Ба́лка Приворо́тна — балка в Тернівському районі Кривого Рогу. Розташована на півночі міста і відноситься до басейну річки Саксагань (права притока).
Морфометричні характеристики ред.
Довжина балки по головному тальвегу становить 5,2 км (з трьома боковими притоками — 6,9 км). Площа водозбору 15,6 км².
Верхів'я балки оконтурюються 130 і 140-ю горизонталлю на плато. Починається вона двома невеликими похилими лощинами. У верхній частині глибина сягає 9 м, схили нахилені під кутом 16°, ширина балки 20-22 м. Нижче балка сильно розширюється, місцями сягаючи 50-55 м, схили стають вищими — до 12 м, при крутизні 20-25°. В середній частині правий схил балки має горбистий характер і складений пісками. Ближче до гирла русло балки розширюється до 75-80 м і ділиться на ряд крутих промоїн.
Водотік в руслі слабко виражений. Дебіт струмка балки складає близько 1 л/сек.
Ґрунтовий покрив ред.
Екологія ред.
Балка збереглася порівняно добре, зазнавши, однак, значного антропогенного впливу. Верхів'я балки примикають до промислової зони. Місцями забудована (вище лівого схилу балки у середній її частині знаходиться мікрорайон Даманський). Зарегульована ставками. Три короткі ліві відгалуження увійшли до складу Криворізького ботанічного саду, в межах яких охороняється степова рослинність.
Археологія ред.
Поблизу балки, в районі сучасного мікрорайону Даманський розташовувалась курганна група Приворотна Балка й однойменне поселення доби пізньої бронзи. Курганна група складалась з чотирьох насипів.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
- Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 532
Джерела ред.
- Казаков В. Л. Балки басейну ріки Саксагань (в межах Кривбасу) [ 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] сайт КПІ ДВНЗ «КНУ»
- Сметана Н. Г., Савосько В. Н. Состав почвенного покрова и содержание гумуса в почвах территории Криворожского ботанического сада НАН Украины / Н.Г. Сметана, В.Н. Савосько // Промышленная ботаника. — 2004. — Вип. 4. — С. 228-236 [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)