www.wikidata.uk-ua.nina.az

Заволоччя історична область в X XIV сторіччях у сточищах Північної Двіни й Онега за волоками що зв язували Онезьке озеро

Заволоччя

Заволоччя — історична область в X — XIV сторіччях, у сточищах Північної Двіни й Онега, за «волоками», що зв'язували Онезьке озеро з озером Білим і річкою Шексна на території сучасної Вологодської області. Територія була багата хутровим звіром і соляними угіддями. Населення переважно займалося землеробством, хутровим і рибним промислами.

Заволоччя розширювалося в міру просування колонізації Новгородською роспублікою.

Початково Заволоччям був край за найближчим волоком озерного сточища, що був приєднаний до Новгородського князівства у 1050—1100 роках.

Приблизно 1150 року Новгородська республіка колонізує правобережний край за Північною Двіною і вздовж Вичегди.

Приблизно 1250 року Новгородська республіка просуває свої межі у Печорський край — сточище Печори, що теж увійшло до Заволоччя.

Одночасно на півночі Новгородська республіка просувається з перешийка між Онежським і Ладозьким озерами до Кольського півострова.

Історія Редагувати

Заволоччя на мапі Русі (1015—1113)

До новгородської колонізації Заволоччя було населене фінно-угорськими племенами. У Повісті временних літ зазначено, що ще до покликання варягів «… на Білоозері сидить весь, а на Ростовському озері меря, а на Клещині озері також меря. А на річці Ока — там, де вона впадає в Волгу, — мурома, що говорить своєю мовою, і череміси, що говорять своєю мовою, і мордва, що говорить своєю мовою… А ось інші народи, що дають данину Русі: чудь, меря, весь, мурома, череміси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимігола, корсь, нарова, ліви…» Білозерська весь поряд з іншою чудью, слов'янами (ільменськими) і кривичами прийняла правління Рюрика в 862 році, і в давньому місті Білоозеро варязьку владу представляв легендарний родич Рюрика Синеус. У вступі до Повісті временних літ, серед народів, що сидять у країнах Яфета, згадується чудь заволоцька, яке етнічно, переважно відносить дослідниками до весі.

До X сторіччя в Заволоччя слов'яни селилися вузькою смугою від Онезького до Білого озера. Новгородська республіка стягувала тоді данину і підтримувала торговельні відносини з фіно-угорськими племенами земель на схід від Заволоччя. У Повісті временних літ під 1096 роком згадується розповідь новгородців про похід за даниною на Печору. Кінцем X сторіччя датується кириличний напис на руському дерев'яному циліндрі-замку (пломбі), що згадує Тіхманьгу (на захід від озера Лача), XI сторіччям — написи на пломбах, що згадують Пінегу (Пінезе) і Усть-Вагу (Оустьє-Вагі), Ємца й Вага. До початку XII сторіччя новгородські селища були в сточищі Онеги, Ваги і Північної Двіни. У Статутній грамоті новгородського князя Святослава Ольговича 1137 року зазначено, що виплачують церковну десятину (отже християнські) селища і погости на Білому морі (Погост на морі), над річкою Вага (Оустья Ваг), поселення Устя-Ємьца при впадінні річки Емца в Північну Двіну. Місто Білоозеро тоді увійшло до складу Ростовсько-Суздальського князівства, а північна частина Заволоччя залишилася частиною Новгородської республіки.

Новгородський літопис під 1169 роком згадує Даньслава, який ходив на Двіну за Волок «даньнником з дружиною». .

Кордоном XII—XIII століть датується дерев'яна дощечка-бирка з Троїцького-XV розкопу в Новгороді, на якій є напис " Устя Емці " .

Заволоччя згадується в новгородській берестяній грамоті № 145 (1260—1280 роки).

Слов'янське населення Заволоччя чисельно швидко зростало після першого нападу монголо-татар на руські князівства, в зв'язку з масовою стихійною міграцією з прикордонних областей, відкритих до набігів зі степу.

У 1320 Новгородська республіка здійснила похід на Норвегію, що тоді перебувала в особистій унії зі Швецією: «Лоук ходи на Мурман». На початку XIV сторіччя Білоозеро було викуплено Великим князем московським, й центром новгородського Заволоччя стало Наддвіння. 1342 року син померлого посадника Варфоломія Юрійовича Лука вирушив до Заволоччя «без митрополичого благословіння і владичня», де розорив безліч сіл по Північній Двіні й Вазі. «Скупив ємцян» і підпорядкував Заволоччя, Лука Варфоломеєв заснував фортецю Орлець на річці Ємця, але був убитий Заволочанами.

У 1360-ті — 1380-і роки в Новгороді виникли серйозні перебої з хлібом. Щоб розв'язати цю проблему загони новгородських ушкуйників пішли через Заволоччя в Волзьку Булгарію і слов'янські надволзькі міста. Похід не був повністю успішним, проте викликав спротив Московського князівства. У 1386 році князь Дмитро Донський зважився на військовий похід проти Новгородської республіки. Новгородці пішли на «мирову» і викупили свій спокій за 8 тисяч рублів. Велика частина суми була зібрана в підконтрольному Новгородщині Заволоччі.

До 1462 році Вазька земля приєднана до Великого князівства московського. У 1471 році, після битви на Шиленьзі Московія приєднала багато земель у Наддвінні. У 1478 році уся Новгородська республіка була анексована Великим московським князівством, а разом з нею решта Двинської землі.

Примітки Редагувати

  1. Колонизация России // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Повесть временных лет. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. 
  3. Янин В. Л. Очерки истории средневекового Новгорода [ 16 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  4. Рыбина Е. А. Образование в средневековом Новгороде (по археологическим материалам) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Е. А. Рыбина // Новгородская Русь: историческое пространство и культурное наследие. — Екатеринбург: Банк культурной информации, 2000. — (Проблемы истории России. Вып. 3). — С. 25-44. п
  5. . Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 13 січня 2013. 
  6. На Троицком раскопе новые находки из разряда «непонятных» [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.], 06 июля 2017
  7. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. 
  8. Н. М. Карамзин, «История Государства Российского», СПб., 1819 г., т. IV, стр. 258, пр. 291 и 337
  9. . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 17 березня 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zavolochchya istorichna oblast v X XIV storichchyah u stochishah Pivnichnoyi Dvini j Onega za volokami sho zv yazuvali Onezke ozero z ozerom Bilim i richkoyu Sheksna na teritoriyi suchasnoyi Vologodskoyi oblasti Teritoriya bula bagata hutrovim zvirom i solyanimi ugiddyami Naselennya perevazhno zajmalosya zemlerobstvom hutrovim i ribnim promislami Zavolochchya rozshiryuvalosya v miru prosuvannya kolonizaciyi Novgorodskoyu rospublikoyu Pochatkovo Zavolochchyam buv kraj za najblizhchim volokom ozernogo stochisha sho buv priyednanij do Novgorodskogo knyazivstva u 1050 1100 rokah Priblizno 1150 roku Novgorodska respublika kolonizuye pravoberezhnij kraj za Pivnichnoyu Dvinoyu i vzdovzh Vichegdi Priblizno 1250 roku Novgorodska respublika prosuvaye svoyi mezhi u Pechorskij kraj stochishe Pechori sho tezh uvijshlo do Zavolochchya Odnochasno na pivnochi Novgorodska respublika prosuvayetsya z pereshijka mizh Onezhskim i Ladozkim ozerami do Kolskogo pivostrova 1 Istoriya Redaguvati nbsp Zavolochchya na mapi Rusi 1015 1113 Do novgorodskoyi kolonizaciyi Zavolochchya bulo naselene finno ugorskimi plemenami U Povisti vremennih lit zaznacheno sho she do poklikannya varyagiv na Biloozeri sidit ves a na Rostovskomu ozeri merya a na Kleshini ozeri takozh merya A na richci Oka tam de vona vpadaye v Volgu muroma sho govorit svoyeyu movoyu i cheremisi sho govoryat svoyeyu movoyu i mordva sho govorit svoyeyu movoyu A os inshi narodi sho dayut daninu Rusi chud merya ves muroma cheremisi mordva perm pechera yam litva zimigola kors narova livi Bilozerska ves poryad z inshoyu chudyu slov yanami ilmenskimi i krivichami prijnyala pravlinnya Ryurika v 862 roci i v davnomu misti Biloozero varyazku vladu predstavlyav legendarnij rodich Ryurika Sineus U vstupi do Povisti vremennih lit sered narodiv sho sidyat u krayinah Yafeta zgaduyetsya chud zavolocka yake etnichno perevazhno vidnosit doslidnikami do vesi 2 Do X storichchya v Zavolochchya slov yani selilisya vuzkoyu smugoyu vid Onezkogo do Bilogo ozera Novgorodska respublika styaguvala todi daninu i pidtrimuvala torgovelni vidnosini z fino ugorskimi plemenami zemel na shid vid Zavolochchya U Povisti vremennih lit pid 1096 rokom zgaduyetsya rozpovid novgorodciv pro pohid za daninoyu na Pechoru Kincem X storichchya datuyetsya kirilichnij napis na ruskomu derev yanomu cilindri zamku plombi sho zgaduye Tihmangu na zahid vid ozera Lacha 3 XI storichchyam napisi na plombah sho zgaduyut Pinegu Pineze i Ust Vagu Oustye Vagi 4 Yemca j Vaga 5 Do pochatku XII storichchya novgorodski selisha buli v stochishi Onegi Vagi i Pivnichnoyi Dvini U Statutnij gramoti novgorodskogo knyazya Svyatoslava Olgovicha 1137 roku zaznacheno sho viplachuyut cerkovnu desyatinu otzhe hristiyanski selisha i pogosti na Bilomu mori Pogost na mori nad richkoyu Vaga Oustya Vag poselennya Ustya Yemca pri vpadinni richki Emca v Pivnichnu Dvinu Misto Biloozero todi uvijshlo do skladu Rostovsko Suzdalskogo knyazivstva a pivnichna chastina Zavolochchya zalishilasya chastinoyu Novgorodskoyi respubliki Novgorodskij litopis pid 1169 rokom zgaduye Danslava yakij hodiv na Dvinu za Volok dannnikom z druzhinoyu Kordonom XII XIII stolit datuyetsya derev yana doshechka birka z Troyickogo XV rozkopu v Novgorodi na yakij ye napis Ustya Emci 6 Zavolochchya zgaduyetsya v novgorodskij berestyanij gramoti 145 1260 1280 roki 7 Slov yanske naselennya Zavolochchya chiselno shvidko zrostalo pislya pershogo napadu mongolo tatar na ruski knyazivstva v zv yazku z masovoyu stihijnoyu migraciyeyu z prikordonnih oblastej vidkritih do nabigiv zi stepu U 1320 Novgorodska respublika zdijsnila pohid na Norvegiyu sho todi perebuvala v osobistij uniyi zi Shveciyeyu Louk hodi na Murman Na pochatku XIV storichchya Biloozero bulo vikupleno Velikim knyazem moskovskim j centrom novgorodskogo Zavolochchya stalo Naddvinnya 1342 roku sin pomerlogo posadnika Varfolomiya Yurijovicha Luka virushiv do Zavolochchya bez mitropolichogo blagoslovinnya i vladichnya de rozoriv bezlich sil po Pivnichnij Dvini j Vazi Skupiv yemcyan i pidporyadkuvav Zavolochchya Luka Varfolomeyev zasnuvav fortecyu Orlec na richci Yemcya ale buv ubitij Zavolochanami 8 U 1360 ti 1380 i roki v Novgorodi vinikli serjozni pereboyi z hlibom Shob rozv yazati cyu problemu zagoni novgorodskih ushkujnikiv pishli cherez Zavolochchya v Volzku Bulgariyu i slov yanski nadvolzki mista Pohid ne buv povnistyu uspishnim prote viklikav sprotiv Moskovskogo knyazivstva U 1386 roci knyaz Dmitro Donskij zvazhivsya na vijskovij pohid proti Novgorodskoyi respubliki Novgorodci pishli na mirovu i vikupili svij spokij za 8 tisyach rubliv Velika chastina sumi bula zibrana v pidkontrolnomu Novgorodshini Zavolochchi 9 Do 1462 roci Vazka zemlya priyednana do Velikogo knyazivstva moskovskogo U 1471 roci pislya bitvi na Shilenzi Moskoviya priyednala bagato zemel u Naddvinni U 1478 roci usya Novgorodska respublika bula aneksovana Velikim moskovskim knyazivstvom a razom z neyu reshta Dvinskoyi zemli Primitki Redaguvati Kolonizaciya Rossii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Povest vremennyh let Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Yanin V L Ocherki istorii srednevekovogo Novgoroda Arhivovano 16 serpnya 2018 u Wayback Machine Rybina E A Obrazovanie v srednevekovom Novgorode po arheologicheskim materialam Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine E A Rybina Novgorodskaya Rus istoricheskoe prostranstvo i kulturnoe nasledie Ekaterinburg Bank kulturnoj informacii 2000 Problemy istorii Rossii Vyp 3 S 25 44 p Rannedrevnerusskij period Iz nadpisej na derevyannyh cilindrah Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2013 Na Troickom raskope novye nahodki iz razryada neponyatnyh Arhivovano 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine 06 iyulya 2017 Berestyanaya gramota 145 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 8 veresnya 2017 N M Karamzin Istoriya Gosudarstva Rossijskogo SPb 1819 g t IV str 258 pr 291 i 337 Nikolskaya starina Etnograficheskie ocherki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 17 bereznya 2020 Posilannya RedaguvatiZavoloche Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Povist minulih lit Bolshaya sovetskaya enciklopediya V 30 t Gl red A M Prohorov 3 e izd M Radyanska enciklopediya 1969 1978 Statut knyazya Svyatoslava Olgovicha Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zavolochchya amp oldid 40665085