Лі́мниця (Ломниця) — річка в Україні, в межах Калуського і Івано-Франківського районів Івано-Франківської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).
| Лімниця | |
|---|---|
| | |
| | |
| 48°27′41″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 48.46142500002777354° пн. ш. 23.967143000027778754° сх. д. | |
| Витік | г. Буштул |
| • координати | 48°27′46″ пн. ш. 23°58′00″ сх. д.H G O |
| Гирло | Дністер (біля Галича) |
| • координати | 49°08′20″ пн. ш. 24°42′12″ сх. д.H G O |
| Похил, м/км | 9,5 |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: | Україна Івано-Франківська область |
| Регіон | Україна |
| Довжина | 122 км |
| Площа басейну: | 1 580 км² |
| Притоки: | Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лімниця |
Назва Редагувати
Нинішня назва сформувалася в останні 200 років замість попередньої «Ловниця», вживаної ще в Йосифинській метриці. Краєзнавець Лаба В. П. вважає її позначенням місця для ловлі (риби) та відмежовується від спокусливого латинського «лімец» (межа, кордон) через відсутність тут кордону Римської імперії.
Назва річки, малоймовірно, походить від рум. слова lemn, що означає дерево. «Нова карта королівства Галичини і Володимирії з дистриктом Буковина» (Carte Nouvelle des Royaumes de Galizie et Lodomerie, avec le District de Bukowine) подає назву річки як «Limnica».
За твердженням Володимира Собашка, автора низки путівників Карпатами, істинна назва звучить як «Ломниця» і походить від слова «ламати».
Опис Редагувати
Довжина 122 км, площа басейну 1580 км². У верхів'ї річкова долина вузька, береги урвисті; у районі села Ясень — асиметрична, з низьким правим і підвищеним лівим берегами. Нижче долина Лімниці трапецієподібна, завширшки 4—7 км; у нижній течії ширина зменшується до 2 км.
Заплава майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, у середній течії розгалужується на рукави. Ширина його в Передкарпатті досягає 20—60 м, глибина русла — 2 м. Похил річки — 9,4 м/км. Живлення снігове і дощове. Максимум стоку припадає на весняно-літній період. Льодові утворення з'являються на початку грудня. Льодостав починається у другій половини грудня і триває до березня.
Гідрологічні пости діяли біля сіл Осмолода (з 1950 р.) і Перевозець (1904—1925; відновлений 1940 року). Воду використовують для водопостачання, ставки — для риборозведення. Споруджено водозабори та протиповеневі гідротехнічні споруди.
Розташування Редагувати
Лімниця бере початок із джерел на північних схилах гори Буштул у Ґорґанах, на висоті близько 1150 м. Тече переважно на північний схід. Впадає у Дністер біля села Шевченкове. У нижній течії тече територією Галицького національного природного парку.
Основні притоки: Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві).
На річці: смт Перегінське та місто Калуш.
Цікаві факти Редагувати
Річка служила для лісосплаву до кінця 1950-х років.
В межах річки та захисної смуги вздовж берегів завширшки 100 м створено ландшафтний заказник місцевого значення.
Річка постійно утримує першу позицію в рейтингу найчистіших річок України.
Примітки Редагувати
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- В. Лаба. Історія села Підмихайля від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2010 — с. 16.
- . «Репортер» (uk-UK). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 січня 2016.
- Лімницю «окупували» лебеді. ФОТО
- Лімниця очолила рейтинг найчистіших річок України
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Руслові процеси річки Лімниця / О.Г. Ободовський [та ін.] ; за ред. Ободовського О.Г. – Київ : Ніка-Центр, 2010. – 256 с. – ISBN 978-966-521-553-0
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 319 (Лімниця № 2)
Посилання Редагувати
- «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 77. — (№ 482).
- Лімниця (фото і відгуки) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]