www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полонська Василенко Наталія Дмитрівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полонська У Вікіпедії є статті п

Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полонська.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василенко.

Ната́ля Дми́трівна Поло́нська-Василе́нко (до шлюбу — Меньшова; 31 січня [12 лютого] 1884(18840212), Харків, Харківська губернія, Російська імперія — 8 червня 1973, Дорнштадт, Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина) — українська науковиця, історикиня, археолог, архівістка, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, доктор історичних наук від 1940 р.

Наталя Дмитрівна Полонська-Василенко
Наталія Полонська-Василенко (уроджена Меньшова). Київ. Ательє Козловського і Гааса. 1902 р.
Наталія Полонська-Василенко (уроджена Меньшова). Київ. Ательє Козловського і Гааса. 1902 р.
Народилася 31 січня (12 лютого) 1884
Харків, Харківська губернія, Російська імперія
Померла 8 червня 1973(1973-06-08) (89 років)
Дорнштадт, Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина
Країна  СРСР → ФРН
Підданство Російська імперія
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь історія
Заклад Київський університет, Український вільний університет
Вчене звання старший науковий співробітник, професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Батько Меньшов Дмитро
У шлюбі з 1) Сергій Полонський (1904—1914, розлучення)
2) Микола Василенко (1923—1935, його смерть)
3) Олександр Моргун (1937—1961, його смерть)
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
 Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна у Вікісховищі

Її археографічні студії стали одним із джерел розвитку української історичної науки. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсна член Наукового товариства імені Шевченка, академік Української Вільної Академії наук та Міжнародної Академії наук у Парижі.

У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Життєпис Редагувати

Народилася 31 січня (12 лютого) 1884(18840212) року в Харкові, в родині генерала артилерії, військового історика Києва Дмитра Петровича Меньшова.

Ще дитиною переїздить до Києва. Навчається у Фундуклеївській жіночій гімназії, що її закінчує 1901 року зі срібною медаллю.

Потому навчається на історично-філологічному факультеті Київських Вищих жіночих курсів, де вже в 1912—1915 роках є асистенткою при кафедрі історії Росії й методики історії. Одночасно викладала історію у кількох київських гімназіях у 1910—1924 роках.

1913 року склала іспит у Державній комісії Київського Імператорського університету Св. Володимира й отримала диплом I ступеня. 1915 року там само склала магістерський іспит з російської історії та 1916 року стала першою жінкою, обраною приват-доцентом університету Св. Володимира. Брала участь у діяльності:

У 1918—1920 роках завідувала музеєм старожитностей Київського університету.

У 1921—1923 роках — викладачка і директор київської трудової школи № 56.

У 1918—1924 роках — вчена секретарка та викладачка Київського археологічного інституту.

У 1924—1943 роках — співробітниця Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Зокрема у 1926 році призначена на посаду штатної наукової співробітниці ВУАН для окремих доручень.

У 1925—1927 роках — архівна реєстраторка і помічниця ученого архівіста Центрального архіву давніх актів (у 1941—1943 роках його директор). У травні 1926 року — учасниця 1-го Всеукраїнського з'їзду архівістів України.

У 1927—1930 роках — професор Художнього інституту.

З 1929 року — член Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України.

У 1929—1934 роках — вчена секретарка Комісії для вивчення соціально-економічної історії України XVIII—XIX ст. З 1930 року — член Археографічної комісії. У травні 1932 року з архівістом М. Тищенком розробила план видання «Архіву Запорізької Січі» у 8-ми томах. З жовтня 1934 року — співробітниця Рукописного відділу Всенародної бібліотеки України.

У 1938—1941 роках — старша наукова співробітниця сектору історії феодалізму Інституту історії України АН УРСР.

У жовтні 1940 року в Москві захистила докторську дисертацію на тему: «Нариси з історії заселення південної України в середині XVIII століття (1734—1775 рр.)» (рос. Очерки по истории заселения южной Украины в середине XVIII века (1734—1775 гг.)), опоненти — Олександр Оглоблін, Володимир Пічета, Олександр Савич.

У листопаді 1940  року — професор у Київському державному університеті. Залишилася при німецькій окупації теренів УРСР під час Другої світової війни. 20 жовтня 1941 року очолила Археологічний інститут, а з грудня того ж року і Київський центральний архів давніх актів. На початку 1941 року очолила колектив авторів чотиритомного видання «Історія м. Києва». Від 1942 року — співробітниця Музею-архіву переходової доби м. Києва.

У вересні 1943 року виїхала до Львова, потім емігрувала до Німеччини. Брала участь у діяльності:

  • Українського історико-філологічного товариства в Празі (з 1944 року),
  • Церковно-археографічної комісії у Львові (з 1944) та Мюнхені (з 1946 року),
  • НТШ (від 1947 року),
  • Українська вільна академія наук (від 1948 року) та ін..

У 1944—1945 роках — професор Українського вільного університету в Празі та Мюнхені (1945—1973).

У 1947 році — професор Православної богословської академії в Мюнхені.

У 1945—1972 роках — декан філософічного факультету Українського вільного університету. Дійсна член Українського історичного товариства (США) (1965—1973) і УВУ, а з 1953  року — Міжнародної академії наук в Парижі.

Померла 8 червня 1973 року в Дорнштадті (земля Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина), похована в Дорнштадті в будинку для літніх людей (раніше вважалося, що була похована в Ной-Ульмі, Федеративна Республіка Німеччина).

Праці Редагувати

  • Происхождение и состав Русской правды. В кн.: Русская история в очерках и статьях, т. 1. К., 1910; (рос.)
  • Домашний и общественный быт Московской Руси. — К., 1912. — 64 с.; (рос.)
  • Историко-культурный атлас по русской истории с объяснительным текстом, вып. 1–3. К., 1913—1914. (рос.)
  • Хроніка. Перший Всеукраїнський з'їзд архівних робітників у Харкові // Бібліологічні вісті. — 1926. — Ч. 1 (10). — С. 84–87.
  • Історики Запорожжя XVIII в. // Юбілейний збірник на пошану академіка Дмитра Йвановича Багалія: З нагоди сімдесятої річниці життя та п'ядесятих роковин наукової діяльності. — [Збірник Історико-філологічного відділу УАН № 51]. — К., 1927. — С. 811—824.
  • Південна Україна р. 1787. (З студій з історії колонізації) // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1929. — Кн. 24.
  • Майно запорізької старшини як джерело для соціально-економічного дослідження Запоріжжя. У кн.: Нариси з соціяльно-економічної історії України: Праці комісії соціяльно-економічної історії України, т. 1. К., 1932.
  • Очерки по истории заселения южной Украины в середине XVIII века (1734—1775 гг.), 1940. (рос.)
  • До історіографії Запоріжжя XVIII століття (Леклерк і Болтін). «Записки Історичного і Філологічного відділення Львівського державного університету» (Львів), 1940, т. 1.
  • Київ часів Володимира і Ярослава, 1944.
  • Хмельниччина, 1947.
  • Палій та Мазепа, 1949.
  • Історія Української Церкви, 1949.
  • Теорія 3-го Риму в Росії протягом XVIII і XIX ст., 1952 р.
  • До історії повстання на Запоріжжі 1768, 1952.
  • Процес Центра Дій, 1955.
  • The Setlementof the Southern Ukraine (1750—1775)(англ.);
  • The Annales, УВАН, IV—V, 1955. (англ.)
  • Професор д-р О. Оглоблин. Вісник Організації оборони чотирьох свобод України, 1955.
  • Українська Академія Наук, т. 1–2, Мюнхен, 1955—1957 рр.
  • Особливості Української Православної Церкви, 1959.
  • Гетьман Мазепа та його доба, 1959.
  • Заселення Південної України XVIII ст., т. Ч. 1—Ч. 2, УВУ, 1960.
  • Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків // Записки НТШ. (Париж—Чикаго). — Т. 173. — Мюнхен, 1962. — С. 7–112.
  • Перші віки християнства на Україні, 1963.
  • Дві концепції історії України і Росії. УВУ — Мюнхен, 1964. Перевидання 1967 року англійською мовою.
  • Ukraine-Rus and Western Europe in 10th-13th Centuries, 1964. (англ.)
  • Історичні підвалини УАПЦ, 1964.
  • Запоріжжя XVIII століття та його спадщина, т. 1—2. Мюнхен, 1965—1967. (т. 1.)
  • Видатні жінки України, 1969.
  • Українська історіографія, Мюнхен, 1971.
  • Український Вільний Університет (1921—1971), 1971.
  • Історія України. — Мюнхен, 1972—1976 рр.; 1992 р. — Т. 1. — 640 с.; — Т. 2. — 608 с.
  • Революція 1917: спогади // Український історик. — 1988, № 1–4; — 1989, № 1–3.
  • Наталія Полонська-Василенко. «Спогади» / упор., автор вступ. статті Валерій Шевчук. — К. : Києво-Могилянська академія, 2011.

та ін.

Вшанування пам'яті Редагувати

На честь Наталі Полонської-Василенко в кількох населених пунктах України названі вулиці.

Примітки Редагувати

  1. Наталія Полонська-Василенко — в ім'я науки, всупереч усьому
  2. ↑ Кубійович, 1970, с. 2198..
  3. Найвідоміші жінки давньої та сучасної України
  4. . Архів оригіналу за 7 лютого 2007. Процитовано 12 січня 2016. 
  5. Від упорядника [ 2019-03-05 у Wayback Machine.]. Постійна комісія УАН — ВУАН для складання Біографічного словника діячів України. 1918—1933. Документи. Матеріали. Дослідження / Авт.-упор. С. М. Ляшко. — К.: НБУВ, 2003. — 688с.
  6. ↑ Верба, 2011, с. 356–357..
  7. Український некрополь: Могила Наталії Полонської-Василенко – Лікбез. Процитовано 11 січня 2017. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polonska U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasilenko Nata lya Dmi trivna Polo nska Vasile nko do shlyubu Menshova 31 sichnya 12 lyutogo 1884 18840212 Harkiv Harkivska guberniya Rosijska imperiya 8 chervnya 1973 Dornshtadt Baden Vyurtemberg Federativna Respublika Nimechchina ukrayinska naukovicya istorikinya arheolog arhivistka odna z providnih predstavnic derzhavnickoyi shkoli v ukrayinskij istoriografiyi avtorka majzhe 200 naukovih prac u carini istoriyi Zaporizhzhya ta Pivdennoyi Ukrayini doktor istorichnih nauk vid 1940 r Natalya Dmitrivna Polonska VasilenkoNataliya Polonska Vasilenko urodzhena Menshova Kiyiv Atelye Kozlovskogo i Gaasa 1902 r Nataliya Polonska Vasilenko urodzhena Menshova Kiyiv Atelye Kozlovskogo i Gaasa 1902 r Narodilasya 31 sichnya 12 lyutogo 1884 Harkiv Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 8 chervnya 1973 1973 06 08 89 rokiv Dornshtadt Baden Vyurtemberg Federativna Respublika NimechchinaKrayina SRSR FRNPiddanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist istorikAlma mater Kiyivskij universitetGaluz istoriyaZaklad Kiyivskij universitet Ukrayinskij vilnij universitetVchene zvannya starshij naukovij spivrobitnik profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukBatko Menshov DmitroU shlyubi z 1 Sergij Polonskij 1904 1914 rozluchennya 2 Mikola Vasilenko 1923 1935 jogo smert 3 Oleksandr Morgun 1937 1961 jogo smert 1 2 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Polonska Vasilenko Nataliya Dmitrivna u VikishovishiYiyi arheografichni studiyi stali odnim iz dzherel rozvitku ukrayinskoyi istorichnoyi nauki Chlen Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv dijsna chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka akademik Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi nauk ta Mizhnarodnoyi Akademiyi nauk u Parizhi U suchasnij ukrayinskij tradiciyi vhodit do pereliku najvidomishih zhinok davnoyi ta suchasnoyi Ukrayini 3 Zmist 1 Zhittyepis 2 Praci 3 Vshanuvannya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya 31 sichnya 12 lyutogo 1884 18840212 roku v Harkovi v rodini generala artileriyi vijskovogo istorika Kiyeva Dmitra Petrovicha Menshova 4 She ditinoyu pereyizdit do Kiyeva Navchayetsya u Fundukleyivskij zhinochij gimnaziyi sho yiyi zakinchuye 1901 roku zi sribnoyu medallyu Potomu navchayetsya na istorichno filologichnomu fakulteti Kiyivskih Vishih zhinochih kursiv de vzhe v 1912 1915 rokah ye asistentkoyu pri kafedri istoriyi Rosiyi j metodiki istoriyi Odnochasno vikladala istoriyu u kilkoh kiyivskih gimnaziyah u 1910 1924 rokah 1913 roku sklala ispit u Derzhavnij komisiyi Kiyivskogo Imperatorskogo universitetu Sv Volodimira j otrimala diplom I stupenya 1915 roku tam samo sklala magisterskij ispit z rosijskoyi istoriyi ta 1916 roku stala pershoyu zhinkoyu obranoyu privat docentom universitetu Sv Volodimira Brala uchast u diyalnosti Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva z 1911 roku Kiyivskogo istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya z 1912 roku Tavrijskoyi uchenoyi arhivnoyi komisiyi z 1916 roku U 1918 1920 rokah zaviduvala muzeyem starozhitnostej Kiyivskogo universitetu U 1921 1923 rokah vikladachka i direktor kiyivskoyi trudovoyi shkoli 56 U 1918 1924 rokah vchena sekretarka ta vikladachka Kiyivskogo arheologichnogo institutu U 1924 1943 rokah spivrobitnicya Vseukrayinskoyi akademiyi nauk VUAN 2 Zokrema u 1926 roci priznachena na posadu shtatnoyi naukovoyi spivrobitnici VUAN dlya okremih doruchen 5 U 1925 1927 rokah arhivna reyestratorka i pomichnicya uchenogo arhivista Centralnogo arhivu davnih aktiv u 1941 1943 rokah jogo direktor 2 U travni 1926 roku uchasnicya 1 go Vseukrayinskogo z yizdu arhivistiv Ukrayini 6 U 1927 1930 rokah profesor Hudozhnogo institutu 2 Z 1929 roku chlen Postijnoyi komisiyi dlya skladannya biografichnogo slovnika diyachiv Ukrayini U 1929 1934 rokah vchena sekretarka Komisiyi dlya vivchennya socialno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini XVIII XIX st Z 1930 roku chlen Arheografichnoyi komisiyi U travni 1932 roku z arhivistom M Tishenkom rozrobila plan vidannya Arhivu Zaporizkoyi Sichi u 8 mi tomah Z zhovtnya 1934 roku spivrobitnicya Rukopisnogo viddilu Vsenarodnoyi biblioteki Ukrayini U 1938 1941 rokah starsha naukova spivrobitnicya sektoru istoriyi feodalizmu Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR U zhovtni 1940 roku v Moskvi zahistila doktorsku disertaciyu na temu Narisi z istoriyi zaselennya pivdennoyi Ukrayini v seredini XVIII stolittya 1734 1775 rr ros Ocherki po istorii zaseleniya yuzhnoj Ukrainy v seredine XVIII veka 1734 1775 gg oponenti Oleksandr Ogloblin Volodimir Picheta Oleksandr Savich U listopadi 1940 roku profesor u Kiyivskomu derzhavnomu universiteti 2 Zalishilasya pri nimeckij okupaciyi tereniv URSR pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 20 zhovtnya 1941 roku ocholila Arheologichnij institut a z grudnya togo zh roku i Kiyivskij centralnij arhiv davnih aktiv Na pochatku 1941 roku ocholila kolektiv avtoriv chotiritomnogo vidannya Istoriya m Kiyeva Vid 1942 roku spivrobitnicya Muzeyu arhivu perehodovoyi dobi m Kiyeva U veresni 1943 roku viyihala do Lvova potim emigruvala do Nimechchini Brala uchast u diyalnosti Ukrayinskogo istoriko filologichnogo tovaristva v Prazi z 1944 roku Cerkovno arheografichnoyi komisiyi u Lvovi z 1944 ta Myunheni z 1946 roku NTSh vid 1947 roku Ukrayinska vilna akademiya nauk vid 1948 roku ta in 2 U 1944 1945 rokah profesor Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Prazi ta Myunheni 1945 1973 2 U 1947 roci profesor Pravoslavnoyi bogoslovskoyi akademiyi v Myunheni 2 U 1945 1972 rokah dekan filosofichnogo fakultetu Ukrayinskogo vilnogo universitetu Dijsna chlen Ukrayinskogo istorichnogo tovaristva SShA 1965 1973 i UVU a z 1953 roku Mizhnarodnoyi akademiyi nauk v Parizhi Pomerla 8 chervnya 1973 roku v Dornshtadti zemlya Baden Vyurtemberg Federativna Respublika Nimechchina pohovana v Dornshtadti 7 v budinku dlya litnih lyudej ranishe vvazhalosya sho bula pohovana v Noj Ulmi Federativna Respublika Nimechchina 6 Praci RedaguvatiProishozhdenie i sostav Russkoj pravdy V kn Russkaya istoriya v ocherkah i statyah t 1 K 1910 ros Domashnij i obshestvennyj byt Moskovskoj Rusi K 1912 64 s ros Istoriko kulturnyj atlas po russkoj istorii s obyasnitelnym tekstom vyp 1 3 K 1913 1914 ros Hronika Pershij Vseukrayinskij z yizd arhivnih robitnikiv u Harkovi Bibliologichni visti 1926 Ch 1 10 S 84 87 Istoriki Zaporozhzhya XVIII v Yubilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya Z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin naukovoyi diyalnosti Zbirnik Istoriko filologichnogo viddilu UAN 51 K 1927 S 811 824 Pivdenna Ukrayina r 1787 Z studij z istoriyi kolonizaciyi Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1929 Kn 24 Majno zaporizkoyi starshini yak dzherelo dlya socialno ekonomichnogo doslidzhennya Zaporizhzhya U kn Narisi z sociyalno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini Praci komisiyi sociyalno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini t 1 K 1932 Ocherki po istorii zaseleniya yuzhnoj Ukrainy v seredine XVIII veka 1734 1775 gg 1940 ros Do istoriografiyi Zaporizhzhya XVIII stolittya Leklerk i Boltin Zapiski Istorichnogo i Filologichnogo viddilennya Lvivskogo derzhavnogo universitetu Lviv 1940 t 1 Kiyiv chasiv Volodimira i Yaroslava 1944 Hmelnichchina 1947 Palij ta Mazepa 1949 Istoriya Ukrayinskoyi Cerkvi 1949 Teoriya 3 go Rimu v Rosiyi protyagom XVIII i XIX st 1952 r Do istoriyi povstannya na Zaporizhzhi 1768 1952 Proces Centra Dij 1955 The Setlementof the Southern Ukraine 1750 1775 angl The Annales UVAN IV V 1955 angl Profesor d r O Ogloblin Visnik Organizaciyi oboroni chotiroh svobod Ukrayini 1955 Ukrayinska Akademiya Nauk t 1 2 Myunhen 1955 1957 rr Osoblivosti Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 1959 Getman Mazepa ta jogo doba 1959 Zaselennya Pivdennoyi Ukrayini XVIII st t Ch 1 Ch 2 UVU 1960 Istorichna nauka v Ukrayini za sovyetskoyi dobi ta dolya istorikiv Zapiski NTSh Parizh Chikago T 173 Myunhen 1962 S 7 112 Pershi viki hristiyanstva na Ukrayini 1963 Dvi koncepciyi istoriyi Ukrayini i Rosiyi UVU Myunhen 1964 Perevidannya 1967 roku anglijskoyu movoyu Ukraine Rus and Western Europe in 10th 13th Centuries 1964 angl Istorichni pidvalini UAPC 1964 Zaporizhzhya XVIII stolittya ta jogo spadshina t 1 2 Myunhen 1965 1967 t 1 Vidatni zhinki Ukrayini 1969 Ukrayinska istoriografiya Myunhen 1971 Ukrayinskij Vilnij Universitet 1921 1971 1971 Istoriya Ukrayini Myunhen 1972 1976 rr 1992 r T 1 640 s T 2 608 s Revolyuciya 1917 spogadi Ukrayinskij istorik 1988 1 4 1989 1 3 Nataliya Polonska Vasilenko Spogadi upor avtor vstup statti Valerij Shevchuk K Kiyevo Mogilyanska akademiya 2011 ta in Vshanuvannya pam yati RedaguvatiNa chest Natali Polonskoyi Vasilenko v kilkoh naselenih punktah Ukrayini nazvani vulici Primitki Redaguvati Nataliya Polonska Vasilenko v im ya nauki vsuperech usomu a