www.wikidata.uk-ua.nina.az

Страсна п ятниця також Стражденна Велика або Свята згідно з християнським віровченням день розп яття Христа Розп ятий Іс

Страсна п'ятниця

Страсна п'ятниця, також Стражденна, Велика, або Свята — згідно з християнським віровченням — день розп'яття Христа.

Розп'ятий Ісус

У Новому Заповіті чітко вказано цей день — п'ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом). Євангеліє від Івана (19:14-18) подає такий текст:

14. Тоді була п'ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш!

15. Але вони закричали: Геть! Геть Його! Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря.
 16. Тоді нарешті він видав Його їм на розп'яття. І схопили Ісуса і повели.
 17. І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота;
 18. І там розп'яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса.

Для вірян це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та поховання.

Страта на хресті Редагувати

Розп'яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували : розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп'ятий відчував страшну спрагу.

Коли все було приготовлено, воїни розіп'яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол Іван, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Івана, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син Твій». Потім говорить Івану: «Ось мати твоя» (Ів. 19:27). Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп'ятий, сонце затьмарилося і настала темрява всією землею і тривала до самої смерті Спасителя.

В Євангелії від Івана сказано: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».

Літургія Редагувати

У Велику п'ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. Ввечері у Велику п'ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці.

Велика П'ятниця — день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п'ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Традиція Редагувати

У п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Ісуса Христа. Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало близько 2-ї години пополудні. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви. Це був гарний звичай: в огорожі біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій. На Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями. Повернувшись із церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. Але іншу працю на землі не можна робити, якщо саджати щось в цей день — то врожаю не буде. За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати. У багатьох країнах світу Страсна п'ятниця — вихідний день.

Православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну, п'ятницю — найскорботніший день року, коли християнська церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід. Католики також традиційно проводять Велику П'ятницю в пості, молитві та святій тиші.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. 
  2. Страсна п'ятниця: звичаї та традиції українців - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 28 березня 2018. 
  3. ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Strasna p yatnicya takozh Strazhdenna Velika abo Svyata zgidno z hristiyanskim virovchennyam den rozp yattya Hrista Rozp yatij IsusU Novomu Zapoviti chitko vkazano cej den p yatnicya pered yevrejskoyu Pashoyu Pesahom Yevangeliye vid Ivana 19 14 18 podaye takij tekst 1 14 Todi bula p yatnicya pered Pashoyu blizko shostoyi godini I skazav Pilat yudeyam Os Car vash 15 Ale voni zakrichali Get Get Jogo Rozipni Jogo Pilat skazav yim Carya vashogo mayu rozp yasti Pervosvyasheniki vidpovili Nemaye v nas carya okrim kesarya 16 Todi nareshti vin vidav Jogo yim na rozp yattya I shopili Isusa i poveli 17 I nesuchi hresta Svogo Vin vijshov na misce sho zvalosya Cherepovishem a yevrejskoyu Golgota 18 I tam rozp yali Jogo i z Nim dvoye inshih po toj i po drugij bik a poseredini Isusa Dlya viryan ce najskorbotnishij den Strasnogo Velikogo tizhnya za dva dni pered Velikodnem Hristiyani prisvyachuyut cej den zgadci pro strazhdannya smert Isusa Hrista na hresti znyattya Jogo z hresta ta pohovannya Zmist 1 Strata na hresti 2 Liturgiya 3 Tradiciya 4 Primitki 5 DzherelaStrata na hresti RedaguvatiRozp yattya na hresti bulo najganebnishoyu stratoyu Takoyu smertyu strachuvali rozbijnikiv ubivc buntivnikiv i zlochinnih rabiv Okrim nesterpnih boliv u vsih chastinah tila i strazhdan rozp yatij vidchuvav strashnu spragu Koli vse bulo prigotovleno voyini rozip yali Isusa Hrista Koli zh rozpinali Jogo Vin molivsya za Svoyih muchiteliv govoryachi Otche prosti yim bo voni ne znayut sho roblyat Pri hresti Spasitelya stoyali Matir Jogo apostol Ivan Mariya Magdalina i she dekilka zhinok yaki vshanovuvali jogo Isus Hristos pobachivshi Matir Svoyu i Ivana yakogo osoblivo lyubiv govorit Materi Svoyij Zhinko os sin Tvij Potim govorit Ivanu Os mati tvoya Iv 19 27 Pid chas strazhdan Spasitelya na Golgofi stalosya znamennya Z tiyeyi godini yak Spasitel buv rozp yatij sonce zatmarilosya i nastala temryava vsiyeyu zemleyu i trivala do samoyi smerti Spasitelya V Yevangeliyi vid Ivana skazano Tak Bog polyubiv svit sho dav Sina Svogo Yedinorodnogo shob kozhen hto viruye v Nogo ne zginuv ale mav zhittya vichne Liturgiya RedaguvatiU Veliku p yatnicyu Bozhestvenna liturgiya ne pravitsya natomist chitayetsya Yevangeliye pro Strasti Hristovi U seredini dnya vidpravlyayetsya vechirnya z chinom vinosu plashanici Vvecheri u Veliku p yatnicyu v hramah pravitsya utrenya Velikoyi suboti z chinom pohovannya plashanici Velika P yatnicya den suvorogo postu Isnuye tradiciya ne yisti u Veliku p yatnicyu do zakinchennya chinu vinosu plashanici a potim vzhivati lishe hlib ta vodu Tradiciya RedaguvatiU p yatnicyu naperedodni svyata Pashi rozip yali Isusa Hrista Viruyuchi lyudi v cej den nichogo ne yidyat do vinosu plashanici z vivtarya na seredinu cerkvi a ce zvichajno buvalo blizko 2 yi godini popoludni Isnuvav zvichaj u Strasnu p yatnicyu obnositi plashanicyu trichi navkolo cerkvi Ce buv garnij zvichaj v ogorozhi bilya cerkvi v kilka ryadiv stoyali lyudi po svyatkovomu odyagneni i panuvav spokijnij urochistij nastrij Na Galichini v Strasnu p yatnicyu dzvoni zamovkayut U dzvinici do bantini chiplyayut grubu derev yanu doshku i zamist dzvoniv dzvonar dvoma derev yanimi molotkami viklepuye po cij doshci spovishayuchi lyudej pro sluzhbu Bozhu V moment vinosu plashanici diti takozh vistukuyut specialnimi ruchnimi kalatalcyami Povernuvshis iz cerkvi rodina zvichajno sidaye za stil obidati Obid u Strasnu p yatnicyu pisnij navit ribi yisti v cej den ne mozhna Zdebilshogo obhodyatsya gorodinoyu kapustoyu kartopleyu ogirkami Ni shiti ni pryasti v Strasnu p yatnicyu ne mozhna Velikij grih rubati drova abo sho nebud tesati sokiroyu Kolis nashi gospodini v selah robili v cej den dvi roboti pekli paski zazvichaj ce i robili same u Strasnu p yatnicyu ta sadili kapustu vvazhalosya sho ce robiti mozhna ne grih Ale inshu pracyu na zemli ne mozhna robiti yaksho sadzhati shos v cej den to vrozhayu ne bude 2 Za narodnim viruvannyam u Strasnu p yatnicyu ne mozhna spivati grih Na Hersonshini kazhut sho hto spivaye v Strasnu p yatnicyu toj na Velikden bude plakati U bagatoh krayinah svitu Strasna p yatnicya vihidnij den Pravoslavni i greko katoliki a takozh vsi hristiyani shidnogo obryadu vidznachayut Veliku abo Strasnu p yatnicyu najskorbotnishij den roku koli hristiyanska cerkva zgaduye pro strazhdannya Isusa Hrista na hresti za lyudskij rid Katoliki takozh tradicijno provodyat Veliku P yatnicyu v posti molitvi ta svyatij tishi 3 Primitki Redaguvati Novij Zapovit vid Ivana 19 14 18 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Strasna p yatnicya zvichayi ta tradiciyi ukrayinciv 24 Kanal 24 Kanal Procitovano 28 bereznya 2018 VELIKA P YaTNICYa Dzherela RedaguvatiOleksa Voropaj Zvichayi nashogo narodu Strasna p yatnicya najskorbotnishij den u roci Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Strasna p 27yatnicya amp oldid 40229929