Мразниця (в народі також зване як Мражниця) — колишнє старовинне село, яке тепер складає частину сучасного міста Борислав. Знаходиться у південній частині сучасного міста.
| Мразниця Борислав | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 49°17′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 49.28333° пн. ш. 23.41667° сх. д.Координати: 49°17′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 49.28333° пн. ш. 23.41667° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Адмінодиниця | Борислав |
| Карта | |
Мразниця Мразниця (Україна) Мразниця Мразниця (Львівська область) |
Топонім Редагувати
Свою назву воно, отримало тому, що місцеві монахи, які проживали в горах коли зранку виходили на вулицю бачили «мразь»(туман, капельки роси). Назва подібна до назви ріки у Хорватії — Мрежниці.
Історія Редагувати
Про древню історію цих поселень свідчать деякі топонімічні назви, а також ряд археологічних пам'ятників і історичних документів. Так, одна з гір на південно-західній околиці Борислава досі називається «Городище» (646 м), що вказує на існування тут в давнину укріпленого поселення. Таке ж поселення — городище існувало і в іншій частині міста — Мразниці. В акті від 1525 року про розмежування сіл Тустановичі і Губичі гора, що розділяла їх, названа «Сторожньою». Це свідчить про її оборонне значення в минулому.
Борислав, Тустановичі, Мразниця і Котів (Губичі були королівським володінням) належали приватним землевласникам — дрібномаєтним українським шляхтичам Пустомитівським та Попелям.
Як і Губичі (село теж ввійшло до складу міста Борислав), було невелике, про що свідчить статистика обліку австрійських землеволодінь за 1787 рік.
До кінця існування Речі Посполитої, в 70-х рр.. XVIII ст. Борислав і Мразниця були власністю брацлавського підчашника (помічник, замісник чашника) Я. Копистінского, якому належало також сусіднє село Попелі. Господарем Тустановичів був граф М. Остророг.
У 1772 році західноукраїнські землі захопила Австрія. Австрійська влада провела в 1787 році перепис землеволодінь. У Бориславі тоді налічувалося 55 селянських дворів, 4 млини, 2 корчми і церква; в Мразниці — 26 дворів і 2 корчми, в Тустановичах — 131 двір, млини 2, 3 корчми і церква; в с. Губичі — 25 дворів, корчма і церква, в Бані-Котовській — 81 двір і 2 корчми.
За переписом 1900 року село займало площу 972 га, було 88 будинків, проживало 627 осіб (115 римокатоликів, 418 грекокатоликів і 94 юдеї; 115 поляків, 418 українців і 94 німці), були 75 коней, 186 голів великої рогатої худоби і 16 свиней. А на землях фільварків площею 959 га були 39 будинків і проживав 181 мешканець (Діл — 2 будинки і 6 мешканців, Мразниця — 24 і 95, Ріпне — 13 і 80), за конфесіями: 54 римокатолики, 68 грекокатоликів, 55 юдеїв і 4 інших віровизнань; етнічно: 61 німець, 67 українців і 53 поляки), було 11 коней, 31 голова великої рогатої худоби. Загалом було 1931 га угідь (з них 1910 га оподатковуваних: 82 га ріллі, 186 га лук, 62 га садів, 90 га пасовищ і 1546 га лісу).
20 травня 1930 року році Мражниця, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Губичі були приєднані до міста Борислав.
Пам'ятки архітектури Редагувати
Сакральні:
Церква Успіння Пресвятої Богородиці — храм Української греко-католицької церкви, розташований у місті Бориславі Львівській області, по вул. С. Бандери. Побудований у листопаді 1929 року.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ Московського Патріархату) — Колишній філіальний римо-католицький костел Ісуса Христа збудовано і освячено в 1934 р.
Примітки Редагувати
- Ратич О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. К., 1957, с. 78
- ЦДІА у Львові, ф. 19, оп. 14, д. 188, 242, 267. 268.
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borysławia w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Тарнавський, Роман (2001). Храми Борислава. (українська). Борислав: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. с. 11.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Борислав інфо[недоступне посилання з липня 2019]
- http://test.svitosvit.ua/file.aspx?id=785151[недоступне посилання з липня 2019]
- Mraźnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 761. (пол.)