www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гронінген У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Гро нінген нід Groningen МФА ˈɣroːnɪŋə n ниж нім

Гронінген

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гронінген (значення).

Гро́нінген (нід. Groningen, МФА: [ˈɣroːnɪŋə(n)], ниж.-нім. Grunnen, фриз. Grins) — муніципалітет і місто на півночі Нідерландів, адміністративний центр провінції Гронінген. Населення міста — 233 тис. мешканців (2021 рік), що робить його найбільшим містом на півночі країни. Відомий як столиця півночі, Гронінген є економічним та культурним центром північної частини Нідерландів.

Гронінген
нід. Groningen
ниж.-нім. Grunnen
фриз. Grins
—  Муніципалітет / місто  —
Центр міста з церквою А-керк
Площа Гроте-Маркт
Міський театр
Коренберс і церква А-керк
Башта Святого Мартіна
Будинок Гаудкантор
Музей Гронінгена

Прапор
Герб
Координати: 53°13′ пн. ш. 6°33′ сх. д. / 53.217° пн. ш. 6.550° сх. д. / 53.217; 6.550
Країна Нідерланди
Провінція Гронінген
Площа (2006)
 - Повна 83,69 км²
 - Суша 79,59 км²
 - Вода 4,10 км²
Населення (1 січня 2021)
 - Усього 233 218
 - Густота 1257/км²
Джерело: .
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Розташування міста на мапі провінції Гронінген
Розташування міста на мапі провінції Гронінген
Гронінген

Гронінген був заснований більш ніж 950 років тому і отримав права міста в 1245 році. Через його відносно ізольоване розташування від тогочасних почергових центрів влади у регіоні (Утрехт, Гаага, Брюссель), Гронінген історично залежав тільки від себе та прилеглих регіонів. Як ганзейське місто, він був частиною північнонімецької торговельної мережі, але згодом став переважно регіональним ринковим центром. На піку своєї могутності в 15 столітті Гронінген наближався до статусу незалежного міста-держави, і залишався автономним до французької епохи наприкінці 18 століття. У 1960-ті роки поблизу міста були знайдені великі поклади природного газу.

Нині Гронінген — велике університетське місто, де студенти складають понад 25% населення. Це робить місто демографічно наймолодшим у країні. Розташовані тут Гронінгенський університет, заснований у 1614 році та другий найстарший у Нідерландах, та Університет Ганзе належать до найкращих нідерланських університетів.

Етимологія Редагувати

Походження та значення назви «Гронінген» (нід. «Groningen») і її старшого варіанту «Groeningen» достеменно невідомі. Народна історія розповідає про те, що в 453 році до нашої ери вигнанці з Трої, поводирем яких була міфічна особа на ім'я Груно (нід. Gruno) (або Grunius, Gryns чи Grunus), разом із групою фрігійців із Німеччини заснували поселення на місці сучасного Гронінгена, і збудували замок на березі річки Гюнзе[nl], який вони назвали Грюнобург (нід. Grunoburg) і який пізніше був зруйнований вікінгами.

Одна з сучасних теорій полягає в тому, що «Гронінген» означало «серед народу Гроні» (Groningi та Groninga в 11 столітті), похідне від Gronesbeke, що було старою назвою невеликого озера біля Гюнзе (на півночній межі села Зейдлардервен[nl]). Інша теорія полягає в тому, що назва походить від слова groenighe або groene inge, що означає «зелені поля».

Під час французької окупації території Гронінген мав назву Гронінг (нід. Groningue). У Фризькій мові місто має назву Грінс (Grins). У провінції Гронінген його називають Грот Лауг (Groot Loug); на регіональному рівні часто звуть просто Стад (Stad, «місто»), а його мешканців — Стадьєрами (Stadjers) або Стадьєдерами (Stadjeder). Нідерландці іноді називають його «Метрополісом Півночі» або «Мартіністад» (на честь вежі Святого Мартіна[nl]).

Історія

Вежа Святого Мартіна

Перша згадка датована 1040 роком і міститься у акті дарування імператора Священної Римської імперії Генріха III єпископу міста Утрехт.

У 1100 році місто було укріплене, швидко розвивалось і в 1229 році стало членом Ганзейського союзу, куди входили ще Любек, Бремен та Гамбург.

