www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сирійська мова Сирі йська мо ва мертва літературна мова арамейськомовних християн Східного Середземномор я ܠܫܢܐ ܣܘܪܝܝܐ L

Сирійська мова

Сирі́йська мо́ва — мертва літературна мова арамейськомовних християн Східного Середземномор'я.

Сирійська мова
ܠܫܢܐ ܣܘܪܝܝܐ / Leššānā Suryāyā
Поширена в Левант і Месопотамія
Регіон Близький Схід
Носії мертва мова і священна мова Ассирійська Церква
Писемність сирійське письмо
Класифікація

Афразійська макросім’я

Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 syc
ISO 639-3 syc
Abûn d-ḇašmayâ
Отче наш, Abûn d-ḇašmayâ, сирійською мовою
При проблемах гляньте в довідку.

В основі сирійської мови — арамейський діалект міста Едеси, міста, яке було важливим торговим і політичним центром, починаючи з кінця II ст. до н. е. до середини III ст. н. е. Найбільше поширення і розквіт сирійська мова отримала, починаючи з II століття, коли нею було перекладено Біблію — переклад «пешита», що став канонічним у християн-сирійців. Сирійська мова від Середземного моря до Персії була мовою писемності протягом кількох століть; у Візантійській імперії вона була найважливішою мовою після грецької, а в перській державі Сасанідів ця мова займала чільне місце як писемна. Торговцями-сирійцями цю мову було занесено далеко на схід, до самого Китаю та Монголії. У III—VII ст. сирійською мовою була створена багата література, головним чином церковна, як оригінальна, так і перекладна з грецької, а також з пехлевійської мови. Пізніше, з утворенням арабського халіфату сирійська мова виконала роль посередника між античною грецькою наукою і арабською, позаяк твори грецьких авторів спочатку перекладалися на арабську не з оригіналу, а з сирійської.

Особливості мови Редагувати

Сирійська мова в період свого літературного розквіту не була розмовною масовою мовою, якщо не рахувати церковних і монастирських кіл, а проте вона була дуже близькою до деяких арамейських діалектів, і в цьому сенсі вона може на даному етапі вважатися живою. Починаючи з VII століття, арамейські діалекти, в тому числі й сирійські, починають поступово витіснятися і заміщатися арабськими. Таким чином, з кінця IX ст. сирійська мова була вже мертвою мовою; сирійські церковні автори X—XI ст. часто вже пишуть свої твори в супроводі арабського перекладу, або просто арабською мовою. Однак і пізніше, до кінця XIII ст., сирійською мовою писалося досить багато оригінальних творів. Те, що сирійська була головно мовою церковних кіл, і що нею багато перекладається з грецької, викликало її збагачення численними грецькими термінами і словами. Вплив грецької мови на сирійських авторів помічається також в області синтаксису та фразеології: іноді нагромадження періодів за зразком грецької мови ставало настільки значним, що самі сирійці скаржилися на незрозумілість. Едеські діалекти, що лягли в основу сирійської мови, належать до східної групи арамейських діалектів, до якої, таким чином, повинна бути віднесена і сирійська мова. Розбіжності між сирійським мовою та мовою єврейсько-арамейської літератури досить численні і стосуються як лексики, так і граматики та фонетики. В самій літературній сирійській мові можна відзначити вплив двох говірок — західної, власне Сирії, і східної — месопотамської. Цей вплив отримав своє вираження в двох традиційних способах читання голосних: західному — у християн-яковітів, і східному — у несторіан.

Графіка Редагувати

Сирійське письмо є відгалуженням арамейського. До V століття використовувалося письмо «естрангело» (ʔesṭrangelå < грец. στρογγύλη «кругле»). Після розпаду в V столітті єдиної сирійської церкви на несторіанську та яковитську, кожна з церков розробила свій варіант писемності, що відрізняється написанням графем та використанням діакритики.

Напрямок письма справа наліво. Сирійське письмо є абугідою, на письмі позначаються лише приголосні, довгі голосні та дифтонги позначаються за допомогою матрес лекціоніс. Голосні факультативно позначаються діакритичними знаками, системи діакритики різні в трьох основних типах сирійського письма. Крім того, за допомогою діакрітик позначається якість приголосних (оклюзивний[en] або щілинний варіант приголосного), у варіанті тексту без позначення голосних за допомогою точок розрізняються омографи.

Фонологія Редагувати

Приголосні Редагувати

Консонантизм типовий для арамейських діалектів, характерна наявність емфатичних приголосних. Виконується правило бегад-кефат: оклюзивні приголосні /b/, /g/, /d/, /k/, /p/, /t/ в поствокальній позиції реалізуються як відповідні їм спіранти.

Приголосні сирійської мови
Лаб. Дент. Альвеол. Пост-
альвеол. 		палат. Веляр. Увуляр. фарингал. Глотт.
прості емфатич. прості
Носові МФА: [m] МФА: [n]
Проривні Дзвінкі МФА: [b]1 МФА: [d]3 МФА: [ɡ]2
глухі МФА: [p]5 МФА: [t]6 [[Фарингалізація|МФА: [tˤ]]] МФА: [k]4 МФА: [q] МФА: [ʔ]
Фрикативні Дзвінкі (МФА: [v]) 1 (МФА: [ð]) 3 МФА: [z] (МФА: [ɣ]) 2 МФА: [ʕ]
Глухі (МФА: [f]) 5 (МФА: [θ]) 6 [[Фарингалізація|МФА: [sˤ]]] МФА: [s] МФА: [ʃ] (МФА: [x]) 4 МФА: [ħ] МФА: [h]
Апроксимант МФА: [l] МФА: [j] МФА: [w] МФА: [ʕ]
Тремтячі МФА: [r]
  • 1 звук [v] виступає як позиційний варіант фонеми [b].
  • 2 Звук [ ɣ] виступає як позиційний варіант фонеми [g].
  • 3 Звук [ ð] виступає як позиційний варіант фонеми [d].
  • 4 Звук [x] виступає як позиційний варіант фонеми [k].
  • 5 Звук [f] виступає як позиційний варіант фонеми [p].
  • 6 Звук [ θ] виступає як позиційний варіант фонеми [t].

Голосні Редагувати

Сирійські голосні розрізняються за довготою і за якістю. Кількісно голосні поділяються на три типи: довгі, короткі та єдина надкоротка голосна. Не рахуючи шва, існує 6 голосних, кожна з яких має свій довгий і короткий варіант: /i/, /e/, /ɛ/, /a/, /ɑ/, /o/, /u/. Довгі голосні утворюють дифтонги зі звуками /i/ та /u/, у східносирійському діалекті дифтонги /au/ та /ai/ переходять, відповідно, в /o/ та /e/.

Література Редагувати

  • Церетели. К. Г. Сирийский язык. «Наука», Главная редакция восточной литературы. Москва, 1979.
  • Brockelmann C., Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomatie und Glossar, Берлін, 1905

Граматики:

  • Duval R., Traité de grammaire siriaque, Париж, 1881;
  • Nestle E., Brevis linguae siriacae grammatica, Карлсруе, 1881;
  • Nestle E., Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomatie und Glossar, Берлін, 1888 (в серії «Porta linguarum orientalium»);
  • Nöldecke Th., Kurzgefasste syrische Grammatik, Лейпциг, 1898;
  • Brockelmann C., Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomatie und Glossar, Берлін, 1905 («Porta linguarum orientalium»), 2-е видання, Берлін, 1925;
  • Gismondi H., Linguae syriacae grammatica et chrestomatia cum glossario, Бейрут, 1900;
  • Ungnad A., Syrische Grammatik mit Übungsbuch, в серії «Clavis linguarum semiticarum», 1932, № 7.

Словники:

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
арамейською мовою
ܦܐܬܐ ܪܝܫܝܬܐ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Siri jska mo va mertva literaturna mova aramejskomovnih hristiyan Shidnogo Seredzemnomor ya Sirijska movaܠܫܢܐ ܣܘܪܝܝܐ Lessana SuryayaPoshirena v Levant i MesopotamiyaRegion Blizkij ShidNosiyi mertva mova i svyashenna mova Assirijska CerkvaPisemnist sirijske pismoKlasifikaciya Afrazijska makrosim ya Semitska sim yaZahidnosemitskaCentralnosemitskaPivnichnozahidnosemitskaAramejskaShidnoaramejska dd dd dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 sycISO 639 3 sycAbun d ḇasmaya source source Otche nash Abun d ḇasmaya sirijskoyu movoyu Pri problemah glyante v dovidku V osnovi sirijskoyi movi aramejskij dialekt mista Edesi mista yake bulo vazhlivim torgovim i politichnim centrom pochinayuchi z kincya II st do n e do seredini III st n e Najbilshe poshirennya i rozkvit sirijska mova otrimala pochinayuchi z II stolittya koli neyu bulo perekladeno Bibliyu pereklad peshita sho stav kanonichnim u hristiyan sirijciv Sirijska mova vid Seredzemnogo morya do Persiyi bula movoyu pisemnosti protyagom kilkoh stolit u Vizantijskij imperiyi vona bula najvazhlivishoyu movoyu pislya greckoyi a v perskij derzhavi Sasanidiv cya mova zajmala chilne misce yak pisemna Torgovcyami sirijcyami cyu movu bulo zaneseno daleko na shid do samogo Kitayu ta Mongoliyi U III VII st sirijskoyu movoyu bula stvorena bagata literatura golovnim chinom cerkovna yak originalna tak i perekladna z greckoyi a takozh z pehlevijskoyi movi Piznishe z utvorennyam arabskogo halifatu sirijska mova vikonala rol poserednika mizh antichnoyu greckoyu naukoyu i arabskoyu pozayak tvori greckih avtoriv spochatku perekladalisya na arabsku ne z originalu a z sirijskoyi Zmist 1 Osoblivosti movi 2 Grafika 3 Fonologiya 3 1 Prigolosni 3 2 Golosni 4 Literatura 5 Div takozh 6 PosilannyaOsoblivosti movi RedaguvatiSirijska mova v period svogo literaturnogo rozkvitu ne bula rozmovnoyu masovoyu movoyu yaksho ne rahuvati cerkovnih i monastirskih kil a prote vona bula duzhe blizkoyu do deyakih aramejskih dialektiv i v comu sensi vona mozhe na danomu etapi vvazhatisya zhivoyu Pochinayuchi z VII stolittya aramejski dialekti v tomu chisli j sirijski pochinayut postupovo vitisnyatisya i zamishatisya arabskimi Takim chinom z kincya IX st sirijska mova bula vzhe mertvoyu movoyu sirijski cerkovni avtori X XI st chasto vzhe pishut svoyi tvori v suprovodi arabskogo perekladu abo prosto arabskoyu movoyu Odnak i piznishe do kincya XIII st sirijskoyu movoyu pisalosya dosit bagato originalnih tvoriv Te sho sirijska bula golovno movoyu cerkovnih kil i sho neyu bagato perekladayetsya z greckoyi viklikalo yiyi zbagachennya chislennimi greckimi terminami i slovami Vpliv greckoyi movi na sirijskih avtoriv pomichayetsya takozh v oblasti sintaksisu ta frazeologiyi inodi nagromadzhennya periodiv za zrazkom greckoyi movi stavalo nastilki znachnim sho sami sirijci skarzhilisya na nezrozumilist Edeski dialekti sho lyagli v osnovu sirijskoyi movi nalezhat do shidnoyi grupi aramejskih dialektiv do yakoyi takim chinom povinna buti vidnesena i sirijska mova Rozbizhnosti mizh sirijskim movoyu ta movoyu yevrejsko aramejskoyi literaturi dosit chislenni i stosuyutsya yak leksiki tak i gramatiki ta fonetiki V samij literaturnij sirijskij movi mozhna vidznachiti vpliv dvoh govirok zahidnoyi vlasne Siriyi i shidnoyi mesopotamskoyi Cej vpliv otrimav svoye virazhennya v dvoh tradicijnih sposobah chitannya golosnih zahidnomu u hristiyan yakovitiv i shidnomu u nestorian Grafika RedaguvatiDokladnishe Sirijske pismoSirijske pismo ye vidgaluzhennyam aramejskogo Do V stolittya vikoristovuvalosya pismo estrangelo ʔesṭrangela lt grec stroggylh krugle Pislya rozpadu v V stolitti yedinoyi sirijskoyi cerkvi na nestoriansku ta yakovitsku kozhna z cerkov rozrobila svij variant pisemnosti sho vidriznyayetsya napisannyam grafem ta vikoristannyam diakritiki Napryamok pisma sprava nalivo Sirijske pismo ye abugidoyu na pismi poznachayutsya lishe prigolosni dovgi golosni ta diftongi poznachayutsya za dopomogoyu matres lekcionis Golosni fakultativno poznachayutsya diakritichnimi znakami sistemi diakritiki rizni v troh osnovnih tipah sirijskogo pisma Krim togo za dopomogoyu diakritik poznachayetsya yakist prigolosnih oklyuzivnij en abo shilinnij variant prigolosnogo u varianti tekstu bez poznachennya golosnih za dopomogoyu tochok rozriznyayutsya omografi Fonologiya RedaguvatiPrigolosni Redaguvati Konsonantizm tipovij dlya aramejskih dialektiv harakterna nayavnist emfatichnih prigolosnih Vikonuyetsya pravilo begad kefat oklyuzivni prigolosni b g d k p t v postvokalnij poziciyi realizuyutsya yak vidpovidni yim spiranti Prigolosni sirijskoyi movi Lab Dent Alveol Post alveol palat Velyar Uvulyar faringal Glott prosti emfatich prostiNosovi MFA m MFA n Prorivni Dzvinki MFA b 1 MFA d 3 MFA ɡ 2gluhi MFA p 5 MFA t 6 Faringalizaciya MFA tˤ MFA k 4 MFA q MFA ʔ Frikativni Dzvinki MFA v 1 MFA d 3 MFA z MFA ɣ 2 MFA ʕ Gluhi MFA f 5 MFA 8 6 Faringalizaciya MFA sˤ MFA s MFA ʃ MFA x 4 MFA ħ MFA h Aproksimant MFA l MFA j MFA w MFA ʕ Tremtyachi MFA r 1 zvuk v vistupaye yak pozicijnij variant fonemi b 2 Zvuk ɣ vistupaye yak pozicijnij variant fonemi g 3 Zvuk d vistupaye yak pozicijnij variant fonemi d 4 Zvuk x vistupaye yak pozicijnij variant fonemi k 5 Zvuk f vistupaye yak pozicijnij variant fonemi p 6 Zvuk 8 vistupaye yak pozicijnij variant fonemi t Golosni Redaguvati Sirijski golosni rozriznyayutsya za dovgotoyu i za yakistyu Kilkisno golosni podilyayutsya na tri tipi dovgi korotki ta yedina nadkorotka golosna Ne rahuyuchi shva isnuye 6 golosnih kozhna z yakih maye svij dovgij i korotkij variant i e ɛ a ɑ o u Dovgi golosni utvoryuyut diftongi zi zvukami i ta u u shidnosirijskomu dialekti diftongi au ta ai perehodyat vidpovidno v o ta e Literatura RedaguvatiCereteli K G Sirijskij yazyk Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury Moskva 1979 Brockelmann C Syrische Grammatik mit Litteratur Chrestomatie und Glossar Berlin 1905Gramatiki Duval R Traite de grammaire siriaque Parizh 1881 Nestle E Brevis linguae siriacae grammatica Karlsrue 1881 Nestle E Syrische Grammatik mit Litteratur Chrestomatie und Glossar Berlin 1888 v seriyi Porta linguarum orientalium Noldecke Th Kurzgefasste syrische Grammatik Lejpcig 1898 Brockelmann C Syrische Grammatik mit Litteratur Chrestomatie und Glossar Berlin 1905 Porta linguarum orientalium 2 e vidannya Berlin 1925 Gismondi H Linguae syriacae grammatica et chrestomatia cum glossario Bejrut 1900 Ungnad A Syrische Grammatik mit Ubungsbuch v seriyi Clavis linguarum semiticarum 1932 7 Slovniki Payne Smith R Thesaurus Syriacus Oksford 1868 i sl Payne Smith J Compendious Syriac dictionary founded upon the Thesaurus Syriacus I II Oksford 1896 1899 Brun J Dictionarium syriaco latinum Bejrut 1895 Brockelmann C Lexikon syriacum Berlin 1892 2 e vidannya 1928 Div takozh RedaguvatiSirijske hristiyanstvo Shidno sirijskij obryad Assirijci Sirijske pismo Assirijska Cerkva ShoduPosilannya Redaguvati nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilaramejskoyu movoyuܦܐܬܐ ܪܝܫܝܬܐ Sirijska mova na sajti Ethnologue Syriac A language of Turkey angl Sirijska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Classical Syriac angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sirijska mova amp oldid 39902740