www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хоккайдо заст укр Мацмай яп 北海道 ほっかいどう хоккай до Північноморський край острів у Тихому океані другий за величиною у Япон

Хоккайдо

Хоккайдо́ (заст. укр. Мацмай; яп. 北海道, ほっかいどう, хоккай до, «Північноморський край») — острів у Тихому океані, другий за величиною у Японському архіпелазі. Належить Японії. Разом із меншими прилеглими островами утворює префектуру Хоккайдо, яка одночасно є однойменним історичним регіоном. В давнину називався Землею Едзо (заст. укр. Єссо; яп. 蝦夷地, えぞち) від екзоніму айнів — «едзо».

Хоккайдо
яп. 北海道
Карта
Географія
43°27′38″ пн. ш. 142°47′32″ сх. д. / 43.4605555555833334° пн. ш. 142.79222222224998973° сх. д. / 43.4605555555833334; 142.79222222224998973Координати: 43°27′38″ пн. ш. 142°47′32″ сх. д. / 43.4605555555833334° пн. ш. 142.79222222224998973° сх. д. / 43.4605555555833334; 142.79222222224998973
Континент Азія
Акваторія Тихий океан, Японське море, Охотське море
Група островів Японський архіпелаг і four main islands of Japand
Площа 77 984,49 ± 0,01 км²
Найвища точка 2290 м
Країна
 Японія
Адм. одиниця Префектура Хоккайдо
Населення 5 383 579 осіб (2015)
Хоккайдо
Хоккайдо (Японія)
 Хоккайдо у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Префектура Хоккайдо.
Фізична карта префектури Хоккайдо

Площа острова — 77 984,15 км², довжина берегової лінії — 2767 км.

Географія

Рельєф

Хоккайдо лежить у північній частині Японського архіпелагу. Зусібіч острів омивається водою: на заході — Японським морем, на півночі — протокою Соя (протока Лаперуза), на північному сході — Охотським морем, на сході — протоками: Немуро (Кунаширська протока), Зради та Радянською, на півдні — Тихим океаном, а на південному заході — протокою Цуґару.

Хоккайдо поділяється на дві складові частини. Це велика ромбоподібна частина, що займає центр і схід острова, та S-подібний півострів розташований на південному заході. Обидві частини поєднані низиною Ісікарі-Юфуцу.

Ромбоподібна частина є місцем зустрічі двох гірських систем — Едзоських гір, які тягнуться від Сахаліну, і Курильських гір, що беруть свій початок від Камчатки. Перша система поділяється на ряд менших гірських масивів. Це порівняно невисокі гори Тесіо, високі гори Юбарі та Хідака. Вони пролягають з півночі на південь по уявній лінії, що з'єднує протилежні вершини ромба — мис Соя та мис Ерімо. Східна частина цієї гірської системи відгалужена у гірський масив Кітаяма, який переходить у високогір'я Ісікарі і завершується низькими пагорбами Сіранука. Гряда Едзоських ріг порізана невеликими рівнинами та долинами. З півночі на південь тягнуться одна за одною рівнина Тонбецу та долини Найоро, Камікава та Фурано. На крайньому півдні їх увінчує рівнина Токаті, розміри якої дорівнюють величині Кантоської рівнини. Друга система заходить у ромбоподібну частину майже під прямим кутом до першої. Вона формує вулканічний пояс, який пронизує острів зі сходу на захід. Найбільшими активними вулканами цієї дуги є Сіретоко, Акан, Сікарібецу, Тайсецу, пік Токаті та інші. Тут знаходяться кратерні озера Масю, Куссяро, Акан тощо.

Флора

На Хоккайдо переважають хвойні ліси з ялини та ялиці з густими заростями бамбука в підліску. З висотою ліс поступово замінюється заростями кедрового стланика і березняка, трав'янисто-чагарниковими формаціями й чагарниковими пустками. На півночі острова верхня межа хвойних лісів складає 500 м, в південних районах вони змінюються листопадними широколистяними лісами. На південному заході Хоккайдо широколисті ліси підійматися від узбережжя до висоти 500 м.