У 1579 році Гронінген приєднався до Утрехтської унії і доблесно боровся з іспанцями, що захопили його в 1580 р. та утримували до 1594 р. Наприкінці XVII стотліття були збудовані укріплення, що знесли у 1874—1878 роках і на їхньому місці заклали сади.

Головна будівля університету Гронінгена

Історичне значення Гронінгена зросло, коли в 1614 році був заснований Гронінгенський університет, другий за значенням після Лейденського університету. В інтер'єрі будівлі є аудиторія з вітражами І. Дейкстри та Сенатська зала з портретами професорів, які там викладали.

Населені пункти муніципалітету Редагувати

Туристичні пам'ятки Редагувати

Найбільш людний центр міста — ринкова площа, Гроте Маркт, де розташована неокласична ратуша та Гавдкантор, збудований у стилі Ренесанс.

У північно-східній частині площі у XI чи XII столітті стояла романська каплиця; на її місці на початку XIII століття була збудована протестантська церква на честь заступника міста Святого Мартина. Від початкової будівлі на сьогодні лишився лише поперечний неф, шестикутні хори були споруджені в 1400—1425 роках, а перепланування XV столітті призвели до розширення нефу. Найбільша гордість церкви — п'ятиярусна дзвіниця готичного стилю в основі і в стилі ренесанс на верхніх ярусах. Із висоти 97 метрів (вона тільки трохи нижча за дзвіницю Утрехтського собору) можна милуватись величною панорамою міста.

Відомі особистості Редагувати

У місті народилась:

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bevolkingsontwikkeling; regio per maand [Population growth; regions per month]. CBS Statline (нід.). CBS. 1 січня 2021. Процитовано 20 квітня 2023. 
  2. Groningen: Small City, Full of Life. University of Groningen (англ.). 19 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2022. 
  3. . 24 липня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 15 вересня 2022. 
  4. van de Broek, Jan (2007). Groningen, een stad apart : over het verleden van een eigenzinnige stad (1000-1600). Assen: Koninklijke Van Gorcum. с. 71. 
  5. Groningen: student city. Groningen.nl (en-GB). Процитовано 15 вересня 2022. 
  6. De Navorscher: Een middel tot gedachtenwisseling en letterkundig verkeer, tusschen allen die iets weten: iets te vragen hebben, of iets kunnen oplossen ... (нід.). J.C. Loman, Jr. 1855. с. 44–45. 
  7. ↑ John Lothrop Motley (1867). History of the United Netherlands, from the Death of William the Silent to the Synod of Dort: With a Full View of the English-Dutch Struggle Against Spain, and of the Origin and Destruction of the Spanish Armada. John Murray. с. 270. 
  8. Nieuwe Groninger encyclopedie (нід.). REGIO-PRoject uitgevers. 1999. с. 317. ISBN 978-90-5028-132-4. 
  9. Conrad Malte-Brun (1834). A System of Universal Geography: Or A Description of All the Parts of the World, on a New Plan, According to the Great Natural Divisions of the Globe. S. Walker. с. 1095. 
  10. "Grins (II)”, in Wurdboek fan de Fryske taal (in Dutch), 2011
  11. Onze taaltuin (нід.) 5–6. 1936. с. 187. 
  12. Helmer Molema (1887). Woordenboek der Groningsche volkstaal in de 19de eeuw (нід.). Mekel. с. 398. 
  13. Cliff Hague; Paul Jenkins (2005). Place Identity, Participation and Planning. Psychology Press. с. 109. ISBN 978-0-415-26242-2. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гронінген
Це незавершена стаття з географії Нідерландів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Groningen znachennya Gro ningen nid Groningen MFA ˈɣroːnɪŋe n nizh nim Grunnen friz Grins municipalitet i misto na pivnochi Niderlandiv administrativnij centr provinciyi Groningen Naselennya mista 233 tis meshkanciv 2021 rik 1 sho robit jogo najbilshim mistom na pivnochi krayini Vidomij yak stolicya pivnochi Groningen ye ekonomichnim ta kulturnim centrom pivnichnoyi chastini Niderlandiv 2 Groningen nid Groningennizh nim Grunnenfriz Grins Municipalitet misto Centr mista z cerkvoyu A kerkPlosha Grote MarktMiskij teatrKorenbers i cerkva A kerkBashta Svyatogo MartinaBudinok GaudkantorMuzej GroningenaPrapor GerbKoordinati 53 13 pn sh 6 33 sh d 53 217 pn sh 6 550 sh d 53 217 6 550KrayinaNiderlandiProvinciyaGroningenPlosha 2006 Povna 83 69 km Susha 79 59 km Voda 4 10 km Naselennya 1 sichnya 2021 Usogo 233 218 Gustota 1257 km Dzherelo 1 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Roztashuvannya mista na mapi provinciyi GroningenRoztashuvannya mista na mapi provinciyi GroningenGroningenGroningen buv zasnovanij bilsh nizh 950 rokiv tomu i otrimav prava mista v 1245 roci 3 Cherez jogo vidnosno izolovane roztashuvannya vid togochasnih pochergovih centriv vladi u regioni Utreht Gaaga Bryussel Groningen istorichno zalezhav tilki vid sebe ta prileglih regioniv Yak ganzejske misto vin buv chastinoyu pivnichnonimeckoyi torgovelnoyi merezhi ale zgodom stav perevazhno regionalnim rinkovim centrom Na piku svoyeyi mogutnosti v 15 stolitti Groningen nablizhavsya do statusu nezalezhnogo mista derzhavi 4 i zalishavsya avtonomnim do francuzkoyi epohi naprikinci 18 stolittya U 1960 ti roki poblizu mista buli znajdeni veliki pokladi prirodnogo gazu Nini Groningen velike universitetske misto de studenti skladayut ponad 25 naselennya Ce robit misto demografichno najmolodshim u krayini 5 Roztashovani tut Groningenskij universitet zasnovanij u 1614 roci ta drugij najstarshij u Niderlandah ta Universitet Ganze nalezhat do najkrashih niderlanskih universitetiv Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Naseleni punkti municipalitetu 4 Turistichni pam yatki 5 Vidomi osobistosti 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiPohodzhennya ta znachennya nazvi Groningen nid Groningen i yiyi starshogo variantu Groeningen dostemenno nevidomi Narodna istoriya rozpovidaye pro te sho v 453 roci do nashoyi eri vignanci z Troyi povodirem yakih bula mifichna osoba na im ya Gruno nid Gruno abo Grunius Gryns chi Grunus razom iz grupoyu frigijciv iz Nimechchini zasnuvali poselennya na misci suchasnogo Groningena i zbuduvali zamok na berezi richki Gyunze nl yakij voni nazvali Gryunoburg nid Grunoburg i yakij piznishe buv zrujnovanij vikingami 6 7 Odna z suchasnih teorij polyagaye v tomu sho Groningen oznachalo sered narodu Groni Groningi ta Groninga v 11 