www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микитенко Іван Кіндратович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микитенко Іван Кіндратович Микитенко 25 сер

Микитенко Іван Кіндратович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микитенко.

Іван Кіндратович Микитенко (25 серпня (6 вересня) 1897(18970906), Рівне, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кіровоградська область, Україна) — 4 жовтня 1937, околиця Харкова, Українська РСР) — український письменник і драматург доби розстріляного відродження.

Іван Кіндратович Микитенко
Народився 25 серпня (6 вересня) 1897
Рівне, Рівнянська волость, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 4 жовтня 1937(1937-10-04) (40 років)
Громадянство СРСР
Національність українець
Діяльність письменник, драматург
Alma mater Одеський національний медичний університет
Мова творів українська
Членство НСПУ
Діти Микитенко Олег Іванович
Автограф
 Микитенко Іван Кіндратович у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Народився в родині селянина-середняка. Навчався у містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська область) в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 році вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища.

У грудні 1914 року сімнадцятилітнього «лікарського помічника» Микитенка відправляють на фронт. Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, — це згодом знайшло художнє відображення в його останній п'єсі «Як сходило сонце».

Через три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує лікпунктом у селі Нечаївці, а також пише вірші і короткі п'єси на злободенні теми.

1922 року Нечаївський комітет незаможників направляє Івана Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об'єднання «Потоки Октября». Незабаром у місцевих газетах з'являються перші його публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі «малих форм» — новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923), «Більшовики» (1923), «У вершині» (1923), «Нуник» (1923). В ці ж роки надруковані оповідання (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової збірки «На сонячних гонах» (1926), та п'єса «У боротьбі» (1926). Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а згодом керує письменницькою філією «Гарту».

Іван Микитенко. 1928 рік

Наприкінці 1926 року був викликаний до Харкова, де 1927 року закінчує Харківський медичний інститут і бере активну участь у підготовці Всеукраїнського з'їзду пролетарських письменників. Згодом стає одним з керівників ВУСППу. У 1926—1928 pp. з'являються п'єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», «Брати», «Гавриїл Кириченко — школяр» (пізніша назва — «Дитинство Гавриїла Кириченка»), «Вуркагани».

В Харкові деякий час живе у недоброї пам'яті будинку «Слово».

Меморіальна дошка Іванові Микитенку на будинку письменників Роліт у Києві

Невелика повість «Брати» (1927) була помітним явищем у прозі 20-х років, неодноразово перевидавалася й перекладалася.

«Гавриїл Кириченко — школяр» — перший значний автобіографічний твір І. Микитенка.

Прозова збірка «Вуркагани» (1928) містила ряд творів, — «Антонів огонь», «Над морем», «Homo sum» («Людина») та ін., — а також повісті про дітей.

Під враженням поїздок до Німеччини, Польщі, Чехословаччини Микитенко пише книжку дорожніх нарисів і нотаток «Голуби миру» (1929 рік, в російському перекладі — 1930 рік). У 1931 році О. Лісничий, тодішній голова Лисичанського райвиконкому Донецької області, дав письменникові свій рукопис «Партизани» для рецензії. Цей примірник зберігся в архіві І. Микитенка.

1933 року з'являється перша книга роману «Ранок», присвячена темі перевиховання «важких» підлітків, недавніх безпритульних. «Ранок» — найбільший прозовий твір, роман, задуманий як значне епічне полотно, не був завершений письменником (написана тільки перша книга).

Одночасно з прозовими творами з'являються п'єси: «Диктатура» (1929), «Світіть нам, зорі» (1930; друга назва «Кадри»), «Справа честі» (1931), «Дівчата нашої країни» (1933), соціальна драма «Бастілія божої матері» (1933), побудована на матеріалі першого розділу роману «Ранок». З появою п'єси «Диктатура» прийшов перший серйозний успіх. Історик вітчизняної літератури Юрій Шевельов так згадував цей успіх «Диктатури» у постановіці Леся Курбаса, проти якого Микитенко висував політичні обвинувачення:

Популярністю користувались і більшість наступних п'єс, поставлених не тільки в Україні, а й у багатьох містах: Москві, Ленінграді, Воронежі, Новосибірську, Мінську, Баку, Казані, Ташкенті та ін.

В ці ж роки І. Микитенко активно працює як один з керівників ВУСППу, а в 1932 року стає членом оргкомітету Спілки письменників СРСР.

Останні роки життя виступає переважно в галузі драматургії: пише комедії «Соло на флейті» (1933–1936) і «Дні юності» (1935—1936); історичну п'єсу «Маруся Шурай» (1934), яка є неопублікованою (але поставленою в кількох театрах) переробкою драми Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», героїчну драму «Як сходило сонце» (1937; надрукована 1962 р.). Збирав матеріали для наступних п'єс — про К. Маркса і Ф. Енгельса («Безсмертні»), про видатного вченого Філатова («Сліпі й зрячі»), однак не встиг їх написати.

Певну цінність являють спогади («Про себе», «В хвилини спогадів» та ін.), які містять чимало автобіографічних свідчень, оцінок письменником власних творів, його літературні погляди.

Загинув І. К. Микитенко 1937 року, ставши жертвою сталінського беззаконня. 3 жовтня 1937 року на партійних зборах Спілки радянських письменників України Івана Микитенка виключили з партії як «людину, яка приховувала від партії під час вступу і весь час перебування у партії своє куркульське походження, яка надала притулок своєму брату — куркульському бандиту, яка мала зв'язки з заклятими ворогами радянського народу — троцкистами і буржуазними націоналістами, який свідомо допомагав шкодити українській літературі». Наступного дня він повідомив дружину, що йде до НКВС здавати особисту зброю і не повернувся. За два тижні, 18 жовтня 1937 року, Івана Микитенка знайшли застреленим на околиці Харкова — за офіційною версією Іван Кіндратович Микитенко здійснив самогубство, хоча існують свідчення того, що смерть була насильницькою. У 1956 році парторганізація Спілки письменників України розглянула питання «Про посмертну реабілітацію в партії І. Микитенка». Повідомлення з цього питання зробив тодішній секретар парткому Юрій Збанацький, його підтримали Олесь Гончар, Іван Цюпа, Леонід Первомайський, Микола Бажан, Іван Ле. Рішення партосередку було одностайним: «Скасувати постанову партійних зборів 1937 року про виключення з членів КПРС т. Микитенка Івана Кіндратовича як безпідставну».

Родина Редагувати

Дружина, Зінаїда Григорівна, закінчила Харківський інститут народної освіти, вчилася в аспірантурі, працювала вчителькою, померла в Києві 1973 року. Син, Олег Іванович — заслужений працівник культури України, близько трьох десятків років — головний редактор часопису «Всесвіт». Онук — Євген Олегович — дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в країнах Близького Сходу. Інший внук — Юрій Олегович — кандидат філології, редактор декількох столичних газет, головний редактор журналу «Всесвіт».

Творчість Редагувати

В історію української літератури І. Микитенко входить передусім своїми найкращими п'єсами — драмами й комедіями (чим не закреслюється й значення помітніших його оповідань і повістей). Публіцистично загострена, дотепна й колоритна (а в останніх зразках — і більш зосереджена на реалістичному характерописанні) драматургія І. Микитенка була присвячена злободенним проблемам, відображала напругу соціальних змін у суспільстві й тому змогла донести до нашого часу гарячий подих своєї доби.

Гнат Нивинський. Ескіз декорації до вистави за п'єсою Івана Микитенка «Справа честі» в постановці МХТу-2-го. 1931 рік

Твори Редагувати

П'єси

Кіно Редагувати

За його творами знято кінокартини: «Кінець Чирви-Козиря», «Соло на флейті» тощо. У с. Рівному йому відкрито Літературно-меморіальний музей. Письменнику присвячено документальні фільми: «Слово про письменника й громадянина» (1967), «Іван Микитенко» (1969).

Вшанування Редагувати

На честь Івана Микитенка у Києві на Воскресенці названа вулиця. Також ім'я Микитенка носить вулиця у Миколаєві.

Примітки Редагувати

  1. ↑ різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
    d:Track:Q4201869d:Track:Q2818964d:Track:Q4532152
  2. Микитенко Иван Кондратьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Роман Любарський. Рукописи не горять [1] [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  4. Юрій Шевельов. «Я, мені, мене… (і довкруги)». Спогади. У двох томах. Видавництво часопису «Березіль», Видавтництво М. П. Коць. Харків — Нью-Йорк, 2001. Текст на Coollib [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  5. . Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 20 червня 2012. 
  6. Антоніна Корінь, співробітник літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого, член Національної спілки письменників України (7 вересня 2012). . «Кіровоградська правда». Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Історія української літератури XX століття: У 2-х книгах. Книга перша: 1910-1930-ті роки: Навч. посібник / ред В. Г. Дончик. — К. : Либідь, 1993. — С. 727—730.
  • Глазунов Г. Драма страшних років . Іван Микитенко: від слави до цькування // День. — 2004. — № 226–227. — С. 4.
  • Заєць І. Я. Іван Микитенко — драматург: Літературно-критичний нарис. — К.: Рад. письменник, 1987. — С. 236.
  • Іван Микитенко // З порога смерті: Письменникм України-жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Л. С. Бойко та ін.- К.: Рад письменник, 1991. — С. 326—328.
  • Бурбелла В. Іван Микитенко // Історія української літератури: У 2-х томах. Т. 2.: Радянська література /ред. І. О. Дзеверін. — К.: Наукова думка, 1988. — С. 500—508.
  • Іван Микитенко // Історія української літератури XX століття: У 2 кн. Кн. 1: Перша половина XX ст. : Підручник / ред. В. Г. Дончик. — К.: Либідь,1998. — С. 415—417.
  • Іван Микитенко (1897—1937) // Історія української літератури. XX століття. У 2 кн. Кн. 1: 1910-1930-ті роки: Навч. посібник / ред. В. Г. Дончик. — К. : Либідь, 1993. — С. 727—730.
  • Іван Кіндратович Микитенко (1897—1937) // Хінкулов Л. Ф. Літературні зустрічі: Розповіді про письменників у Києві. — К. : Рад. письменник, 1980. — С. 220—221.
  • Свербілова Т. Іван Микитенко як дзеркало українського кітчу // Слово і час. — 2007. — № 9. — С. 35–47.
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mikitenko Ivan Kindratovich Mikitenko 25 serpnya 6 veresnya 1897 18970906 Rivne Hersonska guberniya Rosijska imperiya nini Kirovogradska oblast Ukrayina 4 zhovtnya 1937 okolicya Harkova Ukrayinska RSR ukrayinskij pismennik i dramaturg dobi rozstrilyanogo vidrodzhennya Ivan Kindratovich MikitenkoNarodivsya 25 serpnya 6 veresnya 1897 1 Rivne Rivnyanska volost Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 4 zhovtnya 1937 1937 10 04 2 40 rokiv Gromadyanstvo SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik dramaturgAlma mater Odeskij nacionalnij medichnij universitetMova tvoriv ukrayinskaChlenstvo NSPUDiti Mikitenko Oleg IvanovichAvtograf Mikitenko Ivan Kindratovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Tvorchist 3 1 Tvori 4 Kino 5 Vshanuvannya 6 Primitki 7 Posilannya 7 1 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini selyanina serednyaka Navchavsya u mistechku Rivnomu Hersonskoyi guberniyi nini Kirovogradska oblast v dvoklasnij ministerskij shkoli po zakinchenni yakoyi v 1911 roci vstupiv do Hersonskogo vijskovo feldsherskogo uchilisha U grudni 1914 roku simnadcyatilitnogo likarskogo pomichnika Mikitenka vidpravlyayut na front Vin brav uchast u diyalnosti revolyucijnogo polkovogo komitetu obranij jogo chlenom v dni Lyutnevoyi revolyuciyi ce zgodom znajshlo hudozhnye vidobrazhennya v jogo ostannij p yesi Yak shodilo sonce Cherez tri roki tyazhko hvorij z obmorozhenimi nogami povernuvsya z frontu Oduzhavshi bere aktivnu uchast u borotbi z tifom v selah Yelisavetgradshini zaviduye likpunktom u seli Nechayivci a takozh pishe virshi i korotki p yesi na zlobodenni temi 1922 roku Nechayivskij komitet nezamozhnikiv napravlyaye Ivana Mikitenka na navchannya do Odeskogo medichnogo institutu V Odesi vin staye chlenom literaturnogo ob yednannya Potoki Oktyabrya Nezabarom u miscevih gazetah z yavlyayutsya pershi jogo publikaciyi virshi fejletoni narisi opovidannya i statti viprobovuye sebe i v prozi nasampered u zhanri malih form novelah opovidannyah Gordij 1923 Bilshoviki 1923 U vershini 1923 Nunik 1923 V ci zh roki nadrukovani opovidannya cikl Etyudi chervoni sho uvijshli do pershoyi prozovoyi zbirki Na sonyachnih gonah 1926 ta p yesa U borotbi 1926 Ne zalishayuchi navchannya I Mikitenko pracyuye na posadi zavlitchastinoyu Odeskoyi ukrderzhdrami a zgodom keruye pismennickoyu filiyeyu Gartu nbsp Ivan Mikitenko 1928 rikNaprikinci 1926 roku buv viklikanij do Harkova de 1927 roku zakinchuye Harkivskij medichnij institut i bere aktivnu uchast u pidgotovci Vseukrayinskogo z yizdu proletarskih pismennikiv Zgodom staye odnim z kerivnikiv VUSPPu U 1926 1928 pp z yavlyayutsya p yesa Idu poema Vogni povisti Antoniv ogon Brati Gavriyil Kirichenko shkolyar piznisha nazva Ditinstvo Gavriyila Kirichenka Vurkagani V Harkovi deyakij chas zhive u nedobroyi pam yati budinku Slovo nbsp Memorialna doshka Ivanovi Mikitenku na budinku pismennikiv Rolit u KiyeviNevelika povist Brati 1927 bula pomitnim yavishem u prozi 20 h rokiv neodnorazovo perevidavalasya j perekladalasya Gavriyil Kirichenko shkolyar pershij znachnij avtobiografichnij tvir I Mikitenka Prozova zbirka Vurkagani 1928 mistila ryad tvoriv Antoniv ogon Nad morem Homo sum Lyudina ta in a takozh povisti pro ditej Pid vrazhennyam poyizdok do Nimechchini Polshi Chehoslovachchini Mikitenko pishe knizhku dorozhnih narisiv i notatok Golubi miru 1929 rik v rosijskomu perekladi 1930 rik U 1931 roci O Lisnichij todishnij golova Lisichanskogo rajvikonkomu Doneckoyi oblasti dav pismennikovi svij rukopis Partizani dlya recenziyi Cej primirnik zberigsya v arhivi I Mikitenka 3 1933 roku z yavlyayetsya persha kniga romanu Ranok prisvyachena temi perevihovannya vazhkih pidlitkiv nedavnih bezpritulnih Ranok najbilshij prozovij tvir roman zadumanij yak znachne epichne polotno ne buv zavershenij pismennikom napisana tilki persha kniga Odnochasno z prozovimi tvorami z yavlyayutsya p yesi Diktatura 1929 Svitit nam zori 1930 druga nazva Kadri Sprava chesti 1931 Divchata nashoyi krayini 1933 socialna drama Bastiliya bozhoyi materi 1933 pobudovana na materiali pershogo rozdilu romanu Ranok Z poyavoyu p yesi Diktatura prijshov pershij serjoznij uspih Istorik vitchiznyanoyi literaturi Yurij Shevelov tak zgaduvav cej uspih Diktaturi u postanovici Lesya Kurbasa proti yakogo Mikitenko visuvav politichni obvinuvachennya Ce bula najkrasha vistava Kurbasa pislya Zolotogo chereva Bo v vistavah p yes Mikoli Kulisha pracya Kurbasa hoch yaka bliskucha bula interpretacijna vin nasampered poyasnyuvav tekst Kulisha vin yak rezhiser svidomo pidporyadkovuvavsya dramaturgovi Tut bilshe vazhila pracya rezhisera z aktorami ne jogo samostijnij zadum U perelicovanij Diktaturi tekst malo vazhiv ce bula vistava rezhisera i tomu tut Kurbas postavav na povnij zrist Ce bula spravzhnya vijna rezhisera proti nevdahi dramaturga lyapas yakogo Mikitenko pevno ne zabuv poki jomu ta jogo spilnikam poshastilo znishiti Kurbasa 1933 roku 4 Populyarnistyu koristuvalis i bilshist nastupnih p yes postavlenih ne tilki v Ukrayini a j u bagatoh mistah Moskvi Leningradi Voronezhi Novosibirsku Minsku Baku Kazani Tashkenti ta in V ci zh roki I Mikitenko aktivno pracyuye yak odin z kerivnikiv VUSPPu a v 1932 roku staye chlenom orgkomitetu Spilki pismennikiv SRSR Ostanni roki zhittya vistupaye perevazhno v galuzi dramaturgiyi pishe komediyi Solo na flejti 1933 1936 i Dni yunosti 1935 1936 istorichnu p yesu Marusya Shuraj 1934 yaka ye neopublikovanoyu ale postavlenoyu v kilkoh teatrah pererobkoyu drami Mihajla Starickogo Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici geroyichnu dramu Yak shodilo sonce 1937 nadrukovana 1962 r Zbirav materiali dlya nastupnih p yes pro K Marksa i F Engelsa Bezsmertni pro vidatnogo vchenogo Filatova Slipi j zryachi odnak ne vstig yih napisati Pevnu cinnist yavlyayut spogadi Pro sebe V hvilini spogadiv ta in yaki mistyat chimalo avtobiografichnih svidchen ocinok pismennikom vlasnih tvoriv jogo literaturni poglyadi Zaginuv I K Mikitenko 1937 roku stavshi zhertvoyu stalinskogo bezzakonnya 3 zhovtnya 1937 roku na partijnih zborah Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini Ivana Mikitenka viklyuchili z partiyi yak lyudinu yaka prihovuvala vid partiyi pid chas vstupu i ves chas perebuvannya u partiyi svoye kurkulske pohodzhennya yaka nadala pritulok svoyemu bratu kurkulskomu banditu yaka mala zv yazki z zaklyatimi vorogami radyanskogo narodu trockistami i burzhuaznimi nacionalistami yakij svidomo dopomagav shkoditi ukrayinskij literaturi Nastupnogo dnya vin povidomiv druzhinu sho jde do NKVS zdavati osobistu zbroyu i ne povernuvsya Za dva tizhni 18 zhovtnya 1937 roku Ivana Mikitenka znajshli zastrelenim na okolici Harkova za oficijnoyu versiyeyu Ivan Kindratovich Mikitenko zdijsniv samogubstvo hocha isnuyut svidchennya togo sho smert bula nasilnickoyu 5 U 1956 roci partorganizaciya Spilki pismennikiv Ukrayini rozglyanula pitannya Pro posmertnu reabilitaciyu v partiyi I Mikitenka Povidomlennya z cogo pitannya zrobiv todishnij sekretar partkomu Yurij Zbanackij jogo pidtrimali Oles Gonchar Ivan Cyupa Leonid Pervomajskij Mikola Bazhan Ivan Le Rishennya partoseredku bulo odnostajnim Skasuvati postanovu partijnih zboriv 1937 roku pro viklyuchennya z chleniv KPRS t Mikitenka Ivana Kindratovicha yak bezpidstavnu Rodina RedaguvatiDruzhina Zinayida Grigorivna zakinchila Harkivskij institut narodnoyi osviti vchilasya v aspiranturi pracyuvala vchitelkoyu pomerla v Kiyevi 1973 roku Sin Oleg Ivanovich zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini blizko troh desyatkiv rokiv golovnij redaktor chasopisu Vsesvit Onuk Yevgen Olegovich diplomat Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v krayinah Blizkogo Shodu Inshij vnuk Yurij Olegovich kandidat filologiyi redaktor dekilkoh stolichnih gazet golovnij redaktor zhurnalu Vsesvit 6 Tvorchist RedaguvatiV istoriyu ukrayinskoyi literaturi I Mikitenko vhodit peredusim svoyimi najkrashimi p yesami dramami j komediyami chim ne zakreslyuyetsya j znachennya pomitnishih jogo opovidan i povistej Publicistichno zagostrena dotepna j koloritna a v ostannih zrazkah i bilsh zoseredzhena na realistichnomu harakteropisanni dramaturgiya I Mikitenka bula prisvyachena zlobodennim problemam vidobrazhala naprugu socialnih zmin u suspilstvi j tomu zmogla donesti do nashogo chasu garyachij podih svoyeyi dobi nbsp Gnat Nivinskij Eskiz dekoraciyi do vistavi za p yesoyu Ivana Mikitenka Sprava chesti v postanovci MHTu 2 go 1931 rikTvori Redaguvati Vogni Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1927 Nad morem 1927 Homo sum Lyudina 1927 Antoniv ogon 1927 Brati Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1927 Ditinstvo Gavriyila Kirichenka 1928 Vurkagani 1928 Golubi miru Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1929 Ranok 1933 Mikitenko I Shtabisti rozdil z romanu I Mikitenko 2 ge vid Harkiv Radyan lit 1934 28 s Arhivovano 29 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Shinka I Mikitenko Harkiv Radyan shk 1931 32 s Arhivovano 29 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I U Lvovi I Mikitenko Harkiv Lit i mistectvo 1930 40 s Arhivovano 29 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Trinadcyata vesna I Mikitenko Harkiv GART 1930 59 s Arhivovano 29 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Tort I Mikitenko Harkiv Radyan shk 1931 32 s Arhivovano 29 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Ranok roman v 2 h ch Iv Mikitenko Kiyiv Derzh lit vid vo 1935 380 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Nunik opovidannya I Mikitenko Harkiv Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 67 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Na sonyachnih gonah Ivan Mikitenko Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1926 181 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Na internacionalnomu fronti dop pro ukr radyan lit na drugij svit konf revolyuc lit I Mikitenko Harkiv DVOU Lit i mistectvo 1931 31 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Kadilnicya I Mikitenko Harkiv Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 71 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Vibrani tvori Iv Mikitenko Kiyiv Harkiv Derzh lit vid vo 1935 264 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Mikitenko I Budni I Mikitenko Harkiv Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 63 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine P yesi Idu Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1926 Diktatura Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1929 Svitit nam zori Kadri 1930 Sprava chesti 1931 Bastiliya bozhoyi materi Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1933 Divchata nashoyi krayini Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1933 Marusya Shuraj 1934 Solo na flejti 1933 1936 Dni yunosti Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine 1937 Yak shodilo sonce 1937 opublikovano 1962 roku Mikitenko I Svitit nam zori kadri I Mikitenko 2 ge vid Radyan lit 1933 120 s Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Kino RedaguvatiZa jogo tvorami znyato kinokartini Kinec Chirvi Kozirya Solo na flejti tosho U s Rivnomu jomu vidkrito Literaturno memorialnij muzej Pismenniku prisvyacheno dokumentalni filmi Slovo pro pismennika j gromadyanina 1967 Ivan Mikitenko 1969 Vshanuvannya RedaguvatiNa chest Ivana Mikitenka u Kiyevi na Voskresenci nazvana vulicya Takozh im ya Mikitenka nosit vulicya u Mikolayevi Primitki Redaguvati a b rizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Mikitenko Ivan Kondratevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Roman Lyubarskij Rukopisi ne goryat 1 Arhivovano 13 listopada 2011 u Wayback Machine Yurij Shevelov Ya meni mene i dovkrugi Spogadi U dvoh tomah Vidavnictvo chasopisu Berezil Vidavtnictvo M P Koc Harkiv Nyu Jork 2001 Tekst na Coollib Arhivovano 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 20 chervnya 2012 Antonina Korin spivrobitnik literaturno memorialnogo muzeyu I K Karpenka Karogo chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 7 veresnya 2012 Mikitenko buv lyudinoyu stvorenoyu dlya uspihu Kirovogradska pravda Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 9 listopada 2013 Posilannya RedaguvatiMikitenko Ivan Kindratovich Arhivovano 28 serpnya 2021 u Wayback Machine ESU Mikitenko Ivan Kindratovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 201 202 Mikitenko Ivan v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini Arhivovano 29 listopada 2018 u Wayback Machine Gerasimova G P Mikitenko Ivan Kindratovich Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 635 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Redaguvati Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX stolittya U 2 h knigah Kniga persha 1910 1930 ti roki Navch posibnik red V G Donchik K Libid 1993 S 727 730 Glazunov G Drama strashnih rokiv Ivan Mikitenko vid slavi do ckuvannya Den 2004 226 227 S 4 Zayec I Ya Ivan Mikitenko dramaturg Literaturno kritichnij naris K Rad pismennik 1987 S 236 Ivan Mikitenko Z poroga smerti Pismennikm Ukrayini zhertvi stalinskih represij Avt kol L S Bojko ta in K Rad pismennik 1991 S 326 328 Burbella V Ivan Mikitenko Istoriya ukrayinskoyi literaturi U 2 h tomah T 2 Radyanska literatura red I O Dzeverin K Naukova dumka 1988 S 500 508 Ivan Mikitenko Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX stolittya U 2 kn Kn 1 Persha polovina XX st Pidruchnik red V G Donchik K Libid 1998 S 415 417 Ivan Mikitenko 1897 1937 Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX stolittya U 2 kn Kn 1 1910 1930 ti roki Navch posibnik red V G Donchik K Libid 1993 S 727 730 Ivan Kindratovich Mikitenko 1897 1937 Hinkulov L F Literaturni zustrichi Rozpovidi pro pismennikiv u Kiyevi K Rad pismennik 1980 S 220 221 Sverbilova T Ivan Mikitenko yak dzerkalo ukrayinskogo kitchu Slovo i chas 2007 9 S 35 47 nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikitenko Ivan Kindratovich amp oldid 40077008