Західногерманські мови — мовна підгрупа германських мов, розповсюджена на території Центральної та Західної Європи, а також, внаслідок колонізацій, на всіх континентах світу.
| Західногерманські мови | |
|---|---|
| Поширення германських мов | |
| Регіон | Центральна Європа, Західна Європа, Північна Америка, Південна Америка, Африка, Австралія |
| Класифікація | Германські |
| Офіційний статус | |
| Коди мови |
Мовами, що належать до цієї групи є англійська, фризька, люксембурзька, нідерландська, німецька, їдиш, африкаанс.
Найпоширенішою серед західногерманських мов є англійська мова, що через надзвичайний вплив на засоби масової інформації і завдяки Інтернету стала світовою мовою. Другою поширеною мовою є німецька, якою говорять німці, австрійці, велика частина Швейцарії, Люксембургу та інших країн.
Історія
Область первісного формування германських племен — південь Скандинавії, півострів Ютландія та Шлезвіг-Гольштейн: далі вони розвивалися на південь та захід на тлі численних міграцій їх носіїв, особливо в 2—5 ст., в епоху «Великого переселення народів».
Класифікація
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2013) |
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2013) |