stolitti pohidne vid Gronesbeke sho bulo staroyu nazvoyu nevelikogo ozera bilya Gyunze na pivnochnij mezhi sela Zejdlarderven nl 8 Insha teoriya polyagaye v tomu sho nazva pohodit vid slova groenighe abo groene inge sho oznachaye zeleni polya 7 Pid chas francuzkoyi okupaciyi teritoriyi Groningen mav nazvu Groning nid Groningue 9 U Frizkij movi misto maye nazvu Grins Grins 10 U provinciyi Groningen jogo nazivayut Grot Laug Groot Loug na regionalnomu rivni chasto zvut prosto Stad Stad misto 11 12 a jogo meshkanciv Stadyerami Stadjers abo Stadyederami Stadjeder Niderlandci inodi nazivayut jogo Metropolisom Pivnochi 13 abo Martinistad na chest vezhi Svyatogo Martina nl Istoriya nbsp Vezha Svyatogo MartinaPersha zgadka datovana 1040 rokom i mistitsya u akti daruvannya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genriha III yepiskopu mista Utreht U 1100 roci misto bulo ukriplene shvidko rozvivalos i v 1229 roci stalo chlenom Ganzejskogo soyuzu kudi vhodili she Lyubek Bremen ta Gamburg U 1579 roci Groningen priyednavsya do Utrehtskoyi uniyi i doblesno borovsya z ispancyami sho zahopili jogo v 1580 r ta utrimuvali do 1594 r Naprikinci XVII stotlittya buli zbudovani ukriplennya sho znesli u 1874 1878 rokah i na yihnomu misci zaklali sadi nbsp Golovna budivlya universitetu GroningenaIstorichne znachennya Groningena zroslo koli v 1614 roci buv zasnovanij Groningenskij universitet drugij za znachennyam pislya Lejdenskogo universitetu V inter yeri budivli ye auditoriya z vitrazhami I Dejkstri ta Senatska zala z portretami profesoriv yaki tam vikladali Naseleni punkti municipalitetu RedaguvatiMistaGaren Gogkerk GroningenSelaVinnever Vitteviryum Voltersyum Garmervolde Glimmen Dorkverd Engelbert Legkerk Lellens Merstad Middelbert Norddejk Norderogebryug Nordlaren Onnen Patersvolde Sint Annen Ten Bur Ten Post TesingeSelishaEssen RejsherbryugTuristichni pam yatki RedaguvatiNajbilsh lyudnij centr mista rinkova plosha Grote Markt de roztashovana neoklasichna ratusha ta Gavdkantor zbudovanij u stili Renesans U pivnichno shidnij chastini ploshi u XI chi XII stolitti stoyala romanska kaplicya na yiyi misci na pochatku XIII stolittya bula zbudovana protestantska cerkva na chest zastupnika mista Svyatogo Martina Vid pochatkovoyi budivli na sogodni lishivsya lishe poperechnij nef shestikutni hori buli sporudzheni v 1400 1425 rokah a pereplanuvannya XV stolitti prizveli do rozshirennya nefu Najbilsha gordist cerkvi p yatiyarusna dzvinicya gotichnogo stilyu v osnovi i v stili renesans na verhnih yarusah Iz visoti 97 metriv vona tilki trohi nizhcha za dzvinicyu Utrehtskogo soboru mozhna miluvatis velichnoyu panoramoyu mista Vidomi osobistosti RedaguvatiU misti narodilas Barbara Stok 1970 niderlandska karikaturistka Div takozh RedaguvatiMuzej GroningenaPrimitki Redaguvati a b Bevolkingsontwikkeling regio per maand Population growth regions per month CBS Statline nid CBS 1 sichnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2023 Groningen Small City Full of Life University of Groningen angl 19 veresnya 2016 Procitovano 15 veresnya 2022 Stadsrechten in Groningen en Drenthe 24 lipnya 2011 Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 15 veresnya 2022 van de Broek Jan 2007 Groningen een stad apart over het verleden van een eigenzinnige stad 1000 1600 Assen Koninklijke Van Gorcum s 71 Groningen student city Groningen nl en GB Procitovano 15 veresnya 2022 De Navorscher Een middel tot gedachtenwisseling en letterkundig verkeer tusschen allen die iets weten iets te vragen hebben of iets kunnen oplossen nid J C Loman Jr 1855 s 44 45 a b John Lothrop Motley 1867 History of the United Netherlands from the Death of William the Silent to the Synod of Dort With a Full View of the English Dutch Struggle Against Spain and of the Origin and Destruction of the Spanish Armada John Murray s 270 Nieuwe Groninger encyclopedie nid REGIO PRoject uitgevers 1999 s 317 ISBN 978 90 5028 132 4 Conrad Malte Brun 1834 A System of Universal Geography Or A Description of All the Parts of the World on a New Plan According to the Great Natural Divisions of the Globe S Walker s 1095 Grins II in Wurdboek fan de Fryske taal in Dutch 2011 Onze taaltuin nid 5 6 1936 s 187 Helmer Molema 1887 Woordenboek der Groningsche volkstaal in de 19de eeuw nid Mekel s 398 Cliff Hague Paul Jenkins 2005 Place Identity Participation and Planning Psychology Press s 109 ISBN 978 0 415 26242 2 Posilannya RedaguvatiHroninge Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GroningenOficijnij portal Groninger Museum Arhivovano 10 sichnya 2016 u Wayback Machine University of Groningen nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Niderlandiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Groningen amp oldid 40177734