www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нова Сербія Нова Се рбія історична територія України що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра а з півно

Нова Сербія

Нова́ Се́рбія — історична територія України, що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів'їв Інгулу та Інгульця (сучасна Кіровоградська область). Попри назву більшість поселенців (75,33 %) були із Сербії та Чорногорії, Волохії та Македонії та інших Балканських земель. У 1751 році до російського посла у Відні звернувся полковник австрійської служби Іван Самійлович Хорват з проханням про дозвіл йому та іншим сербам оселитися на той час на теренах Російської Імперії. Мова йшла про сербів, званих граничари, які Австрія здавна використовувала для охорони кордонів від турків, їхні поселення в сучасних Воєводині, Славонії, Сербська Країні і Далмації були влаштовані за козацьким принципом. Незважаючи на привілейоване становище в Австрійській імперії (серби, що несли охорону кордону, були звільнені від податків), частина їх незатишно почувала себе в католицькій країні, де на них постійно чинився тиск з боку католицького духовенства з метою схилити їх в католицтво або унію.

Нова Сербія
Дата створення / заснування 1752
Столиця Новомиргород
Замінений на Новоросійська губернія
На заміну Запорозька Січ
Час/дата припинення існування 1764
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нова Сербія (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сербія (значення).

Російський уряд позитивно постався до пропозиції Хорвата, тоді ж народився план залучення також інших вихідців з Балкан православного віросповідання на землі на Задніпровській Україні. З переселенців передбачалося пізніше набрати гусарські і піхотні полки. 13 (26) липня 1751 року імператрицею Єлизаветою Петрівною було оголошено Хорвату, у відповідь на його прохання, що «скільки б з сербського народу в Російську імперію перейти не побажало, всі вони як єдиновірні, в службу і підданство ухвалені будуть».

Назву Нова Сербія отримала від військово-адміністративної одиниці Російської імперії, утвореної на землях Запорозького Війська Низового 1752 року і ліквідованої 1764 року — на її місці було утворено Новоросійську губернію.

Загальний опис

Нову Сербію було створено як військово-поселенську територію у 1752 році за розпорядженням російського уряду (указ 29 грудня 1751 року). До Нової Сербії переселялися серби з південного кордону володінь Габсбургів (з 1804 року — Австрійської Імперії), за річками Дунаєм, Тисою і Марошем. Серби мали на тому кордоні з Османською імперією щось на зразок козацьких кордонів.

За проектом 1747 року землі по Дунаю, Тисі і Марошу мали бути віддані угорським прикордонникам, а серби перетворитися на простих селян. Цей проект викликав велике незадоволення серед сербів, і у 1748 році австрійський уряд запропонував сербам влаштуватися на новій прикордонній лінії. Частина сербів натомість вирішила переселитися до єдиновірної Росії. Один з лідерів переселенського руху полковник Йован Хорват звернувся у 1751 році до російського посла у Відні графа М. П. Бестужева-Рюміна з пропозицією виведення до Росії сербів у кількості, достатній для формування чотирьох полків і створення ними військово-поселенської округи на кшталт генералату австрійського Військового кордону.

Мапа Нової Сербії

У 1752 році австрійський уряд почав чинити перешкоди переселенню. 11 березня 1752 року імператриця Марія Терезія спеціальним «Патентом про покарання» заборонила вербування переселенців, і відтак вже нелегальним шляхом воно відбувалося дуже повільно.

Нова Сербія поділялася на два полки ― гусарський (кінний) з центром у Новомиргороді та пандурський (піхотний) з центром у Крилові; адміністративний центр Нової Сербії знаходився у Новомиргороді. Обидва новосербські полки складалися з 20 рот, які мали поселення, укріпленні шанцями, що згодом розрослися в села і міста.

Деякі населені пункти Кіровоградській області досі зберегли у повсякденному вжитку старі ротні назви: П'ята Рота (Кальниболота), Восьма Рота (Мартоноша), Дев'ята Рота (Панчеве) тощо.

Для захисту новосербських поселень з півдня у 1754–1757 рр. була збудована фортеця Святої Єлисавети, поблизу якої згодом виникло місто, що з 1784 р., після офіційного отримання міського статусу, стало називатися Єлисаветградом(нині— Кропивницький).

Нова Сербія на мапі Річчі Заноні, 1767—1772

З 1754 р. південніше фортеці почали виникати поселення українців, вимушених покинути місця свого проживання, відведені для іноземних переселенців Нової Сербії. Указом від 14 травня 1754 р. ці поселення стали сотенними слободами Новослобідського козацького полку. Наприкінці 1750-х років їх було 28.

У 1759 році новослобідські козацькі поселення були приєднані до Нової Сербії, але у 1761 р. вони відокремилися і після реформування Новослобідський козацький полк складався з 20 сотень.

У 1764 р. Нова Сербія і Новослобідський козацький полк були скасовані, а їх території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом 22 березня 1764 р. Новоросійської губернії, губернська канцелярія якої до 26 березня 1765 р. знаходилася у фортеці Св. Єлисавети, після ― в Кременчуці.

Попри скасування Нової Сербії як адміністративної одиниці ще довгий час вона продовжувала існувати як культурна реальність. У Кіровоградській області з 2000 року діє обласне товариство «Україна-Сербія», яке налагодило стосунки зі Сербсько-українським товариством у місті Новий Сад.

Іншою військово-поселенською територією України, заселеною південними слов'янами, була Слов'яно-Сербія (у сучасній Луганській області).

Відносини з українцями

«Пісня про сербина»

Запорожці вороже сприйняли появу нових переселенців на своїх вольностях і скаржилися на них до столиці. Через це регулярними були суперечки, збройні сутички та взаємні вбивства. «Новосерби» натомість, отримавши значні посади та маючи доступ до імператриці, також постійно скаржилися на запорожців, що, на думку Д. Яворницького, стало одним з приводів ліквідації Запорозької Січі у 1775 р.

Вольності Війська Запорозького згідно Лубенського Договору з позначенням відданих територій під Ново-Сербію та Слов'яно-Сербію
«Приводом до знищення Запорозької Січі стали нескінченні скарги Катерині II на запорожців з боку іноземних вихідців, які викликані були до Росії ще за царювання Єлизавети Петрівни і своїми поселеннями зайняли східні і західні краї запорозьких вольностей, заснувавши на заході Єлисаветград, на сході Луганськ. То були болгари, румуни, угорці, серби, відомі під загальним найменуванням ново-сербів і слов'яно-сербів. Вони здавлювали запорожців з двох сторін, як здавлює людину величезного розміру гадина своїми кільцями. Неточні розмежування земельних кордонів між прибульцями і запорожцями викликали часто суперечки, що переходили в бійки, і навіть вбивства з одного і з іншого боку. Оберігаючи свої вільності від загарбників, запорожці посилали до столиці скарги за скаргами. Але де ж їм, малим людям, було боротися з такими великими людьми, як Хорвати, Милорадовичи, Депрерадовічі, Шевічі та інші, які, перейшовши з закордону у Росію, швидко отримували і землю, і високі чини та мали доступ до самого царського престолу. У столиці запорожців трактували як диких людей, грабіжників, вбивць, які повинні підлягати політичній карі.»
Оригінальний текст (рос.)
«Поводом к уничтожению Запорожской Сечи послужили бесконечные жалобы Екатерине II на запорожцев со стороны иноземных выходцев, которые вызваны были в Россию еще в царствование Елизаветы Петровны и своими поселениями заняли восточные и западные окраины запорожских вольностей, основав на западе Елисаветград, на востоке Луганск. То были болгары, румыны, венгры, сербы, известные под общим наименованием ново-сербов и славяно-сербов. Они сдавливали запорожцев с двух сторон, как сдавливает человека огромного размера гад своими кольцами.

Неточные размежевания земельных границ между пришельцами и запорожцами вызывали часто споры, переходившие в драки, и даже убийства с одной и с другой стороны. Оберегая свои вольности от захватчиков, запорожцы посылали в столицу жалобы за жалобами. Но где же им, малым людям, было бороться с такими великими людьми, как Хорваты, Милорадовичи, Депрерадовичи, Шевичи и другие, которые, перейдя из заграницы в Россию, скоро получали и землю, и высокие чины и имели доступ до самого царского престола. В столице запорожцев трактовали как диких людей, как грабителей, как убийц, которые должны подлежать политической каре.

Это и привело к тому, что в 1775 году 4 июня Запорожской Сечи не стало.»

Аналогічні стосунки були з українцями Гетьманщини через відлучення до сербів території Крилівської, Цибулівської та частини Власівської сотень миргородського, і частини Келебердинської сотні полтавського полків. Через постійні конфлікти указом від 19 жовтня 1752 р. було заборонено приймати на поселення до Нової Сербії українців і вихідців з інших країн, окрім Молдавії, Валахії, Македонії та Сербії. За українців заступався Кирило Розумовський, доводячи, що це їх етнічні землі, проте марно

Шанці (роти) новосербських полків

Новослобідський (Новокозацький) полк й Нова Сербія. Автентична мапа.

Гусарський полк

  • 1 рота — Новомиргородський шанець (Новий Миргород, Новомиргород)
  • 2 рота — Коробчинський шанець (Печка; сербський аналог — Печка) — сучасне Коробчине
  • 3 рота — Петроострівський шанець (Петроострове, Петро-острів, Петроостров) — сучасне Петроострів
  • 4 рота — Кілтинський шанець (Надлак, Надлацьк; сербський аналог — Надлак) — сучасне Надлак
  • 5 рота — Калниболотський шанець (Калниблат, Каниблат, Калниболото) — сучасне Кальниболота
  • 6 рота — Новосільський шанець (Семлик, Семлек; сербський аналог — Семлак) — сучасне Скалева
  • 7 рота — Архангельский шанець (Архангельськ) — сучасне селище Новоархангельськ
  • 8 рота — Єреминобальский шанець (Мартонош; сербський аналог — Мартонош) — сучасне Мартоноша
  • 9 рота — Ольховатський шанець (Панчов, Панчів, Панчєв; сербський аналог — Панчево) — сучасне Панчеве
  • 10 рота — Трьохбуєрачний шанець (Каніж, Каніш; сербський аналог — Кањижа) — сучасне Каніж
  • 11 рота — Могильний шанець (Сента, Сентов; сербський аналог — Сента) — сучасне Родниківка (Олександрівський район)
  • 12 рота — Крутоярський шанець (Буковарь, Буковар, Вуковарь; сербський аналог — Вуковар) — сучасне Букварка
  • 13 рота — Ліснинський шанець (Федварь, Федвар; сербський аналог — Фелдвар) — сучасне Підлісне (Олександрівський район)
  • 14 рота — Аджамський шанець (Субботиц, Суботиц; сербський аналог — Суботица) — сучасні Суботці
  • 15 рота — Цибулівський шанець (Цибулів, Цибулєв) — сучасне Цибулеве
  • 16 рота — Некрасівський шанець (Мошарін, Дмитрівка, Мошорін; сербський аналог — Мошорин) — сучасне Мошорине
  • 17 рота — Дмитрівський шанець (Дмитрівка, Митровиця, Дмитровка) — Дмитрівка (Знам'янський район)
  • 18 рота — Горобцівський шанець (Самбор, Сомбор; сербський аналог — Сомбор) — сучасна Диківка
  • 19 рота — Глинський шанець (Глинськ) — сучасне Глинськ (Світловодський район)
  • 20 рота — Нестерівський шанець (Вершац; сербський аналог — Вршац) — сучасні Вершаці

Пандурський полк

  • 1 рота — Крилівський шанець (Крилів (місто)) — під водами Кременчуцького моря
  • 2 рота — Табуриський шанець (Табурине, Табуриш, Табурище) — під водами Кременчуцького моря у північно-західній частині міста Світловодськ
  • 3 рота — Крюківський шанець (Крюків) — правобережжя Кременчука
  • 4 рота — Каменский шанець (Кам'янка, Каменка) — сучасне Кам'яні Потоки
  • 5 рота — Бутівський шанець (Зимунь, Земунь, Земун; сербський аналог — Земун) — при селі Бутівка (згодом Плахтіївка, сучасна Успенка (Онуфріївський район))
  • 6 рота — Деревський шанець (Вінгош, Чанат, Вілагош; сербський аналог — Вілагош) — сучасна Деріївка
  • 7 рота — Святогригорівський шанець (Чанодь, Пилажниці, Чанад; сербський аналог — Чанад[sr]) при хуторі Гегелиному. Пилажниці були поруч із новопоселеною слободою Лихівка.
  • 8 рота — Омельницький шанець (Пилажниці, Ковін, Томешнице; сербський аналог — Томашанци) — сучасне Попельнасте — у вершині річки Омельника.
  • 9 рота — Краснянський шанець (Ковінь, Благоват; сербський аналог — Ковин[sr]) — у вершині річки Кам'янки і при байраку Чернечому (Черничевому), на схід від села Вишнівці.
  • 10 рота — Онуфріївський шанець (Слан-кам'янь, Слан-камень, Смередова; сербський аналог — Смедерево) — при річці Кам'янка і при хуторі Онуфрієвому (Куколівка).
  • 11 рота — Усівський шанець (Сланкам'янь, Бечка, Слань-Кам'янь; сербський аналог — Сланкамен[en]) — сучасна Олександрія — при селі Усівка (нині — м. Олександрія).
  • 12 рота — Березівський шанець (Бечея, Вараздин, Бечія; сербський аналог — Бечеj) — при річці Березівка, сучасна Олександрія
  • 13 рота — Костенківський шанець (Вараждин, Глоговац; хорватський аналог — Вараждин) — при хуторі сорочинського протопопа, сучасна Протопопівка
  • 14 рота — Доротівський шанець (Глаговац, Янів, Янов, Глоговац; сербський аналог — Глоговац) — при хуторі Артюховом, сучасна Косівка
  • 15 рота — Скулеватівський шанець (Єнова, Шелком, Шолнош Янова; сербський аналог — Jeнова) — при річці Скулевата сучасна Іванівка (Світловодський район)
  • 16 рота — Калантаївський шанець (Шолнош, Вингош, Шолмош; сербський аналог — Шољмош) — Калантаїв
  • 17 рота — Корчиківський шанець (Чонград; сербський аналог — Чонград) — сучасна Велика Андрусівка — при річці Мокрий Омельник згодом пересунутий у село Андрусівка.
  • 18 рота — Святосимонівський шанець (Павлиш, Павлиж; сербський аналог — Павлиш) — у вершині Мокрого Омельника, сучасний Павлиш
  • 19 рота — Дроздівський шанець (Мондорлок, Мондорлак; сербський аналог — Мондорлак) — у вершині річки Кам'янки (сучасне Зибкове)
  • 20 рота — Куп'їватівський шанець (Сентомаш, Сантомаш; сербський аналог — Сентомаш) — при вершині річки Куп'євата, згодом пересунутий на місце с. Христичівки (сучасна Олександрівка).

Цікаві факти

Саме у селі Мошорине яке було засноване сербськими переселенцями жив автор пісні "Їхав козак за Дунай"

Див. також

Примітки

  1. Полное собрание законов Российской империи. — СПб. : Печатано в Типографии 2 Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, Т. XXII : 1784—1788 гг. — 1830. — c. 11
  2. М.Максимович Украинскія народныя пѣсни (1834)
  3. Д. І. Яворницький. Історія міста Катеринослава стор.3
  4. Кабузан В. М. «Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII — первой половине XIX в. (1719—1858 гг.)», Наука, М; 1976 306 с. (с. 84-85)

Джерела та література

Посилання


Це незавершена стаття з історії України та українців.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nova Se rbiya istorichna teritoriya Ukrayini sho zajmala prostir iz zahodu na shid vid Sinyuhi do Dnipra a z pivnochi na pivden vid Velikoyi Visi do verhiv yiv Ingulu ta Ingulcya suchasna Kirovogradska oblast Popri nazvu bilshist poselenciv 75 33 buli iz Serbiyi ta Chornogoriyi Volohiyi ta Makedoniyi ta inshih Balkanskih zemel U 1751 roci do rosijskogo posla u Vidni zvernuvsya polkovnik avstrijskoyi sluzhbi Ivan Samijlovich Horvat z prohannyam pro dozvil jomu ta inshim serbam oselitisya na toj chas na terenah Rosijskoyi Imperiyi Mova jshla pro serbiv zvanih granichari yaki Avstriya zdavna vikoristovuvala dlya ohoroni kordoniv vid turkiv yihni poselennya v suchasnih Voyevodini Slavoniyi Serbska Krayini i Dalmaciyi buli vlashtovani za kozackim principom Nezvazhayuchi na privilejovane stanovishe v Avstrijskij imperiyi serbi sho nesli ohoronu kordonu buli zvilneni vid podatkiv chastina yih nezatishno pochuvala sebe v katolickij krayini de na nih postijno chinivsya tisk z boku katolickogo duhovenstva z metoyu shiliti yih v katolictvo abo uniyu Nova SerbiyaData stvorennya zasnuvannya1752StolicyaNovomirgorodZaminenij naNovorosijska guberniyaNa zaminuZaporozka SichChas data pripinennya isnuvannya1764U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nova Serbiya znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serbiya znachennya Rosijskij uryad pozitivno postavsya do propoziciyi Horvata todi zh narodivsya plan zaluchennya takozh inshih vihidciv z Balkan pravoslavnogo virospovidannya na zemli na Zadniprovskij Ukrayini Z pereselenciv peredbachalosya piznishe nabrati gusarski i pihotni polki 13 26 lipnya 1751 roku imperatriceyu Yelizavetoyu Petrivnoyu bulo ogolosheno Horvatu u vidpovid na jogo prohannya sho skilki b z serbskogo narodu v Rosijsku imperiyu perejti ne pobazhalo vsi voni yak yedinovirni v sluzhbu i piddanstvo uhvaleni budut Nazvu Nova Serbiya otrimala vid vijskovo administrativnoyi odinici Rosijskoyi imperiyi utvorenoyi na zemlyah Zaporozkogo Vijska Nizovogo 1752 roku i likvidovanoyi 1764 roku na yiyi misci bulo utvoreno Novorosijsku guberniyu Zmist 1 Zagalnij opis 2 Vidnosini z ukrayincyami 3 Shanci roti novoserbskih polkiv 3 1 Gusarskij polk 3 2 Pandurskij polk 4 Cikavi fakti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiNovu Serbiyu bulo stvoreno yak vijskovo poselensku teritoriyu u 1752 roci za rozporyadzhennyam rosijskogo uryadu ukaz 29 grudnya 1751 roku Do Novoyi Serbiyi pereselyalisya serbi z pivdennogo kordonu volodin Gabsburgiv z 1804 roku Avstrijskoyi Imperiyi za richkami Dunayem Tisoyu i Maroshem Serbi mali na tomu kordoni z Osmanskoyu imperiyeyu shos na zrazok kozackih kordoniv Za proektom 1747 roku zemli po Dunayu Tisi i Maroshu mali buti viddani ugorskim prikordonnikam a serbi peretvoritisya na prostih selyan Cej proekt viklikav velike nezadovolennya sered serbiv i u 1748 roci avstrijskij uryad zaproponuvav serbam vlashtuvatisya na novij prikordonnij liniyi Chastina serbiv natomist virishila pereselitisya do yedinovirnoyi Rosiyi Odin z lideriv pereselenskogo ruhu polkovnik Jovan Horvat zvernuvsya u 1751 roci do rosijskogo posla u Vidni grafa M P Bestuzheva Ryumina z propoziciyeyu vivedennya do Rosiyi serbiv u kilkosti dostatnij dlya formuvannya chotiroh polkiv i stvorennya nimi vijskovo poselenskoyi okrugi na kshtalt generalatu avstrijskogo Vijskovogo kordonu Mapa Novoyi SerbiyiU 1752 roci avstrijskij uryad pochav chiniti pereshkodi pereselennyu 11 bereznya 1752 roku imperatricya Mariya Tereziya specialnim Patentom pro pokarannya zaboronila verbuvannya pereselenciv i vidtak vzhe nelegalnim shlyahom vono vidbuvalosya duzhe povilno Nova Serbiya podilyalasya na dva polki gusarskij kinnij z centrom u Novomirgorodi ta pandurskij pihotnij z centrom u Krilovi administrativnij centr Novoyi Serbiyi znahodivsya u Novomirgorodi Obidva novoserbski polki skladalisya z 20 rot yaki mali poselennya ukriplenni shancyami sho zgodom rozroslisya v sela i mista Deyaki naseleni punkti Kirovogradskij oblasti dosi zberegli u povsyakdennomu vzhitku stari rotni nazvi P yata Rota Kalnibolota Vosma Rota Martonosha Dev yata Rota Pancheve tosho Dlya zahistu novoserbskih poselen z pivdnya u 1754 1757 rr bula zbudovana fortecya Svyatoyi Yelisaveti poblizu yakoyi zgodom viniklo misto sho z 1784 r pislya oficijnogo otrimannya miskogo statusu stalo nazivatisya Yelisavetgradom 1 nini Kropivnickij Nova Serbiya na mapi Richchi Zanoni 1767 1772Z 1754 r pivdennishe forteci pochali vinikati poselennya ukrayinciv vimushenih pokinuti miscya svogo prozhivannya vidvedeni dlya inozemnih pereselenciv Novoyi Serbiyi Ukazom vid 14 travnya 1754 r ci poselennya stali sotennimi slobodami Novoslobidskogo kozackogo polku Naprikinci 1750 h rokiv yih bulo 28 U 1759 roci novoslobidski kozacki poselennya buli priyednani do Novoyi Serbiyi ale u 1761 r voni vidokremilisya i pislya reformuvannya Novoslobidskij kozackij polk skladavsya z 20 soten U 1764 r Nova Serbiya i Novoslobidskij kozackij polk buli skasovani a yih teritoriyi pid nazvoyu Yelisavetinskoyi provinciyi vvijshli do skladu utvorenoyi ukazom 22 bereznya 1764 r Novorosijskoyi guberniyi gubernska kancelyariya yakoyi do 26 bereznya 1765 r znahodilasya u forteci Sv Yelisaveti pislya v Kremenchuci Popri skasuvannya Novoyi Serbiyi yak administrativnoyi odinici she dovgij chas vona prodovzhuvala isnuvati yak kulturna realnist U Kirovogradskij oblasti z 2000 roku diye oblasne tovaristvo Ukrayina Serbiya yake nalagodilo stosunki zi Serbsko ukrayinskim tovaristvom u misti Novij Sad Inshoyu vijskovo poselenskoyu teritoriyeyu Ukrayini zaselenoyu pivdennimi slov yanami bula Slov yano Serbiya u suchasnij Luganskij oblasti Vidnosini z ukrayincyami Redaguvati Pisnya pro serbina Chob serbina ne pobiti Chim vin nehoroshij Ochi sini yak u zhabi Sam na chorta shozhij 2 Zaporozhci vorozhe sprijnyali poyavu novih pereselenciv na svoyih volnostyah i skarzhilisya na nih do stolici Cherez ce regulyarnimi buli superechki zbrojni sutichki ta vzayemni vbivstva Novoserbi natomist otrimavshi znachni posadi ta mayuchi dostup do imperatrici takozh postijno skarzhilisya na zaporozhciv sho na dumku D Yavornickogo stalo odnim z privodiv likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi u 1775 r Volnosti Vijska Zaporozkogo zgidno Lubenskogo Dogovoru z poznachennyam viddanih teritorij pid Novo Serbiyu ta Slov yano Serbiyu Privodom do znishennya Zaporozkoyi Sichi stali neskinchenni skargi Katerini II na zaporozhciv z boku inozemnih vihidciv yaki viklikani buli do Rosiyi she za caryuvannya Yelizaveti Petrivni i svoyimi poselennyami zajnyali shidni i zahidni krayi zaporozkih volnostej zasnuvavshi na zahodi Yelisavetgrad na shodi Lugansk To buli bolgari rumuni ugorci serbi vidomi pid zagalnim najmenuvannyam novo serbiv i slov yano serbiv Voni zdavlyuvali zaporozhciv z dvoh storin yak zdavlyuye lyudinu velicheznogo rozmiru gadina svoyimi kilcyami Netochni rozmezhuvannya zemelnih kordoniv mizh pribulcyami i zaporozhcyami viklikali chasto superechki sho perehodili v bijki i navit vbivstva z odnogo i z inshogo boku Oberigayuchi svoyi vilnosti vid zagarbnikiv zaporozhci posilali do stolici skargi za skargami Ale de zh yim malim lyudyam bulo borotisya z takimi velikimi lyudmi yak Horvati Miloradovichi Depreradovichi Shevichi ta inshi yaki perejshovshi z zakordonu u Rosiyu shvidko otrimuvali i zemlyu i visoki chini ta mali dostup do samogo carskogo prestolu U stolici zaporozhciv traktuvali yak dikih lyudej grabizhnikiv vbivc yaki povinni pidlyagati politichnij kari Originalnij tekst ros Povodom k unichtozheniyu Zaporozhskoj Sechi posluzhili beskonechnye zhaloby Ekaterine II na zaporozhcev so storony inozemnyh vyhodcev kotorye vyzvany byli v Rossiyu eshe v carstvovanie Elizavety Petrovny i svoimi poseleniyami zanyali vostochnye i zapadnye okrainy zaporozhskih volnostej osnovav na zapade Elisavetgrad na vostoke Lugansk To byli bolgary rumyny vengry serby izvestnye pod obshim naimenovaniem novo serbov i slavyano serbov Oni sdavlivali zaporozhcev s dvuh storon kak sdavlivaet cheloveka ogromnogo razmera gad svoimi kolcami Netochnye razmezhevaniya zemelnyh granic mezhdu prishelcami i zaporozhcami vyzyvali chasto spory perehodivshie v draki i dazhe ubijstva s odnoj i s drugoj storony Oberegaya svoi volnosti ot zahvatchikov zaporozhcy posylali v stolicu zhaloby za zhalobami No gde zhe im malym lyudyam bylo borotsya s takimi velikimi lyudmi kak Horvaty Miloradovichi Depreradovichi Shevichi i drugie kotorye perejdya iz zagranicy v Rossiyu skoro poluchali i zemlyu i vysokie chiny i imeli dostup do samogo carskogo prestola V stolice zaporozhcev traktovali kak dikih lyudej kak grabitelej kak ubijc kotorye dolzhny podlezhat politicheskoj kare Eto i privelo k tomu chto v 1775 godu 4 iyunya Zaporozhskoj Sechi ne stalo 3 Analogichni stosunki buli z ukrayincyami Getmanshini cherez vidluchennya do serbiv teritoriyi Krilivskoyi Cibulivskoyi ta chastini Vlasivskoyi soten mirgorodskogo i chastini Keleberdinskoyi sotni poltavskogo polkiv Cherez postijni konflikti ukazom vid 19 zhovtnya 1752 r bulo zaboroneno prijmati na poselennya do Novoyi Serbiyi ukrayinciv i vihidciv z inshih krayin okrim Moldaviyi Valahiyi Makedoniyi ta Serbiyi Za ukrayinciv zastupavsya Kirilo Rozumovskij dovodyachi sho ce yih etnichni zemli prote marno 4 Shanci roti novoserbskih polkiv Redaguvati Novoslobidskij Novokozackij polk j Nova Serbiya Avtentichna mapa Gusarskij polk Redaguvati 1 rota Novomirgorodskij shanec Novij Mirgorod Novomirgorod 2 rota Korobchinskij shanec Pechka serbskij analog Pechka suchasne Korobchine 3 rota Petroostrivskij shanec Petroostrove Petro ostriv Petroostrov suchasne Petroostriv 4 rota Kiltinskij shanec Nadlak Nadlack serbskij analog Nadlak suchasne Nadlak 5 rota Kalnibolotskij shanec Kalniblat Kaniblat Kalniboloto suchasne Kalnibolota 6 rota Novosilskij shanec Semlik Semlek serbskij analog Semlak suchasne Skaleva 7 rota Arhangelskij shanec Arhangelsk suchasne selishe Novoarhangelsk 8 rota Yereminobalskij shanec Martonosh serbskij analog Martonosh suchasne Martonosha 9 rota Olhovatskij shanec Panchov Panchiv Panchyev serbskij analog Panchevo suchasne Pancheve 10 rota Trohbuyerachnij shanec Kanizh Kanish serbskij analog Kaњizha suchasne Kanizh 11 rota Mogilnij shanec Senta Sentov serbskij analog Senta suchasne Rodnikivka Oleksandrivskij rajon 12 rota Krutoyarskij shanec Bukovar Bukovar Vukovar serbskij analog Vukovar suchasne Bukvarka 13 rota Lisninskij shanec Fedvar Fedvar serbskij analog Feldvar suchasne Pidlisne Oleksandrivskij rajon 14 rota Adzhamskij shanec Subbotic Subotic serbskij analog Subotica suchasni Subotci 15 rota Cibulivskij shanec Cibuliv Cibulyev suchasne Cibuleve 16 rota Nekrasivskij shanec Mosharin Dmitrivka Moshorin serbskij analog Moshorin suchasne Moshorine 17 rota Dmitrivskij shanec Dmitrivka Mitrovicya Dmitrovka Dmitrivka Znam yanskij rajon 18 rota Gorobcivskij shanec Sambor Sombor serbskij analog Sombor suchasna Dikivka 19 rota Glinskij shanec Glinsk suchasne Glinsk Svitlovodskij rajon 20 rota Nesterivskij shanec Vershac serbskij analog Vrshac suchasni VershaciPandurskij polk Redaguvati 1 rota Krilivskij shanec Kriliv misto pid vodami Kremenchuckogo morya 2 rota Taburiskij shanec Taburine Taburish Taburishe pid vodami Kremenchuckogo morya u pivnichno zahidnij chastini mista Svitlovodsk 3 rota Kryukivskij shanec Kryukiv pravoberezhzhya Kremenchuka 4 rota Kamenskij shanec Kam yanka Kamenka suchasne Kam yani Potoki 5 rota Butivskij shanec Zimun Zemun Zemun serbskij analog Zemun pri seli Butivka zgodom Plahtiyivka suchasna Uspenka Onufriyivskij rajon 6 rota Derevskij shanec Vingosh Chanat Vilagosh serbskij analog Vilagosh suchasna Deriyivka 7 rota Svyatogrigorivskij shanec Chanod Pilazhnici Chanad serbskij analog Chanad sr pri hutori Gegelinomu Pilazhnici buli poruch iz novoposelenoyu slobodoyu Lihivka 8 rota Omelnickij shanec Pilazhnici Kovin Tomeshnice serbskij analog Tomashanci suchasne Popelnaste u vershini richki Omelnika 9 rota Krasnyanskij shanec Kovin Blagovat serbskij analog Kovin sr u vershini richki Kam yanki i pri bajraku Chernechomu Chernichevomu na shid vid sela Vishnivci 10 rota Onufriyivskij shanec Slan kam yan Slan kamen Smeredova serbskij analog Smederevo pri richci Kam yanka i pri hutori Onufriyevomu Kukolivka 11 rota Usivskij shanec Slankam yan Bechka Slan Kam yan serbskij analog Slankamen en suchasna Oleksandriya pri seli Usivka nini m Oleksandriya 12 rota Berezivskij shanec Becheya Varazdin Bechiya serbskij analog Bechej pri richci Berezivka suchasna Oleksandriya 13 rota Kostenkivskij shanec Varazhdin Glogovac horvatskij analog Varazhdin pri hutori sorochinskogo protopopa suchasna Protopopivka 14 rota Dorotivskij shanec Glagovac Yaniv Yanov Glogovac serbskij analog Glogovac pri hutori Artyuhovom suchasna Kosivka 15 rota Skulevativskij shanec Yenova Shelkom Sholnosh Yanova serbskij analog Jenova pri richci Skulevata suchasna Ivanivka Svitlovodskij rajon 16 rota Kalantayivskij shanec Sholnosh Vingosh Sholmosh serbskij analog Shoљmosh Kalantayiv 17 rota Korchikivskij shanec Chongrad serbskij analog Chongrad suchasna Velika Andrusivka pri richci Mokrij Omelnik zgodom peresunutij u selo Andrusivka 18 rota Svyatosimonivskij shanec Pavlish Pavlizh serbskij analog Pavlish u vershini Mokrogo Omelnika suchasnij Pavlish 19 rota Drozdivskij shanec Mondorlok Mondorlak serbskij analog Mondorlak u vershini richki Kam yanki suchasne Zibkove 20 rota Kup yivativskij shanec Sentomash Santomash serbskij analog Sentomash pri vershini richki Kup yevata zgodom peresunutij na misce s Hristichivki suchasna Oleksandrivka Cikavi fakti RedaguvatiSame u seli Moshorine yake bulo zasnovane serbskimi pereselencyami zhiv avtor pisni Yihav kozak za Dunaj Div takozh RedaguvatiSlov yanoserbiyaPrimitki Redaguvati Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii SPb Pechatano v Tipografii 2 Otdeleniya Sobstvennoj EIV Kancelyarii T XXII 1784 1788 gg 1830 c 11 M Maksimovich Ukrainskiya narodnyya pѣsni 1834 D I Yavornickij Istoriya mista Katerinoslava stor 3 Kabuzan V M Zaselenie Novorossii Ekaterinoslavskoj i Hersonskoj gubernij v XVIII pervoj polovine XIX v 1719 1858 gg Nauka M 1976 306 s s 84 85 Dzherela ta literatura RedaguvatiPanashenko V V Nova Serbiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 436 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Shevchenko S I Ukrayinska dolya Novoyi Serbiyi Istorichni narisi z minulogo Kirovogradshini Kirovogradshina v ukrayinsko serbskih zv yazkah 1752 2002 S I Shevchenko Kirovograd Mavik 2004 168 s ISBN 966 7718 28 X Posilannya RedaguvatiNova Serbiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Nova Serbiya Novoserbiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1148 1000 ekz Gusterin P O zaselenii serbami Novorossii Karta Novoyi Serbiyi 1752 1764 Kostyantin Shlyahovij Nova Serbiya v toponimah Kirovogradshini Kostyantin Shlyahovij Novoserbski toponimi Kirovogradshini Anatolij Pivovar Poselennya zadniprskih misc ta utvorennya Novoyi Serbiyi v dokumentah seredini XVIII stolittya Kolishni j suchasni nazvi poselen Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini ta ukrayinciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nova Serbiya amp oldid 40101197