Кміт Юрій У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кміт Юрій Кміт псевдоніми і криптоніми Задуманий Ю К Ю К 24

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кміт.

Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.; 24 квітня 1872, Кобло, нині Старосамбірський район Львівська область — 25 червня 1946, Татаринів, нині Городоцький район Львівська область) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.

Юрій Кміт
Народився	24 квітня 1872(1872-04-24) с. Кобло-Старе, тепер с. Кобло Старосамбірський район Львівська область
Помер	25 червня 1946(1946-06-25) (74 роки) с. Татаринів, нині Городоцький район Львівська область
Поховання	с. Татаринів
Країна	Австро-Угорщина ЗУНР УНР
Національність	українець
Діяльність	священик УГКЦ, письменник, літературознавець, етнограф, публіцист
Роботи у Вікіджерелах

Автор оповідань із життя селян, п'єс, статей про І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого та про західно-європейських письменників.

Біографія Редагувати

Юрій Кміт народився 24 квітня 1872 року в селі Кобло на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у Сокальському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. Чайковичі на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату ЗУНР, капелан Українських січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили.

Помер о. Юрій Кміт 25 червня 1946 року і похований біля церкви в с. Татаринів Городоцького району.

Основні праці Редагувати

На початку ХХ століття він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина.

У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника Володимира Шагали, а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.

Примітки Редагувати

Дата смерті — непевна. Див.: Татаринів. Визначні місця [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)
Татаринів. Визначні місця [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)

Література Редагувати

Кирчів Р. Ф. Кміт Юрій [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
Лехман Т. Отець Юрій Кміт — літописець Бойківщини // Культура і життя. — 9 грудня 1998.
Паламар І. Отець Юрій Кміт. — Львів 1995.

Посилання Редагувати

(про місце поховання о. Юрія Кміта)
Твори Юрія Кміта [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.] // Chtyvo [дата доступу 15 жовтня 2016]

[1] Дата смерті — непевна. Див.: Татаринів. Визначні місця [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)

[2] Татаринів. Визначні місця [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (про місце поховання о. Юрія Кміта)