Селіге́р (рос. Селигер, дав.-рус. Серегѣръ) — озеро в Росії, на Валдайській височині (у сточищі Волги); 212 км², глибина до 24 м.
Селігер | |
---|---|
57°13′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 57.217° пн. ш. 33.000° сх. д. | |
Розташування | |
Країна | Росія |
Регіон | Тверська область Новгородська область |
Геологічні дані | |
Тип | особливо охоронювана природна територія Росіїd і група озерd |
Розміри | |
Площа поверхні | 260 км² |
Висота | 205 м |
Глибина макс. | 24 м |
Розмір | 66 x 37 км |
Довжина | 100 км |
Ширина | 37 км |
Берегова лінія | 528 км |
Вода | |
Басейн | |
↑ Водний басейн | басейн Волгиd |
Вливаються | Крапівенка, Сорога і Серемуха |
Витікають | Селіжаровка |
Площа басейну | 2 275 км² |
Країни басейну | Росія |
Інше | |
Острови | 160 |
Geonames | 497809 |
Код ДВР Росії | 08010100411110000000381 |
Селігер (Росія) | |
| |
Селігер у Вікісховищі |
Географія і гідрографія Редагувати
Площа озера 260 км², близько 38 км² її припадає на острови (їх на Селігері понад 160). Найбільший — Хачин, другий за розміром — Городомля. Площа всього басейну — 2275 км².
Селігер приймає 110 приток (найбільші — річки Крапівенка, Сорога і Серемуха), а з нього витікає лише одна річка Селіжаровка. Озеро, що розташоване на висоті 205 метрів над рівнем моря, має льодовикове походження. Цим пояснюється його своєрідна форма — це не озеро в звичному понятті, а швидше ланцюжок озер, що протягнулися з півночі на південь на 100 км і пов'язаних між собою короткими вузькими протоками. Ці окремі частини озера називаються «плесами» (рос. плёсы).
На Селігері налічується 24 плеса, найбільші — Полновське, Осташковське, Кравотинське, Селіжаровське, Троїцьке, Сосницьке, Нижньокотицьке і Березовське. Окремі частини озера носять самостійні назви: озера Вясцо, Величко, Серемо, Глибоке, Довге, Святе, Сватиця тощо.
Вода в Селігері дуже прозора, прозорість досягає 5 метрів.
На березі південної частини озера Селігер розташовано місто Осташков — районний центр Осташковського району.
Історія Редагувати
Перші згадки про Селігер зустрічаються в руських літописах 12-13 століть. В ті часи озеро, що називалося частіше Серегір, входило до складу жвавих новгородських шляхів. Ці пересування по Селігеру перш за все і відображені в літописах. Так, в 1199 році, по дорозі з міста Новгород у Владимир на Селігері помер новгородський архієпископ Меркурій. Під 1216 роком збереглася звістка, що новгородці «ходили Серегером на верх рѣки Волга».
Назва Редагувати
Озеро Селігер у формі Серегѣръ з'являється руських літописах в XII—XIII століттях.
Гідронім має, скоріше за все, прибалтійсько-фінське походження, але його етимологічне значення залишається спірним. О. Л. Погодін, а також О. І. Попов пов'язували назву з фін. Selkäjärvi («високо розташоване озеро»). Я. Каліма і М. Фасмер виводять гідронім від фін. Särkijärvi («плотвяне озеро»). При цьому обидві версії взаємовиключні і мають певні фонетичні труднощі. Проблема етимології озера Селігер залишається дискусійною ще внаслідок наявності як прибалтійсько-фінської, так і балтійської гідронімії в регіоні і складності їх розрізнення.
Культура Редагувати
На озері, на острові Столбний розташований монастир Нилова Пустинь, заснований на честь Нила Столбенського.
Флора і фауна Редагувати
У Селігері мешкає близько 30 видів риб (промислове значення мають снеток, лящ, щука, судак, минь, ряпушка, в'язь), ведуться роботи з акліматизації вугра, пеляді, коропа.
В околицях Селігера збереглися такі ссавці, як лось, свиня дика, ведмідь бурий, вовк, лисиця руда, заєць, вивірка лісова, куниця лісова, бобер європейський, різноманітні кажани. Тут акліматизовано єнота уссурійського.
З птахів є чапля, журавель сірий, качка, мартин, рябчик, сорока, дятел.
Судноплавство Редагувати
Селігер — судноплавне озеро. Пасажирські перевезення здійснюються суднами типів «Москва», «Москвич», МО та інших. В Осташкові є річковий вокзал, на багатьох островах є пристані.
Також на озері діють поромні переправи.
Туризм Редагувати
Селігер — популярне місце автомобільного, водного, велосипедного туризму. Є численні бази відпочинку та ін.
Форум Редагувати
У 2005—2014 роках на березі озера щорічно проводився молодіжний форум «Селігер». Організатором форуму з 2005 є пропутінський молодіжний рух «Наші». Починаючи з 2009 форум курувався спільно з Федеральним агентством у справах молоді («Росмолодь»).
11-14 липня 2013 року на березі Селігера пройшов третій та останній Український молодіжний форум Росії .
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Покажчик географічних назв та етнонімів (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 23 липня 2017.
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 595—596.
- Иванов В. Ф. Топонимический словарь Селигерского края [ 25 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Откупщиков Ю. В. Индоевропейский суффикс *-men-/*-mōn- в славянской топонимике // Откупщиков Ю. В. Из истории индоевропейского словообразования. СПб.: СПбГУ, 2005. С. 247.
- Британский совет отказался ехать на кремлевский слет. BBC. 27.05.2010
- Карась, Сєргєй Ігорєвіч (2022). ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ РОСІЇ У 2011-2014 РР.. МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН В НОВИЙ ТА НОВІТНІЙ ЧАС» 10 ТРАВНЯ 2022 РОКУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ (укр). Київ: Київський національний університет імені Т. Шевченка. с. 293–300. ISBN УДК 94(4/.8):323.113(=161.2) «15/20» (08) Перевірте значення
|isbn=
(довідка).
Посилання Редагувати
- Селіґер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |