституту. Через загрозу поширення епідемій, німці погодилися на його відкриття. Директором став Лазуренко, його заступниками — Борис Кучеренко та Михайло Венцківський. У жовтні 1941 року розпочали навчання студенти 4-го та 5-го курсу, у січні 1942 року — 2-го та 3-го курсу, сумарне число студентів досягло 556. 1 лютого 1942 року розпочалися приймальні екзамени на перший курс. Відкрито було лікувальний, стоматологічний та фармацевтичний факультети

У місті залишилося чимало лікарів, близько 1000 їх зареєструвалися за вимогою окупаційної влади станом на березень 1942 року. У жовтні 1941 року відбулися збори київських лікарів на вимогу окупаційної адміністрації. На зборах були присутні Марко Нещадименко, Сингалевич, гінеколог Подушко, головував Анатолій Зюков.

Згортання діяльності установ Редагувати

Проте окупаційну владу не цікавило відновлення українського культурного й наукового життя. Невдовзі всі ініціативи були придушені, а їхні лідери заарештовані або страчені.

Так, уже в березні-квітні 1942 року розпочалися нацистські репресії проти Київського медичного інституту. Лазуренко й Кучеренко були заарештовані, а пізніше розстріляні. Директором медінституту у квітні став Р. Скуренко. Випускні екзамени відбулися в червні-липні, дипломи отримали 90 випускників. У серпні відбулися приймальні іспити, загальне число студентів досягло 750 осіб. Утім 1 листопада 1942 року Київський медінститут був закритий німецькою адміністрацією. На його місці мав бути створений «Полімедикум», який, імовірно, був лише підставою для виловлення студентів і відправлення їх на роботи до Німеччини. Також 1 серпня 1942 року була закрита фельдшерська школа, а її випускники та викладачі були відправлені до Німеччини.

Політика окупаційної влади щодо населення Редагувати

Оголошення про примусове вивезення до Німеччини молоді 22-25 років (1943)

У липні 1942 року було проведено перепис населення Києва, який виявив понад 350 тисяч мешканців, переважну більшість дорослих складали жінки

З другої половини 1942 року та до кінця окупації німецька адміністрація виловлювала молодих людей та примусово під страхом страти відправляли їх на роботи до Німеччини.

Концентраційні табори Редагувати

Під час окупації на східній та західній околицях Києва нацисти створили відповідно Дарницький та Сирецький концентраційні табори. Спочатку вони призначалися тільки для військовополонених Червоної армії. Попри погані умови утримання в Дарницькому таборі, зокрема майже повну відсутність харчування, німці дозволяли родичам забирати полонених додому.

Втрата Києва німцями Редагувати

Після Курської битви влітку 1943 німецький фронт почав руйнуватися. Німці намагалися відновити його, створивши Східний вал — серію укріплень, що тягнулися від Чудського озера до Чорного моря, включно з західним берегом Дніпра та Києвом. Уже в жовтні Червона армія вийшла на лівий берег Дніпра та створила два невеликих плацдарми на північ і південь від Києва — Лютізький та Букринський відповідно. 3 листопада почалося масове форсування Дніпра поблизу Лютізького плацдарму, що змусило німецьку 4-ту танкову армію відступати. З огляду на ризик потрапити в оточення з півночі та заходу, німецький гарнізон залишив Київ 4 листопада. Уже 5-го листопада на околиці міста ввійшли радянські частини, а 6-го — вже повністю контролювали місто.

Перед відступом німці вивели з Києва чимало культурних цінностей, майна наукових інституцій, бібліотек тощо. Також вони евакуювали співробітників окупаційних установ, яких вважали цінними.

