Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʕ, а відповідний символ X-SAMPA — ?\.
| ʕ | ||
|---|---|---|
| ʕ̝ | ||
| Номер МФА | 145 | |
| Кодування | ||
| HTML (decimal) | ʕ | |
| Юнікод (hex) | U+0295 | |
| X-SAMPA | ?\ | |
| Кіршенбаум | H<vcd> | |
| Брайль | [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-235) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-235) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-23) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-23) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] | |
|
| Voiced pharyngeal approximant |
|---|
| ʕ̞ |
| ɑ̯ |
Властивості Редагувати
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Глоткове місце творення (звук утворюється при зближенні кореня язика й задньої стінки глотки)
- Фрикативний (утворюється струменем повітря у глотці; протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука)
- Ротовий (повітря виходить крізь рот)
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)
Вживання Редагувати
Фарингальні приголосні мало поширені. В багатьох мовах звук, що вважався глотковим фрикативним за ретельнішого вивчення виявляється надгортанним. Наприклад, арабський /ʕ/ деякі дослідники описують як надгортанний щілинний, надгортанний апроксимант або фарингалізовану гортанну змичку.
| Мова | Слово | МФА | Значення | |
|---|---|---|---|---|
| Абазинська | гӀапынхъамыз | [ʕaːpənqaːməz] | «березень» | |
| Аварська | гӀоркь | [ʕortɬʼː] | «ручка» | |
| Берберська | (Кабільська) | [ɛemmi] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) | [ʕəmmi] | «мій дядько» |
| Іврит | (в Іраці) | עברית | [ʕibˈriːθ] | «Іврит» |
| (в Ємені) | [ʕivˈriːθ] | |||
| (у сефардів) | [ʕivˈɾit] | |||
| Курдська | (північний діалект) | [‘ewr] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) | [ʕɑwr] | «хмара» |
| Маршальська | enana | [ɛ̯ɛnæ͡ɑʕnæ͡ɑʕ] | «це погано» | |
| Окситанська | (південний Овернь) | [pala] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) | [ˈpaʕa] | «лопата» |
| Сирійська | (Туройо) | ܐܰܪܥܳܐ | [arʕo] | «Земля (планета)» |
| Сіу | (у накода) | marazhud | [maʕazud] | «дощ» |
| Сомалійська | [caadi] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) | [ʕaːdi] | «нормальний» | |
| Чеченська | Ӏан/[jan] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) | [ʕan] | «зима» | |
| Арабська | ثعبان | [θuʕbaːn] | «змія» |
Український звук г також описують як дзвінкий глотковий фрикативний. Місцем творення українського [г] вважали гортань, тому його називали гортанним приголосним . Ларингоскопічні дослідження спростували цю поширену думку й довели, що місцем творення його слід вважати глотку — pharynx, отже, він є приголосним глотковим, або фарингальним. Рентгенокінематографічні дослідження переконливо розкривають механізм утворювання [г]. При творенні [г] виникає деяке зближення між задньою стінкою фаринкса й коренем язика, причому воно має не абсолютний, а відносний характер, тобто таке зближення не завжди найменше в порівнянні з творенням усіх голосних і приголосних, але воно завжди менше щодо наступного голосного або приголосного .
Примітки Редагувати
- Thelwall, Robin (1990), "Illustrations of the IPA: Arabic", Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41
- Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л. А. Булаховського, — КиївЖ Радянська школа, 1951 — том 1, с. 147
- Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За заг. ред. І. К. Білодіда — К: Наукова думка, 1969 — с. 176
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |