Трибуна́л (від лат. tribunal — підвищення для магістрата, «крісло») — назва спеціальних судів у деяких країнах (наприклад, адміністративний, конституційний, військовий) або спеціальних міжнародних судових органів (наприклад, Нюрнберзький міжнародний трибунал, Міжнародний трибунал ООН з морського права).
Історія Редагувати
У Давньому Римі — чотирикутне підвищення з каменю, землі або дерева, влаштоване для посадових осіб, які чинили суд. Спочатку був лише один трибунал. Після збільшення кількості преторів, які чинили суд, була збільшена і кількість трибуналів. Всі вони розміщувалися на форумі. Пізніше засідання у непогожі дні переносилися у базиліки та судові зали.
У XV ст. в ієрархії католицької церкви особливого поширення набули інквізиційні трибунали, створені за ініціативою домініканського монаха Томаса де Торквемади, який в 1484 році розробив правову основу їх діяльності — т. зв. Кодекс інквізиції. Інквізиційні трибунали переслідували за єресь, богохульство, відьомство та ін. діяння, розгляд яких було віднесено до юрисдикції католицької церкви.
За часів Королівства Польського, Великого князівства литовського та Речі Посполитої трибунали — станові шляхетські апеляційні суди, які існували на українських землях (див. Луцький трибунал), Литві (див. Головний литовський трибунал) і Польщі (див. Коронний трибунал, Головний люблінський трибунал).
В СРСР (в тому числі в РРФСР й УРСР) існували революційні трибунали (1917—1922).
В СРСР також діяли військові трибунали, що судили військовослужбовців і військовозобов'язаних за військові злочини, а також за шпигунство (Положення про військовий трибунал від 25 грудня 1958).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Антонов В. О. Трибунал // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 132.
- Заблюк М. П. Торквемада Томас // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 111.
- Закон СРСР «Про затвердження Положення про військові трибунали» від 25 грудня 1958 року // Відомості Верховної Ради СРСР. — 1959. — № 1. — Ст.14.
Література Редагувати
- Антонов В. О. Трибунал // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 132—133.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання Редагувати
- Військові суди [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- У Раді зареєстрували законопроєкти про створення військових судів [ 8 вересня 2018 у Wayback Machine.]