b v g d e zh i Kubijovich 1970 s 2198 Najvidomishi zhinki davnoyi ta suchasnoyi Ukrayini Polonska Vasilenko Nataliya Dmitrivna Arhiv originalu za 7 lyutogo 2007 Procitovano 12 sichnya 2016 Vid uporyadnika Arhivovano 2019 03 05 u Wayback Machine Postijna komisiya UAN VUAN dlya skladannya Biografichnogo slovnika diyachiv Ukrayini 1918 1933 Dokumenti Materiali Doslidzhennya Avt upor S M Lyashko K NBUV 2003 688s a b Verba 2011 s 356 357 Ukrayinskij nekropol Mogila Nataliyi Polonskoyi Vasilenko Likbez Procitovano 11 sichnya 2017 Dzherela RedaguvatiBilokin S I N D Polonska Vasilenko istorik filosof biograf Knizhnik 1991 4 Verba I V Arheografichna diyalnist N D Polonskoyi Vasilenko K 1996 Verba I V Zhittya i tvorchist N D Polonskoyi Vasilenko 1884 1973 K 2000 340 s Nizhin 2008 Verba I V Zaporizka matka N D Polonska Vasilenko Korotkij naris zhittya ta diyalnosti Starozhitnosti 1992 20 Verba I V N D Polonska Vasilenko Kiyivska starovina 1993 5 Verba I V N D Polonska Vasilenko Storinki zhittyevogo ta tvorchogo shlyahu UIZh 1993 7 8 Verba I V Polonska Vasilenko Nataliya Dmitrivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 356 357 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Verba I V Polonska Vasilenko Nataliya Dmitrivna Sajt Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Verba I V Vodotika S G Dokumenti arhivoshovish Ukrayini pro zhittyevij i tvorchij shlyah N D Polonskoyi Vasilenko Arhivi Ukrayini 1993 4 6 Verba I V ta in N D Polonska Vasilenko Istorichno biografichnij naris zhittya ta diyalnosti Polonska Vasilenko N D Ukrayinska akademiya nauk Naris istoriyi K 1993 Vinar L Profesor N Polonska Vasilenko i Ukrayinske Istorichne Tovaristvo Ukrayinskij istorik 1969 1 3 Vinar L Materiyali do biografiyi prof Nataliyi Polonskoyi Vasilenko Ukrayinskij istorik 1983 2 4 Polonska Vasilenko Nataliya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork 1970 Lviv Molode zhittya 1996 T 6 S 2198 ISBN 5 7707 6833 9 Mazur I D Vodotika S G N D Polonska Vasilenko yak istorik Zaporizhzhya Shlyahi rozvitku slov yanskih narodiv Aktualni problemi istoriyi vip 2 3 K 1992 Nataliya Polonska Vasilenko Spogadi upor Valerij Shevchuk K 2011 592 s Ogloblin Oleksander Nataliya Dmitrivna Polonska Vasilenko Z nagodi 85 littya V kn Polonska Vasilenko N D Vidatni zhinki Ukrayini Vinnipeg Myunhen Nakladom Soyuzu ukrayinok Kanadi z Fundaciyi im Nataliyi Kobrinskoyi 1969 S 9 16 Omelchenko V Nataliya Polonska Vasilenko Z nagodi 85 yi richnici z dnya narodzhennya i 60 yi richnici naukovo akademichnoyi diyalnosti Ukrayinskij istorik 1969 1 3 Pazunyak N Postat velikoyi uchenoyi Svoboda 1983 8 10 listopada Portnov A Istoriyi istorikiv Nataliya Polonska Vasilenko Ulyanovskij V I Nataliya Dmitrivna Polonska Vasilenko Morgun Storinkami zhittyepisu Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini U 2 h t T 1 K 1995 S V LXXXVIII Shvec T Vidatnij istorik doslidnik Ukrayini Golos Narodu 9 1450 2014 22 lyutogo S 6 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Polonska Vasilenko Nataliya DmitrivnaInterv yu z Nataliyeyu Polonskoyu Vasilenko Spogadi pro revolyucijni podiyi v Ukrayini 1917 1918 rokiv 1965 SShA Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polonska Vasilenko Nataliya Dmitrivna amp oldid 40490997