www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новослобідський козацький полк Слобідський полк Новослобідське козацьке поселення Новокозацький полк адміністративно тер

Новослобідський козацький полк

Новослобідський козацький полк (Слобідський полк, Новослобідське козацьке поселення, Новокозацький полк) — адміністративно-територіальна та військова одиниця України, козацьке з'єднання створене у межиріччі Дніпра й Південного Бугу на межі Нової Сербії і володінь Запорожжя. Полк сформований за ініціативою російського уряду для приборкання запорожців та був підконтрольний йому. Існував упродовж 1753-1764 років. Полковий центр — Фортеця Святої Єлисавети, заснована 1754 (нині місто Кропивницький). Полк мав деяку автономію (на зразок Слобідських полків). У 1760 році нараховував 6536 особового складу (у тому числі 213 старшин і 6165 козаків). У 1764 році перетворений на Єлисаветградський пікінерний полк.

Новослобідський (Новокозацький) полк й Нова Сербія. Автентична мапа.

Історія Редагувати

Задніпров'я (російською «Задніпровські місця») увійшло до Російської імперії 1732 року. Тоді заселення цього регіону відчутно пожвавилось на поч. 18 ст. вихідцями з Гетьманщини та «Польської України». Відомо, що вже у 1710 існувало м. Крилів. Це було виключно українське землеробське населення, здебільшого особисто вільне. З 1734 року тут була утворена Бугогардівська паланка Запорожжя. Після Белградського миру 1739 всі ці землі увійшли до складу Миргородського та Полтавського полків. За переписом 1745, на території «Задніпрянщини» у 2 містах, 13 слободах, 29 селах та 133 хуторах вже мешкало близько 20 тис. осіб. Але населення їх мешкало там без законних на те підстав. Це дало російському урядові змогу у 1752 включити ці землі, вже заселені в основному українцями, до складу Нової Сербії. Українському населенню було наказано залишити рідні місця у 6-місячний термін. Спроби гетьмана Кирила Розумовського захистити потерпілих не дали очікуваного результату — українців було принесено у жертву новій політиці царату. Тим же наказом місцевому населенню було дозволено, починаючи з 1753, селитися поруч із Новою Сербією, на 20 верст углиб запорозьких земель або повернутися назад у Гетьманщину. Більшість мешканців Задніпров'я (2836 дворів) погодились на перше. Так було покладено початок Новослобідського козацького полку.

Виселення українців за межі Нової Сербії почалося тільки у 1754, коли мешканці Крилівської та Цибулівської сотень підшукали придатні для оселення місця, і відбувалося поступово. Подекуди це переселення набувало форми справжньої депортації. Для приборкання тих, хто не бажав переселятися, було надіслано військові команди. Вже на 1 липня 1754 з населення полку зросло до 6246 осіб чоловічої статі, а на 1 червня 1755 воно становило 9644 особи. Такий високий темпи залюднення території полку став можливим і за рахунок втікачів із Польщі та Молдавії: на 1 січня 1763 до складу новослобідського козацтва входило 19625 осіб чоловічої статі. Переселенців розмістили у 38 населених пунктах.

Поселення новокозацького полку Редагувати

Лише 6 поселень було засновано до 1754, а інші з'явилися вже за часів існування Новокозацького полку. Поселення передані з Нової Сербії: Калужине, Омельницька Кам'янка, Буянське (Обоянське), Воронівка (Куцеволівка), Мишурин Ріг, Бородаївка, Пушкарівка. Також було відрізано 20 верстами межової землі від Новосербії.

Поселення утворені на землі Бугогардівської паланки, які увійшли до Новослобідського полку: фортеця Святої Єлисавети, Новоархангельське, Тройницьке (Куцелів), Красна слобода, Плетений Ташлик, Грузьке, Аджамська, Вершинокам'янка, Мурзинка, Бешка (Головківка), Овнянка, Верблюжка, Омельник (Лихівка), Домоткань (Глинське), Виське (Велика Виска), Зелене, Вільшанка, Княжі Буєраки, Добрянка, Інгульське, Розсохуватка (Піщаний Брід), Калинівка, Комісарівка, Орел (майбутнє місто Ольвіополь), Свистунівка, хутір Макогона, Жовте, Клинці, Тишківка, Тернівка, Лиса Гора (Бикове).

Сотні полку на початок 1763 року Редагувати

  • Пушкарівська.
  • Бородаївська.
  • Мишурін Ріг.
  • Калужинська.
  • Боянська.
  • Омельницька.
  • Тройницька.
  • Зелена.
  • Верблюжка.
  • Овнянська, або Аврамівська.
  • Бешка.
  • Мурзинка.
  • Верхньо-Кам'янська.
  • Аджамка.
  • Грузька.
  • Виська.
  • Плетений Ташлик.
  • Ташлик (Сухий Ташлик)
  • Тернівська.
  • Красна.
  • Тишківська (Вільшанська)
  • Домоткань.
  • Ново-Архангельська.
  • Калинівська.
  • Добрянка.
  • Орлянка.
  • Кам'янська (Омельницька Кам'янка)
  • Інгульська.


Сотні полку станом на 1763 рік Редагувати

Верховне командування військового поселення перебувало у фортеці Св. Єлисавети. Територію полку було поділено на сотні, на чолі яких стояли сотенні отамани. До складу сотні входило від 1 до 4-5 населених пунктів (залежно від кількості мешканців). Землю під поселення козакам та членам їхніх родин уряд надавав за умови несення військової служби. Територія полку не входила до жодної губернії, тому що формально входила до Запорожжя. Проте полк і його земля підпорядковувалася Сенату і Військовій колегії Росії.

За час існування полк зарекомендував себе як боєздатне формування. Військовослужбовці полку взяли участь у Семирічній війні. Незважаючи на переважно український склад населення, Новослобідський козацький полк використовувався урядом як провідник російської політики у регіоні: боротьба з гайдамацтвом, постійна конфронтація із Запорожжям, на землях якого було оселено полк, — такими були дії полку.

22 березня 1764 це формування було реорганізовано у Єлисаветградський пікінерний полк у складі Новоросійської губернії.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Novoslobidskij kozackij polk Slobidskij polk Novoslobidske kozacke poselennya Novokozackij polk administrativno teritorialna ta vijskova odinicya Ukrayini kozacke z yednannya stvorene u mezhirichchi Dnipra j Pivdennogo Bugu na mezhi Novoyi Serbiyi i volodin Zaporozhzhya Polk sformovanij za iniciativoyu rosijskogo uryadu dlya priborkannya zaporozhciv ta buv pidkontrolnij jomu Isnuvav uprodovzh 1753 1764 rokiv Polkovij centr Fortecya Svyatoyi Yelisaveti zasnovana 1754 nini misto Kropivnickij Polk mav deyaku avtonomiyu na zrazok Slobidskih polkiv U 1760 roci narahovuvav 6536 osobovogo skladu u tomu chisli 213 starshin i 6165 kozakiv U 1764 roci peretvorenij na Yelisavetgradskij pikinernij polk Novoslobidskij Novokozackij polk j Nova Serbiya Avtentichna mapa Zmist 1 Istoriya 1 1 Poselennya novokozackogo polku 1 2 Sotni polku na pochatok 1763 roku 1 3 Sotni polku stanom na 1763 rik 2 Dzherela ta literatura 3 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZadniprov ya rosijskoyu Zadniprovski miscya uvijshlo do Rosijskoyi imperiyi 1732 roku Todi zaselennya cogo regionu vidchutno pozhvavilos na poch 18 st vihidcyami z Getmanshini ta Polskoyi Ukrayini Vidomo sho vzhe u 1710 isnuvalo m Kriliv Ce bulo viklyuchno ukrayinske zemlerobske naselennya zdebilshogo osobisto vilne Z 1734 roku tut bula utvorena Bugogardivska palanka Zaporozhzhya Pislya Belgradskogo miru 1739 vsi ci zemli uvijshli do skladu Mirgorodskogo ta Poltavskogo polkiv Za perepisom 1745 na teritoriyi Zadnipryanshini u 2 mistah 13 slobodah 29 selah ta 133 hutorah vzhe meshkalo blizko 20 tis osib Ale naselennya yih meshkalo tam bez zakonnih na te pidstav Ce dalo rosijskomu uryadovi zmogu u 1752 vklyuchiti ci zemli vzhe zaseleni v osnovnomu ukrayincyami do skladu Novoyi Serbiyi Ukrayinskomu naselennyu bulo nakazano zalishiti ridni miscya u 6 misyachnij termin Sprobi getmana Kirila Rozumovskogo zahistiti poterpilih ne dali ochikuvanogo rezultatu ukrayinciv bulo prineseno u zhertvu novij politici caratu Tim zhe nakazom miscevomu naselennyu bulo dozvoleno pochinayuchi z 1753 selitisya poruch iz Novoyu Serbiyeyu na 20 verst uglib zaporozkih zemel abo povernutisya nazad u Getmanshinu Bilshist meshkanciv Zadniprov ya 2836 dvoriv pogodilis na pershe Tak bulo pokladeno pochatok Novoslobidskogo kozackogo polku Viselennya ukrayinciv za mezhi Novoyi Serbiyi pochalosya tilki u 1754 koli meshkanci Krilivskoyi ta Cibulivskoyi soten pidshukali pridatni dlya oselennya miscya i vidbuvalosya postupovo Podekudi ce pereselennya nabuvalo formi spravzhnoyi deportaciyi Dlya priborkannya tih hto ne bazhav pereselyatisya bulo nadislano vijskovi komandi Vzhe na 1 lipnya 1754 z naselennya polku zroslo do 6246 osib cholovichoyi stati a na 1 chervnya 1755 vono stanovilo 9644 osobi Takij visokij tempi zalyudnennya teritoriyi polku stav mozhlivim i za rahunok vtikachiv iz Polshi ta Moldaviyi na 1 sichnya 1763 do skladu novoslobidskogo kozactva vhodilo 19625 osib cholovichoyi stati Pereselenciv rozmistili u 38 naselenih punktah Poselennya novokozackogo polku Redaguvati Lishe 6 poselen bulo zasnovano do 1754 a inshi z yavilisya vzhe za chasiv isnuvannya Novokozackogo polku Poselennya peredani z Novoyi Serbiyi Kaluzhine Omelnicka Kam yanka Buyanske Oboyanske Voronivka Kucevolivka Mishurin Rig Borodayivka Pushkarivka Takozh bulo vidrizano 20 verstami mezhovoyi zemli vid Novoserbiyi Poselennya utvoreni na zemli Bugogardivskoyi palanki yaki uvijshli do Novoslobidskogo polku fortecya Svyatoyi Yelisaveti Novoarhangelske Trojnicke Kuceliv Krasna sloboda Pletenij Tashlik Gruzke Adzhamska Vershinokam yanka Murzinka Beshka Golovkivka Ovnyanka Verblyuzhka Omelnik Lihivka Domotkan Glinske Viske Velika Viska Zelene Vilshanka Knyazhi Buyeraki Dobryanka Ingulske Rozsohuvatka Pishanij Brid Kalinivka Komisarivka Orel majbutnye misto Olviopol Svistunivka hutir Makogona Zhovte Klinci Tishkivka Ternivka Lisa Gora Bikove Sotni polku na pochatok 1763 roku Redaguvati Pushkarivska Borodayivska Mishurin Rig Kaluzhinska Boyanska Omelnicka Trojnicka Zelena Verblyuzhka Ovnyanska abo Avramivska Beshka Murzinka Verhno Kam yanska Adzhamka Gruzka Viska Pletenij Tashlik Tashlik Suhij Tashlik Ternivska Krasna Tishkivska Vilshanska Domotkan Novo Arhangelska Kalinivska Dobryanka Orlyanka Kam yanska Omelnicka Kam yanka Ingulska Sotni polku stanom na 1763 rik Redaguvati 1 Kalinivka 2 Adzhamka 3 Gola Kam yanka 4 Murzinka suchasna Nova Praga 5 Ovnyanka suchasne Novij Starodub Beshka suchasne Golovkivka Oleksandrijskij rajon 6 Verblyuzhka Popelnaste Popelnyaste Komisarivka 7 Zelene Zhovte 8 Mishurin Rig Boyanska Trojnicka 9 Omelnicke 10 Omelnicka Kam yanka Kaluzhine 11 Borodayivka Domotkan 12 Pushkarivka 13 Gruzke 14 Vis suchasna Velika Viska 15 Pletenij Tashlik 16 Suhij Tashlik 17 Krasna suchasne Lipnyazhka 18 Ternivka Vilshanka Tishkivka 19 Dobryanka 20 Orel majbutnye misto Olviopol Verhovne komanduvannya vijskovogo poselennya perebuvalo u forteci Sv Yelisaveti Teritoriyu polku bulo podileno na sotni na choli yakih stoyali sotenni otamani Do skladu sotni vhodilo vid 1 do 4 5 naselenih punktiv zalezhno vid kilkosti meshkanciv Zemlyu pid poselennya kozakam ta chlenam yihnih rodin uryad nadavav za umovi nesennya vijskovoyi sluzhbi Teritoriya polku ne vhodila do zhodnoyi guberniyi tomu sho formalno vhodila do Zaporozhzhya Prote polk i jogo zemlya pidporyadkovuvalasya Senatu i Vijskovij kolegiyi Rosiyi Za chas isnuvannya polk zarekomenduvav sebe yak boyezdatne formuvannya Vijskovosluzhbovci polku vzyali uchast u Semirichnij vijni Nezvazhayuchi na perevazhno ukrayinskij sklad naselennya Novoslobidskij kozackij polk vikoristovuvavsya uryadom yak providnik rosijskoyi politiki u regioni borotba z gajdamactvom postijna konfrontaciya iz Zaporozhzhyam na zemlyah yakogo bulo oseleno polk takimi buli diyi polku 22 bereznya 1764 ce formuvannya bulo reorganizovano u Yelisavetgradskij pikinernij polk u skladi Novorosijskoyi guberniyi Dzherela ta literatura RedaguvatiV V Panashenko Novoslobidskij kozackij polk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 481 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Kabuzan V M Zaselenie Novorossii v XVIII pervoj polovine XIX veka 1719 1858 M 1976 ros Posunko O M Istoriya Novoyi Serbiyi ta Slov yanoserbiyi Zaporizhzhya 1998 Pirko V Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck 1998 S 59 61 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Administrativno territorialnye granicy Severnogo Prichernomorya Novorossii Didik S S Novoslobidskij kozackij polk 1753 1764 rr dis kand ist nauk 07 00 01 Sergij Sergijovich Didik Zaporizkij nacionalnij universitet Zaporizhzhya 2009 279 s link Posilannya RedaguvatiNovoslobidskij polk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novoslobidskij kozackij polk amp oldid 40227491