Ку́чма — висока конусоподібна шапка або ковпак з баранячого хутра. Різновид східноєвропейського сільського головного убору. У XVII—XIX століттях була складовою народного костюму волохів (румунів, молдаван), мадярів, угорських половців, русинів (українців). Кучми були подібні на шапки кавказьких горців та на відомий в давнину «фригійський ковпак». Шапки з прямо зрізаним верхом називали також кучмами.
Назва ред.
Етимологія ред.
Слово кучма виводять від прасл. *kučьma, пов'язаного з *kuka, *kučerь. Менш ймовірна версія походження від угор. kucsma (яке здебільшого розглядається як українізм).
У різних мовах ред.
Опис ред.
Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом, який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника гапликом. Такі ж самі шапки зі шликом носили і чумаки. Шлик оздоблювали нашитим срібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною китичкою. Шлик був такого ж кольору, як і жупан, найчастіше червоного або синього кольору. На Київщині таку шапку зі шликом називали йоломом.
Галерея ред.
Примітки ред.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Кучма // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Йолом // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Література ред.
- Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
- Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів, 1978
Посилання ред.
- Молдавская кушма [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]