www.wikidata.uk-ua.nina.az

Холодноярська республіка Холодноярська Республіка1919 1922ДевізПрапор 1 го куреню Холодного ЯруУкраїни історичні кордони

Холодноярська республіка

Холодноярська Республіка

1919 – 1922
Девіз
Прапор 1-го куреню Холодного Яру
України: історичні кордони на карті
ліс Холодний Яр - центр республіки
Столиця село Мельники, Черкаський район
Мови українська
Форма правління Республіка
Головний отаман Василь Чучупак
Іван Деркач
Кость Блакитний
Герасим Нестеренко-Орел
Історія
 - Заснування 1919
 - Ліквідація 1922

Холодно́ярська Респýбліка (1919–1922) — короткочасне державне утворення на землях Української Народної Республіки (УНР), у Чигиринському повіті Київської губернії (нині Черкаському районі Черкаської області), у районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники. У часи Радянського Союзу історія цього утворення і його діячів замовчувалась або подавалася викривлено, через те що, на думку багатьох дослідників, могла спричинити зростання небажаних з точки зору представників влади настроїв у суспільстві.

Історія Редагувати

Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.

Тарас Шевченко «Холодний яр»,
17 грудня 1845, В'юнище

Троїцька церква Мотронинського монастиря — осередок повстанського руху

У 1918—1922 роках Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.

У зв'язку з переворотом, жителями села Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвом Олекси Чучупака. До складу загону входило 22 особи.

Пізніше, 1919 року, загін перетворили на полк, а Василя Чучупака обрали командиром полку (до цього він був прапорщиком Російської Імператорської армії, а ще раніше — сільським вчителем). Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у їхньому вигнанні із Черкас. Полк увесь час поповнювався, його чисельність досягала 2000 осіб.

Згодом утворилася Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів — отаманами (на згадку про військову традицію козаччини).

Василь Чучупак — головний отаман Холодного Яру
Козаки Холодного Яру з села Мельники з медалями Російської імперії на грудях.
Гнат Зінкевич у червні 1919 р., як отаман Ради старшин Табору гайдамаків-повстанців у Холодному Яру, затвердив «Начерк проекту Державного законоладу для Української Трудової Республіки», розроблений доктором права Остапом Копцюхом, полковим командиром і організатором партизанських загонів. У 1920 захоплений у полон більшовиками і згодом страчений.

У листопаді 1919 року до Холодного Яру прибув отаман Катеринославщини і Херсонщини Андрій Гулий-Гуленко. Тоді Головним Отаманом Холодного Яру був Василь Чучупак. Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Олекса Коцюбенко, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.

У березні 1920 року Степова дивізія армії УНР визволила Херсон від більшовиків та повела вдалий наступ на захід (через Білозерку) по лінії Кам'янка-Єградівка-Ружичів-Чигирин. Зупинилась дивізія в урочищі Холодний Яр, де з'єдналась з Холодноярськими збройними силами.

Після загибелі Василя Чучупаки Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач, член Холодноярського повстанкому. Він керував збройними силами регіону Холодний Яр під час антирадянського повстання весни — осені 1920 року.

24 вересня 1920 року в Медведівці, де колись почалася Коліївщина, відбулася нарада холодноярських отаманів, у ній узяли участь командири Степової Дивізії, отамани інших регіонів. На цій нараді Костю Блакитного було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру й околиць.

У жовтні 1920 року Кость Блакитний склав повноваження Головного отамана Холодного Яру та вирушив у Катеринославську губернію на чолі Степової дивізії.

Вплив Холодного Яру не обмежувався лише Черкащиною. Владу Холодноярської республіки визнавали й прибережні села (вгору по Дніпру до Черкас: Рацеве, Тіньки, Боровиця, Топилівка, Сагунівка, Худяки, Бужин, Леськи та інші), чигиринські села, що розкинулися на берегах Тясмину (Погорільці, Чорнявка, Трушівці, Худоліївка та інші).

Підтримували тісні зв'язки з Холодним Яром й вереміївські отамани Панас Келеберда та Іван Савченко-Нагірний (Золотоніський повіт Полтавської губернії, тепер Чорнобаївський район Черкаської області), отаман із с. Балаклії, що за м. Смілою у бік Києва, Іван Полтавець-Остряниця, смілянський отаман Яків Водяний, Голова Уманського повстанкому Петро Дерещук (відповідно і села Уманського повіту), отаман Петро Кучма з с. Аджамки, що неподалік м. Єлисаветграда (нині Кропивницький), Єлисаветградський повстанком на чолі з Тихоном Березняком, а отже і села Єлисаветградського повіту, значна частина Олександрійського і Звенигородського повітів, мліївський ватажок Трохим Голий-Бабенко, отамани з Криворіжжя Єлісей Лютий-Черевик, та багато інших.

Останнім з Головних отаманів Холодного Яру, обраним на загальному представницькому з'їзді всіх отаманів республіки був отаман Герасим Нестеренко-Орел.

Одним з етапів спецоперації ЧК із ліквідації Холодноярської республіки стала так звана «амністія», яку обіцяли тим повстанцям, котрі здадуться добровільно.

Перехід відбувся в с. Жаботин 4 серпня (в інших документах 7 серпня) 1921 року. На «амністію» піддалися: голова Холодноярського окружного штабу Іван Петренко, отамани Деркач, Василенко, Олекса Чучупак, С. Чучупак, Товкаченко (Товкач), Темний, Литвиненко, Пинченко і ще більш як 20 отаманів і 76 осіб охорони, зокрема Пономаренко, Віслоух, Бих і Литвиненко. Після цього «амністовані» звернулися з листом до отаманів Хмари, Загороднього, Залізняка та інших із закликом до припинення боротьби та переходу на бік української радянської влади.

Російські більшовики з самого початку планували ліквідацію амністованих отаманів, але не наважувались це зробити аж до листопада, коли вже заходились ліквідовувати не лише отаманів, а й увесь повстанський, «підозрілий» і прихильний елемент у районі Холодного Яру. Дуже скоро, репресії проти населення стали основним засобом боротьби з повстанством. Сім'ї повстанців і куркульських елементів, що допомагали повстанцям, виселяли. У них конфісковували майно, інвентар і запаси продовольства. Всіх працездатних направляли у трудові частини, непрацездатних розміщували у містах і селищах.

Холодноярська Республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом заманили холодноярських отаманів у засідку. Проте, навіть у полоні, в стінах Київської в'язниці, ватажки повстанців перебили охорону, захопили зброю і спробували звільнитись. Під час нерівного бою всі вони загинули смертю героїв.

Падіння Республіки Редагувати

Отамани Холодного Яру та Чорного Лісу мали сильний авторитет та значну підтримку в місцевого населення. У зв'язку з неможливістю перемогти бунтівних отаманів, у ЧК розробили спеціальну операцію з нейтралізації та захоплення холодноярських отаманів.

Вона відбувалася трьома етапами:

1) Вихід на одного з отаманів «Холодного Яру», який мав вплив на інших, та переконання їх в існуванні, вигаданої в надрах ЧК, «Чорноморської повстанської групи»;

2) Користуючись досягнутим, нейтралізувати дії повстанців і, посилаючись на наказ Петлюри, змусити повстанців тимчасово відмовитися від активних дій;

3) Заманити отаманів у пастку й захопити основні командні кадри холодноярської повстанської групи військ.

Безпосереднім керівником операції був Ю. Євдокимов, який після успішно проведеної операції проти рейду Юрія Тютюнника став начальником особливого відділу губернського(?) ВЧК. Наприкінці березня 1922 року розробку операції повністю завершили. Ідея була проста: під виглядом об'єднання повстанців створювалася «Чорноморська повстанська група» з командуванням і штабом для координації дій усіх повстанських загонів району. Чекісти перехопили полковника Петра Трохименка й сотника Юхима Терещенка, котрі йшли до Холодного Яру з Польщі. Трохименко був членом Військового комітету Центральної Ради. У 1918 році — військовим комендантом Єлисаветграда. Під час повстання проти гетьмана Скоропадського він очолював повстанський загін, а потім працював у штабі армії УНР. Він мав авторитет в українців. Його й було вирішено зробити командувачем «Чорноморської повстанської групи» під псевдонімом генштабу «полковник Гамалія».

Начальником штабу групи чекісти призначили Юхима Терещенка, псевдонім — «сотник Завірюха». Слід відзначити, що в штабі Тютюнника було кілька українських офіцерів, котрі працювали на ЧК, зокрема Заярний, Снєгірьов, а можливо, і начальник особистої контррозвідки Петлюри полковник Чеботарьов. Можливо, Трохименка та Терещенка завербували не у квітні 1921 року, а набагато раніше. Реалізацію третього етапу операції чекісти розпочали в середині серпня 1922 року. Було повідомлено, що «Командувач» видав № 7 від 28 серпня, яким призначив:

  • Мефодія Голик-Залізняка — командиром 1-го кінного полку Холодноярської дивізії та начальником дивізіону бронепоїздів,
  • отамана Вороного — командир 4-го полку Холодноярської дивізії.

На 30 вересня 1922 року було призначено «з'їзд для вирішення плану руху та інших справ» у м. Звенигородці. 26 вересня 1922 року Денис Гупало, Мефодій Голик-Залізняк, Олексій Добровольський, Василь Ткаченко прибули до отамана Ларіона Завгороднього.

Чекіст «сотник Завірюха» обіцяв отаманам зустріч із генерал-хорунжим Андрієм Гулий-Гуленком, командувачем Південною повстанською групою військ, та полковником Гамалією. На той час Андрій Гулий-Гуленко вже був заарештований.

У Звенигородці всіх отаманів заарештували без жодного пострілу. За подібним планом операції ЧК проводили по всій Україні.

На початку 1923 року в Лук'янівській в'язниці у Києві, утримували 42 повстанських командирів та отаманів.

Чекіст-«сотник Завірюха» з фальшивим повстанським загоном продовжив «діяти», збираючи туди повстанців, котрі залишилися після арешту їхніх командирів. Упродовж 1922—1923 року чекісти здійснили остаточну зачистку території Чорного лісу та Холодного Яру.

2 лютого 1923 року Ларіона Завгороднього, Дениса Гупала, Мефодія Голика-Залізняка, Трохима Компанійця, Василя Ткаченка, Костянтина Здобудь-Волю, Івана Ляшенка, Григорія Яковенка, Юрія Дробатковського засудили до розстрілу, а Леонід Мушкет одержав десять років позбавлення волі.

Холодноярських отаманів, козаків та декілька січових стрільців утримували разом, у камері № 1 Лук'янівської в'язниці.

9 лютого 1923 року о 8:30 у Лук'янівській в'язниці Києва засуджені підняли повстання (всього 38 діячів національного визвольного руху), захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю. Майже чотири години серед Києва точився бій. Хто не загинув під час повстання, був розстріляний катами ГПУ.

Вшанування пам'яті Редагувати

Прапор холодноярських повстанців-майорів під час Євромайдану у Києві.
Козак-холодноярець на обкладинці газети «Культура і життя»
  • 2003 року в центрі села Мельники відкрили пам'ятний знак «Героям Холодного Яру».
  • 9 жовтня 2010 року в тому ж селі Мельники відкрили пам'ятник Юрію Горлісу-Горському, який був одним із борців за незалежність Холодноярської Республіки та автором історичного роману «Холодний Яр».
  • У тому ж таки селі Мельники є вулиця братів Чучупаків — названа на честь головних отаманів Холодноярської Республіки.
  • 1 червня 2013 року вулицю Котовського у Луцьку перейменували на вулицю Холодноярську.
  • У Дніпрі є вулиця Холодноярська.
  • На початку 2016 року провулок Тельмана у Черкасах перейменували на честь головних отаманів Холодноярської Республіки, і тепер вона носить назву вулиця Братів Чучупаків.
  • На честь героїчних подій Холодноярської Республіки названий Історичний клуб «Холодний Яр».
  • 20 травня 2016 року в Полтаві Комсомольський майдан перейменували на Холодноярський майдан.
  • На початку 2016 року в м. Кропивницький вулицю Московську перейменували на вулицю Холодноярську.
  • У грудні 2016 року український суд реабілітував засуджених радянською владою до розстрілу отаманів Холодного Яру — Г. Галущенка, І. Грисюка-Гайового, М. Забудського, М. Куценка, І. Мельниченка, К. Ніколаєнка, Г. Олійника, П. Олійника, П. Савенка, П. Троценка.
  • У квітні 2017 року на могилі Івана Компанійця, сотника Холодноярського полку гайдамаків, на території Мотронинського монастиря збудовано «Козацький Хрест» (пам’ятний знак збудував Олег Островський).
  • З 10 травня 2018 року 93-тя окрема механізована бригада (93 ОМБр, в/ч А1302, пп В2830) Сухопутних військ Збройних сил України носить почесне найменування «Холодний Яр».
  • 15 квітня 2019 року Національний банк України ввів у обіг пам'ятну монету «Холодний Яр», присвячену, зокрема, й 100-літтю Холодноярської республіки.

Література Редагувати

Про боротьбу козаків Холодноярської Республіки з більшовиками один з учасників подій Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів — документальний роман «Холодний Яр».

В українській радянській літературі ці події були описані в романі «Холодний яр» М. Ф. Негоди.

Дослідник Роман Коваль відобразив її в багатьох своїх розвідках. Деякі з подій боротьби повстанців проти більшовицької влади на теренах Холодного Яру та в його околицях художньо описані у романі Василя Шкляра «Чорний ворон. Залишенець».

Галерея Редагувати

Кіно та телебачення Редагувати

Дивись також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. КОНСТИТУАНТА: Начерк проекту Державного законоладу для «Української Трудової Республіки» (Табору Гайдамаків-повстанців в Холодному Яру на Чигиринщині) 1919. 
  2. http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2020/61/articles/4.pdf
  3. Воля України або смерть: Повстанський рух в Україні у 1919–1923 роках - Богдан Легоняк - Тека авторів - Чтиво. 9 січня 2021. 
    Volia_Ukrainy_abo_smert_Povstanskyi_rukh_v_Ukraini_u_1919_1923_rokakh.pdf. 
  4. Суд реабілітував отаманів Холодного Яру
  5. У Луцьку перейменовано 27 вулиць. Кожедуба замість Чкалова, Гонгадзе замість Лазо. Історична правда. Процитовано 31 травня 2017. 
  6. . Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 29 травня 2016. 
  7. . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 24 червня 2016. 
  8. Суд реабілітував десятьох отаманів Холодного Яру
  9. Роман Коваль. Чорний Ворон із-під Товмача

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Holodnoyarska Respublika1919 1922DevizPrapor 1 go kurenyu Holodnogo YaruUkrayini istorichni kordoni na kartilis Holodnij Yar centr respublikiStolicya selo Melniki Cherkaskij rajonMovi ukrayinskaForma pravlinnya RespublikaGolovnij otaman Vasil ChuchupakIvan DerkachKost BlakitnijGerasim Nesterenko OrelIstoriya Zasnuvannya 1919 Likvidaciya 1922Holodno yarska Respyblika 1919 1922 korotkochasne derzhavne utvorennya na zemlyah Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR u Chigirinskomu poviti Kiyivskoyi guberniyi nini Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u rajoni lisovogo urochisha Holodnij Yar zi stoliceyu v seli Melniki U chasi Radyanskogo Soyuzu istoriya cogo utvorennya i jogo diyachiv zamovchuvalas abo podavalasya vikrivleno cherez te sho na dumku bagatoh doslidnikiv mogla sprichiniti zrostannya nebazhanih z tochki zoru predstavnikiv vladi nastroyiv u suspilstvi Zmist 1 Istoriya 2 Padinnya Respubliki 3 Vshanuvannya pam yati 4 Literatura 5 Galereya 6 Kino ta telebachennya 7 Divis takozh 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiBo v den radosti nad vamiRozpadetsya kara I poviye ogon novijZ Holodnogo Yaru Taras Shevchenko Holodnij yar 17 grudnya 1845 V yunishe nbsp Troyicka cerkva Motroninskogo monastirya oseredok povstanskogo ruhuU 1918 1922 rokah Motroninskij monastir stav oseredkom ukrayinskogo povstanskogo ruhu proti zagarbnikiv nimeckih okupantiv ta rosijskih bilih i chervonih interventiv yakij ocholyuvali brati Chuchupaki U zv yazku z perevorotom zhitelyami sela Melniki na prohannya igumeni shob vberegti monastir vid pograbuvannya bulo stvoreno zagin samooboroni Motroninskogo monastirya pid kerivnictvom Oleksi Chuchupaka Do skladu zagonu vhodilo 22 osobi Piznishe 1919 roku zagin peretvorili na polk a Vasilya Chuchupaka obrali komandirom polku do cogo vin buv praporshikom Rosijskoyi Imperatorskoyi armiyi a she ranishe silskim vchitelem Jogo brat Petro Chuchupak stav nachalnikom shtabu polku Pid chas okupaciyi Ukrayini denikincyami polk brav uchast u yihnomu vignanni iz Cherkas Polk uves chas popovnyuvavsya jogo chiselnist dosyagala 2000 osib Zgodom utvorilasya Holodnoyarska respublika teritoriya yakoyi ohoplyuvala ponad 25 navkolishnih sil ta mala blizko 15 tisyachnu selyansku povstansku armiyu bijci yakoyi nazivali sebe kozakami a svoyih komandiriv otamanami na zgadku pro vijskovu tradiciyu kozachchini nbsp Vasil Chuchupak golovnij otaman Holodnogo Yaru nbsp Kozaki Holodnogo Yaru z sela Melniki z medalyami Rosijskoyi imperiyi na grudyah nbsp Gnat Zinkevich u chervni 1919 r yak otaman Radi starshin Taboru gajdamakiv povstanciv u Holodnomu Yaru zatverdiv Nacherk proektu Derzhavnogo zakonoladu dlya Ukrayinskoyi Trudovoyi Respubliki 1 rozroblenij doktorom prava Ostapom Kopcyuhom polkovim komandirom i organizatorom partizanskih zagoniv 2 U 1920 zahoplenij u polon bilshovikami i zgodom strachenij 3 U listopadi 1919 roku do Holodnogo Yaru pribuv otaman Katerinoslavshini i Hersonshini Andrij Gulij Gulenko Todi Golovnim Otamanom Holodnogo Yaru buv Vasil Chuchupak Jomu pidporyadkovuvalisya otamani Gerasim Nesterenko Orel Trifon Gladchenko Mihajlo Melashko Sirko Oko Chornij Voron Chornoguzko Mefodij Golik Zaliznyak Semen Vovk Oleksa Kocyubenko Kalyuzhnij D Kanatenko 1 j i 2 j Oleksandrijski polki U berezni 1920 roku Stepova diviziya armiyi UNR vizvolila Herson vid bilshovikiv ta povela vdalij nastup na zahid cherez Bilozerku po liniyi Kam yanka Yegradivka Ruzhichiv Chigirin Zupinilas diviziya v urochishi Holodnij Yar de z yednalas z Holodnoyarskimi zbrojnimi silami Pislya zagibeli Vasilya Chuchupaki Holodnoyarsku respubliku ocholiv jogo zastupnik Ivan Derkach chlen Holodnoyarskogo povstankomu Vin keruvav zbrojnimi silami regionu Holodnij Yar pid chas antiradyanskogo povstannya vesni oseni 1920 roku 24 veresnya 1920 roku v Medvedivci de kolis pochalasya Koliyivshina vidbulasya narada holodnoyarskih otamaniv u nij uzyali uchast komandiri Stepovoyi Diviziyi otamani inshih regioniv Na cij naradi Kostyu Blakitnogo bulo obrano Golovnim otamanom usih povstanskih zagoniv Holodnogo Yaru j okolic U zhovtni 1920 roku Kost Blakitnij sklav povnovazhennya Golovnogo otamana Holodnogo Yaru ta virushiv u Katerinoslavsku guberniyu na choli Stepovoyi diviziyi Vpliv Holodnogo Yaru ne obmezhuvavsya lishe Cherkashinoyu Vladu Holodnoyarskoyi respubliki viznavali j priberezhni sela vgoru po Dnipru do Cherkas Raceve Tinki Borovicya Topilivka Sagunivka Hudyaki Buzhin Leski ta inshi chigirinski sela sho rozkinulisya na beregah Tyasminu Pogorilci Chornyavka Trushivci Hudoliyivka ta inshi Pidtrimuvali tisni zv yazki z Holodnim Yarom j veremiyivski otamani Panas Keleberda ta Ivan Savchenko Nagirnij Zolotoniskij povit Poltavskoyi guberniyi teper Chornobayivskij rajon Cherkaskoyi oblasti otaman iz s Balakliyi sho za m Smiloyu u bik Kiyeva Ivan Poltavec Ostryanicya smilyanskij otaman Yakiv Vodyanij Golova Umanskogo povstankomu Petro Dereshuk vidpovidno i sela Umanskogo povitu otaman Petro Kuchma z s Adzhamki sho nepodalik m Yelisavetgrada nini Kropivnickij Yelisavetgradskij povstankom na choli z Tihonom Bereznyakom a otzhe i sela Yelisavetgradskogo povitu znachna chastina Oleksandrijskogo i Zvenigorodskogo povitiv mliyivskij vatazhok Trohim Golij Babenko otamani z Krivorizhzhya Yelisej Lyutij Cherevik ta bagato inshih Ostannim z Golovnih otamaniv Holodnogo Yaru obranim na zagalnomu predstavnickomu z yizdi vsih otamaniv respubliki buv otaman Gerasim Nesterenko Orel Odnim z etapiv specoperaciyi ChK iz likvidaciyi Holodnoyarskoyi respubliki stala tak zvana amnistiya yaku obicyali tim povstancyam kotri zdadutsya dobrovilno Perehid vidbuvsya v s Zhabotin 4 serpnya v inshih dokumentah 7 serpnya 1921 roku Na amnistiyu piddalisya golova Holodnoyarskogo okruzhnogo shtabu Ivan Petrenko otamani Derkach Vasilenko Oleksa Chuchupak S Chuchupak Tovkachenko Tovkach Temnij Litvinenko Pinchenko i she bilsh yak 20 otamaniv i 76 osib ohoroni zokrema Ponomarenko Vislouh Bih i Litvinenko Pislya cogo amnistovani zvernulisya z listom do otamaniv Hmari Zagorodnogo Zaliznyaka ta inshih iz zaklikom do pripinennya borotbi ta perehodu na bik ukrayinskoyi radyanskoyi vladi Rosijski bilshoviki z samogo pochatku planuvali likvidaciyu amnistovanih otamaniv ale ne navazhuvalis ce zrobiti azh do listopada koli vzhe zahodilis likvidovuvati ne lishe otamaniv a j uves povstanskij pidozrilij i prihilnij element u rajoni Holodnogo Yaru Duzhe skoro represiyi proti naselennya stali osnovnim zasobom borotbi z povstanstvom Sim yi povstanciv i kurkulskih elementiv sho dopomagali povstancyam viselyali U nih konfiskovuvali majno inventar i zapasi prodovolstva Vsih pracezdatnih napravlyali u trudovi chastini nepracezdatnih rozmishuvali u mistah i selishah Holodnoyarska Respublika proisnuvala do 1922 roku koli bilshoviki obmanom zamanili holodnoyarskih otamaniv u zasidku Prote navit u poloni v stinah Kiyivskoyi v yaznici vatazhki povstanciv perebili ohoronu zahopili zbroyu i sprobuvali zvilnitis Pid chas nerivnogo boyu vsi voni zaginuli smertyu geroyiv Padinnya Respubliki RedaguvatiOtamani Holodnogo Yaru ta Chornogo Lisu mali silnij avtoritet ta znachnu pidtrimku v miscevogo naselennya U zv yazku z nemozhlivistyu peremogti buntivnih otamaniv u ChK rozrobili specialnu operaciyu z nejtralizaciyi ta zahoplennya holodnoyarskih otamaniv Vona vidbuvalasya troma etapami 1 Vihid na odnogo z otamaniv Holodnogo Yaru yakij mav vpliv na inshih ta perekonannya yih v isnuvanni vigadanoyi v nadrah ChK Chornomorskoyi povstanskoyi grupi 2 Koristuyuchis dosyagnutim nejtralizuvati diyi povstanciv i posilayuchis na nakaz Petlyuri zmusiti povstanciv timchasovo vidmovitisya vid aktivnih dij 3 Zamaniti otamaniv u pastku j zahopiti osnovni komandni kadri holodnoyarskoyi povstanskoyi grupi vijsk Bezposerednim kerivnikom operaciyi buv Yu Yevdokimov yakij pislya uspishno provedenoyi operaciyi proti rejdu Yuriya Tyutyunnika stav nachalnikom osoblivogo viddilu gubernskogo VChK Naprikinci bereznya 1922 roku rozrobku operaciyi povnistyu zavershili Ideya bula prosta pid viglyadom ob yednannya povstanciv stvoryuvalasya Chornomorska povstanska grupa z komanduvannyam i shtabom dlya koordinaciyi dij usih povstanskih zagoniv rajonu Chekisti perehopili polkovnika Petra Trohimenka j sotnika Yuhima Tereshenka kotri jshli do Holodnogo Yaru z Polshi Trohimenko buv chlenom Vijskovogo komitetu Centralnoyi Radi U 1918 roci vijskovim komendantom Yelisavetgrada Pid chas povstannya proti getmana Skoropadskogo vin ocholyuvav povstanskij zagin a potim pracyuvav u shtabi armiyi UNR Vin mav avtoritet v ukrayinciv Jogo j bulo virisheno zrobiti komanduvachem Chornomorskoyi povstanskoyi grupi pid psevdonimom genshtabu polkovnik Gamaliya Nachalnikom shtabu grupi chekisti priznachili Yuhima Tereshenka psevdonim sotnik Zaviryuha Slid vidznachiti sho v shtabi Tyutyunnika bulo kilka ukrayinskih oficeriv kotri pracyuvali na ChK zokrema Zayarnij Snyegirov a mozhlivo i nachalnik osobistoyi kontrrozvidki Petlyuri polkovnik Chebotarov Mozhlivo Trohimenka ta Tereshenka zaverbuvali ne u kvitni 1921 roku a nabagato ranishe Realizaciyu tretogo etapu operaciyi chekisti rozpochali v seredini serpnya 1922 roku Bulo povidomleno sho Komanduvach vidav 7 vid 28 serpnya yakim priznachiv Lariona Zavgorodnogo komandirom 1 yi kinnoyi Holodnoyarskoyi diviziyi Mefodiya Golik Zaliznyaka komandirom 1 go kinnogo polku Holodnoyarskoyi diviziyi ta nachalnikom divizionu bronepoyizdiv Chernousova Ivana Chornij Voron komandirom 2 go polku Holodnoyarskoyi diviziyi Denisa Gupala komandirom 3 go polku Holodnoyarskoyi diviziyi otamana Voronogo komandir 4 go polku Holodnoyarskoyi diviziyi Na 30 veresnya 1922 roku bulo priznacheno z yizd dlya virishennya planu ruhu ta inshih sprav u m Zvenigorodci 26 veresnya 1922 roku Denis Gupalo Mefodij Golik Zaliznyak Oleksij Dobrovolskij Vasil Tkachenko pribuli do otamana Lariona Zavgorodnogo Chekist sotnik Zaviryuha obicyav otamanam zustrich iz general horunzhim Andriyem Gulij Gulenkom komanduvachem Pivdennoyu povstanskoyu grupoyu vijsk ta polkovnikom Gamaliyeyu Na toj chas Andrij Gulij Gulenko vzhe buv zaareshtovanij U Zvenigorodci vsih otamaniv zaareshtuvali bez zhodnogo postrilu Za podibnim planom operaciyi ChK provodili po vsij Ukrayini Na pochatku 1923 roku v Luk yanivskij v yaznici u Kiyevi utrimuvali 42 povstanskih komandiriv ta otamaniv Chekist sotnik Zaviryuha z falshivim povstanskim zagonom prodovzhiv diyati zbirayuchi tudi povstanciv kotri zalishilisya pislya areshtu yihnih komandiriv Uprodovzh 1922 1923 roku chekisti zdijsnili ostatochnu zachistku teritoriyi Chornogo lisu ta Holodnogo Yaru 2 lyutogo 1923 roku Lariona Zavgorodnogo Denisa Gupala Mefodiya Golika Zaliznyaka Trohima Kompanijcya Vasilya Tkachenka Kostyantina Zdobud Volyu Ivana Lyashenka Grigoriya Yakovenka Yuriya Drobatkovskogo zasudili do rozstrilu a Leonid Mushket oderzhav desyat rokiv pozbavlennya voli Holodnoyarskih otamaniv kozakiv ta dekilka sichovih strilciv utrimuvali razom u kameri 1 Luk yanivskoyi v yaznici 9 lyutogo 1923 roku o 8 30 u Luk yanivskij v yaznici Kiyeva zasudzheni pidnyali povstannya vsogo 38 diyachiv nacionalnogo vizvolnogo ruhu zahopili 14 rushnic iz naboyami ta inshu zbroyu Majzhe chotiri godini sered Kiyeva tochivsya bij Hto ne zaginuv pid chas povstannya buv rozstrilyanij katami GPU 4 Vshanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Prapor holodnoyarskih povstanciv majoriv pid chas Yevromajdanu u Kiyevi nbsp Kozak holodnoyarec na obkladinci gazeti Kultura i zhittya 2003 roku v centri sela Melniki vidkrili pam yatnij znak Geroyam Holodnogo Yaru 9 zhovtnya 2010 roku v tomu zh seli Melniki vidkrili pam yatnik Yuriyu Gorlisu Gorskomu yakij buv odnim iz borciv za nezalezhnist Holodnoyarskoyi Respubliki ta avtorom istorichnogo romanu Holodnij Yar U tomu zh taki seli Melniki ye vulicya brativ Chuchupakiv nazvana na chest golovnih otamaniv Holodnoyarskoyi Respubliki 1 chervnya 2013 roku vulicyu Kotovskogo u Lucku perejmenuvali na vulicyu Holodnoyarsku 5 U Dnipri ye vulicya Holodnoyarska Na pochatku 2016 roku provulok Telmana u Cherkasah perejmenuvali na chest golovnih otamaniv Holodnoyarskoyi Respubliki i teper vona nosit nazvu vulicya Brativ Chuchupakiv Na chest geroyichnih podij Holodnoyarskoyi Respubliki nazvanij Istorichnij klub Holodnij Yar 20 travnya 2016 roku v Poltavi Komsomolskij majdan perejmenuvali na Holodnoyarskij majdan 6 Na pochatku 2016 roku v m Kropivnickij vulicyu Moskovsku perejmenuvali na vulicyu Holodnoyarsku 7 U grudni 2016 roku ukrayinskij sud reabilituvav zasudzhenih radyanskoyu vladoyu do rozstrilu otamaniv Holodnogo Yaru G Galushenka I Grisyuka Gajovogo M Zabudskogo M Kucenka I Melnichenka K Nikolayenka G Olijnika P Olijnika P Savenka P Trocenka 8 U kvitni 2017 roku na mogili Ivana Kompanijcya sotnika Holodnoyarskogo polku gajdamakiv na teritoriyi Motroninskogo monastirya zbudovano Kozackij Hrest pam yatnij znak zbuduvav Oleg Ostrovskij Z 10 travnya 2018 roku 93 tya okrema mehanizovana brigada 93 OMBr v ch A1302 pp V2830 Suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Ukrayini nosit pochesne najmenuvannya Holodnij Yar 15 kvitnya 2019 roku Nacionalnij bank Ukrayini vviv u obig pam yatnu monetu Holodnij Yar prisvyachenu zokrema j 100 littyu Holodnoyarskoyi respubliki Literatura RedaguvatiPro borotbu kozakiv Holodnoyarskoyi Respubliki z bilshovikami odin z uchasnikiv podij Yurij Gorlis Gorskij napisav knigu spogadiv dokumentalnij roman Holodnij Yar V ukrayinskij radyanskij literaturi ci podiyi buli opisani v romani Holodnij yar M F Negodi Doslidnik Roman Koval vidobraziv yiyi v bagatoh svoyih rozvidkah 9 Deyaki z podij borotbi povstanciv proti bilshovickoyi vladi na terenah Holodnogo Yaru ta v jogo okolicyah hudozhno opisani u romani Vasilya Shklyara Chornij voron Zalishenec Galereya Redaguvati nbsp Gorlis Gorskij Yu Holodnij Yar Vidannya 1937 roku Lviv V vo Desheva kniga nbsp Gorlis Gorskij Yu Holodnij Yar Vidannya 1961 roku Nyu Jork nbsp Doroshenko M Stezhkami holodnoyarskimi spogadi 1918 1923 Vidannya 1973 roku Filadelfiya nbsp Lyutij Lyutenko I Vogon z Holodnogo Yaru spogadi Vidannya 1986 roku Detrojt nbsp Revers pam yatnoyi moneti Holodnij Yar de zobrazheno kozaka povstancyaKino ta telebachennya Redaguvati1996 I poviyav vogon novij Chernigivska ODTRK 2001 Nezgasimij ogon Holodnogo Yaru Kirovogradska ODTRK 2010 Otamani Holodnogo Yaru DTRK Kultura 2011 Mashina chasu cikl peredach pro Holodnoyarsku respubliku 5 kanal 2012 Voni borolis do zaginu Institut ekspertnih ocinok Film 1 Pid praporom UNR Film 2 Istoriya kolis skazhe hto ya buv 2014 Holodnij Yar Volya Ukrayini abo smert dokumentalnij film 2019 Chornij voron hudozhnij film za romanom V Shklyara Chornij voron Zalishenec Divis takozh RedaguvatiHolodnij Yar roman Patriotichne kublo Medvinske povstannya antibilshovicke povstannya ukrayinskih selyan za 100 kilometriv vid Holodnoyarskoyi respubliki u Medvini na Boguslavshini u 1919 1922 rokahPrimitki Redaguvati KONSTITUANTA Nacherk proektu Derzhavnogo zakonoladu dlya Ukrayinskoyi Trudovoyi Respubliki Taboru Gajdamakiv povstanciv v Holodnomu Yaru na Chigirinshini 1919 http ethnic history univ kiev ua data 2020 61 articles 4 pdf Volya Ukrayini abo smert Povstanskij ruh v Ukrayini u 1919 1923 rokah Bogdan Legonyak Teka avtoriv Chtivo 9 sichnya 2021 Volia Ukrainy abo smert Povstanskyi rukh v Ukraini u 1919 1923 rokakh pdf Sud reabilituvav otamaniv Holodnogo Yaru U Lucku perejmenovano 27 vulic Kozheduba zamist Chkalova Gongadze zamist Lazo Istorichna pravda Procitovano 31 travnya 2017 Pro perejmenuvannya toponimichnih nazv demontazh memorialnih doshok ta zobrazhen komunistichnoyi simvoliki u misti Poltavi Arhiv originalu za 29 travnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 24 chervnya 2016 Sud reabilituvav desyatoh otamaniv Holodnogo Yaru Roman Koval Chornij Voron iz pid TovmachaPosilannya RedaguvatiKravcevich Rozhneckij V Pastka dlya otamaniv Dzerkalo tizhnya 2002 r Koval R M Ukrayina Chomu ce slovo take bolyuche Krimska svitlicya 2006 r 10 Koval R M Nacherk do istoriyi Holodnoyarskoyi organizaciyi 1917 1922 rokiv Morozov A G Holodnoyarska respublika 1921 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 410 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Stegnij P A Selyanski povstannya v Pravoberezhnij chastini USRR u 1921 1923 rr na materialah petlyurivskogo ruhu Dis kand ist nauk 07 00 01 Kremenchuk Kremenchuckij derzhavnij politehnichnij institut 2000 187 s Doroshenko M Stezhkami holodnoyarskimi spogadi 1918 1923 Filadelfiya 1973 Lyutij Lyutenko I Vogon z Holodnogo Yaru spogadi Detrojt 1986 Geroyizm i tragediya Holodnogo Yaru K Polifast 1996 Docenko O Zimovij pohid 6 XII 1919 6 V 1920 K 2001 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi komandarma 1917 1920 K 2007 Tyutyunnik Yu Zapiski generalhorunzhogo K 2008 Dyachenko P Chorni zaporozhci Spomini komandira 1 go kinnogo polku Chornih zaporozhciv Armiyi UNR K 2010 Gorlis Gorskij Yu Holodnij Yar K Vinnicya 2011 Kovalchuk M Bez peremozhciv Povstanskij ruh v Ukrayini proti bilogvardijskih vijsk generala A Denikina cherven 1919 r lyutij 1920 r K 2012 Sereda M Holodnij Yar Litopis Chervonoyi Kalini 1931 r 12 S 11 14 Narodna Vijna eksponati z vistavki Mahnovci holodnoyarci ta uchni pidpilniki Ch 1 Istorichna pravda Narodna Vijna eksponati z vistavki Mahnovci holodnoyarci ta uchni pidpilniki Ch 2 Istorichna pravda Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Holodnoyarska respublika amp oldid 40443033