48°55′16″ пн. ш.33°20′35″ сх. д. / 48.92111° пн. ш. 33.34306° сх. д. / 48.92111; 33.34306Координати: 48°55′16″ пн. ш.33°20′35″ сх. д. / 48.92111° пн. ш. 33.34306° сх. д. / 48.92111; 33.34306
За період свого існування селище Павлиш змінювало свою назву. Так, від 1739 до 1752 року населений пункт на території сучасного Павлиша мав назви хутір сотника Кременчуцького, хутір Федора Гаврилова, село Омельничек. Назви пов'язані з прізвищем та посадою засновника, а також розташуванням поселення на р. Сухий Омельничок. Від 1752 до 1758 року називався Святосимонівським шанцем (від назви церкви Св. Симона в Мишуриному Розі, де попередньо планувалося розмістити шанець). Від 1758 до сьогодні — Павлиш, походить від назви селища Павлішобщини ВршацьПівденно-Банатського округуАвтономного Краю ВоєводинаРеспубліки Сербія. Крім цього, в документах другої половини XVIII ст. зустрічаються назви «Бутовський шанець» або «Шанці Бутовського». Вони пов'язані з постаттю Олександра Юрійовича Бутовського.
Заснування поселенняРедагувати
Селище Павлиш засноване у 1739 році Кременчуцьким сотником Федором Гавриловим (Федір Гаврилович Ілляшенко). Першими поселенцями були: Роман Сопілат, Степан Подварчаненко, Іван Нестеренко, Іван Голь, Кіндрат Седнь, Данило Гончаренко, Спиридон Колесник, Панас Шевченко, Грицько Голь (більшість з них вихідці з Кременчука).
З утворенням Нової Сербії на місці хутора сотника Кременчуцького було створено шанець, що отримав назву Святосимонівський. Хоча розміщення цього шанцю спочатку планувалося в Мішуриному Розі, а назва походила від тамтешньої церкви, але так як Мішурин Ріг було відведено до Новослобідського козацького полку, і відповідно, він не входив до складу Нової Сербії, то шанець розмістили на місці хутора сотника Кременчуцького, але назву не змінили. У реєстрі 1753 року поселення було записане як Святосимонівський шанець. За шанцем була закріплена 18 рота Пандурського полку.
Саме на період Новоросійської губернії припадає заснування в селі церкви. Стрітенська церква заснована у 1776 році. У церковних книгах кінця XVIII ст. є такий запис:
«…в казенном селении Павлишском Стретения Господня церковь деревянная, прочная; в ней сосуды серебреные, ризницию достаточна. Прихожане — казенные поселяны и помещичье крестьяни. Ктитор — Иосиф Гончаренко. Дворов — 148, мужского пола — 595, женского пола — 559, земли 33 десятин».
Починаючи від 24 грудня1818 року, Павлиш планувалося організувати як військове поселення, що входило до складу Воєнного ордена Кірасирського полку. У 1820 році в селі налічувалося 487 осіб чоловічої статі, яким належало 2366 десятин та 125 сажнів землі.
Перетворення села на військове поселення почалося лише у 1821 році. Селян було поділено на три розряди. До першого належали господарі, що мали дві пари волів, до другого — з однією парою волів і до третього — ті, що зовсім не мали тягла. Поселенці першого розряду одержували 12 десятин орної землі і сінокосів, другого — 6 десятин, третього — 3 десятини. Троє господарів різних розрядів складали «номер», який мусив утримувати солдата-постояльця. Крім того, чоловіки від 16 до 60 років, а жінки до 50 років повинні були працювати на казну. Селяни, невдоволені такими заходами, чинили опір. Хоча, на відміну від інших селищ району, над павлишанами не велося розправ, як у Зибковому, чи повного виселення населення, як у Плахтіївці. Лише після того, як в 1835 році в селищі було розміщено два взводи відставних солдат, адміністрації округу вдалося перевести на статут військових поселенців селян Павлиша. В обов'язки військових поселенців входили не лише польові роботи, а й спорудження казарм і казенних будинків, перевезення військових вантажів з Крюківського інтендантства в Севастополь та Одесу (особливо під час Кримської війни 1853—1856 рр.).
Після ліквідації військових поселень у Павлиші налічувався 241 двір з 659 жителями чоловічої та 694 жіночої статі. Також в селі з'явилася кам'яна православна церква і школа. У Сметанівці (нині частина Павлиша) було 35 дворів, 123 жителя чоловічої статті та 122 жителя жіночої статі. В селі працювали казенний черепичний завод, 15 вітряків, поштова станція. У 1871 році Павлиська громада одержала від держдепартаменту земельних справ документи на володіння землею. Згідно плану за селом закріплювалося 4696 десятин і 970 сажнів землі, у тому числі орної — 3960 десятин і 257 сажнів. Мешканці Павлиша одержали в середньому по 5,6 десятини на двір і платили щороку викуп. Для церковних служителів відмежовано 50 десятин польової землі та луків.
У 80-х роках XIX ст. в селі починають розвиватися промисловість для переробки сільськогосподарської сировини й торгівля. У 1886 році в Павлиші було 20 млинів, 2 олійні, 2 кузні, 10 крамниць. Через Павлиш пройшла залізниця Балта-Крюків, що будувалася протягом 1865—1869 рр. З 1892 року в селі двічі на місяць збиралися ярмарки, де торгували переважно кіньми та худобою. Збільшилося і населення Павлиша. Станом на 1886 рік у селі, центрі Павлиської волостіОлександрійського повітуХерсонської губернії, мешкало 1890 осіб, налічувалось 343 дворових господарства, існували станова квартира 1-го стану, православна церква, школа, лікарня, поштова станція, 7 лавок, 2 постоялих двори. За 2 версти — залізнична станція, буфет. Відомо, що у 1886 році із 105 селянських дворів пішло на заробітки 138 чоловік. Хлопці подалися на будівництво залізниць Знам'янка — Миколаїв, Користівка — П'ятихатки, на родовища Криворіжжя; дівчата працювали на поміщиків і німців-колоністів, наймитували в містах. Становище таких заробітчан описав у багатьох своїх творах російський письменник Максим Горький. Героїнею його повісті «Мальва», у якій зображено побут і життя сезонних робітників на рибних промислах півдня, стала жінка з Павлиша. У 1896 році в селі налічувалося 489 дворів, в яких проживало 3179 чоловік.
Низьким був освітній рівень селян. У 1886 році із 2635 мешканців Павлиша лише 292 знали грамоту. Працювала тільки одна народна школа, яку відвідувало 73 хлопчики і 10 дівчаток. Багато дітей шкільного віку не мали змоги вчитися. 1895 року 28 дітей залишилися поза пшолою через відсутність місць. У 1900 році відкрилася однокласна, а через 10 років — і двокласна земська школа. Але і в них навчалася незначна кількість дітей. 1912 року в Павлиші відкрито земську бібліотеку-читальню.
Восени 1905 року місцеві селяни брали участь у розгромі графського маєтку в Онуфріївці та інших економій, зокрема поміщиці Шапопшикової з хутора Веселе, що за 4 км від Павлиша. Революційні виступи були придушені. Під впливом робітничого революційного руху селяни починали висувати політичні вимоги. Так, у газеті «Северный голос» від 7 грудня 1905 року вміщено рішення селянської сходки Павлиша, прийняте з ініціативи вихідця з місцевих селян шахтаря криворізьких рудників Д. І. Походія. Після поразки революції 1905 року почалося переслідування учасників революційних виступів, заарештовано і засуджено Д. І. Походія.
Фактично проігнорували жителі Павлиша столипінську аграрну реформу. Лише два заможних землевласника з громади вийшли на відруби. У 1911 році зареєстровано 28 випадків продажу землі бідняками, частина яких після цього вибувала з села.
Перша Світова війна (в ній взяло участь 490 ч. жителів села) внесла свої корективи у розвиток Павлиша. Процвітаюче і багате село зубожіло й деградувало. Так, у 1916 році з 751 селянського двора 177 зовсім не мали посівів, 239 обробляли до 3 десятин землі, 376 були без робочої худоби і 389 — без корів.
Протягом 1915—1917 рр. у Павлиші був розквартирований 8-й кавалерійський Лубенський запасний полк. Коли сталася Лютнева революція, у ньому обрано полковий комітет, керівництво яким захопили есери та меншовики. Це впливало на роботу селянського комітету, що утворився тут після повалення царизму у квітні 1917 року і займався, головним чином, продовольчими питаннями. Коли звістка про перемогу збройного повстання в Петрограді дійшла до Павлиша, у Лубенському полку почалися масові мітинги. На них виступали більшовики, які прибували з Кременчука та Харкова. В полку виникла стихійна демобілізація.
В листопаді у селі створено партійний осередок більшовицьких окупантів у складі 10 чоловік та ревком, головою якого став солдат-фронтовик П. С. Таран. Хоч у повітовому місті Олександрії влада ще перебувала в руках представників Центральної ради, в Павлиші їх вказівки не виконувалися. Було сформовано Червоний взвод із 20 павлишців на чолі з О. Ф. Малолітком.
Станом на грудень 1917 року Павлиш перебував під владою Центральної Ради. 29 січня 1918 року загін червоних бійців встановив у селі радянську владу, проте вже 20 березня через станцію Павлиш йшли ешелони з кайзерівськими військами, які на деякий час сприяли звільненю селища від більшовиків.
В межах Косівської та Павлиської волостей Олександрійського повіту більшовицький контроль над залізничними вузлами встановлювали бійці «Крюківського ударного загону по боротьбі з контреволюцією» на чолі з етнічним кавказцем, 17-річним Симоном Текнеджанцом. Його ім'я стало широко відомим після вдалого роззброєння військового козацького ешелону. 4 січня 1918 року «летючий» розвідувальний підрозділ загону під орудою І.Січного зайняв Бурти, Павлиш та Лікарівку.
Станом на 1919 рік Павлиш був підконтрольний отамануГригорьєву, а після його смерті і до 1921 року командиру Степової дивізіїхолодноярськомуотаману «Блакитному». В більшовицьких документах того часу зазначалося: «…В районах Павлыша и Лекаревки оперируют банды численностью 1000 человек. Организовано было по уезду 23 волостных и 132 сельских Комнезаможей, работало 22 инструктора. Теперь организованная работа прекратилась из-за бандитизма…»(28 серпня 1920), «…Уезд охвачен бандитизмом. Главные бандитские силы сконцентрировались в Красно-Каменской, Бого-Явленской, Куколовской, Звенигородской волостях во главе с атаманом Клипачем. Мелкие отряды Хмары, Сирко, Бабенко оперируют в Васильевской, Цыбулевской, Петровской, Диковской, Павлышской волостях…» (30 серпня 1920).
В перші дні німецько-радянської війни понад 700 чоловік пішли до лав Червоної Армії. Люди похилого віку, жінки та підлітки будували оборонні укріплення на підступах до Кременчука. В селищі було створено винищувальний загін у складі 72 чоловік для боротьби з диверсантами та парашутистами. В середині липня павлиські колгоспи переправили громадське майно, худобу в глибокий тил. Туди ж евакуйовано трактори та комбайни МТС.
Бойові дії завдали великих збитків селищу: було підірвано залізничний вокзал, станційну водонапірну башту, залізничний міст через Омельничок, знищено всі мости на шосейних і гужових дорогах, спалено склади «Заготзерна», колгоспні ферми, лікарню, житлових будинків. Перед відступом польова жандармерія розстріляла 14 чоловік та погнала на захід понад 100 мешканців селища.
Післявоєнний періодРедагувати
Відлуння «Празької весни» докотилося до селища Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, де 4 вересня 1968 р. була розповсюджена листівка: «Вступайте у патріотичні сили України. Підтримуйте визвольний рух в Чехословаччині. Павлиш — встань на захист свободи народу Чехословаччини!».
У Павлиші народилася мати Мартіна Купера — американського інженера та фізика, члена Національної інженерної академії США, який здійснив перший дзвінок по мобільному телефону. Купер є співзасновником численних успішних компаній зв'язку разом зі своєю дружиною та діловим партнером, Арлін Гарріс. Вони тікали у 1917 році з України від війни і погромів різними шляхами, а познайомилися вже на чужині. Батько Мартіна Купера народився та проживав до еміграції в США у селі Северинівка, яка пізніше стала частиною Ірпеня (нині місто Ірпінь, вулиця Северинівська).
Діденко Катерина (*01.03.1928, Павлиш) — одна з будовниць храму Свято-Покровської УАПЦеркви (Австралія).
Порплиця Алла Сергіївна (2000—2022) — військовослужбовиця ОЗСП «Азов» Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни.
Пономарьов Іван Павлович (1993-2023) — учасник російсько-української війни (57-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна) 1-й стрілецький батальйон окремий кулеметний взвод).
Цікаві фактиРедагувати
У Павлиші проводились зйомки російського серіалу «Надежда как свидетельство жизни». На початку серіалу можна спостерігати краєвид Павлиша з висоти пташиного польоту.
Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
Малицки А., Марковић-Марјановић J. Топономија «Нове Србије» на територији јужне Русије XVIII века // Гласник Српског географског друштва. Свеска LI. — Броj 2. — Београд, 1971. — С. 98.
Бутовський А. Д. В родном гнезде. Летопись рода Бутовских. — Петроград, 1917. — С. 14
Pavli sh selishe miskogo tipu v Ukrayini v Onufriyivskij selishnij gromadi Oleksandrijskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Kolishnij centr Pavliskoyi selishnoyi radi smt PavlishGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Oleksandrijskij rajonGromada Onufriyivska selishna gromadaRada Onufriyivska selishna radaKod KATOTTG Osnovni daniZasnovane Status iz 1938 rokuPlosha km Naselennya 4684 01 01 2016 1 Poshtovij indeks 28110Telefonnij kod 380 5238Geografichni koordinati 48 55 16 pn sh 33 20 35 sh d 48 92111 pn sh 33 34306 sh d 48 92111 33 34306 Koordinati 48 55 16 pn sh 33 20 35 sh d 48 92111 pn sh 33 34306 sh d 48 92111 33 34306VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya PavlishSelishna vladaKartaPavlishPavlishPavlish u VikishovishiZasnovano 1739 roku Status selisha miskogo tipu nadano 1938 roku Zmist 1 Istoriya 1 1 Nazva 1 2 Zasnuvannya poselennya 1 3 Nova Serbiya 1752 1764 1 4 Novorosijska guberniya ta Katerinoslavske namisnictvo 1764 1802 1 5 Hersonska guberniya 1802 1917 1 6 Vizvolni zmagannya 1917 1921 1 7 Nimecko radyanska vijna 1941 1943 1 8 Pislyavoyennij period 2 Vidatni lyudi 3 Cikavi fakti 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Fragment kopiyi karti zadnipryanskih volodin Keleberdyanskoyi i Perevolochanskoyi soten Poltavskogo polku 1752 roku iz zobrazhennyam naselenih puntkiv na teritoriyi suchasnogo Onufriyivskogo rajonu nbsp Pavlish Katerino Kudashivka Smetanivka Martinivka ta Volodkivka skladovi suchasnogo Pavlisha na plani generalnogo mezhuvannya Oleksandrijskogo povitu 1795 roku nbsp Pavlish z okolicyami na vijskovo topografichnij karti Shuberta ta Tuchkova 1869 roku nbsp Ridna mova naselennya Pavlisha za danimi perepisu 2001 rokuNazva Redaguvati Za period svogo isnuvannya selishe Pavlish zminyuvalo svoyu nazvu Tak vid 1739 do 1752 roku naselenij punkt na teritoriyi suchasnogo Pavlisha mav nazvi hutir sotnika Kremenchuckogo hutir Fedora Gavrilova selo Omelnichek Nazvi pov yazani z prizvishem ta posadoyu zasnovnika a takozh roztashuvannyam poselennya na r Suhij Omelnichok Vid 1752 do 1758 roku nazivavsya Svyatosimonivskim shancem vid nazvi cerkvi Sv Simona v Mishurinomu Rozi de poperedno planuvalosya rozmistiti shanec Vid 1758 do sogodni Pavlish pohodit vid nazvi selisha Pavlish obshini Vrshac Pivdenno Banatskogo okrugu Avtonomnogo Krayu Voyevodina Respubliki Serbiya 2 Krim cogo v dokumentah drugoyi polovini XVIII st zustrichayutsya nazvi Butovskij shanec abo Shanci Butovskogo Voni pov yazani z postattyu Oleksandra Yurijovicha Butovskogo 3 Zasnuvannya poselennya Redaguvati Selishe Pavlish zasnovane u 1739 roci Kremenchuckim sotnikom Fedorom Gavrilovim Fedir Gavrilovich Illyashenko Pershimi poselencyami buli Roman Sopilat Stepan Podvarchanenko Ivan Nesterenko Ivan Gol Kindrat Sedn Danilo Goncharenko Spiridon Kolesnik Panas Shevchenko Gricko Gol bilshist z nih vihidci z Kremenchuka 4 Nova Serbiya 1752 1764 Redaguvati Z utvorennyam Novoyi Serbiyi na misci hutora sotnika Kremenchuckogo bulo stvoreno shanec sho otrimav nazvu Svyatosimonivskij Hocha rozmishennya cogo shancyu spochatku planuvalosya v Mishurinomu Rozi a nazva pohodila vid tamteshnoyi cerkvi ale tak yak Mishurin Rig bulo vidvedeno do Novoslobidskogo kozackogo polku i vidpovidno vin ne vhodiv do skladu Novoyi Serbiyi to shanec rozmistili na misci hutora sotnika Kremenchuckogo ale nazvu ne zminili U reyestri 1753 roku poselennya bulo zapisane yak Svyatosimonivskij shanec Za shancem bula zakriplena 18 rota Pandurskogo polku 5 Novorosijska guberniya ta Katerinoslavske namisnictvo 1764 1802 Redaguvati Zemli likvidovanoyi Novoyi Serbiyi ta Novoslobidskogo kozackogo polku bulo ob yednano Pavlish stav kazennim selom ta uvijshov do skladu Yelisavetgradskoyi provinciyi Novorosijskoyi guberniyi Administrativnim centrom gubernskim mistom buv Kremenchuk Pavlish buv u skladi Zhovtogo gusarskogo polku ciyeyi provinciyi Pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi bulo reorganizovano administrativnij ustrij guberniyi U 1776 roci guberniya ta yiyi provinciyi buli podileni na poviti Pavlish uvijshov do Kryukivskogo povitu Vid 1782 roku provinciyi bulo likvidovano guberniya podilyalasya lishe na poviti 6 U cej chas u seli meshkalo 338 cholovikiv ta 292 zhinki 7 Same na period Novorosijskoyi guberniyi pripadaye zasnuvannya v seli cerkvi Stritenska cerkva zasnovana u 1776 roci 8 U cerkovnih knigah kincya XVIII st ye takij zapis v kazennom selenii Pavlishskom Streteniya Gospodnya cerkov derevyannaya prochnaya v nej sosudy serebrenye rizniciyu dostatochna Prihozhane kazennye poselyany i pomeshiche krestyani Ktitor Iosif Goncharenko Dvorov 148 muzhskogo pola 595 zhenskogo pola 559 zemli 33 desyatin 9 Hersonska guberniya 1802 1917 Redaguvati U 1802 roci teritoriyu Novorosijskoyi guberniyi rozdilili na tri guberniyi Pavlish vidijshov do Yelisavetgradskogo povitu Mikolayivskoyi guberniyi yaka 15 travnya 1803 roku bula perejmenovana na Hersonsku U 1806 roci z chastini Yelisavetrgadskogo povitu bulo utvoreno Oleksandrijskij Zakriplennya Pavlisha za Oleksandrijskim povitom Hersonskoyi guberniyi zalishalos nezminnim majzhe do kincya isnuvannya Rosijskoyi imperiyi 10 Pochinayuchi vid 24 grudnya 1818 roku Pavlish planuvalosya organizuvati yak vijskove poselennya sho vhodilo do skladu Voyennogo ordena Kirasirskogo polku U 1820 roci v seli nalichuvalosya 487 osib cholovichoyi stati yakim nalezhalo 2366 desyatin ta 125 sazhniv zemli 7 Peretvorennya sela na vijskove poselennya pochalosya lishe u 1821 roci Selyan bulo podileno na tri rozryadi Do pershogo nalezhali gospodari sho mali dvi pari voliv do drugogo z odniyeyu paroyu voliv i do tretogo ti sho zovsim ne mali tyagla Poselenci pershogo rozryadu oderzhuvali 12 desyatin ornoyi zemli i sinokosiv drugogo 6 desyatin tretogo 3 desyatini Troye gospodariv riznih rozryadiv skladali nomer yakij musiv utrimuvati soldata postoyalcya Krim togo choloviki vid 16 do 60 rokiv a zhinki do 50 rokiv povinni buli pracyuvati na kaznu 7 Selyani nevdovoleni takimi zahodami chinili opir Hocha na vidminu vid inshih selish rajonu nad pavlishanami ne velosya rozprav yak u Zibkovomu chi povnogo viselennya naselennya yak u Plahtiyivci 10 Lishe pislya togo yak v 1835 roci v selishi bulo rozmisheno dva vzvodi vidstavnih soldat administraciyi okrugu vdalosya perevesti na statut vijskovih poselenciv selyan Pavlisha V obov yazki vijskovih poselenciv vhodili ne lishe polovi roboti a j sporudzhennya kazarm i kazennih budinkiv perevezennya vijskovih vantazhiv z Kryukivskogo intendantstva v Sevastopol ta Odesu osoblivo pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rr 7 Pislya likvidaciyi vijskovih poselen u Pavlishi nalichuvavsya 241 dvir z 659 zhitelyami cholovichoyi ta 694 zhinochoyi stati Takozh v seli z yavilasya kam yana pravoslavna cerkva i shkola U Smetanivci nini chastina Pavlisha bulo 35 dvoriv 123 zhitelya cholovichoyi statti ta 122 zhitelya zhinochoyi stati 11 V seli pracyuvali kazennij cherepichnij zavod 15 vitryakiv poshtova stanciya U 1871 roci Pavliska gromada oderzhala vid derzhdepartamentu zemelnih sprav dokumenti na volodinnya zemleyu Zgidno planu za selom zakriplyuvalosya 4696 desyatin i 970 sazhniv zemli u tomu chisli ornoyi 3960 desyatin i 257 sazhniv 12 Meshkanci Pavlisha oderzhali v serednomu po 5 6 desyatini na dvir i platili shoroku vikup Dlya cerkovnih sluzhiteliv vidmezhovano 50 desyatin polovoyi zemli ta lukiv 13 U 80 h rokah XIX st v seli pochinayut rozvivatisya promislovist dlya pererobki silskogospodarskoyi sirovini j torgivlya U 1886 roci v Pavlishi bulo 20 mliniv 2 olijni 2 kuzni 10 kramnic Cherez Pavlish projshla zaliznicya Balta Kryukiv sho buduvalasya protyagom 1865 1869 rr Z 1892 roku v seli dvichi na misyac zbiralisya yarmarki de torguvali perevazhno kinmi ta hudoboyu Zbilshilosya i naselennya Pavlisha Stanom na 1886 rik u seli centri Pavliskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 1890 osib nalichuvalos 343 dvorovih gospodarstva isnuvali stanova kvartira 1 go stanu pravoslavna cerkva shkola likarnya poshtova stanciya 7 lavok 2 postoyalih dvori Za 2 versti zaliznichna stanciya bufet Vidomo sho u 1886 roci iz 105 selyanskih dvoriv pishlo na zarobitki 138 cholovik Hlopci podalisya na budivnictvo zaliznic Znam yanka Mikolayiv Koristivka P yatihatki na rodovisha Krivorizhzhya divchata pracyuvali na pomishikiv i nimciv kolonistiv najmituvali v mistah Stanovishe takih zarobitchan opisav u bagatoh svoyih tvorah rosijskij pismennik Maksim Gorkij Geroyineyu jogo povisti Malva u yakij zobrazheno pobut i zhittya sezonnih robitnikiv na ribnih promislah pivdnya stala zhinka z Pavlisha U 1896 roci v seli nalichuvalosya 489 dvoriv v yakih prozhivalo 3179 cholovik 14 Nizkim buv osvitnij riven selyan U 1886 roci iz 2635 meshkanciv Pavlisha lishe 292 znali gramotu Pracyuvala tilki odna narodna shkola yaku vidviduvalo 73 hlopchiki i 10 divchatok Bagato ditej shkilnogo viku ne mali zmogi vchitisya 1895 roku 28 ditej zalishilisya poza psholoyu cherez vidsutnist misc U 1900 roci vidkrilasya odnoklasna a cherez 10 rokiv i dvoklasna zemska shkola Ale i v nih navchalasya neznachna kilkist ditej 1912 roku v Pavlishi vidkrito zemsku biblioteku chitalnyu 15 Voseni 1905 roku miscevi selyani brali uchast u rozgromi grafskogo mayetku v Onufriyivci ta inshih ekonomij zokrema pomishici Shapopshikovoyi z hutora Vesele sho za 4 km vid Pavlisha Revolyucijni vistupi buli pridusheni Pid vplivom robitnichogo revolyucijnogo ruhu selyani pochinali visuvati politichni vimogi Tak u gazeti Severnyj golos vid 7 grudnya 1905 roku vmisheno rishennya selyanskoyi shodki Pavlisha prijnyate z iniciativi vihidcya z miscevih selyan shahtarya krivorizkih rudnikiv D I Pohodiya Pislya porazki revolyuciyi 1905 roku pochalosya peresliduvannya uchasnikiv revolyucijnih vistupiv zaareshtovano i zasudzheno D I Pohodiya 14 Faktichno proignoruvali zhiteli Pavlisha stolipinsku agrarnu reformu Lishe dva zamozhnih zemlevlasnika z gromadi vijshli na vidrubi U 1911 roci zareyestrovano 28 vipadkiv prodazhu zemli bidnyakami chastina yakih pislya cogo vibuvala z sela 14 Persha Svitova vijna v nij vzyalo uchast 490 ch zhiteliv sela vnesla svoyi korektivi u rozvitok Pavlisha Procvitayuche i bagate selo zubozhilo j degraduvalo Tak u 1916 roci z 751 selyanskogo dvora 177 zovsim ne mali posiviv 239 obroblyali do 3 desyatin zemli 376 buli bez robochoyi hudobi i 389 bez koriv 14 Protyagom 1915 1917 rr u Pavlishi buv rozkvartirovanij 8 j kavalerijskij Lubenskij zapasnij polk Koli stalasya Lyutneva revolyuciya u nomu obrano polkovij komitet kerivnictvo yakim zahopili eseri ta menshoviki Ce vplivalo na robotu selyanskogo komitetu sho utvorivsya tut pislya povalennya carizmu u kvitni 1917 roku i zajmavsya golovnim chinom prodovolchimi pitannyami Koli zvistka pro peremogu zbrojnogo povstannya v Petrogradi dijshla do Pavlisha u Lubenskomu polku pochalisya masovi mitingi Na nih vistupali bilshoviki yaki pribuvali z Kremenchuka ta Harkova V polku vinikla stihijna demobilizaciya 16 Vizvolni zmagannya 1917 1921 Redaguvati V listopadi u seli stvoreno partijnij oseredok bilshovickih okupantiv u skladi 10 cholovik ta revkom golovoyu yakogo stav soldat frontovik P S Taran Hoch u povitovomu misti Oleksandriyi vlada she perebuvala v rukah predstavnikiv Centralnoyi radi v Pavlishi yih vkazivki ne vikonuvalisya Bulo sformovano Chervonij vzvod iz 20 pavlishciv na choli z O F Malolitkom Stanom na gruden 1917 roku Pavlish perebuvav pid vladoyu Centralnoyi Radi 29 sichnya 1918 roku zagin chervonih bijciv vstanoviv u seli radyansku vladu prote vzhe 20 bereznya cherez stanciyu Pavlish jshli esheloni z kajzerivskimi vijskami yaki na deyakij chas spriyali zvilnenyu selisha vid bilshovikiv V mezhah Kosivskoyi ta Pavliskoyi volostej Oleksandrijskogo povitu bilshovickij kontrol nad zaliznichnimi vuzlami vstanovlyuvali bijci Kryukivskogo udarnogo zagonu po borotbi z kontrevolyuciyeyu na choli z etnichnim kavkazcem 17 richnim Simonom Teknedzhancom Jogo im ya stalo shiroko vidomim pislya vdalogo rozzbroyennya vijskovogo kozackogo eshelonu 4 sichnya 1918 roku letyuchij rozviduvalnij pidrozdil zagonu pid orudoyu I Sichnogo zajnyav Burti Pavlish ta Likarivku 17 Stanom na 1919 rik Pavlish buv pidkontrolnij otamanu Grigoryevu a pislya jogo smerti i do 1921 roku komandiru Stepovoyi diviziyi holodnoyarskomu otamanu Blakitnomu V bilshovickih dokumentah togo chasu zaznachalosya V rajonah Pavlysha i Lekarevki operiruyut bandy chislennostyu 1000 chelovek Organizovano bylo po uezdu 23 volostnyh i 132 selskih Komnezamozhej rabotalo 22 instruktora Teper organizovannaya rabota prekratilas iz za banditizma 28 serpnya 1920 17 Uezd ohvachen banditizmom Glavnye banditskie sily skoncentrirovalis v Krasno Kamenskoj Bogo Yavlenskoj Kukolovskoj Zvenigorodskoj volostyah vo glave s atamanom Klipachem Melkie otryady Hmary Sirko Babenko operiruyut v Vasilevskoj Cybulevskoj Petrovskoj Dikovskoj Pavlyshskoj volostyah 30 serpnya 1920 18 Nimecko radyanska vijna 1941 1943 Redaguvati V pershi dni nimecko radyanskoyi vijni ponad 700 cholovik pishli do lav Chervonoyi Armiyi Lyudi pohilogo viku zhinki ta pidlitki buduvali oboronni ukriplennya na pidstupah do Kremenchuka V selishi bulo stvoreno vinishuvalnij zagin u skladi 72 cholovik dlya borotbi z diversantami ta parashutistami V seredini lipnya pavliski kolgospi perepravili gromadske majno hudobu v glibokij til Tudi zh evakujovano traktori ta kombajni MTS 6 serpnya 1941 roku serpnya peredovi chastini 5 yi tankovoyi diviziyi SS Viking ta 13 yi tankovoyi diviziyi 3 go motorizovanogo korpusu 1 yi tankovoyi grupi okupuvali Pavlish Selishe znahodilosya pid okupaciyeyu vid 6 serpnya 1941 do 25 listopada 1943 roku 19 Administrativno vhodilo do Onufriyivskogo rajonu krajsgebitu Oleksandriya generalbezirku Mikolayiv Rajhskomisariatu Ukrayina 20 V period okupaciyi v selishi na podvir yi MTS bulo stvoreno konctabir de protyagom 1941 1942 rr bulo znisheno ponad 3 4 tis vijskovopolonenih Sogodni na misci kolishnogo taboru znahoditsya memorialnij kompleks 21 U hodi provedennya Znam yanskoyi nastupalnoyi operaciyi radyanskih vijsk 25 listopada 1943 roku v selishe vvijshli chastini 252 yi strileckoyi diviziyi 53 yi armiyi ta 110 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 5 yi gvardijskoyi armiyi Na marmurovih plitah obeliska sporudzhenogo na chest tih hto zaginuv u borotbi z nacistami ye prizvisha 257 pavlishan 22 Bojovi diyi zavdali velikih zbitkiv selishu bulo pidirvano zaliznichnij vokzal stancijnu vodonapirnu bashtu zaliznichnij mist cherez Omelnichok znisheno vsi mosti na shosejnih i guzhovih dorogah spaleno skladi Zagotzerna kolgospni fermi likarnyu zhitlovih budinkiv Pered vidstupom polova zhandarmeriya rozstrilyala 14 cholovik ta pognala na zahid ponad 100 meshkanciv selisha 23 Pislyavoyennij period Redaguvati Vidlunnya Prazkoyi vesni dokotilosya do selisha Pavlish Onufriyivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti de 4 veresnya 1968 r bula rozpovsyudzhena listivka Vstupajte u patriotichni sili Ukrayini Pidtrimujte vizvolnij ruh v Chehoslovachchini Pavlish vstan na zahist svobodi narodu Chehoslovachchini 24 Vidatni lyudi Redaguvati nbsp Pam yatnik na mogili Vasilya Suhomlinskogo U 1947 1970 rokah direktorom Pavliskoyi serednoyi shkoli pracyuvav Suhomlinskij Vasil Oleksandrovich Geroj Socialistichnoyi Praci Memorialnij muzej Suhomlinskogo ye ob yektom turizmu U seli narodivsya Sergij Terentijovich Vasilyev 1897 1944 general major intendantskoyi sluzhbi nachalnik tilu 38 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu U Pavlishi narodilasya mati Martina Kupera amerikanskogo inzhenera ta fizika chlena Nacionalnoyi inzhenernoyi akademiyi SShA yakij zdijsniv pershij dzvinok po mobilnomu telefonu Kuper ye spivzasnovnikom chislennih uspishnih kompanij zv yazku razom zi svoyeyu druzhinoyu ta dilovim partnerom Arlin Garris Voni tikali u 1917 roci z Ukrayini vid vijni i pogromiv riznimi shlyahami a poznajomilisya vzhe na chuzhini Batko Martina Kupera narodivsya ta prozhivav do emigraciyi v SShA u seli Severinivka yaka piznishe stala chastinoyu Irpenya nini misto Irpin vulicya Severinivska 25 U seli 14 serpnya 1937 roku narodivsya Volodimir Oleksandrovich Bazilevskij ukrayinskij pismennik literaturnij kritik perekladach laureat Shevchenkivskoyi premiyi Zhalenko Katerina Markivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Ponomarenko Sergij Oleksandrovich 1982 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shapoval Nadiya Semenivna 1926 1992 Geroj Socialistichnoyi Praci 1950 Shevchenko Ivan Ivanovich poet molodnyakivec ta pluzhanin Didenko Katerina 01 03 1928 Pavlish odna z budovnic hramu Svyato Pokrovskoyi UAPCerkvi Avstraliya Porplicya Alla Sergiyivna 2000 2022 vijskovosluzhbovicya OZSP Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnicya rosijsko ukrayinskoyi vijni Ponomarov Ivan Pavlovich 1993 2023 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 57 ma okrema motopihotna brigada Ukrayina 1 j strileckij bataljon okremij kulemetnij vzvod 26 Cikavi fakti RedaguvatiU Pavlishi provodilis zjomki rosijskogo serialu Nadezhda kak svidetelstvo zhizni Na pochatku serialu mozhna sposterigati krayevid Pavlisha z visoti ptashinogo polotu Galereya Redaguvati nbsp Pavliska shkola licej im V O Suhomlinskogo nbsp Hram Voznesinnya Gospodnogo nbsp Budinok kulturi imeni I I Shevchenka nbsp Obelisk Slavi nbsp Vid na stav r Suhij Omelnichok z centru selisha nbsp Budivlya shkoli estetichnogo vihovannya Bila shkola Na sogodni zrujnovanaDiv takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast Primitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2016 roku PDF zip Malicki A Markoviћ Marјanoviћ J Toponomiјa Nove Srbiјe na teritoriјi јuzhne Rusiјe XVIII veka Glasnik Srpskog geografskog drushtva Sveska LI Broj 2 Beograd 1971 S 98 Butovskij A D V rodnom gnezde Letopis roda Butovskih Petrograd 1917 S 14 Pivovar A V Poselennya Zadniprskih misc do utvorennya Novoyi Serbiyi v dokumentah XVIII st K Akademperiodika 2003 S 16 Pivovar A V Poselennya Zadniprskih misc do utvorennya Novoyi Sebriyi v dokumentah XVIII st K Akademperiodika 2003 S 219 293 Postrigan V V Surmilo V I Istoriya Onufriyivskogo rajonu Kremenchuk 2010 S 51 52 a b v g Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast K Institut istoriyi akademiyi nauk URSR 1972 S 659 Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej T 2 Odessa tip Shulco 1848 S 152 Fond Hersonskoyi duhovnoyi konsistoriyi vidomosti pro metrichni zapisi 1780 1812 rokiv Avt upor Pivovar A V Kovtun M V K Akademperiodika 2008 S 247 a b Postrigan V V Surmilo V I Istoriya Onufriyivskogo rajonu Kremenchuk 2010 S 60 Spisok naselennyh mest po svedenyam 1859 goda Hersonskaya guberniya Sanktpeterburg Centralnyj statisticheskij komitet ministerstva vnutrennih del 1868 S 27 33 Materialy dlya ocenki zemel Hersonskoj Gubernii Tom III Aleksandrijskij uezd Herson Tipografiya O D Hodushinoj B Vashenko 1888 S 100 Dvizheniya chasnogo zemlevladeniya v Aleksandrijskom uezde Hersonskoj gubernii v 1865 1900 gg Aleksandriya Tipografiya F H Rajhelsona 1900 S 80 a b v g Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast K Institut istoriyi akademiyi nauk URSR 1972 S 660 Ivanov Ya I Postrigan V V Nad plesom Omelnichka Istoriya Pavlisha do 1917 r Kremenchuk 2013 S 36 40 Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast K Institut istoriyi akademiyi nauk URSR 1972 S 661 a b Sergeyev V Na zlami Naris istoriyi pridniprovskih teritorij Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi naperedodni ta pid chas Nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1920 rokiv Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2019 Sergeyev V Na zlami 2 Zemli suchasnoyi Svitlovodshini u skladi Kremenchuckoyi guberniyi Serpen 1920 listopad 1922 r r Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 chervnya 2019 Postrigan V V Surmilo V I Istoriya Onufriyivskogo rajonu Kremenchuk 2010 S 134 Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 nim Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast K Institut istoriyi akademiyi nauk URSR 1972 S 664 Postrigan V V Surmilo V I Istoriya Onufriyivskogo rajonu Kremenchuk 2010 S 156 Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast K Institut istoriyi akademiyi nauk URSR 1972 S 665 Bazhan O Suspilni nastroyi v Ukrayini u hodi chehoslovackoyi krizi 1968 roku za donesennyami radyanskih specsluzhb Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 1 2 30 31 K 2008 S 44 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 21 chervnya 2019 Istoriya Irpenya U gpomadi na Kipovogpadshini popposhalisya z zagiblim vijskovim Tochka Dostupu ukr Procitovano 20 kvitnya 2023 Posilannya RedaguvatiOblikova kartka Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K DP Vseukrayinske derzhavne specializovane vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1993 T 3 P Ya 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 020 4 S 5 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pavlish amp oldid 39462638
