www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глухий глотальний фрикативний У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна h Глухи й горта нний фрикати вний при

Глухий глотальний фрикативний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: h.

Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. Близький до поширеного в українській мові дзвінкого гортанного фрикативного [ɦ] (г)[джерело?].

h
Номер МФА 146
Кодування
HTML (decimal) h
Юнікод (hex) U+0068
X-SAMPA h
Кіршенбаум h

Назва Редагувати

  • Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
  • Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
  • Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
  • Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
  • Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)

Властивості Редагувати

Властивості глухого гортанного фрикативного:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
  • Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:

[h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою.
Оригінальний текст (англ.)
[h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production.

Приклади Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
аварська гьа [ha] присяга
англійська high [haɪ̯] високий Див. англійська фонетика and H-dropping
албанська 'hire [hiɾɛ] благодаті
арабська هائل [ˈhaːʔɪl] численний Див. арабська фонетика
бенгальська হাওয়া [hawa] вітер
берберська aherkus [ahǝrkus] черевик
валійська haul [ˈhaɨl] сонце Див. валійська orthography
в'єтнамська hiểu [hjew˧˩˧] розуміти Див. в'єтнамська фонетика
вірменська (східна) հայերեն [hɑjɛɾɛn] вірменин
данська hus [ˈhuːˀs] дім Вимовляється як /ɦ/ між голосними. Див. данська фонетика
гавайська haka [haka] полиця Див. гавайська фонетика
гебрейська הר [haʁ] гора Див. гебрейська фонетика
гінді हम [ˈhəm] ми Див. фонетика гінді
голландська (діал.) rood [hoːt] червоний Див. голландська фонетика
грузинська ჰავა [hɑvɑ] клімат
кабардинська тхылъхэ [tχɪɬhɑ] книги
корейська 호랑이/horang-i [ho̞ɾɐŋi] тирг Див. корейська фонетика
лезгінська гьек [hek] клей
люксембурзька hei [hɑ̝i̯] тут Див. люксембурзька фонетика
німецька Hass [has] ненависний Див. німецька фонетика
норвезька hatt [hɑtː] шапка Див. норвезька фонетика
перська هفت [hæft] сім Див. перська фонетика
португальська (Бразилія) 'marreta [maˈhetɐ] вершляг Алофон /ʁ/. Див. португальська фонетика
румунська hăţ [həts] вуздечка Див. румунська фонетика
сербська хмељ [hmê̞ʎ̟] хміль Алофон /x/. Див. сербська фонетика
тайська ห้า [haː˥˩] п'ять
турецька halı [häˈɫɯ] килим Див. турецька фонетика
угорська helyes [hɛjɛʃ] праворуч Див. угорська фонетика
фінська hammas [hɑmːɑs] зуб Див. фінська фонетика
чеченська хIара [hɑrɐ] цей
шведська hatt [ˈhatː] шапка Див. шведська фонетика
японська すはだ/suhada [su͍hada] шкіра Див. японська фонетика

Примітки Редагувати

  1. Ladefoged, Peter & Ian Maddieson (1996). The sounds of the world's languages. Oxford: Blackwells. ISBN 0-631-19814-8
  2. ↑ Thelwall (1990:38)
  3. Thompson (1959:458–461)
  4. Dum-Tragut (2009:13)
  5. ↑ Grønnum (2005:125)
  6. Ladefoged (2005:139)
  7. Verstraten & van de Velde (2001:50–51)
  8. Shosted & Chikovani (2006:255)
  9. Gilles & Trouvain (2013:67–68)
  10. Kohler (1999:86–87)
  11. Barbosa & Albano (2004:5–6)
  12. ↑ Landau et al. (1999:68)

