www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паланка У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пала нка адміністративно територіальна одиниця у період існ

Паланка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Паланка.

Пала́нка — адміністративно-територіальна одиниця у період існування Нової Січі (1734—1775 роки), у центрі якої була власне паланка — слобода з невеликим укріпленням і козацькою залогою.

Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького Низового (1734—1775 рр.)

Етимологія Редагувати

Етимологічний словник української мови надає таке пояснення, що слово паланка запозичене з італійської мови (італ. palanca («військове укріплення у вигляді частоколу; стовп, велика жердина»), походить від лат. phalanx «фаланга (загін війська в зімкнутому строю)», а це — від грец. φάλαγξ «фаланга; бойовий порядок важкоозброєної піхоти; військовий табір», до якого зводиться укр. фаланга.

Натомість у навчальному посібнику «Топоніміка» 2016 року, надано таке пояснення, що слово паланка запозичене з грецької мови та означає «стовбур дерева», «колода», «жердина».

Історія Редагувати

Виникнення паланок було зумовлене збільшенням населення на Запоріжжі й ускладненням, у зв'язку з цим, функцій управління та суду.

Відомий історик Аполлон Скальковський стверджував у середині XIX сторіччя, що до 1656 року Запорожжя вже ділилося на 5 паланок, серед яких була й Кодацька.

Ранній паланковий розподіл за Скальковським Редагувати

Існувало з 1634 року п'ять основних пунктів (митниць) на кордонах Запорізької Січі. В зв'язку з цими п'ятьма пунктами внутрішній адміністративно-територіальний поділ Запоріжжя поділявся на 5 паланок. Кожна територіальна одиниця мала укріплений форт-паланку, де мешкав полковник з полковницькою старшиною.

Кожна паланка мала полковника (паланкового), осавула, писаря, 3 пани і 3 підпанки. Кожний полковник мав ознаку влади — пірнач, який носив завжди за поясом, корогву малу (значок), яку носив в час урочистостей перед ним хоружий, і також печатку.

З самого початку було 5 паланок:

  1. У Переволочній, від кордону з Гетьманщиною.
  2. У Бахмуті, а пізніше з 1730 в фортеці Козлові, на кордоні з слобідськими полками (Слобідською Україною)
  3. У Домасі на річці Кальміус, від сторони Донських козаків
  4. При Микитином перевозі (Перевозці), тобто на р. Бог навпроти Очакова на кордоні з Кримом (Туреччиною)
  5. У Гарді, від сторони Речі Посполитої
  6. З 1675 в Перегнойцях

Загальний перелік всіх паланок, що існували у різні часи Редагувати

  1. Барвінківська паланка
  2. Кальміуська паланка
  3. Орільська паланка
  4. Прогноївська паланка
  5. Протовчанська паланка
  6. Самарська паланка
  7. Яланецька паланка
  8. Бугогардівська паланка
  9. Інгульська паланка
  10. Кодацька паланка
  11. Перевізька паланка

Період Нової Січі Редагувати

Повністю система паланок сформувалась у період існування Нової Січі в 1734—1775 роках.

У 1734—1766 роках всіх паланок у Запоріжжі було п'ять. На правому березі Дніпра — Бугогардівська, Перевізька, або ж Інгульська та Кодацька, на лівому — Самарська й Кальміуська. Дві з них: Кодацька і Самарська — були придатні для заселення сімейними козаками.

З 1766 року, через стрімкий зріст населення додані ще 6 паланок:

  • з Самарської паланки на лівому березі виділено ще три — Протовчанська, Орільська та Личківська:
  • Прогноївська, — початок якої було покладено ще 1735 року, коли у «Прогноях, тобто біля солоних озер, на Кінбурнському півострові, було засновано шостий пост для захисту людей із Запоріжжя й України, що приходили туди по сіль або для рибальства на лиман»;
  • Барвенківська паланка;
  • Комисарівська паланка з центром у Комисарівці.

Центром територіальної одиниці була паланка-фортеця. На чолі паланки стояв полковник, який зосереджував у своїх руках всю військову, адміністративну, судову і фінансову владу. Полковнику підпорядковувалась адміністрація паланки — писар, отамани слобід тощо.

Некозацьке населення, яке мешкало на теренах паланок підлягало владі паланкової старшини. Паланкова старшина призначалась військовою старшиною — Кошем Запорізької Січі.

Наприкінці свого існування Запорізька Січ мала 8 таких паланок:

  1. Кодацька паланка (межі були від Микитиного перевозу до Крилова і завширшки до річки Тясмин і Віси)
  2. Самарська паланка (лежала по обидві сторони річки Самара, була найбагатшою частиною Запоріжжя і мала найкращі зимівники старшини й козаків)
  3. Орельська паланка (за Протовчанською паланкою, межі були від річки Орел до річки Самара)
  4. Протовчанська паланка (від Дніпра, межі її були від річки Орел до річки Самара)
  5. Інгульська паланка (від ставки Інгул у міжріччі Інгула та Кам'янки, нині в межах с. Інгуло-Кам'янки), а згодом Перевізька паланка (наз. від Перевозу на р. Інгулець)
  6. Прогноївська паланка (названа так від урочища, що розташоване на Кінбурському півострові), паланка слідкувала за Очаківською та Кримською ордою, крім того охороняла чумаків, що йшли сюди по сіль і мала свої переправи через р. Буг та р. Дніпро.
  7. Кальміуська паланка (обороняла тих, що ходили по сіль до Бердянського острова та ловлю риби до Азовського моря; слідкувала за пересуванням Ногайської та Кубанської орди та доносила кошовому), мала кордон з Донськими козаками.
  8. Бугогардівська паланка (лежала в урочищі Запорізький Гард, неподалік від села Богданівка (на початку Січі місце було заселене козаками і було найважливішим пунктом на кордоні з Річчю Посполитою (займала межі від р. Інгулець і гирла р. Мертві води вверх до Гарду і від Гарду в керунку р. Сині води до прикордонного міста Торговиця. Гард був розташований на кордоні, туди запорожців відправляли на літо ловити рибу та стерегти кордони, на зиму вони поверталися до найближчих зимівників у Великий і Малий Інгул (Інгулець)

Примітки Редагувати

  1. Паланка // Етимологічний словник української мови: у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — С. 260. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Лабінська Г. Топоніміка: навчальний посібник. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. — C. 22—23.
  3. ↑ Макидонов, А. В. (2011). Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. Запоріжжя: Просвіта. с. с. 4. с. 338 с. ISBN 978-966-653-285-8. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (квітень 2013)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palanka Pala nka administrativno teritorialna odinicya u period isnuvannya Novoyi Sichi 1734 1775 roki u centri yakoyi bula vlasne palanka sloboda z nevelikim ukriplennyam i kozackoyu zalogoyu Palankovij ustrij Volnostej Vijska Zaporozkogo Nizovogo 1734 1775 rr Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 2 1 Rannij palankovij rozpodil za Skalkovskim 2 2 Zagalnij perelik vsih palanok sho isnuvali u rizni chasi 2 3 Period Novoyi Sichi 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi nadaye take poyasnennya sho slovo palanka zapozichene z italijskoyi movi ital palanca vijskove ukriplennya u viglyadi chastokolu stovp velika zherdina pohodit vid lat phalanx falanga zagin vijska v zimknutomu stroyu a ce vid grec falag3 falanga bojovij poryadok vazhkoozbroyenoyi pihoti vijskovij tabir do yakogo zvoditsya ukr falanga 1 Natomist u navchalnomu posibniku Toponimika 2016 roku nadano take poyasnennya sho slovo palanka zapozichene z greckoyi movi ta oznachaye stovbur dereva koloda zherdina 2 Istoriya RedaguvatiViniknennya palanok bulo zumovlene zbilshennyam naselennya na Zaporizhzhi j uskladnennyam u zv yazku z cim funkcij upravlinnya ta sudu Vidomij istorik Apollon Skalkovskij stverdzhuvav u seredini XIX storichchya sho do 1656 roku Zaporozhzhya vzhe dililosya na 5 palanok sered yakih bula j Kodacka Rannij palankovij rozpodil za Skalkovskim Redaguvati Isnuvalo z 1634 roku p yat osnovnih punktiv mitnic na kordonah Zaporizkoyi Sichi V zv yazku z cimi p yatma punktami vnutrishnij administrativno teritorialnij podil Zaporizhzhya podilyavsya na 5 palanok Kozhna teritorialna odinicya mala ukriplenij fort palanku de meshkav polkovnik z polkovnickoyu starshinoyu Kozhna palanka mala polkovnika palankovogo osavula pisarya 3 pani i 3 pidpanki Kozhnij polkovnik mav oznaku vladi pirnach yakij nosiv zavzhdi za poyasom korogvu malu znachok yaku nosiv v chas urochistostej pered nim horuzhij i takozh pechatku Z samogo pochatku bulo 5 palanok U Perevolochnij vid kordonu z Getmanshinoyu U Bahmuti a piznishe z 1730 v forteci Kozlovi na kordoni z slobidskimi polkami Slobidskoyu Ukrayinoyu U Domasi na richci Kalmius vid storoni Donskih kozakiv Pri Mikitinom perevozi Perevozci tobto na r Bog navproti Ochakova na kordoni z Krimom Turechchinoyu U Gardi vid storoni Rechi Pospolitoyi Z 1675 v PeregnojcyahZagalnij perelik vsih palanok sho isnuvali u rizni chasi Redaguvati Barvinkivska palanka Kalmiuska palanka Orilska palanka Prognoyivska palanka Protovchanska palanka Samarska palanka Yalanecka palanka Bugogardivska palanka Ingulska palanka Kodacka palanka Perevizka palankaPeriod Novoyi Sichi Redaguvati Povnistyu sistema palanok sformuvalas u period isnuvannya Novoyi Sichi v 1734 1775 rokah U 1734 1766 rokah vsih palanok u Zaporizhzhi bulo p yat Na pravomu berezi Dnipra Bugogardivska Perevizka abo zh Ingulska ta Kodacka na livomu Samarska j Kalmiuska Dvi z nih Kodacka i Samarska buli pridatni dlya zaselennya simejnimi kozakami Z 1766 roku cherez strimkij zrist naselennya dodani she 6 palanok z Samarskoyi palanki na livomu berezi vidileno she tri Protovchanska Orilska ta Lichkivska 3 Prognoyivska pochatok yakoyi bulo pokladeno she 1735 roku koli u Prognoyah tobto bilya solonih ozer na Kinburnskomu pivostrovi bulo zasnovano shostij post dlya zahistu lyudej iz Zaporizhzhya j Ukrayini sho prihodili tudi po sil abo dlya ribalstva na liman Barvenkivska palanka 3 Komisarivska palanka 3 z centrom u Komisarivci Centrom teritorialnoyi odinici bula palanka fortecya Na choli palanki stoyav polkovnik yakij zoseredzhuvav u svoyih rukah vsyu vijskovu administrativnu sudovu i finansovu vladu Polkovniku pidporyadkovuvalas administraciya palanki pisar otamani slobid tosho Nekozacke naselennya yake meshkalo na terenah palanok pidlyagalo vladi palankovoyi starshini Palankova starshina priznachalas vijskovoyu starshinoyu Koshem Zaporizkoyi Sichi Naprikinci svogo isnuvannya Zaporizka Sich mala 8 takih palanok Kodacka palanka mezhi buli vid Mikitinogo perevozu do Krilova i zavshirshki do richki Tyasmin i Visi Samarska palanka lezhala po obidvi storoni richki Samara bula najbagatshoyu chastinoyu Zaporizhzhya i mala najkrashi zimivniki starshini j kozakiv Orelska palanka za Protovchanskoyu palankoyu mezhi buli vid richki Orel do richki Samara Protovchanska palanka vid Dnipra mezhi yiyi buli vid richki Orel do richki Samara Ingulska palanka vid stavki Ingul u mizhrichchi Ingula ta Kam yanki nini v mezhah s Ingulo Kam yanki a zgodom Perevizka palanka naz vid Perevozu na r Ingulec Prognoyivska palanka nazvana tak vid urochisha sho roztashovane na Kinburskomu pivostrovi palanka slidkuvala za Ochakivskoyu ta Krimskoyu ordoyu krim togo ohoronyala chumakiv sho jshli syudi po sil i mala svoyi perepravi cherez r Bug ta r Dnipro Kalmiuska palanka oboronyala tih sho hodili po sil do Berdyanskogo ostrova ta lovlyu ribi do Azovskogo morya slidkuvala za peresuvannyam Nogajskoyi ta Kubanskoyi ordi ta donosila koshovomu mala kordon z Donskimi kozakami Bugogardivska palanka lezhala v urochishi Zaporizkij Gard nepodalik vid sela Bogdanivka na pochatku Sichi misce bulo zaselene kozakami i bulo najvazhlivishim punktom na kordoni z Richchyu Pospolitoyu zajmala mezhi vid r Ingulec i girla r Mertvi vodi vverh do Gardu i vid Gardu v kerunku r Sini vodi do prikordonnogo mista Torgovicya Gard buv roztashovanij na kordoni tudi zaporozhciv vidpravlyali na lito loviti ribu ta steregti kordoni na zimu voni povertalisya do najblizhchih zimivnikiv u Velikij i Malij Ingul Ingulec Primitki Redaguvati Palanka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 t t 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 S 260 ISBN 966 00 0590 3 Labinska G Toponimika navchalnij posibnik Lviv LNU imeni Ivana Franka 2016 C 22 23 a b v Makidonov A V 2011 Personalnyj sostav administrativnogo apparata Novorossii XVIII veka Zaporizhzhya Prosvita s s 4 s 338 s ISBN 978 966 653 285 8 Dzherela ta literatura RedaguvatiV V Panashenko Palanka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 30 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Posilannya RedaguvatiPalanka Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Palanka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1274 1000 ekz Karta Richchi Zannoni 1772 Karta Richchi Zannoni 1772 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Palanka amp oldid 40515144