Чимало будівель, особливо в середмісті, були заміновані. Також деякі були підпалені.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Світлана Шевцова. Київ під нацистським чоботом. Пройти крізь пекло і вижити. УкрІнформ, 20.09.2021
  2. ↑ Дмитро Малаков. Київ під німцями. Український тиждень, № 39 (204) від 22 вересня 2011
  3. Станіслав Цалик. Як загинув Хрещатик і хто його зруйнував: пекельний вересень 1941-го. BBC Україна, 23 вересня 2021
  4. Андрій Руккас. Трагедія Горіхової діброви. Як нацисти розстрілювали душевнохворих у Києві [ 7 Березня 2021 у Wayback Machine.]. Історична правда, 29 жовтня 2020
  5. Кость Штепа / О. Астаф'єв // Сіверянський літопис. — 2007. — № 1. — С. 141—151
  6. Тарас Курило. Сила та слабкість українського націоналізму в Києві під час німецької окупації (1941—1943)."Україна Модерна" № 13(2), 2008
  7. Корзун, 2019, с. 185.
  8. О. В. Корзун. Український науково-дослідний інститут землеробства під час німецької окупації в роки Другої світової війни // Гілея: науковий вісник. — 2019. — Вип. 143(1). — С. 43-48.
  9. ↑ Павленко, А. М. Відновлення роботи закладів освіти в окупованому Києві (1941—1943 рр.) [Текст] / А. М. Павленко // Історичні науки: збірник наукових праць Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: А. І. Кудренко, М. С. Бур'ян, О. Б. Дьомін та ін.]. — Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2011. — С. 93–102.
  10. ↑ С. К. Рудик, М. І. Цвіліховський, Д. А. Засєкін, В. Й. Любецький, М. М. Стегней.Факультету ветеринарної медицини НУБіП України — 95 років // Ветеринарна медицина України. — 2015. — № 10-11. — С. 34-38.
  11. ↑ Я. Ганіткевич. Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві (1941—1942) [ 15 Лютого 2022 у Wayback Machine.] Онлайн журнал Наукового товариства імені Шевченка, 2010-02-16
  12. Історія Київського медичного інституту/Національного медичного університету імені О. О. Богомольця: від СРСР до незалежної України (частина 9). Київський медичний інститут під час Другої світової війни. Сайт НМУ, 29.12.2018[недоступне посилання]
  13. Заболотна Т. Санітарно-епідеміологічна ситуація та медичне обслуговування цивільного населення України в роки нацистської окупації (за матеріалами окупаційної преси) // Сторінки воєнної історії України. — 2016. — Вип. 18. — С. 56. — Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/Sviur_2016_18_7
  14. Жіноцтво в окупованому Києві (за матеріалами фондів Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років») / М. Ю. Шевченко, В. А. Гедз // Архіви України. — 2014. — № 4-5. — С. 256—273. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2014_4-5_24

Джерела Редагувати

  • Дмитро Малаков. Київ під німцями. Український тиждень, № 39 (204) від 22 вересня 2011
  • Т. Пастушенко. Будні нацистської окупації України у спогадах колишніх остарбайтерів // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 166—175
  • Корзун О. В. Сільськогосподарська дослідна справа в Україні в роки Другої світової війни (1939—1945): монографія / О. В. Корзун; НААН, ННСГБ, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки ; наук. ред. В. А. Вергунов. — Вінниця: ТОВ «ТВОРИ» 2019. 440 с. — (Історико-бібліографічна серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії» ; кн. 113.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nimecka okupaciya Kiyeva pid chas Drugoyi svitovoyi vijni trivala ponad 2 roki v period mizh 19 veresnya 1941 roku ta 6 listopada 1943 roku Kiyiv buv centrom odnojmennoyi Generalnoyi okrugi v mezhah Rajhskomisariatu Ukrayina Znachna chastina kiyan ne evakuyuvalasya pered vidstupom Chervonoyi armiyi spodivayuchis na podibne do nimeckoyi okupaciyi 1918 roku stavlennya nimciv Na pershih porah miscevi aktivisti namagalisya stvoryuvati kulturni ta osvitni ustanovi Prote nadali meshkanci stiknulisya z zhorstokimi karalnimi zahodami golodom prinizhennyam vid okupantiv Chimalo kiyan buli vbiti v Babinomu Yaru ta inshih miscyah masovih represij Bagato molodi bulo vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini Popri ce chimalo kiyan evakuyuvalisya z nimeckimi vijskami pered nablizhennyam Chervonoyi armiyi poboyuyuchis represij vzhe zboku radyanskih organiv derzhbezpeki Misto takozh zaznalo rujnuvan vnaslidok bombarduvan nimeckimi a potim radyanskimi vijskami a takozh vnaslidok pidrivu zaminovanih radyanskimi diversantami budivel Zmist 1 Peredumovi 1 1 Pochatok nimecko radyanskoyi vijni 1 2 Bitva za Kiyiv 1 3 Vidstup Chervonoyi armiyi 2 Pochatok okupaciyi 3 Babin yar 4 Okupacijna administraciya 4 1 Kiyivskij gebitkomisariat 4 2 Kiyivska miska uprava 5 Vidnovlennya ta stvorennya institucij na pochatku okupaciyi 5 1 Osvitni zakladi 5 2 Medichni zakladi 5 3 Zgortannya diyalnosti ustanov 6 Politika okupacijnoyi vladi shodo naselennya 6 1 Koncentracijni tabori 7 Vtrata Kiyeva nimcyami 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaPeredumovi RedaguvatiPochatok nimecko radyanskoyi vijni Redaguvati 22 chervnya nimecka armiya perejshla kordon SRSR U peredsvitankovij chas nimecka aviaciya bombila radyanski mista zokrema j Kiyiv Front shvidko prosuvavsya ubik Kiyeva Kerivnictvo URSR ogolosilo pro evakuaciyu kiyivskih pidpriyemstv pracivnikiv kerivnih naukovih osvitnih kulturnih ustanov na shid u centralni rajoni SRSR U lipni NKVS proviv masovi areshti pidozrilih meshkanciv za spiskami Perevazhna bilshist yih buli rozstrilyani piznishe Bitva za Kiyiv Redaguvati Dokladnishe Bitva za Kiyiv 1941 Mizh 7 lipnya ta 26 veresnya rozgortalasya bitva za Kiyiv 9 lipnya nimeckij 3 j motorizovanij korpus zahopiv Zhitomir i pochav nastup na Kiyiv po Zhitomirskomu shose Kiyiv zahishali vijska Pivdenno Zahidnogo frontu zokrema radyanski 5 ta 6 ta 28 ma armiyi Takozh u serpni buli dodatkovo stvoreni 37 a 38 a j 40 a armiyi U serpni jshli boyi za Kiyivskij ukriplenij rajon Ale vzhe na pochatku veresnya nimecki sili otochili kiyivske ugrupovannya radyanskih vijsk zahopivshi na pivnochi Novgorod Siverskij a na pivdni forsuvavshi Dnipro poblizu Kremenchuka 14 veresnya nimci pidijshli do Lohvici ta Lubniv a 15 veresnya kilce zimknulosya Vidstup Chervonoyi armiyi Redaguvati Uvecheri 17 veresnya komanduvach oboronoyu Kiyeva