Олексі́й Климе́нтійович (Кли́мович) Яво́рський (нар. 1892, м. Турка (нині Львівської області) — † 3 листопада 1937) — поручник Армії УГА і УНР, науковий співробітник Всеукраїнської бібліотеки при ВУАН.
| Олексій Климентійович Яворський | |
|---|---|
| | |
| Народження | 1892 с. Турка (Галичина) |
| Смерть | 3 листопада 1937 Сандармох Карелія |
| Поховання | Сандармох |
| Країна | УНР→ УРСР |
| Приналежність | Армія УНР |
| Партія | КПРС |
| Звання | Поручник |
| Командування | командир куреня 3-ї Залізної дивізії УНР |
| Війни / битви | Польсько-українська війна (1918—1919) Радянсько-українська війна |
Жертва більшовицького терору.
Життєпис ред.
Народився на Бойківщині (Галичина), українець, офіцер Армії УГА і УНР, командир куреня 3-ї Залізної дивізії УНР, учасник Зимового Походу.
Член КП(б)У в 1923—1933 роках, педагог, науковий співробітник Всеукраїнської бібліотеки при ВУАН; представник видавництва «Рух». Проживав у Харкові, згодом — у Києві.
Заарештований у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. 54-2-3-4-6-8-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання в 9-му відділенні Білбалттабору і в Соловецькому таборі особливого призначення (табпункт «Кремль», одиночна камера спецізолятора і карцер). Під час перевезення на о. Соловки намагався втекти з пароплава «СЛОН» на острові Революції (Морсплав), але був затриманий. У таборі порушував правила внутрішнього розпорядку, ображав наглядачів, погрожував заподіяти собі смерть, якщо йому не змінять режиму суворої ізоляції.
Постановою окремої трійки Управління НКВД СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року дістав найвищу кару (розстріл). Вивезений із Соловків з великим етапом в'язнів Соловецької тюрми і страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох поблизу Медвеж'єгорська (нині Республіка Карелія, РФ). Реабілітований Прокуратурою України (27.07.1989) і прокуратурою Архангельської області (17.07.1989).
Примітки ред.
- Сергій Шевченко. Протести в катівнях. / Соловецький реквієм. — К.: Експрес-Поліграф, 2013. — С. 285–292
Джерела та література ред.
- Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — К.: Сфера, 2003.
- Сергій Шевченко. Соловецький реквієм. — К.: Експрес-Поліграф, 2013.
- Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України
| Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |