www.wikidata.uk-ua.nina.az

Багалій Дмитро Іванович Багалі й Дмитро Іва нович 26 жовтня 7 листопада 1857 18571107 Київ Київська губернія Російська і

Багалій Дмитро Іванович

Багалі́й Дмитро́ Іва́нович (26 жовтня [7 листопада] 1857(18571107), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1932, Харків, Українська РСР, СРСР) — український історик, філософ та громадський діяч. Ректор Імператорського Харківського університету (1906—1910). Один із фундаторів, академік Української Академії Наук (з 1919). Лауреат Уваровської премії (1887).

Дмитро Іванович Багалій
Дмитро Багалій
Народився 26 жовтня (7 листопада) 1857
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 9 лютого 1932(1932-02-09)
Харків, Українська СРР, СРСР
Поховання
Івано-Усікновенське кладовище : 

Країна  СРСР Російська імперія
 Гетьманат
Національність українець
Місце проживання Харків
Діяльність історик
Галузь історія
Відомий завдяки «История г. Харькова за 250 лет его существования» (1905), «Історія Слободської України» (1918)
Alma mater Імператорський Харківський університет
Науковий ступінь доктор історії
Науковий керівник Антонович Володимир Боніфатійович
Відомі учні В. О. Барвінський
М. В. Горбань
О. Г. Водолажченко
Д. П. Міллер
О. Д. Багалій-Татаринова
Н. Ю. Мірза-Авак'янц
Знання мов російська
Заклад Імператорський Харківський університет
Членство НАН України, ІТНЛ і Харківське товариство грамотності
Посада ректор Імператорського Харківського університету(1905–1910)
Харківський міський голова (1915–1917)
історико-філологічний відділ УАН (з 1920)
Партія Конституційно-демократична партія
У шлюбі з Олександрович Марія Василівна
Діти Наталія, Ольга, Олександр, Марія
Автограф
Нагороди
Звання доцент Імператорського Харківського університету по кафедрі російської історії

Біографія Редагувати

Народився в Києві в сім'ї ремісника-лимаря. Його діди і прадіди ще 1766 року ввійшли до київського рибальського цеху. Рано залишився сиротою й виховувався в багатодітній сім'ї своєї тітки по матері. В «Автобіографії» 1927 року Дмитро Багалій докладно описує своє дитинство. Зокрема, згадує, що в багатодітній сім'ї Старицьких жили бурсаки-квартиранти, які розмовляли українською мовою, співали українські пісні. Це знайомство привернуло увагу майбутнього історика до українського побуту, культури та мови, хоча в Києві, де він жив, панувала переважно російська мова.

Після навчання в парафіяльному училищі та прогімназії, прийнятий у 2-гу київську гімназію, закінчив курс у ній із золотою медаллю. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Київського та Харківського університетів. У своїх спогадах він із теплотою згадував про роки навчання (1876—1880), особливо про свого наукового керівника Володимира Антоновича. Саме ця людина зіграла ключову роль у залученні здібного студента до архівних розшуків, археологічної роботи тощо. Вже в ці роки Дмитро Іванович проявляв себе як активіст, борець за справедливість. У грудні 1876 року він узяв участь у студентському виступові проти грубощів викладача латини І. В. Цвєтаєва. Внаслідок цього його з 9 першокурсниками виключили на півроку з університету, тому другий семестр він закінчував у Харкові, з яким через деякий час назавжди пов'яже своє життя. Про прогресивні погляди Дмитра Багалія свідчили його участь у молодіжній організації «Кіш»; вступ у 1880 році до Київської громади; від 1881 року брав участь у роботі Історичного товариства Нестора літописця. Як він зазначав у своїх спогадах:

Моя українізація не була примусовою, а мала стихійний характер і закінчилася за студентських років до 1880 р. Відтоді з мене назавжди вже зробився цілком свідомий українець

— Д. І. Багалій

Після закінчення Київського університету і проходження трирічної підготовки при кафедрі Багалій у 1883 році став доцентом кафедри російської історії Харківського університету, а незабаром, у 1887 — екстраординарним професором цієї кафедри. Редагував «Сборник Харьковского историко-филологического общества».

4 жовтня 1906 року на засіданні ради університету 41 голосами проти 24 був обраний ректором Харківського університету.

Впродовж 1906, 1910—1914 років Російська академія наук обирала Д. І. Багалія членом Державної Ради.

У 1914—1917 роках — голова Харківської міської думи, міський голова Харкова.

1 вересня 1917 — очолив Харківську «Просвіту».

У 1918 році — член комітету для заснування Української Академії Наук і з 1919 року — голова її історично-філологічного відділу, а згодом член Президії ВУАН, голова Комітету охорони пам'ятників історії та мистецтва Української академії наук. Розгорнув широку діяльність у справі організації наукової роботи, створення академічної бібліотеки.

12 вересня 1921 року на відзначення його заслуг РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Багалію дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку.

Певний час Радянська влада цінувала політичну лояльність, науковий доробок, громадські заслуги та авторитет ученого. Протягом 1920–1930-х років викладав історію України у Харківському та Полтавському інститутах народної освіти. Так, у 1925 році академіка Багалія обирають до складу Президії IX Всеукраїнського з'їзду Рад. Упродовж 1925—1932 років Дмитро Іванович двічі головував у Центральному бюро секції наукових працівників УСРР. А в 1926 році Д. І. Багалій став першим директором новоутвореного Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка, відкриття якого стало ще одним кроком, спрямованим на посилення наукового потенціалу столичного українознавства. У 1929 році Дмитро Багалій обраний головою першого історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук.

Уже в 1930 році установи, якими він керував, почала заливати брудна хвиля критики і самокритики, нескінченних перевірок, чисток і кадрових перетасовок. Він втратив своє становище голови історико-філологічного відділу після його розформування і переведений на посаду другого заступника голови нового соціально-економічного відділу ВУАН. Чергова реорганізація історичної мережі в Академії наук на початку 1931 р. відбувалася вже без його участі.

Життя довело, що в тоталітарному суспільстві жодна наука не може бути не просякнутою пануючою ідеологією, а тим паче історія. Тільки зважена позиція Багалія дала йому можливість розвивати українську історичну науку в ті непрості часи. Він був активним учасником археологічного з'їзду, і з'їзду архівних працівників РСФСР (1925 р.), i Всеукраїнського з'їзду архівних працівників (1926 р.). Вчений, також, брав активну участь у виданні масової літератури з різних галузей знань українською і російською мовами: редагував серію книжок культурно-історичної бібліотеки. Він переслідував виразну просвітянську мету: прагнув показати історичні корені і традиції свого краю — одного з найбільш русифікованих, в силу цілої низки історичних обставин, регіонів України.

Особливий напрям наукової діяльності Д. Багалія — це дослідження життя та творчості видатних українських просвітителів — Сковороди і Каразіна. Наукова спадщина вченого включає близько 600 публікацій, це підручники з російської історії, монографії, археологічні видання, статті із історії Слобідської, Лівобережної, Південної України XV—XVIII століття.

Помер Дмитро Багалій 9 лютого 1932 року в Харкові від запалення легенів, похований на міському Івано-Усікновенському кладовищі. На початку 70-х років 20-го сторіччя поховання було перенесено на харківське кладовище № 13 .

Професор О. П. Оглоблин писав, що за тих справді божевільних умов ця смерть була символічно своєчасною.

Роль Багалія була скінчена… У 1932 р. було вже зовсім ясно, що ніхто, навіть Багалій, не спроможний врятувати українську історичну науку від більшовицького погрому.

— Олександр Оглоблин

Родина Редагувати

Під час навчання в Київському університеті Св. Володимира Дмитро познайомився зі студенткою Вищих жіночих курсів Марією Василівною Олександрович (1858—1931). Після закінчення університету, у зв'язку з переїздом Д. Багалія до Харкова до Харківського університету, вони уклали шлюб.

За час подружнього життя в них народилося четверо дітей: Наталія (1888—1968), Ольга (1889—1942), Олександр (помер у 5 років) та Марія (1899—1920).

Сім'я проживала у власному будинку на Технологічній вулиці (нині — вулиця Багалія), де й нині живуть нащадки Багаліїв.

Будинок, у якому жив академік Д. І. Багалій (вул. Багалія, 9)

Нагороди Редагувати

Наукова спадщина: проблематика праць Редагувати

Ілля Рєпін. Портрет Дмитра Багалія. 1906 рік

Дмитро Багалій не висунув нової концепції історії України і висвітлював головним чином окремі аспекти її минулого. У пам'яті нащадків він залишився як невтомний літописець Слобідської України та Харкова, з яким пов'язано було майже все життя і діяльність вченого. Але за своїм характером і змістом його дослідження були новим етапом у становленні і розвитку історіографії історії України другої половини XIX — початку XX ст. Їх за змістом можна об'єднати у три групи: документи з історії Слобідської України; загальні документи з історії України; матеріали про видатних діячів.

Праці з історії Слобожанщини та міста Харкова Редагувати

Історія Слобідської України займає у творчості Д. І. Багалія центральне місце. Всього налічується до ста праць з даної теми. Серед них чотири монографії (у тому числі одна неопублікована), кілька археографічних публікацій (серед них три окремих збірника документів), численні статті, рецензії, замітки, які у своїй сукупності охоплюють весь період історичного існування Слобідської України. Роботу з даного напрямку Дмитро Іванович розпочав вже з написання своєї докторської дисертації, на основі якої було видано «Нариси з історії колонізації і побуту степової окраїни Московської держави». Це було перше спеціальне видання актів з історії Слобожанщини. У 1893 році вийшла нова збірка з 28 документів «Заметки и материалы по истории Слободской Украины». У 1905 році збірка «Материалы для истории г. Харькова в XVII в.», яка складалася з 58 джерел. Також Багалієм був опублікований «Именной список Харьковского населения 1668 года» у 1927 році. Наступною віхою в дослідженні Дмитром Багалієм історії Слобожанщини стало створення у співавторстві з Д. П. Міллером двотомної праці «Історія міста Харкова за 250 років його існування». Також сюди відноситься і фундаментальна робота Дмитра Багалія «Історія Слобідської України» 1918 року.

Роботи до загальної історії України Редагувати

В основному це праці з історії Лівобережної України та Півдня. Історії Лівобережної України Д. І. Багалій присвятив 24 спеціальні роботи, у тому числі вісім статей, дев'ять заміток, сім рецензій. Всі ці роботи написані і опубліковані в дореволюційний період і зачіпають проблеми становлення кріпосного права на Лівобережжі в XVII—XVIII столітті, історію поземельних відносин в краї в другій половині XVII—XVIII століття та магдебурзького права в містах Лівобережної України. Це такі праці: «Магдебургское право в левобережной Малороссии», «Колонизация Новороссийского Края» та інші

Роботи про видатних діячів культури Редагувати

Питання історії української культури займають також важливе місце у творчості Д. I. Багалія. Їм присвятив він загалом близько 65 робіт, серед яких 7 археографічних публікацій, 3 монографії, 55 статей, заміток, рецензій. Всі ці дослідження можна умовно розділити на такі основні групи:

  1. Роботи про життя і творчість видатного українського філософа Григорія Сковороди;
  2. Дослідження з історії Харківського університету;
  3. Статті, замітки і матеріали про видатних діячів науки і культури, чиї імена були пов'язані з Україною: Петра Гулака-Артемовського, Григорія Данилевського, Василя Каразіна.

Твори Редагувати

Автор понад 200 праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та Південної України XV—XVIII ст. Праці побудовані на багатому джерельному матеріалі, він ввів у науковий обіг велику кількість фактичних матеріалів, взятих безпосередньо з архівних джерел і археологічних розкопок. Серед них:

Примітки Редагувати

  1. Метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Южный край — Харків: 1896.
    d:Track:Q4534154d:Track:Q42308
  3. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013. 
  4. 8906 – KARAZIN (uk-UA). Процитовано 19 лютого 2020. [недоступне посилання]
  5. . Кладбища Харькова. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021. 
  7. Телеграммы, 1910, с. 2.
  8. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Багалій Дмитро Іванович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bagali j Dmitro Iva novich 26 zhovtnya 7 listopada 1857 18571107 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 9 lyutogo 1932 Harkiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij istorik filosof ta gromadskij diyach Rektor Imperatorskogo Harkivskogo universitetu 1906 1910 Odin iz fundatoriv akademik Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk z 1919 Laureat Uvarovskoyi premiyi 1887 Dmitro Ivanovich BagalijDmitro BagalijNarodivsya 26 zhovtnya 7 listopada 1857 1 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 9 lyutogo 1932 1932 02 09 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPohovannya Ivano Usiknovenske kladovishe Krayina SRSR Rosijska imperiya GetmanatNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya HarkivDiyalnist istorikGaluz istoriyaVidomij zavdyaki Istoriya g Harkova za 250 let ego sushestvovaniya 1905 Istoriya Slobodskoyi Ukrayini 1918 Alma mater Imperatorskij Harkivskij universitetNaukovij stupin doktor istoriyiNaukovij kerivnik Antonovich Volodimir BonifatijovichVidomi uchni V O BarvinskijM V GorbanO G VodolazhchenkoD P MillerO D Bagalij TatarinovaN Yu Mirza Avak yancZnannya mov rosijskaZaklad Imperatorskij Harkivskij universitetChlenstvo NAN Ukrayini ITNL i Harkivske tovaristvo gramotnosti 2 Posada rektor Imperatorskogo Harkivskogo universitetu 1905 1910 Harkivskij miskij golova 1915 1917 istoriko filologichnij viddil UAN z 1920 Partiya Konstitucijno demokratichna partiyaU shlyubi z Oleksandrovich Mariya VasilivnaDiti Nataliya Olga Oleksandr MariyaAvtografNagorodi Uvarovska premiyaZvannya docent Imperatorskogo Harkivskogo universitetu po kafedri rosijskoyi istoriyiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Nagorodi 4 Naukova spadshina problematika prac 4 1 Praci z istoriyi Slobozhanshini ta mista Harkova 4 2 Roboti do zagalnoyi istoriyi Ukrayini 4 3 Roboti pro vidatnih diyachiv kulturi 5 Tvori 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v Kiyevi v sim yi remisnika limarya Jogo didi i pradidi she 1766 roku vvijshli do kiyivskogo ribalskogo cehu Rano zalishivsya sirotoyu j vihovuvavsya v bagatoditnij sim yi svoyeyi titki po materi V Avtobiografiyi 3 1927 roku Dmitro Bagalij dokladno opisuye svoye ditinstvo Zokrema zgaduye sho v bagatoditnij sim yi Starickih zhili bursaki kvartiranti yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu spivali ukrayinski pisni Ce znajomstvo privernulo uvagu majbutnogo istorika do ukrayinskogo pobutu kulturi ta movi hocha v Kiyevi de vin zhiv panuvala perevazhno rosijska mova Pislya navchannya v parafiyalnomu uchilishi ta progimnaziyi prijnyatij u 2 gu kiyivsku gimnaziyu zakinchiv kurs u nij iz zolotoyu medallyu Vishu osvitu zdobuv na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo ta Harkivskogo universitetiv U svoyih spogadah vin iz teplotoyu zgaduvav pro roki navchannya 1876 1880 osoblivo pro svogo naukovogo kerivnika Volodimira Antonovicha Same cya lyudina zigrala klyuchovu rol u zaluchenni zdibnogo studenta do arhivnih rozshukiv arheologichnoyi roboti tosho Vzhe v ci roki Dmitro Ivanovich proyavlyav sebe yak aktivist borec za spravedlivist U grudni 1876 roku vin uzyav uchast u studentskomu vistupovi proti gruboshiv vikladacha latini I V Cvyetayeva Vnaslidok cogo jogo z 9 pershokursnikami viklyuchili na pivroku z universitetu tomu drugij semestr vin zakinchuvav u Harkovi z yakim cherez deyakij chas nazavzhdi pov yazhe svoye zhittya Pro progresivni poglyadi Dmitra Bagaliya svidchili jogo uchast u molodizhnij organizaciyi Kish vstup u 1880 roci do Kiyivskoyi gromadi vid 1881 roku brav uchast u roboti Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya Yak vin zaznachav u svoyih spogadah nbsp Moya ukrayinizaciya ne bula primusovoyu a mala stihijnij harakter i zakinchilasya za studentskih rokiv do 1880 r Vidtodi z mene nazavzhdi vzhe zrobivsya cilkom svidomij ukrayinec nbsp D I BagalijPislya zakinchennya Kiyivskogo universitetu i prohodzhennya tririchnoyi pidgotovki pri kafedri Bagalij u 1883 roci stav docentom kafedri rosijskoyi istoriyi Harkivskogo universitetu a nezabarom u 1887 ekstraordinarnim profesorom ciyeyi kafedri Redaguvav Sbornik Harkovskogo istoriko filologicheskogo obshestva 4 zhovtnya 1906 roku na zasidanni radi universitetu 41 golosami proti 24 buv obranij rektorom Harkivskogo universitetu 4 Vprodovzh 1906 1910 1914 rokiv Rosijska akademiya nauk obirala D I Bagaliya chlenom Derzhavnoyi Radi U 1914 1917 rokah golova Harkivskoyi miskoyi dumi miskij golova Harkova 1 veresnya 1917 ocholiv Harkivsku Prosvitu U 1918 roci chlen komitetu dlya zasnuvannya Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk i z 1919 roku golova yiyi istorichno filologichnogo viddilu a zgodom chlen Prezidiyi VUAN golova Komitetu ohoroni pam yatnikiv istoriyi ta mistectva Ukrayinskoyi akademiyi nauk Rozgornuv shiroku diyalnist u spravi organizaciyi naukovoyi roboti stvorennya akademichnoyi biblioteki 12 veresnya 1921 roku na vidznachennya jogo zaslug RNK USRR prijnyala postanovu Pro socialne zabezpechennya zasluzhenih pracivnikiv nauki sered inshih dostojnikiv Bagaliyu dozvoleno vidannya za derzhavnij kosht naukovih prac zvilneno vid splati derzhavnih podatkiv zaboroneno rekviziciyi ta ushilnennya pomeshkannya yake vin zajmav materialno zabezpecheno a u vipadku smerti chleniv rodini poza kategorialnoyu dovichnoyu stavkoyu zarobitku Pevnij chas Radyanska vlada cinuvala politichnu loyalnist naukovij dorobok gromadski zaslugi ta avtoritet uchenogo Protyagom 1920 1930 h rokiv vikladav istoriyu Ukrayini u Harkivskomu ta Poltavskomu institutah narodnoyi osviti Tak u 1925 roci akademika Bagaliya obirayut do skladu Prezidiyi IX Vseukrayinskogo z yizdu Rad Uprodovzh 1925 1932 rokiv Dmitro Ivanovich dvichi golovuvav u Centralnomu byuro sekciyi naukovih pracivnikiv USRR A v 1926 roci D I Bagalij stav pershim direktorom novoutvorenogo Naukovo doslidnogo institutu Tarasa Shevchenka vidkrittya yakogo stalo she odnim krokom spryamovanim na posilennya naukovogo potencialu stolichnogo ukrayinoznavstva U 1929 roci Dmitro Bagalij obranij golovoyu pershogo istoriko filologichnogo viddilu Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk Uzhe v 1930 roci ustanovi yakimi vin keruvav pochala zalivati brudna hvilya kritiki i samokritiki neskinchennih perevirok chistok i kadrovih peretasovok Vin vtrativ svoye stanovishe golovi istoriko filologichnogo viddilu pislya jogo rozformuvannya i perevedenij na posadu drugogo zastupnika golovi novogo socialno ekonomichnogo viddilu VUAN Chergova reorganizaciya istorichnoyi merezhi v Akademiyi nauk na pochatku 1931 r vidbuvalasya vzhe bez jogo uchasti Zhittya dovelo sho v totalitarnomu suspilstvi zhodna nauka ne mozhe buti ne prosyaknutoyu panuyuchoyu ideologiyeyu a tim pache istoriya Tilki zvazhena poziciya Bagaliya dala jomu mozhlivist rozvivati ukrayinsku istorichnu nauku v ti neprosti chasi Vin buv aktivnim uchasnikom arheologichnogo z yizdu i z yizdu arhivnih pracivnikiv RSFSR 1925 r i Vseukrayinskogo z yizdu arhivnih pracivnikiv 1926 r Vchenij takozh brav aktivnu uchast u vidanni masovoyi literaturi z riznih galuzej znan ukrayinskoyu i rosijskoyu movami redaguvav seriyu knizhok kulturno istorichnoyi biblioteki Vin peresliduvav viraznu prosvityansku metu pragnuv pokazati istorichni koreni i tradiciyi svogo krayu odnogo z najbilsh rusifikovanih v silu ciloyi nizki istorichnih obstavin regioniv Ukrayini Osoblivij napryam naukovoyi diyalnosti D Bagaliya ce doslidzhennya zhittya ta tvorchosti vidatnih ukrayinskih prosvititeliv Skovorodi i Karazina Naukova spadshina vchenogo vklyuchaye blizko 600 publikacij ce pidruchniki z rosijskoyi istoriyi monografiyi arheologichni vidannya statti iz istoriyi Slobidskoyi Livoberezhnoyi Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII stolittya Pomer Dmitro Bagalij 9 lyutogo 1932 roku v Harkovi vid zapalennya legeniv pohovanij na miskomu Ivano Usiknovenskomu kladovishi Na pochatku 70 h rokiv 20 go storichchya pohovannya bulo pereneseno na harkivske kladovishe 13 5 6 Profesor O P Ogloblin pisav sho za tih spravdi bozhevilnih umov cya smert bula simvolichno svoyechasnoyu nbsp Rol Bagaliya bula skinchena U 1932 r bulo vzhe zovsim yasno sho nihto navit Bagalij ne spromozhnij vryatuvati ukrayinsku istorichnu nauku vid bilshovickogo pogromu nbsp Oleksandr OgloblinRodina RedaguvatiPid chas navchannya v Kiyivskomu universiteti Sv Volodimira Dmitro poznajomivsya zi studentkoyu Vishih zhinochih kursiv Mariyeyu Vasilivnoyu Oleksandrovich 1858 1931 Pislya zakinchennya universitetu u zv yazku z pereyizdom D Bagaliya do Harkova do Harkivskogo universitetu voni uklali shlyub Za chas podruzhnogo zhittya v nih narodilosya chetvero ditej Nataliya 1888 1968 Olga 1889 1942 Oleksandr pomer u 5 rokiv ta Mariya 1899 1920 Sim ya prozhivala u vlasnomu budinku na Tehnologichnij vulici nini vulicya Bagaliya de j nini zhivut nashadki Bagaliyiv nbsp Budinok u yakomu zhiv akademik D I Bagalij vul Bagaliya 9 Nagorodi RedaguvatiOrden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1909 7 Naukova spadshina problematika prac Redaguvati nbsp Illya Ryepin Portret Dmitra Bagaliya 1906 rikDmitro Bagalij ne visunuv novoyi koncepciyi istoriyi Ukrayini i visvitlyuvav golovnim chinom okremi aspekti yiyi minulogo U pam yati nashadkiv vin zalishivsya yak nevtomnij litopisec Slobidskoyi Ukrayini ta Harkova z yakim pov yazano bulo majzhe vse zhittya i diyalnist vchenogo Ale za svoyim harakterom i zmistom jogo doslidzhennya buli novim etapom u stanovlenni i rozvitku istoriografiyi istoriyi Ukrayini drugoyi polovini XIX pochatku XX st Yih za zmistom mozhna ob yednati u tri grupi dokumenti z istoriyi Slobidskoyi Ukrayini zagalni dokumenti z istoriyi Ukrayini materiali pro vidatnih diyachiv Praci z istoriyi Slobozhanshini ta mista Harkova Redaguvati Istoriya Slobidskoyi Ukrayini zajmaye u tvorchosti D I Bagaliya centralne misce Vsogo nalichuyetsya do sta prac z danoyi temi Sered nih chotiri monografiyi u tomu chisli odna neopublikovana kilka arheografichnih publikacij sered nih tri okremih zbirnika dokumentiv chislenni statti recenziyi zamitki yaki u svoyij sukupnosti ohoplyuyut ves period istorichnogo isnuvannya Slobidskoyi Ukrayini Robotu z danogo napryamku Dmitro Ivanovich rozpochav vzhe z napisannya svoyeyi doktorskoyi disertaciyi na osnovi yakoyi bulo vidano Narisi z istoriyi kolonizaciyi i pobutu stepovoyi okrayini Moskovskoyi derzhavi Ce bulo pershe specialne vidannya aktiv z istoriyi Slobozhanshini U 1893 roci vijshla nova zbirka z 28 dokumentiv Zametki i materialy po istorii Slobodskoj Ukrainy U 1905 roci zbirka Materialy dlya istorii g Harkova v XVII v yaka skladalasya z 58 dzherel Takozh Bagaliyem buv opublikovanij Imennoj spisok Harkovskogo naseleniya 1668 goda u 1927 roci Nastupnoyu vihoyu v doslidzhenni Dmitrom Bagaliyem istoriyi Slobozhanshini stalo stvorennya u spivavtorstvi z D P Millerom dvotomnoyi praci Istoriya mista Harkova za 250 rokiv jogo isnuvannya Takozh syudi vidnositsya i fundamentalna robota Dmitra Bagaliya Istoriya Slobidskoyi Ukrayini 1918 roku Roboti do zagalnoyi istoriyi Ukrayini Redaguvati V osnovnomu ce praci z istoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini ta Pivdnya Istoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini D I Bagalij prisvyativ 24 specialni roboti u tomu chisli visim statej dev yat zamitok sim recenzij Vsi ci roboti napisani i opublikovani v dorevolyucijnij period i zachipayut problemi stanovlennya kriposnogo prava na Livoberezhzhi v XVII XVIII stolitti istoriyu pozemelnih vidnosin v krayi v drugij polovini XVII XVIII stolittya ta magdeburzkogo prava v mistah Livoberezhnoyi Ukrayini Ce taki praci Magdeburgskoe pravo v levoberezhnoj Malorossii 8 Kolonizaciya Novorossijskogo Kraya ta inshi Roboti pro vidatnih diyachiv kulturi Redaguvati Pitannya istoriyi ukrayinskoyi kulturi zajmayut takozh vazhlive misce u tvorchosti D I Bagaliya Yim prisvyativ vin zagalom blizko 65 robit sered yakih 7 arheografichnih publikacij 3 monografiyi 55 statej zamitok recenzij Vsi ci doslidzhennya mozhna umovno rozdiliti na taki osnovni grupi Roboti pro zhittya i tvorchist vidatnogo ukrayinskogo filosofa Grigoriya Skovorodi Doslidzhennya z istoriyi Harkivskogo universitetu Statti zamitki i materiali pro vidatnih diyachiv nauki i kulturi chiyi imena buli pov yazani z Ukrayinoyu Petra Gulaka Artemovskogo Grigoriya Danilevskogo Vasilya Karazina Tvori RedaguvatiAvtor ponad 200 prac sho stosuyutsya v osnovnomu istoriyi Slobidskoyi Livoberezhnoyi ta Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII st Praci pobudovani na bagatomu dzherelnomu materiali vin vviv u naukovij obig veliku kilkist faktichnih materialiv vzyatih bezposeredno z arhivnih dzherel i arheologichnih rozkopok Sered nih Istoriya Severskoj zemli do poloviny XIV veka Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine 1882 ros doref Ocherki po istorii kolonizacii j byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine M 1887 ros doref Kratkij istoricheskij ocherk torgovli v Harkovskom krae v XVII i XVIII vv 1888 ros doref Kolonizaciya Novorossijskogo Kraya 1889 ros doref Novyj istorik Malorossii 1891 ros doref K istorii uchenij o byte drevnih slavyan 1892 ros doref Magdeburgskoe pravo v levoberezhnoj Malorossii 1892 ZhMNP Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros doref Prosvetitelnaya deyatelnost Vasiliya Nazarovicha Karazina 1773 1842 g 1893 Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros doref Opyt istorii Harkovskogo universiteta po neizdannym materialam v 2 h tomah t 1 2 X 1893 1904 ros doref K istorii zaseleniya i hozyajstvennogo byta Kurskoj i Voronezhskoj gubernij Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine 1896 ros doref Ukrainskaya starina 1896 ros doref Kratkaya istoriya Harkovskogo universiteta sovmestno s prof V P Buzeskulom i N F Sumcovym 1906 ros doref Arheologicheskaya karta Harkovskoj gubernii 1906 ros doref Kratkij ocherk istorii Harkovskogo universiteta za pervye sto let ego sushestvovaniya 1805 1905 sost D I Bagalej N F Sumcov V P Buzeskul Harkov Izd Un ta 1906 VIII 329 XIV s 4 l il Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Istoriya g Harkova za 250 let ego sushestvovaniya t I 1905 ros doref Russkaya istoriya ch 1 1909 ch 2 1911 ros doref Ocherki iz russkoj istorii T I Stati po istorii prosvesheniya 1911 ros doref Istoriya Slobodskoyi Ukrayini Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine X 1918 Zaselennya Pivdennoyi Ukrayini Zaporozhzhya j Novorosijskogo krayu i pershi pochatki yiyi kulturnogo rozvitku Arhivovano 4 grudnya 2018 u Wayback Machine 1920 Naris ukrayinskoyi istoriografiyi t I v 1 2 Arhivovano 14 travnya 2017 u Wayback Machine K 1923 1925 Naris istoriyi Ukrayini na socialno ekonomichnomu grunti 1928 T G Shevchenko poet prignoblenih mas X 1931 Yefimenko O Ya Istoriya ukrayinskogo narodu V 1 O Ya Yefimenko pid red z peredm i prim akad D I Bagaliya 1 she ukr vid Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1922 168 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yefimenko O Ya Istoriya ukrayinskogo narodu Vip 2 O Ya Yefimenko v per B P Sherbanenka za red z peredm prim j dod akad D I Bagaliya 1 she ukr vid Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1922 221 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Zapiski istorichno filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Kn 1 pid red P Zajceva za golov red D I Bagaliya Kiyiv Pechatnya Vid t va Drukar 1919 144 LCV III s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I Naris istoriyi Ukrayini Na soc ekon grunti T 1 Istoriografichnij vstup i doba naturalnogo gospodarstva akad D I Bagalij Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 388 s il kart Ukrayinska akademiya nauk Zbirnik 72 Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yubilej akademika Dmitra Ivanovicha Bagaliya Jubile de D Bahaliy 1857 1927 red uporyadkuvav M Levchenko U Kiyivi Z druk Vseukr akad nauk 1929 X 216 s Zbirnik istoriko filologichnogo viddilu Vseukr akad nauk 62 b Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D Avtobiografiya p yadesyat lit na storozhi ukr nauki ta kulturi Dmitro Bagalij U Kiyivi Druk Ukr akad nauk 1927 163 VII s 1 l portr Zbirnik istorichno filolologichnogo viddilu 62 Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I Ukrayinskij mandrovanij filosof Gr Sav Skovoroda D I Bagalij Harkiv Derzhvidav Ukrayini 1926 397 s il portr Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I Zaselennya pivdennoyi Ukrayini Zaporozhzhya j Novorosijskogo krayu i pershi pochatki yiyi kulturnogo rozvitku prof D I Bagalij Harkiv Soyuz 1920 110 2 s mal 2 ark map Kulturno istorichna b ka pid red D I Bagaliya Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D Naris ukrayinskoyi istoriografiyi T 1 Litopis vip 1 akad Dmitro Bagalij Kiyiv Druk Vseukr akad nauk 1923 II 138 s Zbirnik istorichno filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi akademiyi nauk 1 Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Materiali dlya biografiyi V B Antonovicha z privodu dvadcyatoyi richnici z dnya jogo smerti zibrav i zredaguvav akad Dmitro Bagalij Vseukr akad nauk U Kiyevi Z druk Vseukr akad nauk 1929 129 s Vseukrayinska AN zbirnik istorichno filologichnogo viddilu 92 Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Professor Dmitrij Ivanovich Bagalej k dvadcatipyatilet godovshine ego ucheno ped deyatelnosti sb st i vystuplenij Hark ist filol o vo Harkov Tip Pe chat delo 1906 30 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Izdaniya sochinenij G S Skovorody i sostoyashie v svyazi s nimi issledovaniya o nem k 120 godovshine so vremeni ego konchiny 1794 1914 g D I Bagalej Petrograd Tip Imperator akad nauk 1915 58 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I G S Skovoroda i L N Tolstoj istoricheskaya parallel rech prof D I Bagaleya Harkov Tip i litogr M Zilberberg i S vya 1911 8 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Grigorij Savvich Skovoroda rech proiznesennaya v publichnom zasedanii Harkov Ist Filol Obshestva po sluchayu ispolnivshegosya 29 go okt 1894 g stoletiya so dnya smerti etogo filosofa D I Bagalej Harkov Tip Gubernskogo pravleniya 1896 4 16 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I T Shevchenko i selyani v perekazah i istorichnij dijsnosti dop na zborah v In ti T Shevchenka 14 berez 1927 r akad Dmitro Bagalij In t Tarasa Shevchenka Harkiv b v 1928 28 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Obshij ocherk drevnostej Harkovskoj gubernii D I Bagalej Harkov Tip Gubern Pravleniya 1890 30 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D I T G Shevchenko i Kirilo Metodiyivci ist lit rozvidka D I Bagalij za red Katedri istoriyi ukr kulturi Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1925 104 s Kritichna biblioteka Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D T G Shevchenko poet prignoblenih mas D Bagalij Harkiv DVOU L ra i mistec 1931 102 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagaliyivskij zbirnik akademik D I Bagalij ta bibliotechna sprava Ukrayini nauk st ta materiali M vo kulturi i turizmu Ukrayini Hark derzh nauk b ka im V G Korolenka uklad O P Kunich redkol V D Rakityanska ta in Harkiv SAGA 2008 307 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij D Istoriya Slobodskoyi Ukrayini Arhivovano 13 serpnya 2020 u Wayback Machine D I Bagalij peredm ta kom V L Maslijchuk uporyadn O O Savchuk Harkiv Vidavec Oleksandr Savchuk 2019 XXXII 400 s 74 il 2 mapi Seriya Slobozhanskij svit Vipusk 12 Bagalej D I Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 go po 1905 j god ist monografiya T 2 XIX j i nachalo XX go veka D I Bagalej D P Miller Harkov Tip i litografiya M Zilberberg i S vya 1912 973 s Arhivovano 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Naukovi zapiski Naukovo doslidchoyi katedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi 6 U S R R Nar komisariat osviti Upr nauk ustanovami Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 487 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalej D I Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 go po 1905 j god ist monografiya T 2 XIX j i nachalo XX go veka D I Bagalej D P Miller Harkov Tip i litografiya M Zilberberg i S vya 1912 973 s Arhivovano 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Yuzhnyj kraj Harkiv 1896 d Track Q4534154d Track Q42308 Avtobiografiya Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 26 listopada 2013 8906 KARAZIN uk UA Procitovano 19 lyutogo 2020 nedostupne posilannya 13 e kladbishe Kladbisha Harkova Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Bugrij O V Nekropolnij turizm ta jogo ob yekti na Ukrayini O V Bugrij Geografiya ta turizm 2010 Vip 4 S 52 62 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Telegrammy 1910 s 2 Magdeburgskoe pravo v levoberezhnoj Malorossii Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2013 Dzherela RedaguvatiGerasimenko N O Bagalij Dmitro Ivanovich Arhivovano 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 159 161 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Burij V Akademik Bagalij Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2007 29 cherv S 4 Kovpanenko N G Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec HIH pochatok HH st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 33 78 80 91 98 104 151 156 161 166 176 197 198 201 202 207 213 Bagalij Dmitro Ivanovich Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 16 17 ISBN 978 966 02 8536 1 http irbis nbuv gov ua E LIB PDF EIF0000083 pdf Kravchenko V V Ukrayina Imperiya Rosiya vibrani statti z modernoyi istoriyi ta istoriografiyi K 2011 544 s Istorik dlya Ukrayini Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ogloblin O Pam yati akad D I Bagaliya 1857 1932 Ukrayina 1932 1 2 S 167 Pavlova T G O D Bagalij dolya istorika Bagalij O D Istoriya vijskovih poselen v Ukrayini Iz neopublikovanoyi spadshini Harkiv 2007 S 5 32 ISBN 978 966 2918 32 8 Felonyuk Andrij Bagalij Dmitro Arhivovano 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Naukovogo tovaristva im Shevchenka Naukovi zapiski Naukovo doslidchoyi katedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi 6 U S R R Nar komisariat osviti Upr nauk ustanovami Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 487 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Yubilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin nauk diyaln U Kiyivi Z druk Ukr akad nauk 1927 XI 194 1187 s il portr 2 ark il portr Zbirnik Ukr akad nauk 51 Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Naukovij zbirnik katedri Ch 8 Bibliografiya istoriyi Ukrayini Rosiyi ta ukrayinskogo prava krayeznavstva j etnologiyi bibliogr zb sklala bibliogr komis n d katedri istoriyi ukr kulturi im ak Dm Bagaliya v Harkovi r 1929 Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 146 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Etnografichnij visnik Yubilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin naukovoyi diyalnosti ch 3 Ukr Akad Nauk Etnogr komis za golov redaguv A Lobodi ta V Petrova U Kiyivi Z druk UAN 1927 VII 215 s Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Telegrammy Utro 1910 932 2 sichnya Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Bagalij Dmitro IvanovichBagalij Dmitro Ivanovich Istorichna nauka u Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini v osobah Enciklopedichnij dovidnik Red kol V Smolij gol red G Boryak zast gol red V Danilenko zast gol red V Krupina vidp sekretar N Vasilyeva sekretar uporyad P Bondarchuk S Kulchickij O Reyent O Rublov O Udod O Yas NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2018 S 128 130 742 s ISBN 978 966 02 8671 9 Avtobiografiyi Stranica D I Bagaleya na sajte Nikolaev literaturnyj Istoriya Slobodskoyi Ukrayini prof D I Bagaliya Harkiv 1918 Bagalij Dmitro Ivanovich Arhivovano 27 listopada 2012 u Wayback Machine Sajt KNU im T Shevchenka Storinki biografiyi D I Bagaliya Listi Volodimira Miyakovskogo do Dmitra Bagaliya Arhivovano 28 veresnya 2021 u Wayback Machine Pidgotuvali do druku G D Kazmirchuk Yu V Latish Dekabristi v Ukrayini doslidzhennya j materiali Nauk red prof G D Kazmirchuka K 2005 T 4 S 173 179 Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Jvanovicha Bagaliya Z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yadesyatih rokovin naukovoyi diyalnosti Arhivovano 23 serpnya 2016 u Wayback Machine K 1927 1188 s Bagalij Dmitro v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Bagalij Dmitro v eScriptorium arhiv ridkisnih vidan i rukopisiv dlya nauki ta osviti Arhivovano 10 travnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bagalij Dmitro Ivanovich amp oldid 40435451