Андрій Федорович Квітка (25.11.1774 — 6.4.1844 роки) — державний діяч Російської імперії, слобідсько-українського походження. Сенатор. Таємний радник. Представник української родини Квіток козацько-старшинського походження. Брат українського письменника Григорія Федоровича Квітки (Основ'яненко) та племінник Іллі Івановича Квітки. Був Псковським губернатором в 1826—1830 роках. В 1810—1825 та 1831—1835 роках маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії.
| Андрій Федорович Квітка | |
|---|---|
| герб родини Квітка | |
| Маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії | |
| 1810 — 1825 | |
| Попередник | Корсаков Олексій Іванович |
| Наступник | Смирницький Микола Савелович |
| Губернатор Псковської губернії | |
| 12 вересня 1826 — 4 січня 1830 | |
| Попередник | Адеркас Борис Антонович |
| Наступник | Пещуров Олексій Микитович |
| Маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії | |
| 1831 — 1835 | |
| Попередник | Врємєв Олександр Миронович |
| Наступник | Ковалевський Максим Максимович |
| Народився | 25 листопада 1774 Основа, Харківський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Помер | 6 квітня 1844 (69 років) |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Батько | Федір Іванович Квітка |
| Мати | Марія Василівна Квітка (при народженні Шидловська) |
| У шлюбі з | Єлизавета Миколаївна (при народженні Бердяєва) |
| Діти | Марія (1811), Валер'ян (1812) |
| Рідня | Квітки |
| Брати | Григорій Федорович Квітка (Основ'яненко) |
| Професія | державний діяч |
| Звання | таємний радник |
| Релігія | православний християнин |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Андрій Федорович Квітка народився в родині колезького радника Федора Івановича та Марії Василівни (при народженні Шидловська) Квіток.
Як й більшість шляхетських дітей був змалечку зарахований до військової служби. В 1785 році Андрій Федорович сержант лейб-гвардії Преображенського полку. У 1793 році ротмістр легкокінного полку. В тому ж 1793 році його було переведено до Ніжинського карабінерського полку секунд-майором. 20 вересня 1796 року Андрій Федорович йде в відставку в чині прем'єр-майора.
З 1805 року суддя Харківського повітового суду.
1806—1807 роки. Один з засновників Слобідсько-Української міліції Земського війська в Слобідсько-Української губернії. Займав в ньому посаду командувача міліції Харківського повіту.
З 4 серпня 1807 року бригадний керівник. Звільнений з ополчення з мундиром та золотою медаллю.
У 1807—1810 роках Харківський повітовий маршалок шляхти.
У 1810—1825 роках маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії.
26 вересня 1822 року отримує подяку від російського імператора в зв'язку з відкриттям Харківського кадетського корпусу.
22 серпня 1826 року Андрій Федорович був запрошений на коронацію російського імператора Миколи І.
У 1826—1830 роках обіймає посаду Псковського губернатора.
У 1831—1835 роках маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії.
З 7 жовтня 1834 року почесний член Харківського імператорського університету.
З 11 лютого 1835 року став сенатором.
4 лютого 1837 року вийшов в відставку.
Помер 6 квітня 1844 року. Поховано його було в родовій крипті під храмом Іоанна Предтечі, в слободі Основа (Харківський повіт).
Службова кар'єра Редагувати
- З 1785 року —сержант лейб-гвардії Преображенського полку;
- До 1793 року —ротмістр легкокінного полку;
- З 1793 року —секунд-майор Ніжинського карабінерського полку;
- З 1796 року —прем'єр-майор;
- З 1808 року — підполковник;
- 1822 рік — колезький радник, перший цивільний чин;
- 1825 рік — статський радник;
- 1827 рік — дійсний статський радник;
- З 1836 року — таємний радник
Родина Редагувати
Рід Квіток шляхетський козацький рід який бере початок з Гадяцького полку Війська Запорозького, і осіли на Слобожанщині в XVII сторіччі. Рід дав полковників та старшин Харківському слобідському полку, а також (після скасування полкового уряду) державних та шляхетських діячів Російської імперії. Також представники цієї родини були українськими просвітниками та літературними діячами.
Андрій Федорович народився 25.11.1774 року в родині колезького радника Федора Івановича (1745—1807) та Марії Василівни (при народженні Шидловська). У родини було декілька дітей: Андрій (1774), Григорій (1778), Параскева, Єлизавета, Дмитро та Єгор.
Був одружений з дочкою генерал-лейтенанта Миколи Михайловича Бердяєва, Єлизаветою Миколаївною (1796—1842). Родина мала дітей: Марію (1811) та Валер'яна (1812).
Маєтки Редагувати
- Слобода Основа — Родинне гніздо Квіток. Було поділене між братами Андрієм та Григорієм Федоровичами. Григорій уступив право володіння Андрію Федоровичу. Саме за назвою родового Григорій Федорович — взяв собі творчий псевдонім Основ'яненка. Крім нього таку форму прізвища — Квітка-Основ'яненко, в родині ніхто не використовував.
- Слобода Верещаківка
- Село Валер'янівка (Варварівка)
Нагороди Редагувати
- Російська імперія
- Орден Святого Володимира
- 4- та ступінь (14.3.1819)
- 3-тя ступінь (13.4.1822)
- Орден Святої Ганни
- 2-га ступінь (15.10.1817)
- Відзнака за XXXV років бездоганної служби на андріївській стрічці (22.8.1837)
- Золота медаль «Земському війську» на георгіївській стрічці (4.8.1807)
- Орден Святого Володимира
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 Травня 2012 у Wayback Machine.]
- Саяний М. І. Зміївщина слобожанщини перлина — Зміїв, 2009.
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — ISBN 5-7707-4256-9.
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
- Лобачев О. І. Псковська енциклопедія — Псков. вид. «Псковська енциклопедія» , 2003.— 910 с.
- Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х : типографія М. Зильберберга, 1885. — 166 с.(рос. дореф.)
Примітки Редагувати
- Ілляшевич Л. В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25.1885. — С.74,75 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
- Пробув їм шість строків. Кожен строк на посаді маршалка шляхти тривав три роки. Андрій Федорович був губернським маршалком шляхти в 1810—1813, 1813—1816, 1816—1819, 1819—1822, 1822—1825, 1825 роках
- Пробув їм два строки. Кожен строк на посаді маршалка шляхти тривав три роки. Андрій Федорович був губернським маршалком шляхти в 1831—1834, 1834—1835 роках
- ↑ Перелік маршалків Слобідсько-Української губернії