Бібліографія Редагувати

  • Arvaniti, Amalia (1999). . Journal of the International Phonetic Association 29 (2): 173–178. doi:10.1017/S002510030000654X. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 4 травня 2016. 
  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). . Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 4 травня 2016. 
  • Grønnum, Nina (2005). (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 4 травня 2016. 
  • Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica (American Association of Teachers of Italian) 21 (2): 72–82. JSTOR 475860. doi:10.2307/475860. 
  • Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998). . Journal of the International Phonetic Association 28: 107–112. doi:10.1017/S0025100300006307. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2016. 
  • Hualde, José Ignacio; Ortiz de Urbina, Jon, ред. (2003). A grammar of Basque. Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-017683-1. 
  • Kohler, Klaus (1999). German. Handbook of the International Phonetic Association:A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge University Press. с. 86–89. ISBN 0-521-63751-1. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Laufer, Asher (1991). Phonetic Representation: Glottal Fricatives. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 91–93. doi:10.1017/S0025100300004448. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Smyth, Herbert Weir (1920). . American Book Company. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 1 січня 2014 — через CCEL. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001). . У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland. 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 45–61. ISSN 0777-3692. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 10 червня 2022. 
  • Wright, Joseph; Wright, Elizabeth Mary (1925). Old English Grammar (вид. 3rd). Oxford University Press. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina h Gluhi j gorta nnij frikati vnij prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak h Tverdij prigolosnij afrikat Blizkij do poshirenogo v ukrayinskij movi dzvinkogo gortannogo frikativnogo ɦ g dzherelo hNomer MFA 146KoduvannyaHTML decimal amp 104 Yunikod hex U 0068X SAMPA hKirshenbaum h Zmist 1 Nazva 2 Vlastivosti 3 Prikladi 4 Primitki 5 BibliografiyaNazva RedaguvatiGluhij gortannij aspirat angl voiceless glottal aspirate Gluhij gortannij perehidnij angl voiceless glottal transition Gluhij gortannij pridihovij angl voiceless glottal aspirate Gluhij gortannij frikativ angl voiceless glottal fricative Gluhij gortannij frikativnij angl voiceless glottal fricative Vlastivosti RedaguvatiVlastivosti gluhogo gortannogo frikativnogo Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist U deyakih movah vin maye zvuzhenu artikulyaciyu frikativnogo prigolosnogo Prote v bagatoh yaksho ne bilshosti ce perehidnij stan gortani bez sposobu tvorennya okrim tipu fonaciyi Oskilki pereponi dlya stvorennya tertya v golosovomu trakti nema bagato fonetistiv bilshe ne vvazhayut h frikativnim Odnak termin frikativnij yak pravilo zberigayetsya z istorichnih prichin Vin mozhe mati gortanne misce tvorennya Prote vin mozhe ne mati frikativnogo tvorennya todi termin gortannij oznachaye sho vin artikulyuyetsya golosovoyu shilinoyu ale ce priroda fonaciyi a ne okrema artikulyaciya Usi prigolosni okrim gortannih i vsi golosni mayut okreme misce tvorennya razom zi stanom gortani Yak z usima inshimi prigolosnimi otochuyuchi golosni vplivayut na vimovu h i h inkoli opisuyetsya yak gluhij golosnij sho maye misce tvorennya otochuyuchih golosnih Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Oskilki vin vimovlyayetsya v gorli bez rotovogo komponenta protistavlennya centralnij bokovij ne stosuyetsya cogo zvuka Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Hocha h opisuyetsya yak gluhij golosnij tomu sho v bagatoh movah vin ne maye miscya j sposobu tvorennya prototipnogo prigolosnogo vin takozh ne maye visoti j ryadu prototipnogo golosnogo nbsp h i ɦ opisuyutsya yak gluhi abo pridihovi vidpovidniki golosnih sho jdut za nimi ale polozhennya movnih organiv chasto prosto take yak v otochuyuchih zvukiv Vidpovidno v takih vipadkah pravilnishe vvazhati h i ɦ segmentami sho mayut lishe laringalnu specifikaciyu i ye neviznacheninim za vsima inshimi vlastivostyami Ye inshi movi taki yak gebrejska j arabska u yakih vidznachayetsya bilsha viznachenist formantnih chastot zvuka h sho mozhe oznachati nayavnist gortannoyi pereponi pov yazanoyi z jogo vimovoyu 1 Originalnij tekst angl h and ɦ have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them but the shape of the vocal tract is often simply that of the surrounding sounds Accordingly in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification and are unmarked for all other features There are other languages such as Hebrew and Arabic which show a more definite displacement of the formant frequencies for h suggesting it has a glottal constriction associated with its production nbsp Prikladi RedaguvatiMova Slovo MFA