Історія

Доісторичні та стародавні часи

Реконструкція житла джьомонівців на стоянці Саннай Маруяма.
Реконструкція айнського житла в містечку Нібутані.

Найстаріші артефакти, знайдені на території Хоккайдо, належать до епохи пізнього палеоліту. Це кам'яні відщепи, що були виготовлені первісною людиною 25—20 тисяч років тому. Їх було знайдено на гірській стоянці Сюкюбай-Санкакуяма міста Тітосе та стоянці Сімакі містечка Камі-Сіхоро. 15-12 тисяч років тому, в епоху мезоліту, на Хоккайдо поширилася техніка виготовлення кам'яних лез, з якою пов'язують появу культури мікролітичних знарядь. Водночас мешканці острова навчилися використовувати лук і стріли.

Поява кераміки на Хоккайдо датується 8 тисячоліттям до Р. Х. Вона представлена культурою Джьомон. На острові ця культура знайшла своє вираження у двох стилях оформлення посуду — південно-західному та північно-східному. Перший виник під впливом стилю регіону Тохоку сусіднього острова Хонсю, а другий оформився самостійно. Посуд південно-західної частини Хоккайдо був плоскодонним, а північно-східної — гостродонним. Близько 6 тисячоліття до Р. Х. гостродонний посуд поступився плоскодонному, а старі стилі еволюціонували у нові — циліндричний на південному заході та північо-циліндричний на північному сході. В 3-2 тисячолітті до Р. Х. жителі Хоккайдо перейняли з сусіднього Хонсю пишний камеґаокський стиль, який витіснив регіональні стилі.

На межі нашої ери в Японії поширилася нова культура Яйої. Її носії були осілими землеробами. Вони займалися рисівництвом, знали техніку обробки металів і виготовляли новий тип неорнаментованої кераміки. Хоккайдо залишився поза впливом цієї культури. Його мешканці продовжували жити мисливством і збиральництвом, були напівосілим та трималися традицій попередньої епохи Джьомон. Їхня культура отримала назву пост-Джьомонівської. Протягом 3 — 4 століття, під впливом південних сусідів, хоккайдосці стали використовувати металеві знаряддя і виготовляти прикраси із дорогоцінного каміння.

Починаючи з 7 століття північно-східні райони Хоккайдо, а саме землі узбережжя Охотського моря, перебували під впливом Охотської культури. Вона охоплювала ареал Курильських островів та узбережжя Приморського краю. Її носіями були тунгусо-алтайські племена мисливців на морського звіра, пращури нівхів. Вони використовували кам'яні, залізні та кістяні знаряддя праці. Велике поселення та могильник північних цих мисливців було знайдено на стоянці Мойоро на території міста Абасірі. Найбільш пізні пам'ятки Охотської культури датуються 9 століттям.

У 8 столітті на базі пост-Джьомонівської культури виникла нова культура Сацумон. Її носіями були прото-айни. Вони займали усю територію острова Хоккайдо, сусідніх Курил та Сахаліну. Так само як джьомонівці, прото-айни були переважно мисливцями-збирачами, хоча й практикували примітивне землеробство. Свою зброю і знаряддя вони виготовляли з заліза, рідше каменю або кості. Прото-айни торгували із сусідніми нівхами на півночі та японцями на півдні. Останні називали мешканців Хоккайдо й прилеглих територій терміном «едзо» (варвари), а їхню країну «островом едзо», «тисячею островів едзо» або «Заострів'ям». Центром торгівлі прото-айнів з японцями була японська провінція Дева в регіону Тохоку.

Територія острова тривалий час залишалася малозаселеною. Хоккайдо був віддалений від інших островів Японії, мав складні кліматичні умови та вулканічний ландшафт. У період Камакура на півдні з'явилося перше японське володіння, що належало клану Андо. Повноцінне підкорення острова японцями почалося в період Муроматі Такеда Нобухіро. Практично повністю підкорено нащадком Нобухіро — Мацумае Йосіхіро — на початку XVII ст., де засновано феодальне володіння Мацумае. Останні протягом XVII—XVIII ст. підкорили весь острів, навіть створили перші факторії на Південно-Курільських островах і півдні Сахаліну.

У 1799 році влада роду Мацумае була скасовано, натомість впроваджено пряме правління бакуфу на острові. Для цього створено спеціальне губернаторство Едзо-бугьо (його влада також поширювалася на Курильські острови до о. Урупа включно і частину південного Сахаліну). У 1821 році володіння було повернуто роду Мацумае, але 1855 року остаточно передано в управління бакуфу. У середині 19 ст. через загрозу вторгнення росіян Японія почала заселяти територію сім'ями самураїв.

Адміністративний устрій

Адміністративний поділ префектури Хоккайдо (без окупованих територій)

На острові Хоккайдо та однойменному регіоні знаходиться префектура Хоккайдо:

~ Центр Площа, км² Населення, ос. Густота, ос./км² Код
Хоккайдо 北海道 Саппоро 83 423.84 5 229 075 62.7 JP-01

Різне

На честь острова названо астероїди 3720 Хоккайдо та 5114 Едзо.

Див. також

Примітки

  1. https://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/backnumber/GSI-menseki20210101.pdf — Інститут географії Японії. — С. 83.
    d:Track:Q2986578
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  4. Острови, площа і довжина берегової лінії Японії // Статистичне бюро Японії. Дані на 1 жовтня 2009 року [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]; Площа островів Японії // Інститут географії Японії. Дані на 1 жовтня 2008 року [ 15 червня 2012 у Wayback Machine.]
  5. Острови, площа і довжина берегової лінії Японії // Статистичне бюро Японії. Дані на 1 жовтня 2008 року [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.].
  6. яп. 祝梅三角山遺跡.
  7. яп. 嶋木遺跡.
  8. яп. 円筒式土器.
  9. яп. 北筒式土器.
  10. яп. 亀ヶ岡式土器.
  11. яп. 最寄遺跡.
  12. яп. 蝦夷ヶ島, Едзо-ґа-сіма.
  13. яп. 蝦夷ヶ千島, Едзо-ґа-тісіма.
  14. яп. 渡島, Ватарісіма.
  15. Robson, David. How East and West think in profoundly different ways. Процитовано 20 січня 2017. 
  16. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела і література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hokkajdo zast ukr Macmaj yap 北海道 ほっかいどう hokkaj do Pivnichnomorskij kraj ostriv u Tihomu okeani drugij za velichinoyu u Yaponskomu arhipelazi Nalezhit Yaponiyi Razom iz menshimi prileglimi ostrovami utvoryuye prefekturu Hokkajdo yaka odnochasno ye odnojmennim istorichnim regionom V davninu nazivavsya Zemleyu Edzo zast ukr Yesso yap 蝦夷地 えぞち vid ekzonimu ajniv edzo Hokkajdoyap 北海道KartaGeografiya43 27 38 pn sh 142 47 32 sh d 43 4605555555833334 pn sh 142 79222222224998973 sh d 43 4605555555833334 142 79222222224998973 Koordinati 43 27 38 pn sh 142 47 32 sh d 43 4605555555833334 pn sh 142 79222222224998973 sh d 43 4605555555833334 142 79222222224998973Kontinent AziyaAkvatoriya Tihij okean Yaponske more Ohotske moreGrupa ostroviv Yaponskij arhipelag i four main islands of JapandPlosha 77 984 49 0 01 km 1 Najvisha tochka 2290 mKrayina Yaponiya 2 3 Adm odinicya Prefektura Hokkajdo 3 Naselennya 5 383 579 osib 2015 HokkajdoHokkajdo Yaponiya Hokkajdo u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prefektura Hokkajdo Fizichna karta prefekturi HokkajdoPlosha ostrova 77 984 15 km 4 dovzhina beregovoyi liniyi 2767 km 5 Zmist 1 Geografiya 1 1 Relyef 1 2 Flora 2 Istoriya 2 1 Doistorichni ta starodavni chasi 3 Administrativnij ustrij 4 Rizne 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela i literatura 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRelyef Redaguvati Hokkajdo lezhit u pivnichnij chastini Yaponskogo arhipelagu Zusibich ostriv omivayetsya vodoyu na zahodi Yaponskim morem na pivnochi protokoyu Soya protoka Laperuza na pivnichnomu shodi Ohotskim morem na shodi protokami Nemuro Kunashirska protoka Zradi ta Radyanskoyu na pivdni Tihim okeanom a na pivdennomu zahodi protokoyu Cugaru Hokkajdo podilyayetsya na dvi skladovi chastini Ce velika rombopodibna chastina sho zajmaye centr i shid ostrova ta S podibnij pivostriv roztashovanij na pivdennomu zahodi Obidvi chastini poyednani nizinoyu Isikari Yufucu Rombopodibna chastina ye miscem zustrichi dvoh girskih sistem Edzoskih gir yaki tyagnutsya vid Sahalinu i Kurilskih gir sho berut svij pochatok vid Kamchatki Persha sistema podilyayetsya na ryad menshih girskih masiviv Ce porivnyano nevisoki gori Tesio visoki gori Yubari ta Hidaka Voni prolyagayut z pivnochi na pivden po uyavnij liniyi sho z yednuye protilezhni vershini romba mis Soya ta mis Erimo Shidna chastina ciyeyi girskoyi sistemi vidgaluzhena u girskij masiv Kitayama yakij perehodit u visokogir ya Isikari i zavershuyetsya nizkimi pagorbami Siranuka Gryada Edzoskih rig porizana nevelikimi rivninami ta dolinami Z pivnochi na pivden tyagnutsya odna za odnoyu rivnina Tonbecu ta dolini Najoro Kamikava ta Furano Na krajnomu pivdni yih uvinchuye rivnina Tokati rozmiri yakoyi dorivnyuyut velichini Kantoskoyi rivnini Druga sistema zahodit u rombopodibnu chastinu majzhe pid pryamim kutom do pershoyi Vona formuye vulkanichnij poyas yakij pronizuye ostriv zi shodu na zahid Najbilshimi aktivnimi vulkanami ciyeyi dugi ye Siretoko Akan Sikaribecu Tajsecu pik Tokati ta inshi Tut znahodyatsya kraterni ozera Masyu Kussyaro Akan tosho Flora Redaguvati Na Hokkajdo perevazhayut hvojni lisi z yalini ta yalici z gustimi zarostyami bambuka v pidlisku Z visotoyu lis postupovo zaminyuyetsya zarostyami kedrovogo stlanika i bereznyaka trav yanisto chagarnikovimi formaciyami j chagarnikovimi pustkami Na pivnochi ostrova verhnya mezha hvojnih lisiv skladaye 500 m v pivdennih rajonah voni zminyuyutsya listopadnimi shirokolistyanimi lisami Na pivdennomu zahodi Hokkajdo shirokolisti lisi pidijmatisya vid uzberezhzhya do visoti 500 m Istoriya RedaguvatiDoistorichni ta starodavni chasi Redaguvati Rekonstrukciya zhitla dzhomonivciv na stoyanci Sannaj Maruyama Rekonstrukciya ajnskogo zhitla v mistechku Nibutani Najstarishi artefakti znajdeni na teritoriyi Hokkajdo nalezhat do epohi piznogo paleolitu Ce kam yani vidshepi sho buli vigotovleni pervisnoyu lyudinoyu 25 20 tisyach rokiv tomu Yih bulo znajdeno na girskij stoyanci Syukyubaj Sankakuyama 6 mista Titose ta stoyanci Simaki 7 mistechka Kami Sihoro 15 12 tisyach rokiv tomu v epohu mezolitu na Hokkajdo poshirilasya tehnika vigotovlennya kam yanih lez z yakoyu pov yazuyut poyavu kulturi mikrolitichnih znaryad Vodnochas meshkanci ostrova navchilisya vikoristovuvati luk i strili Poyava keramiki na Hokkajdo datuyetsya 8 tisyacholittyam do R H Vona predstavlena kulturoyu Dzhomon Na ostrovi cya kultura znajshla svoye virazhennya u dvoh stilyah oformlennya posudu pivdenno zahidnomu ta pivnichno shidnomu Pershij vinik pid vplivom stilyu regionu Tohoku susidnogo ostrova Honsyu a drugij oformivsya samostijno Posud pivdenno zahidnoyi chastini Hokkajdo buv ploskodonnim a pivnichno shidnoyi gostrodonnim Blizko 6 tisyacholittya do R H gostrodonnij posud postupivsya ploskodonnomu a stari stili evolyucionuvali u novi cilindrichnij 8 na pivdennomu zahodi ta pivnicho cilindrichnij 9 na pivnichnomu shodi V 3 2 tisyacholitti do R H zhiteli Hokkajdo perejnyali z susidnogo Honsyu pishnij kamegaokskij stil 10 yakij vitisniv regionalni stili Na mezhi nashoyi eri v Yaponiyi poshirilasya nova kultura Yajoyi Yiyi nosiyi buli osilimi zemlerobami Voni zajmalisya risivnictvom znali tehniku obrobki metaliv i vigotovlyali novij tip neornamentovanoyi keramiki Hokkajdo zalishivsya poza vplivom ciyeyi kulturi Jogo meshkanci prodovzhuvali zhiti mislivstvom i zbiralnictvom buli napivosilim ta trimalisya tradicij poperednoyi epohi Dzhomon Yihnya kultura otrimala nazvu post Dzhomonivskoyi Protyagom 3 4 stolittya pid vplivom pivdennih susidiv hokkajdosci stali vikoristovuvati metalevi znaryaddya i vigotovlyati prikrasi iz dorogocinnogo kaminnya Pochinayuchi z 7 stolittya pivnichno shidni rajoni Hokkajdo a same zemli uzberezhzhya Ohotskogo morya perebuvali pid vplivom Ohotskoyi kulturi Vona ohoplyuvala areal Kurilskih ostroviv ta uzberezhzhya Primorskogo krayu Yiyi nosiyami buli tunguso altajski plemena mislivciv na morskogo zvira prashuri nivhiv Voni vikoristovuvali kam yani zalizni ta kistyani znaryaddya praci Velike poselennya ta mogilnik pivnichnih cih mislivciv bulo znajdeno na stoyanci Mojoro 11 na teritoriyi mista Abasiri Najbilsh pizni pam yatki Ohotskoyi kulturi datuyutsya 9 stolittyam U 8 stolitti na bazi post Dzhomonivskoyi kulturi vinikla nova kultura Sacumon Yiyi nosiyami buli proto ajni Voni zajmali usyu teritoriyu ostrova Hokkajdo susidnih Kuril ta Sahalinu Tak samo yak dzhomonivci proto ajni buli perevazhno mislivcyami zbirachami hocha j praktikuvali primitivne zemlerobstvo Svoyu zbroyu i znaryaddya voni vigotovlyali z zaliza ridshe kamenyu abo kosti Proto ajni torguvali iz susidnimi nivhami na pivnochi ta yaponcyami na pivdni Ostanni nazivali meshkanciv Hokkajdo j prileglih teritorij terminom edzo varvari a yihnyu krayinu ostrovom edzo 12 tisyacheyu ostroviv edzo 13 abo Zaostriv yam 14 Centrom torgivli proto ajniv z yaponcyami bula yaponska provinciya Deva v regionu Tohoku Teritoriya ostrova trivalij chas zalishalasya malozaselenoyu Hokkajdo buv viddalenij vid inshih ostroviv Yaponiyi mav skladni klimatichni umovi ta vulkanichnij landshaft U period Kamakura na pivdni z yavilosya pershe yaponske volodinnya sho nalezhalo klanu Ando Povnocinne pidkorennya ostrova yaponcyami pochalosya v period Muromati Takeda Nobuhiro Praktichno povnistyu pidkoreno nashadkom Nobuhiro Macumae Josihiro na pochatku XVII st de zasnovano feodalne volodinnya Macumae Ostanni protyagom XVII XVIII st pidkorili ves ostriv navit stvorili pershi faktoriyi na Pivdenno Kurilskih ostrovah i pivdni Sahalinu U 1799 roci vlada rodu Macumae bula skasovano natomist vprovadzheno pryame pravlinnya bakufu na ostrovi Dlya cogo stvoreno specialne gubernatorstvo Edzo bugo jogo vlada takozh poshiryuvalasya na Kurilski ostrovi do o Urupa vklyuchno i chastinu pivdennogo Sahalinu U 1821 roci volodinnya bulo povernuto rodu Macumae ale 1855 roku ostatochno peredano v upravlinnya bakufu U seredini 19 st cherez zagrozu vtorgnennya rosiyan Yaponiya pochala zaselyati teritoriyu sim yami samurayiv 15 Administrativnij ustrij Redaguvati Administrativnij podil prefekturi Hokkajdo bez okupovanih teritorij Na ostrovi Hokkajdo ta odnojmennomu regioni znahoditsya prefektura Hokkajdo Centr Plosha km Naselennya os Gustota os km Kod Hokkajdo 北海道 Sapporo 83 423 84 5 229 075 62 7 JP 01Rizne RedaguvatiNa chest ostrova nazvano asteroyidi 3720 Hokkajdo ta 5114 Edzo 16 Div takozh RedaguvatiHonsyu Sikoku KyusyuPrimitki Redaguvati https www gsi go jp KOKUJYOHO MENCHO backnumber GSI menseki20210101 pdf Institut geografiyi Yaponiyi S 83 d Track Q2986578 archINFORM 1994 d Track Q265049 a b GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Ostrovi plosha i dovzhina beregovoyi liniyi Yaponiyi Statistichne byuro Yaponiyi Dani na 1 zhovtnya 2009 roku Arhivovano 22 veresnya 2015 u Wayback Machine Plosha ostroviv Yaponiyi Institut geografiyi Yaponiyi Dani na 1 zhovtnya 2008 roku Arhivovano 15 chervnya 2012 u Wayback Machine Ostrovi plosha i dovzhina beregovoyi liniyi Yaponiyi Statistichne byuro Yaponiyi Dani na 1 zhovtnya 2008 roku Arhivovano 22 veresnya 2015 u Wayback Machine yap 祝梅三角山遺跡 yap 嶋木遺跡 yap 円筒式土器 yap 北筒式土器 yap 亀ヶ岡式土器 yap 最寄遺跡 yap 蝦夷ヶ島 Edzo ga sima yap 蝦夷ヶ千島 Edzo ga tisima yap 渡島 Vatarisima Robson David How East and West think in profoundly different ways Procitovano 20 sichnya 2017 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela i literatura Redaguvati yap Hokkajdo Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Hokkajdo 1 v 2 t Tokio Kadokava Soten 1987 Posilannya RedaguvatiGokkajdo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 yap Institut geografiyi Yaponiyi yap Ostrovi plosha i dovzhina beregovoyi liniyi Yaponiyi Statistichne byuro Yaponiyi Dani na 1 zhovtnya 2008 roku yap Yaponski ostrovi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hokkajdo amp oldid 39803455