www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ковалевський Максим Максимович 2 Макси м Макси мович Ковале вський нар 27 серпня 8 вересня 1851 18510908 садиба поблизу

Ковалевський Максим Максимович

Макси́м Макси́мович Ковале́вський (нар. 27 серпня (8 вересня) 1851(18510908), садиба поблизу с. Вільшани Харківська губернія — 23 березня (5 квітня) 1916, м. Петроград) — український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч. Родом з Харківщини, закінчив Харківський університет, академік Петербурзької АН (з 1914 року) та інших численних товариств і академій, професор Московського та Петербурзького університетів, університетів у Стокгольмі, Оксфорді та ін.

Максим Максимович Ковалевський
Народився 27 серпня (8 вересня) 1851(1851-09-08)
Харківська губернія, Російська імперія
Помер 23 березня (5 квітня) 1916(1916-04-05) (64 роки)
Петроград, Російська імперія
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна  Російська імперія
Національність українець
Діяльність антрополог, історик права, соціолог, історик, професор, журналіст, політик, адвокат
Alma mater Імператорський Харківський університет
Галузь історія, право, соціологія
Заклад Імператорський Московський університетd
Санкт-Петербурзький державний університет
Посада депутат Державної думи Російської імперії[d] і член Державної ради Російської імперії[d]
Відомі учні Косвен Марк Осипович
Членство Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Société de sociologie de Parisd
Рід Ковалевські
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
 Ковалевський Максим Максимович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковалевський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковалевські.

Життєпис Редагувати

Походить з козацько-шляхетського роду Слобожанщини Ковалевських, започаткованого у XVII столітті козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою поблизу Харкова. Син його, Василь (пом. 1682), був полковим обозним Харківського слобідського козацького полку.

Закінчив Третю Харківську гімназію із відзнакою (1868), юридичний факультет Харківського університету з ступенем кандидата права (1871). Залишився працювати на кафедрі державного права західноєвропейських країн. Кандидат наук (тема дисертації: «История полицейской администрации и полицейского суда в англ. графствах с древнейших времен до смерти Эдуарда III», 1877), доктор юридичних наук (тема дисертації: «Общественный строй Англии в конце средних веков», 1880). Доцент (1877), професор кафедри державного права Московського (1878—1887) та Петербурзького (1905—1916) університетів. Ректор (1910–12) вищих курсів П. Ф. Лесгафта (тепер Національний державний університет фізичної культури, спорту та здоров'я імені П. Ф. Лесгафта, Санкт-Петребург). 

Був прихильником класичного позитивізму. У своїй теорії суспільного прогресу дотримувався принципу історичного детермінізму. Найвідомішим учнем М. Ковалевського є Пітирим Сорокін. 

До революції 1905 року якийсь час жив у еміграції через переслідування в Росії за демократичні погляди. Працював за кордоном (1887—1905): разом із Е. В. де Роберті та Ю. С. Гамбаровим заснував у Парижі Російську вищу школу суспільних наук (1901)де історію викладав Михайло Грушевський, виступав із лекціями у Стокгольмі, Оксфорді, Брюсселі, Чикаго.

У 1906 році на з'їзді землевласників Харківського повіту був обраний депутатом першої Державної думи. У 1907 році — член Державної Ради від академічних організацій і університетів. У 1879—1880 роках видавав журнал «Критическое обозрение», «Вестник Европы», газету «Страна», співпрацював із журналом «Юридический вестник», газетами «Порядок», «Земство». Очолював редакційну газету енциклопедичного видання «Украинский народ в прошлом и настоящем». Виступав за перебудову Росії на принципах автономії неросійських народів, протестував проти переслідування царатом української мови.

Голова Петроградського юридичного та Вільного економічного суспільств, голова Петроградського відділення суспільства «Мир», кореспондент французького інституту по відділенню моральних і політичних наук, голова Міжнародного інституту соціології (1907), член-кореспондент Британської асоціації наук, голова Професорського Дисциплінарного Суду (1907—1914). Брав участь в Міжнародному Історичному Конгресі в Лондоні (1913) і другому з'їзді адміністративних наук в Мадриді (1915). Засновник партії демократичних реформ. Був активним учасником масонських рухів (1888—1915, Париж).

1912 року члени Російської міжпарламентської групи номінували кандидатуру Ковалевського на здобуття Нобелівської премії миру. Праці Ковалевського були відомі у Європі. Наприклад, з ним листувався Карл Маркс. На честь М. Ковалевського відкрито пам'ятну дошку на будинку, де він мешкав (1908—1916) у Санкт-Петербурзі.

Роботи Редагувати

  • «Закон и обычай на Кавказе» (1887),
  • «Происхождение современной демократии» (1895—1899, Т. 1—4),
  • «Экономический строй России» (1900),
  • «Очерки по истории политических учреждений России» (СПб., 1908),
  • «Социология» (Т. 1—-2),
  • Клан у аборигенных племен России // Социологические исследования. — 2002. — № 5. — С. 129—138. — [1] [ 29 Лютого 2008 у Wayback Machine.]

Примітки Редагувати

  1. Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
    d:Track:Q2985434
  2. . Максим Максимович Ковалевський : біобібліографічний покажчик / авт. передм., уклад. проф. О. М. Богдашина ; бібліогр. ред. С. Б. Глибицька. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2021. с. 196. ISBN 978-966-285-723-8. Архів оригіналу за 25 Грудня 2021. Процитовано 25 Грудня 2021. 
  3. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 379. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  4. Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— С. 128.
  5. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
2 Maksi m Maksi movich Kovale vskij nar 27 serpnya 8 veresnya 1851 18510908 sadiba poblizu s Vilshani Harkivska guberniya 23 bereznya 5 kvitnya 1916 m Petrograd ukrayinskij pravnik sociolog istorik suspilnij i politichnij diyach Rodom z Harkivshini zakinchiv Harkivskij universitet akademik Peterburzkoyi AN z 1914 roku ta inshih chislennih tovaristv i akademij profesor Moskovskogo ta Peterburzkogo universitetiv universitetiv u Stokgolmi Oksfordi ta in Maksim Maksimovich KovalevskijNarodivsya 27 serpnya 8 veresnya 1851 1851 09 08 Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 23 bereznya 5 kvitnya 1916 1916 04 05 64 roki Petrograd Rosijska imperiyaPohovannya Nikolskij cvintar Oleksandro Nevskoyi lavridKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist antropolog istorik prava sociolog istorik profesor zhurnalist politik advokatAlma mater Imperatorskij Harkivskij universitetGaluz istoriya pravo sociologiyaZaklad Imperatorskij Moskovskij universitetd Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetPosada deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vidomi uchni Kosven Mark OsipovichChlenstvo Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Societe de sociologie de Parisd 1 Rid KovalevskiAvtografRoboti u Vikidzherelah Kovalevskij Maksim Maksimovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalevskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalevski Zmist 1 Zhittyepis 2 Roboti 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiPohodit z kozacko shlyahetskogo rodu Slobozhanshini Kovalevskih zapochatkovanogo u XVII stolitti kozackim sotnikom Semenom Kovalevskim sho perejshov iz s Vilshani na Kiyivshini j zasnuvav selo pid toyu zh nazvoyu poblizu Harkova Sin jogo Vasil pom 1682 buv polkovim oboznim Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku 3 4 Zakinchiv Tretyu Harkivsku gimnaziyu iz vidznakoyu 1868 yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu z stupenem kandidata prava 1871 Zalishivsya pracyuvati na kafedri derzhavnogo prava zahidnoyevropejskih krayin Kandidat nauk tema disertaciyi Istoriya policejskoj administracii i policejskogo suda v angl grafstvah s drevnejshih vremen do smerti Eduarda III 1877 doktor yuridichnih nauk tema disertaciyi Obshestvennyj stroj Anglii v konce srednih vekov 1880 Docent 1877 profesor kafedri derzhavnogo prava Moskovskogo 1878 1887 ta Peterburzkogo 1905 1916 universitetiv Rektor 1910 12 vishih kursiv P F Lesgafta teper Nacionalnij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi sportu ta zdorov ya imeni P F Lesgafta Sankt Petreburg Buv prihilnikom klasichnogo pozitivizmu U svoyij teoriyi suspilnogo progresu dotrimuvavsya principu istorichnogo determinizmu Najvidomishim uchnem M Kovalevskogo ye Pitirim Sorokin Do revolyuciyi 1905 roku yakijs chas zhiv u emigraciyi cherez peresliduvannya v Rosiyi za demokratichni poglyadi Pracyuvav za kordonom 1887 1905 razom iz E V de Roberti ta Yu S Gambarovim zasnuvav u Parizhi Rosijsku vishu shkolu suspilnih nauk 1901 de istoriyu vikladav Mihajlo Grushevskij vistupav iz lekciyami u Stokgolmi Oksfordi Bryusseli Chikago U 1906 roci na z yizdi zemlevlasnikiv Harkivskogo povitu buv obranij deputatom pershoyi Derzhavnoyi dumi U 1907 roci chlen Derzhavnoyi Radi vid akademichnih organizacij i universitetiv U 1879 1880 rokah vidavav zhurnal Kriticheskoe obozrenie Vestnik Evropy gazetu Strana spivpracyuvav iz zhurnalom Yuridicheskij vestnik gazetami Poryadok Zemstvo Ocholyuvav redakcijnu gazetu enciklopedichnogo vidannya Ukrainskij narod v proshlom i nastoyashem Vistupav za perebudovu Rosiyi na principah avtonomiyi nerosijskih narodiv protestuvav proti peresliduvannya caratom ukrayinskoyi movi Golova Petrogradskogo yuridichnogo ta Vilnogo ekonomichnogo suspilstv golova Petrogradskogo viddilennya suspilstva Mir korespondent francuzkogo institutu po viddilennyu moralnih i politichnih nauk golova Mizhnarodnogo institutu sociologiyi 1907 chlen korespondent Britanskoyi asociaciyi nauk golova Profesorskogo Disciplinarnogo Sudu 1907 1914 Brav uchast v Mizhnarodnomu Istorichnomu Kongresi v Londoni 1913 i drugomu z yizdi administrativnih nauk v Madridi 1915 Zasnovnik partiyi demokratichnih reform Buv aktivnim uchasnikom masonskih ruhiv 1888 1915 Parizh 1912 roku chleni Rosijskoyi mizhparlamentskoyi grupi nominuvali kandidaturu Kovalevskogo na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi miru 5 Praci Kovalevskogo buli vidomi u Yevropi Napriklad z nim listuvavsya Karl Marks Na chest M Kovalevskogo vidkrito pam yatnu doshku na budinku de vin meshkav 1908 1916 u Sankt Peterburzi Roboti Redaguvati Zakon i obychaj na Kavkaze 1887 Proishozhdenie sovremennoj demokratii 1895 1899 T 1 4 Ekonomicheskij stroj Rossii 1900 Ocherki po istorii politicheskih uchrezhdenij Rossii SPb 1908 Sociologiya T 1 2 Klan u aborigennyh plemen Rossii Sociologicheskie issledovaniya 2002 5 S 129 138 1 Arhivovano 29 Lyutogo 2008 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Komitet istorichnih ta naukovih robit 1834 d Track Q2985434 Maksim Maksimovich Kovalevskij biobibliografichnij pokazhchik Maksim Maksimovich Kovalevskij biobibliografichnij pokazhchik avt peredm uklad prof O M Bogdashina bibliogr red S B Glibicka Harkiv HNU imeni V N Karazina 2021 s 196 ISBN 978 966 285 723 8 Arhiv originalu za 25 Grudnya 2021 Procitovano 25 Grudnya 2021 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 379 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Demkovich Dobryanskij Mihajlo Ukrayina i Rosiya Istorichni narisi na temi rosijskogo imperializmu Naukove vidannya Lviv Krakiv Parizh Vidavnicha spilka Prosvita 1993 S 128 Premiya Nobelya vinograd yakogo tak hotilosya lisiciDzherela ta literatura RedaguvatiI B Usenko Kovalevskij Maksim Maksimovich Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 376 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 I B Usenko Kovalevskij Maksim Maksimovich Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X O Krasivskij Kovalevskij Maksim Maksimovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 336 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiKovalevskij Maksim Maksimovich Arhivovano 18 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 127 ISBN 966 7492 03 6 Maksim Kovalevskij v enciklopediyi Krugosvit Arhivovano 23 Lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Materiali pro Kovalevskogo ros ukr Biografiya na sajti Peterburzkogo universitetu Arhivovano 17 Sichnya 2008 u Wayback Machine ros Maksim Kovalevskij v Etno zhurnali Arhivovano 28 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Ocherk proishozhdeniya i razvitiya semi i sobstvennosti M M Kovalevskij per s fr S P Moravskogo pod red s predisl i primech professora M O Kosvena Moskva 1939 Maksim Maksimovich Kovalevskij biobibliogr pokazhch avt peredm uklad prof O M Bogdashina bibliogr red S B Glibicka Harkiv HNU imeni V N Karazina 2021 196 s nbsp Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kovalevskij Maksim Maksimovich amp oldid 37196219