Znachennya Primitkiavarska ga ha prisyagaanglijska high haɪ visokij Div anglijska fonetika and H droppingalbanska hire hiɾɛ blagodatiarabska 2 هائل ˈhaːʔɪl chislennij Div arabska fonetikabengalska হ ওয hawa viterberberska aherkus ahǝrkus cherevikvalijska haul ˈhaɨl sonce Div valijska orthographyv yetnamska 3 hiểu hjew rozumiti Div v yetnamska fonetikavirmenska shidna 4 հայերեն hɑjɛɾɛn virmenindanska 5 hus ˈhuːˀs dim Vimovlyayetsya yak ɦ mizh golosnimi 5 Div danska fonetikagavajska 6 haka haka policya Div gavajska fonetikagebrejska הר haʁ gora Div gebrejska fonetikagindi 2 हम ˈhem mi Div fonetika gindigollandska dial 7 rood hoːt chervonij Div gollandska fonetikagruzinska 8 ჰავა hɑvɑ klimatkabardinska thylhe txɪɬhɑ knigikorejska 호랑이 horang i ho ɾɐŋi tirg Div korejska fonetikalezginska gek hek klejlyuksemburzka 9 hei hɑ i tut Div lyuksemburzka fonetikanimecka 10 Hass has nenavisnij Div nimecka fonetikanorvezka hatt hɑtː shapka Div norvezka fonetikaperska هفت haeft sim Div perska fonetikaportugalska Braziliya 11 marreta maˈhetɐ vershlyag Alofon ʁ Div portugalska fonetikarumunska hăţ hets vuzdechka Div rumunska fonetikaserbska 12 hmeљ hme ʎ hmil Alofon x 12 Div serbska fonetikatajska ha haː p yatturecka hali haˈɫɯ kilim Div turecka fonetikaugorska helyes hɛjɛʃ pravoruch Div ugorska fonetikafinska hammas hɑmːɑs zub Div finska fonetikachechenska hIara hɑrɐ cejshvedska hatt ˈhatː shapka Div shvedska fonetikayaponska すはだ suhada su hada shkira Div yaponska fonetikaPrimitki Redaguvati Ladefoged Peter amp Ian Maddieson 1996 The sounds of the world s languages Oxford Blackwells ISBN 0 631 19814 8 a b Thelwall 1990 38 Thompson 1959 458 461 Dum Tragut 2009 13 a b Gronnum 2005 125 Ladefoged 2005 139 Verstraten amp van de Velde 2001 50 51 Shosted amp Chikovani 2006 255 Gilles amp Trouvain 2013 67 68 Kohler 1999 86 87 Barbosa amp Albano 2004 5 6 a b Landau et al 1999 68 Bibliografiya RedaguvatiArvaniti Amalia 1999 Cypriot Greek Journal of the International Phonetic Association 29 2 173 178 doi 10 1017 S002510030000654X Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 4 travnya 2016 Barbosa Plinio A Albano Eleonora C 2004 Brazilian Portuguese Journal of the International Phonetic Association 34 2 227 232 doi 10 1017 S0025100304001756 Dum Tragut Jasmine 2009 Armenian Modern Eastern Armenian Amsterdam John Benjamins Publishing Company Gilles Peter Trouvain Jurgen 2013 Luxembourgish Journal of the International Phonetic Association 43 1 67 74 doi 10 1017 S0025100312000278 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 4 travnya 2016 Gronnum Nina 2005 Fonetik og fonologi Almen og Dansk vid 3rd Copenhagen Akademisk Forlag ISBN 87 500 3865 6 Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 4 travnya 2016 Hall Robert A Jr 1944 Italian phonemes and orthography Italica American Association of Teachers of Italian 21 2 72 82 JSTOR 475860 doi 10 2307 475860 Heijmans Linda Gussenhoven Carlos 1998 The Dutch dialect of Weert Journal of the International Phonetic Association 28 107 112 doi 10 1017 S0025100300006307 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 travnya 2016 Hualde Jose Ignacio Ortiz de Urbina Jon red 2003 A grammar of Basque Berlin Mouton de Gruyter ISBN 3 11 017683 1 Kohler Klaus 1999 German Handbook of the International Phonetic Association A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet Cambridge University Press s 86 89 ISBN 0 521 63751 1 Ladefoged Peter 2005 Vowels and Consonants vid Second Blackwell Landau Ernestina Loncaric Mijo Horga Damir Skaric Ivo 1999 Croatian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 66 69 ISBN 0 521 65236 7 Laufer Asher 1991 Phonetic Representation Glottal Fricatives Journal of the International Phonetic Association 21 2 91 93 doi 10 1017 S0025100300004448 Martinez Celdran Eugenio Fernandez Planas Ana Ma Carrera Sabate Josefina 2003 Castilian Spanish Journal of the International Phonetic Association 33 2 255 259 doi 10 1017 S0025100303001373 Peters Jorg 2006 The dialect of Hasselt Journal of the International Phonetic Association 36 1 117 124 doi 10 1017 S0025100306002428 Shosted Ryan K Chikovani Vakhtang 2006 Standard Georgian Journal of the International Phonetic Association 36 2 255 264 doi 10 1017 S0025100306002659 Smyth Herbert Weir 1920 A Greek Grammar for Colleges American Book Company Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 1 sichnya 2014 cherez CCEL Thelwall Robin 1990 Illustrations of the IPA Arabic Journal of the International Phonetic Association 20 2 37 41 doi 10 1017 S0025100300004266 Thompson Laurence 1959 Saigon phonemics Language 35 3 454 476 JSTOR 411232 doi 10 2307 411232 Verstraten Bart van de Velde Hans 2001 Socio geographical variation of r in standard Dutch U van de Velde Hans van Hout Roeland r atics Brussels Etudes amp Travaux s 45 61 ISSN 0777 3692 Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2022 Wright Joseph Wright Elizabeth Mary 1925 Old English Grammar vid 3rd Oxford University Press Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gluhij glotalnij frikativnij amp oldid 40594583