Мартоно́ша (колишня назва — Восьма рота) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 1 554 осіб. Колишній центр Мартоноської сільської ради.
| село Мартоноша | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Новоукраїнський район |
| Громада | Новомиргородська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA35060130250053529 |
| Облікова картка | Мартоноша |
| Основні дані | |
| Засноване | сер. XVIII століття |
| Колишня назва | Восьма рота |
| Населення | 1554 |
| Поштовий індекс | 26033 |
| Телефонний код | +380 5256 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′30″ пн. ш. 31°47′17″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 148 м |
| Водойми | р. Велика Вись |
| Відстань до центру громади/сільради | 13 км |
| Найближча залізнична станція | Новомиргород |
| Відстань до залізничної станції | 13 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Мартоноша | |
Мартоноша | |
| Мапа | |
| Мартоноша у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Село розташоване в долині Великої Висі та її невеликої майже пересохлої притоки. Відстань до районного центру — 13 км.
Західна околиця села розташована на крутому схилі узгір'я, внизу якого знаходиться глибокий яр — Яремина балка.
Історія Редагувати
Археологія Редагувати
Поблизу села досліджено кілька курганів бронзової доби (II тис. до н. е.) та скіфського часу (VI—III ст. до н. е.).
XVIII століття Редагувати
В 1702 році на місці сучасної Мартоноші в Яреминому байраці була пасіка новомиргородського козака Андрія Лебединця.
Село було засноване в середині XVIII століття вихідцями з Балкан; переважну частину подальших переселенців сюди становили молдовани. У 1752–1764 роках тут знаходилась Восьма рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви села: Єреминобальський шанець, Мартонош (сербський аналог — Мартонош).
Станом на 1772 рік, у шанці Мартоноші існувала дерев'яна однопрестольна Георгіївська церква, цілопарафіяльним настоятелем якої з 1759 року був священик Леонтій Савин. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню. З 1764 року тут проживав також священик-молдованин з села Гольми Іоан Хмельницький. Станом на 1789 рік приходськими священиками Георгіївської церкви були Євстратій Євтодієв та Павло Вишневецький.
XIX—XX століття Редагувати
1859 року у власницькому селі Мартоноша (Восьма Рота) Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 2111 осіб (1167 чоловічої статі та 944 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у селі Новомиргородської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкала 3221 особа, налічувалось 643 дворових господарства, існували православна церква, школа та лавка.
За даними 1894 року у селі, центрі Мартоноської волості, мешкало 4107 осіб (2117 чоловічої статі та 1990 — жіночої), налічувалось 753 дворових господарств, існували православна церква, церковно-парафіяльна школа на 61 хлопчика, 6 лавок, штофна лавка, гуртовий склад вина й спирту.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4595 осіб (2313 чоловічої статі та 2282 — жіночої), з яких 4530 — православної віри.
Мешканці Мартоноші взяли активну участь у Канізькому повстанні 1918 року.
На фронтах Другої світової війни воювали 610 мартонісців, 105 з яких загинули, а 145 були нагороджені орденами й медалями. В часи окупації місцевими підпільниками було вбито гебісткомісара. Одна з вулиць села названа іменем Григорія Некори — партизанського зв'язкового, очільника підпільної групи, вбитого гестапівцями в Новомиргороді 16 березня 1943 року.
Бої за звільнення села тривали у лютому—березні 1944 року. Під час них 70 мартонісців виконували функції провідників розвідувальних груп.
1968 року під керівництвом Степана Кожум'яки в селі було зведено міст через балку на автошляху Новомиргород — Кропивницький.
Населення Редагувати
В 1886 році у селі у 643 дворах мешкала 3221 особа.
У роки Голодомору 1932–1933 років населення Мартоноші зменшилось з близько 4,5 тисяч до 152 чоловік.
В 1940 році в селі проживало 990 працездатних осіб, загальна кількість — близько 2300 чоловік.
В 1970 році населення Мартоніської сільської ради становило 2615 осіб.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1809 осіб, з яких 847 чоловіків та 962 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1552 особи.
Значний відсоток мешканців села становлять молдовани, що в побуті й досі користуються молдовською мовою.
| 1859 | 1886 | 1894 | 1897 | 1928 | 1933 | 1970 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2111 | 3221 | 4107 | 4595 | 5609 | 152 | 2615 | 1554 |
| ▲ | ▲ | ▲ | ▼ | ▼ | ▲ | ▼ |
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 68,60 % |
| молдовська | 29,99 % |
| російська | 1,42 % |
Інфраструктура Редагувати
В селі знаходиться ЗОШ I—III ступенів, дитячий садок, сільський будинок культури, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, дільничний пункт міліції, молитовний дім МСЦ ЄХБ та кілька магазинів.
Сільське господарство Редагувати
- СТОВ «Степове»
- СТОВ «Правда», та інші.
Транспорт Редагувати
Більшість вулиць Мартоноші асфальтовані. Через село проходить міжрайонна автомобільна дорога Т 1201.
Регулярні перевезення здійснюють рейсові автобуси сполученням:
Вулиці Редагувати
| Інформація в цьому розділі застаріла. (грудень 2020) |
У Мартоноші налічується 17 вулиць та 2 провулки:
- Вербний пров.
- Висока вул.
- Зелена вул.
- Дружби вул.
- Козацька вул.
- Вишнева вул.
- Лесі Українки вул.
- Шевченка вул.
- Миру вул.
- Молодіжна вул.
- Набережний пров.
- Некори Григорія вул.
- Перемоги вул.
- Правди вул.
- Кам'яниста вул.
- Садова вул.
- Стегаря Олександра вул.
- Калинова вул.
- Шосейна вул.
Фотогалерея Редагувати
| Файл:Молдовський будинок (Мартоноша).jpg | ||||
Сільська рада | Мартоніська ЗОШ | Будинок культури | Клуб | Молдовський будинок |
Пам'ятки Редагувати
- До нашого часу поблизу Мартоноші зберігся прикордонний рів, який місцеві мешканці називають «Турецьким валом».
Пам'ятники Редагувати
| Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
| Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни, меморіал | по вул. Миру, у центрі села | У братській могилі біля пам'ятника поховано 38 радянських солдат-вихідців з села; імена 31 з них вказані на могильних плитах. На меморіальних стелах розміщені фотографії всіх загиблих воїнів-вихідців з села. | ||
| Радянських воїнів, братська могила | в сільському парку | У братській могилі поховано 32 радянських солдат, що загинули під час звільнення села у 1944 році; імена 22 з них вказані на плиті під пам'ятником. | ||
| Розстріляним євреям, пам'ятний знак | біля Великого урочища (Яреминої балки) | Пам'ятний знак на місці масового розстрілу близько 250 євреїв зі Златопільського гетто. | ||
| Мирних мешканців села, братська могила | по вул. Перемоги, поблизу олійні | У братській могилі на місці страти в період німецької окупації поховано 6 селян Мартоноші. | ||
| Володимиру Леніну та Максиму Горькому, пам'ятник | по вул. Миру, біля будинку культури (демонтовано) | |||
| Стегарю Олександру Сергійовичу, меморіальна дошка | на фасаді Мартоніської ЗОШ I—III ступенів | Пам'ятна дошка встановлена на місцевій школі, де навчався лейтенант О. С. Стегарь (1958–1981), який загинув в Афганістані. |
Відомі люди Редагувати
- Гамаза Віталій Леонідович (нар. 1926) — різьбяр, заслужений майстер народної творчості УРСР з 1984 року.
- Гладкий Дмитро Спиридонович — молдовський радянський державний та партійний діяч.
- Геврасієв А. М. — генерал-лейтенант артилерії.
- Радул М. М. — молдовський географ, член-кореспондент АН МРСР.
- Симонова-Царалунга В. П. — кандидат біологічних наук.
- Патратьєв А. Г. — кандидат технічних наук.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.
- Державний архів Одеської області, ф. 37, оп. 3, спр. 20, арк. 124—133.
- рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 2123)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2782)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-257)
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2012.
- Мартоноша на derevushka.org.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Кожум'яка С. Із днів неволі. Спогади / Літературний запис М. Суржка // «Червона зірка», № 22 (8115) від 05.06.1996
- Владислав Сердюк, упорядник (2021). Інгульський степ, збірник. vi випуск (українська). Видавництво "Ярославів вал". с. стор. 337. ISBN 978-966-8382-66-6.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Административно-территориальное деление Союза ССР. Москва: издательство Наркома Внутренних Дел. 1929.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 2 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- Дмитрієв В. Серби в Україні[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання Редагувати
- Погода в селі Мартоноша [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |