Ліванов Михайло Георгійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліванов.

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Ліванов Михайло Георгійович
Народився	1751(1751)
Помер	1800(1800) Миколаїв
Поховання	Некрополь Миколаєва
Країна	Російська імперія
Діяльність	геолог, агроном, письменник, професор
Alma mater	Московський університет
Галузь	агрономія, тваринництво
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Землеробське училище
Відомий завдяки:	організував першу в Російській імперії сільсько-господарську школу, праці з сільського господарства
Нагороди	Орден Святої Анни 2 ступеня

Ліванов Михайло Георгійович (1751—1800) — один з перших російських ґрунтознавців, професор, дослідник корисних копалин на Донбасі і в Кривому Розі.

Біографія

Закінчив Московський університет (1772) з відзнакою. Освіту продовжив у Оксфорді, стажувався в Англії. За рекомендації Катерини II Г. А. Потьомкін в 1786 році направив його до Криму для освоєння земель. Учасник облоги турецької фортеці Очаків (грудень 1788 р.). Мав чин надвірного радника. За розпорядженням Потьомкіна вів розвідку залізних руд в околицях Кривого Рогу (1790). На берегах р. Саксагань виявив залізні руди, ознаки срібних руд (поклади яких помилково переоцінив), а також мармур, вугілля та ін.

У 1791 р. увійшов до складу експедиції російського військово-морського відомства по розвідці вугілля на Донбасі для потреб Чорноморського флоту.

1790 року на запрошення М. Л. Фалєєва в селі Богоявленському, що поблизу м. Миколаєва, заснував першу в Російській імперії сільськогосподарську школу, яка діяла до 1797 року. Разом з М. І. Афоніним займався вивченням природних ресурсів Миколаївщини. Мав стати професором в Єкатеринославському університеті, що його збирався відкрити Потьомкін. За завданням останнього Лівановим були написані книги із землеробства, скотарства і тваринництва.

Нагороджений орденом Святої Анни 2 ст.

Похований на Миколаївському некрополі.

Твори

• «Наставление к употребительному и делопроизводному земледелию» (СПб., 1786, дві частини) (рос. дореф.),
• «Руководство к разведению и поправлению домашнего скота» (СПб., 1794) (рос. дореф.),
• «О земледелии, скотоводстве и птицеводстве» (Николаев, 1799) (рос. дореф.).

Див. також

• Історія відкриття залізних руд Кривого Рогу

Примітки

1. . Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 14 червня 2016. 

Література і джерела

• Бухтіяров В. П. Енциклопедія Криворіжжя. Кр. Ріг: ЯВВА. 2005.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
• Ливанов (Михаил). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — т. XVIIa. — 1894. С. 645. (рос. дореф.)
• Ливанов, Михаил. // Русский біографический словарь. т. 10: Лабзина — Ляшенко. Санкт-Петербург: тип. Гл. упр. уделов, 1914. С. 421—422. (рос. дореф.)
• Назаренко И. И., Видный русский агроном профессор М. Г. Ливанов // Земледелие. — 1954. — № 1. (рос.)
• Глазунов Г. О. Професор Михайло Ліванов (1751—1800): вчений-аграрій — родоначальник аграрної освіти імперської Росії [ 12 лютого 2016 у Wayback Machine.]. // Історія науки і біографістика. — № 4, 2013.
• Геологічні дослідження [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• Т. Губская. «Город мраморных ангелов». Ранние могилы некрополя (рос.)