Mihajlo Kirponos viddav nakaz zalishiti Kiyiv 18 veresnya takij zhe nakaz nadijshov vid Stavki Golovnogo komanduvannya v Moskvi Odnak obidva nakazi vikonati bulo vzhe nemozhlivo oskilki sistema keruvannya vijskami bula porushena Radyanski vijska vidstupili na livij bereg 18 veresnya Za soboyu voni pidirvali vsi mosti cherez Dnipro a same Navodnickij mist i mist imeni Yevgeniyi Bosh 1 Pochatok okupaciyi Redaguvati nbsp 21 09 1941 Cherga na reyestraciyu u komendaturi yaku rozmistili na pershomu poversi budinku 30 1 na Hreshatiku v foye kinoteatru Spartak nbsp Pozhezha v Kiyevi veresen 194119 veresnya nimecki chastini zajshli v Kiyiv z pivnichnogo zahodu ta pivdnya U Kiyevi z 930 tisyach naselennya lishilosya blizko 400 tisyach Pri comu 200 tisyach buli mobilizovani do armiyi a ponad 300 tisyach evakujovani vglib SRSR 2 Nimciv zustrichali zagalom privitno ta spokijno Odrazu meshkancyam bulo nakazano zdati radioprijmachi Prote v misti zalishalisya radyanski partizani U pershi dni nimcyam vdalosya rozminuvati budivli Opernogo teatru Verhovnoyi Radi NKVS tosho ale 24 veresnya buli pidirvani budivli na Hreshatiku ta susidnih vulicyah kudi zaselilisya nimecki oficeri 3 Nimci vidpovili karalnimi akciyami za pershu diversiyu buli rozstrilyani 100 civilnih zaruchnikiv za drugu 200 zaruchnikiv dali 300 j 400 2 Babin yar RedaguvatiDokladnishe Babin yar27 veresnya v urochishi Babin yar rozstrilyali ponad 700 paciyentiv Kiyivskoyi psihiatrichnoyi likarni 4 29 i 30 veresnya tam zhe vbili ponad 33 tisyachi yevreyiv yakih zobov yazali tudi pributi pid strahom smerti Nadali tam vbivali ukrayinskih nacionalistiv ta aktivistiv vijskovopolonenih zlochinciv tosho zagalom ponad 100 tisyach zhertv okupacijnoyi vladi Okupacijna administraciya RedaguvatiKiyivskij gebitkomisariat Redaguvati nbsp Generalnij komisariat Kiyivskoyi okrugiDokladnishe Kiyivskij gebit miskij Miskij gebitkomisariat buv stvorenij 20 zhovtnya 1941 roku ta proisnuvav do zavershennya okupaciyi 6 listopada 1943 roku Ves cej chas gebitkomisarom buv Gelmut Vil Okrim miskogo gebitkomisariatu v Kiyevi roztashovuvalisya silskij komisariat ta komisariat Kiyivskoyi generalnoyi okrugi Kiyivska miska uprava Redaguvati Dokladnishe Kiyivska miska upravaKiyivska miska uprava bula organizovana za pogodzhennyam z okupacijnoyu administraciyeyu vzhe 21 22 veresnya Pershu misku upravu ocholiv profesor Oleksandr Ogloblin jogo zastupnikom buv Volodimir Bagazij Buli stvoreni viddil kulturi na choli zi skulptorom Ivanom Kavaleridze viddil osviti sho jogo ocholiv docent KPI Ivan Solodovnik za inshimi danimi viddil kulturi j osviti ocholyuvav Kost Shtepa 5 Ogloblin buv znyatij z posadi nimcyami vzhe v zhovtni Bagazij ocholyuvav upravu z zhovtnya 1941 po lyutij 1942 roku po tomu zaareshtovanij ta piznishe rozstrilyanij Tretim i ostannim golovoyu upravi buv Leontij Forostivskij 2 Vidnovlennya ta stvorennya institucij na pochatku okupaciyi RedaguvatiUsi ukrayinski organizaciyi pid egidoyu pohidnih grup OUN ob yednalisya v Ukrayinsku nacionalnu radu 6 Bula stvorena Spilka hudozhnikiv ta arhitektoriv na choli z profesorom Fedorom Krichevskim a takozh Spilka pismennikiv na choli z Olenoyu Teligoyu Bula zdijsnena sproba vidnoviti Ukrayinsku akademiyu nauk U zhovtni 1941 roku bulo organizovano novu prezidiyu na choli yakoyi stav akademik Volodimir Plotnikov Takozh buli priznacheni direktori 21 institutu sered yakih Institutu botaniki Yevgen Bordzilovskij Institutu zoologiyi Mikola Sharleman Institutu gidrobiologiyi Dmitro Beling Institutu biohimiyi Sergij Yevgenovich Borzhkovskij Institutu istoriyi Mikola Andrusyak Institutu tehnichnoyi mehaniki Petro Bushtedt Institutu ekonomiki statistiki ta geografiyi Mikola Velichkivskij Institutu movoznavstva Petro Goreckij Institutu mineralnoyi sirovini Boris Lisin Institutu literaturi ta folkloru Mihajlo Markovskij Institut arheologiyi Nataliya Polonska Vasilenko Institut girnichoyi spravi Kostyantin Ponko Institut gidrologiyi Mikola Terpugov Institut matematiki Volodimir Chudinov Institut organichnoyi himiyi ta tehnologiyi Volodimir Shaposhnikov Institut geologiyi Mihajlo Shmatko Pislya obstezhennya nayavnih resursiv komisiyeyu miskoyi upravi v grudni 1941 roku u misti bulo viyavleno 150 spivrobitnikiv AN URSR 7 Velike znachennya okupacijna vlada pridilyala j silskomu gospodarstvu oskilki nimci mali uyavlennya pro visokij riven agrarnoyi nauki na terenah radyanskoyi Ukrayini Tomu vzhe na pochatok 1942 roku v Kiyevi vidnovili svoyu robotu 11 silskogospodarskih institutiv Sered nih buv Institut gruntoznavstva zhivlennya roslin ta agrotehniki na choli z Grigoriyem Mahovim 8 Institut sadivnictva j gorodnictva na choli z Apolinariyem Piontkovskim Institut selekciyi na choli z V yacheslavom Savickim Osvitni zakladi Redaguvati Pershim z vishih navchalnih zakladiv bulo vidkrito Kiyivskij silskogospodarskij institut Vin pracyuvav najdovshe a v listopadi 1942 roku tam nalichuvalosya 338 studentiv Takozh u zhovtni za klopotannyam miskoyi upravi ta UNRadi vidkrivsya Kiyivskij universitet Zaplanovano bulo vidnovlennya roboti Kiyivskogo politehnichnogo institutu prote vono tak i ne vidbulosya U grudni 1941 roku vidkrilasya Akademiya muzichnih i dramatichnih mistectv 9 Navchannya v Kiyivskomu veterinarnomu instituti vidnovilosya u veresni 1942 roku za nakazom veterinarnogo viddilu Kiyivskogo generalnogo komisariatu Direktorom buv priznachenij Oleksandr Korsunskij Rozpochali pracyuvati pershij i drugij kurs Takozh na bazi veterinarnogo institutu 1943 roku bulo stvoreno veterinarnij NDI yakij ocholili profesor Anton Shtoss z Myunhenskogo universitetu ta profesor Oleksandr Korsunskij 10 Pered vzyattyam Kiyeva radyanskimi vijskami institut perevezli v zhovtni 1943 roku do Kam yancya Podilskogo de vin zalishavsya 3 misyaci U sichni 1944 jogo vivezli do Myunhena a naukovu chastinu do Kenigsberga 10 Medichni zakladi Redaguvati U galuzi medicini UNRada stvorila Tovaristvo druziv shvidkoyi medichnoyi dopomogi bulo vidnovleno diyalnist Kiyivskogo tuberkuloznogo institutu direktor Vasil Plyush Kiyivskogo rentgenologichnogo institutu direktor O Bobrecka Ortopedichnogo institutu 1 yi Kiyivskoyi feldshersko akusherskoyi shkoli stvoreno Kiyivskij institut klinichnoyi hirurgiyi ta Ukrayinsku likarsku palatu Zapracyuvav Ukrayinskij Chervonij Hrest Za cih umov popri plani nacistskoyi administraciyi zaboroniti zakladi vishoyi osviti dlya ukrayinciv patologoanatom Boris Kucherenko ta hirurg Oleksij Lazurenko zvernulisya do okupacijnoyi vladi z klopotannyam pro vidkrittya a medichnogo institutu Cherez zagrozu poshirennya epidemij nimci pogodilisya na jogo vidkrittya Direktorom stav Lazurenko jogo zastupnikami Boris Kucherenko ta Mihajlo Venckivskij U zhovtni 1941 roku rozpochali navchannya studenti 4 go ta 5 go kursu u sichni 1942 roku 2 go ta 3 go kursu sumarne chislo studentiv dosyaglo 556 1 lyutogo 1942 roku rozpochalisya prijmalni ekzameni na pershij kurs Vidkrito bulo likuvalnij stomatologichnij ta farmacevtichnij fakulteti 11 12 U misti zalishilosya chimalo likariv blizko 1000 yih zareyestruvalisya za vimogoyu okupacijnoyi vladi stanom na berezen 1942 roku U zhovtni 1941 roku vidbulisya zbori kiyivskih likariv na vimogu okupacijnoyi administraciyi Na zborah buli prisutni Marko Neshadimenko Singalevich ginekolog Podushko golovuvav Anatolij Zyukov 13 Zgortannya diyalnosti ustanov Redaguvati Prote okupacijnu vladu ne cikavilo vidnovlennya ukrayinskogo kulturnogo j naukovogo zhittya Nevdovzi vsi iniciativi buli pridusheni a yihni lideri zaareshtovani abo stracheni Tak uzhe v berezni kvitni 1942 roku rozpochalisya nacistski represiyi proti Kiyivskogo medichnogo institutu Lazurenko j Kucherenko buli zaareshtovani a piznishe rozstrilyani Direktorom medinstitutu u kvitni stav R Skurenko Vipuskni ekzameni vidbulisya v chervni lipni diplomi otrimali 90 vipusknikiv U serpni vidbulisya prijmalni ispiti zagalne chislo studentiv dosyaglo 750 osib Utim 1 listopada 1942 roku Kiyivskij medinstitut buv zakritij nimeckoyu administraciyeyu Na jogo misci mav buti stvorenij Polimedikum yakij imovirno buv lishe pidstavoyu dlya vilovlennya studentiv i vidpravlennya yih na roboti do Nimechchini 11 Takozh 1 serpnya 1942 roku bula zakrita feldsherska shkola a yiyi vipuskniki ta vikladachi buli vidpravleni do Nimechchini 9 Politika okupacijnoyi vladi shodo naselennya Redaguvati nbsp Ogoloshennya pro primusove vivezennya do Nimechchini molodi 22 25 rokiv 1943 U lipni 1942 roku bulo provedeno perepis naselennya Kiyeva yakij viyaviv ponad 350 tisyach meshkanciv perevazhnu bilshist doroslih skladali zhinki 14 Z drugoyi polovini 1942 roku ta do kincya okupaciyi nimecka administraciya vilovlyuvala molodih lyudej ta primusovo pid strahom strati vidpravlyali yih na roboti do Nimechchini Koncentracijni tabori Redaguvati Pid chas okupaciyi na shidnij ta zahidnij okolicyah Kiyeva nacisti stvorili vidpovidno Darnickij ta Sireckij koncentracijni tabori Spochatku voni priznachalisya tilki dlya vijskovopolonenih Chervonoyi armiyi Popri pogani umovi utrimannya v Darnickomu tabori zokrema majzhe povnu vidsutnist harchuvannya nimci dozvolyali rodicham zabirati polonenih dodomu Vtrata Kiyeva nimcyami RedaguvatiDokladnishe Bitva za Kiyiv 1943 Pislya Kurskoyi bitvi vlitku 1943 nimeckij front pochav rujnuvatisya Nimci namagalisya vidnoviti jogo stvorivshi Shidnij val seriyu ukriplen sho tyagnulisya vid Chudskogo ozera do Chornogo morya vklyuchno z zahidnim beregom Dnipra ta Kiyevom Uzhe v zhovtni Chervona armiya vijshla na livij bereg Dnipra ta stvorila dva nevelikih placdarmi na pivnich i pivden vid Kiyeva Lyutizkij ta Bukrinskij vidpovidno 3 listopada pochalosya masove forsuvannya Dnipra poblizu Lyutizkogo placdarmu sho zmusilo nimecku 4 tu tankovu armiyu vidstupati Z oglyadu na rizik potrapiti v otochennya z pivnochi ta zahodu nimeckij garnizon zalishiv Kiyiv 4 listopada Uzhe 5 go listopada na okolici mista vvijshli radyanski chastini a 6 go vzhe povnistyu kontrolyuvali misto Pered vidstupom nimci viveli z Kiyeva chimalo kulturnih cinnostej majna naukovih institucij bibliotek tosho Takozh voni evakuyuvali spivrobitnikiv okupacijnih ustanov yakih vvazhali cinnimi Chimalo budivel osoblivo v seredmisti buli zaminovani Takozh deyaki buli pidpaleni Div takozh RedaguvatiNimecka okupaciya HarkovaPrimitki Redaguvati Svitlana Shevcova Kiyiv pid nacistskim chobotom Projti kriz peklo i vizhiti UkrInform 20 09 2021 a b v Dmitro Malakov Kiyiv pid nimcyami Ukrayinskij tizhden 39 204 vid 22 veresnya 2011 Stanislav Calik Yak zaginuv Hreshatik i hto jogo zrujnuvav pekelnij veresen 1941 go BBC Ukrayina 23 veresnya 2021 Andrij Rukkas Tragediya Gorihovoyi dibrovi Yak nacisti rozstrilyuvali dushevnohvorih u Kiyevi Arhivovano 7 Bereznya 2021 u Wayback Machine Istorichna pravda 29 zhovtnya 2020 Kost Shtepa O Astaf yev Siveryanskij litopis 2007 1 S 141 151 Taras Kurilo Sila ta slabkist ukrayinskogo nacionalizmu v Kiyevi pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 Ukrayina Moderna 13 2 2008 Korzun 2019 s 185 O V Korzun Ukrayinskij naukovo doslidnij institut zemlerobstva pid chas nimeckoyi okupaciyi v roki Drugoyi svitovoyi vijni Gileya naukovij visnik 2019 Vip 143 1 S 43 48 a b Pavlenko A M Vidnovlennya roboti zakladiv osviti v okupovanomu Kiyevi 1941 1943 rr Tekst A M Pavlenko Istorichni nauki zbirnik naukovih prac Sumskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im A S Makarenka Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Sumskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni A S Makarenka redkol A I Kudrenko M S Bur yan O B Domin ta in Sumi SumDPU imeni A S Makarenka 2011 S 93 102 a b S K Rudik M I Cvilihovskij D A Zasyekin V J Lyubeckij M M Stegnej Fakultetu veterinarnoyi medicini NUBiP Ukrayini 95 rokiv Veterinarna medicina Ukrayini 2015 10 11 S 34 38 a b Ya Ganitkevich Ukrayinska visha medichna shkola v okupovanomu gitlerivcyami Kiyevi 1941 1942 Arhivovano 15 Lyutogo 2022 u Wayback Machine Onlajn zhurnal Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 2010 02 16 Istoriya Kiyivskogo medichnogo institutu Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya vid SRSR do nezalezhnoyi Ukrayini chastina 9 Kiyivskij medichnij institut pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Sajt NMU 29 12 2018 nedostupne posilannya Zabolotna T Sanitarno epidemiologichna situaciya ta medichne obslugovuvannya civilnogo naselennya Ukrayini v roki nacistskoyi okupaciyi za materialami okupacijnoyi presi Storinki voyennoyi istoriyi Ukrayini 2016 Vip 18 S 56 Rezhim dostupu http resource history org ua publ Sviur 2016 18 7 Zhinoctvo v okupovanomu Kiyevi za materialami fondiv Memorialnogo kompleksu Nacionalnij muzej istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv M Yu Shevchenko V A Gedz Arhivi Ukrayini 2014 4 5 S 256 273 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN ay 2014 4 5 24Dzherela RedaguvatiDmitro Malakov Kiyiv pid nimcyami Ukrayinskij tizhden 39 204 vid 22 veresnya 2011 T Pastushenko Budni nacistskoyi okupaciyi Ukrayini u spogadah kolishnih ostarbajteriv Storinki voyennoyi istoriyi Ukrayini Zb nauk st 2008 Vip 11 S 166 175 Korzun O V Silskogospodarska doslidna sprava v Ukrayini v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 monografiya O V Korzun NAAN NNSGB In t istoriyi agrar nauki osviti ta tehniki nauk red V A Vergunov Vinnicya TOV TVORI 2019 440 s Istoriko bibliografichna seriya Agrarna nauka Ukrayini v osobah dokumentah bibliografiyi kn 113 Posilannya RedaguvatiSergij Grabovskij Zhittya v okupovanomu Kiyevi 1941 43 rr Radio Svoboda 13 grudnya 2006 Denis Garkavenko Kiyiv pid nimeckoyu okupaciyeyu za spogadami suchasnikiv Vechirnij Kiyiv 6 listopada 2016 Olena Nasirova Nacisti na Bankovij yak zhiv Kiyiv pid okupaciyeyu Chastina 1 Nimci vimoryuvali kiyan golodom poyili vodoyu i zmusili vbiti usih golubiv Fotolitopis Kiyeva Vahtang Kipiani Kiyiv pid vorozhimi okupaciyami Spogadi mera 1942 1943 rr Istorichna pravda 23 sichnya 2012 Volodimir Gorodeckij Kiyiv 1941 Todi zaginulo bagato nimciv a she bilshe kiyan Ukrayinskij interes 02 12 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nimecka okupaciya Kiyeva amp oldid 39467042