Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨b⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б. Більшість мов має простий [b], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді та індійських мовах простий [b] є акустичною парою придихового [bʱ].
| b | |
|---|---|
| Номер МФА | 102 |
| Кодування | |
| HTML (decimal) | b |
| Юнікод (hex) | U+0062 |
| X-SAMPA | b |
| Кіршенбаум | b |
| Брайль | [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] |
| Звучання | |
| джерело · допомога |
Назва Редагувати
- Дзвінкий білабіальний зімкнено-проривний
- Дзвінкий білабіальний проривний
- Дзвінкий губно-губний зімкнено-проривний
- Дзвінкий губно-губний проривний
Властивості Редагувати
Властивості дзвінкого губно-губного проривного:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Варіанти Редагувати
| МФА | Опис | МФА | Опис | МФА | Опис |
|---|---|---|---|---|---|
| b | простий b | bʷ | огубленний b | b̜ʷ | напів-огублений b |
| b̹ʷ | сильно-огублений b | bʲ | м'який b | bʱ | придиховий b |
Приклади Редагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| арабська | كتب | [ˈkatabɐ] | писати | Див. арабська фонетика |
| баскська | 'bero | [beɾo] | гарячий | |
| англійська | aback | [əˈbæk] | позаду | Див. англійська фонетика |
| гебрейська | בית | [bajit] | дім | Див. гебрейська фонетика |
| гінді | बाल | [bɑːl] | волосся | Див. фонетика гінді |
| голландська | boer | [buːr] | селянин | Див. голландська фонетика |
| грецька | μπόχα | [ˈbo̞xa] | ріпак | Див. грецька фонетика |
| грузинська | ბ'ავშვი | [ˈbavʃvi] | дитина | |
| іспанська | invertir | [ĩmbe̞rˈtir] | інвестувати | Див. іспанська фонетика |
| італійська | bile | [ˈbile] | гнів | Див. італійська фонетика |
| кабардинська | бгъуы | [bʁʷə] | дев'ять | |
| каталанська | bèstia | [ˈbɛstiə] | звір | Див. каталанська фонетика |
| корейська | 차비/chabi | [t͡ɕʰɐbi] | чесний | Див. корейська фонетика |
| люксембурзька | geblosen | [ɡɵ̞ˈbloːzɵ̞n] | дути | Див. люксембурзька фонетика |
| німецька | Bub | [buːp] | хлопець | Див. німецька фонетика |
| македонська | убав | [ˈubav] | красивий | Див. македонська фонетика |
| норвезька | bål | [ˈbɔːl] | вогнище | Див. норвезька фонетика |
| перська | خوب | [xub] | гарний | Див. перська фонетика |
| польська | bas | [bäs] | бас | Див. польська фонетика |
| португальська | 'bato | [ˈbatʊ] | б'ю | Див. португальська фонетика |
| російська | рыба | [ˈrɨbə] | риба | Див. російська фонетика |
| румунська | bou | [bow] | бик | Див. румунська фонетика. |
| турецька | bulut | [ˈbuɫut̪] | хмара | Див. турецька фонетика |
| угорська | baba | [ˈbɒbɒ] | немовля | Див. угорська фонетика |
| українська | брат | [ˈbrɑt̪] | — | Див. українська фонетика |
| французька | boue | [bu] | грязь | Див. французька фонетика |
| чеська | bota | [ˈbota] | чобіт | Див. чеська фонетика |
| шведська | bra | [ˈbɾɑː] | добрий | Див. шведська фонетика |
| японська | 番/ban | [baɴ] | черга | Див. японська фонетика |
Примітки Редагувати
- Thelwall (1990:37)
- Gussenhoven (1992:45)
- Shosted & Chikovani (2006:255)
- Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- Carbonell & Llisterri (1992:53)
- Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
- Jassem (2003:103)
- Cruz-Ferreira (1995:91)
- Padgett (2003:42)
- Dicţionarul explicativ al limbii române [1]
- Fougeron & Smith (1993:73)
- Okada (1991:94)
Джерела Редагувати
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). . Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
- Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). . Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 13 травня 2016.
- Merrill, Elizabeth (2008). . Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
- Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
- Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
- Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.