www.wikidata.uk-ua.nina.az

Збанацький Юрій Оліферович Lib Член КПРС Народився 19 грудня 1913 1 січня 1914 1914 01 01 Борсуків Козелецький повіт Чер

Збанацький Юрій Оліферович

Збанацький Юрій Оліферович
Народився 19 грудня 1913 (1 січня 1914)(1914-01-01)
Борсуків, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 25 квітня 1994(1994-04-25) (80 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність Прозаїк
Сфера роботи творче і професіональне письмоd
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Мова творів українська
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр роман, повість
Членство СП СРСР і НСПУ
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Премії
 Збанацький Юрій Оліферович у Вікісховищі

Ю́рій (Григо́рій) Оліфе́рович Збана́цький (нар. 19 грудня 1913 (1 січня 1914)(19140101), Борсуків — пом. 25 квітня 1994, Київ) — український письменник, кінодраматург. Герой Радянського Союзу (1944). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1970), Літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля (1967), Премії ім. Лесі Українки (1975). Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.

Життєпис Редагувати

Народився 1 січня 1914 р. у с. Борсуків Остерського (тепер Козелецького) району на Чернігівщині в селянській родині.

Могила Юрія Збанацького

Початкову школу закінчив у рідному селі, семирічну — у місті Остер.

Навчався в Чернігівському педагогічному технікумі, згодом у Ніжинському педагогічному інституті, який закінчив у 1937 році. По закінченні інституту працював учителем, директором неповної середньої школи, завідувачем районного відділу освіти, штатним пропагандистом Остерського районного комітету КП(б)У. Член ВКП(б) з 1939 року. У липні 1940 року призначений редактором Остерської районної газети Чернігівської області.

Учасник Другої світової війни з 1941 по 1945 роки. Після окупації району залишився на окупованій території. Розпочав підготовчу роботу зі створення підпілля, проте за доносом зрадника 6 січня 1942 року його заарештовано. Після допитів спрямовано у концентраційний табір, де пробув майже 7 місяців. У вересні 1942 року здійснив утечу з табору. Німці, розшукуючи втікача, схопили, а згодом закатували, матір і молодшого брата Ю. Збанацького.

1 грудня 1942 року відбулись перші установчі збори, де створено партизанський загін імені М. О. Щорса, а командиром загону обрано Ю. О. Збанацького. Загін діяв у межиріччі Дніпра й Десни, контролюючи положення в понад 50 довколишніх селах. Протягом 1942—1943 років на території Київської й Чернігівської областей партизани загону ім. Щорса розгромили 13 ворожих гарнізонів, знищили понад 2000 солдатів та офіцерів ворога, підірвали 19 мостів, пустили під укіс 9 ешелонів, збили 2 літаки, підірвали 4 склади боєприпасів, спалили 15 пароплавів і барж. 24 квітня 1943 року партизани повністю знищили залогу (гарнізон) містечка Пірнове Київської області чисельністю близько 700 «гітлерівців».

У серпні 1943 року на базі партизанського загону створено окреме партизанське з'єднання імені Щорса. У вересні того-таки року партизани захопили три переправи на Десні й утримували їх до приходу частин Червоної Армії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1944 року за вміле командування партизанським з'єднанням, зразкове виконання бойових завдань командування в тилу німецьких військ і виявлені при цьому відвагу й мужність, Ю. О. Збанацькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1944—1945 роках перебував на військовій службі в Українському штабі партизанського руху (УШПР).

Після війни викладав літературу в Київському педагогічному інституті імені Горького, згодом очолив філологічний факультет цього-таки інституту.

З 1949 року — відповідальний секретар, заступник голови правління, секретар правління, 1-й заступник голови правління Спілки письменників України.

З 1971 року — секретар правління Спілки письменників України, 1-й секретар правління Київської письменницької організації. Був членом Спілки письменників СРСР.

Ю. Збанацького обирали депутатом Верховної Ради УРСР IX скликання. У складі делегації УРСР неодноразово брав участь у сесіях Генеральної Асамблеї ООН.

Друкувався з 1944 р. Його повісті «Між добрими людьми», «Морська чайка», «Курячий бог», роман «Сеспель» екранізовано на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка. Написав «Поліські билиці» — короткі оповідання з життя його знайомого вчителя Каленика Переплигнигопченка.

Помер 25 квітня 1994 року в Києві. Поховано в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Критика Редагувати

Валерій Марченко у своїй статті «За параваном ідейності», що на суді 1973 року інкримінувалася йому як злочин перед радянською владою, так відгукувався про творчість Юрія Збанацького:

Особливу запопадливість в оспівуванні визначених партією тем виявили старі, ще сталінського гарту, письменницькі кадри. Нагнибіди, козаченки та Збанацькі не підводять. Довір'я ж можновладних виявляється у формі грошової винагороди, наданні посад, а також у прикликанні до «кращих із кращих» спроституйованої матінки-слави. Твори цих лауреатів Шевченківської премії повсюдно друкують, перекладають на мови братніх республік і соціалістичних країн, роблять враження (для нас, звісно) цілком заслуженого визнання...

Ми розглянули твори...досить численного загону письменників, за чиєю допомогою радянські можновладці утверджують своє панування на Україні; ласі шматки, що перепадають найвідданішим, повинні стимулювати акт творення, і вони, природно, роблять свою справу. На обріях нашої літератури, окрім старих кадрів культівських часів (Натана Рибака, Леоніда Новиченка, Юрія Збанацького), з'являється чимало нових письменників-підприємців: Павло Загребельний, Микола Сингаївський, Олесь Лупій, Ростислав Братунь. Продукуючи романи, драми, поезії, статті на правильні теми, гурт оцих вельми далеких від культури свого народу митців «чесно» заробляє на хліб. Твори багатьох із них написані досить вправною рукою графомана, тому непідготованому читачеві за напруженим сюжетом та розмаїтою образною системою важко помітити його ідейну недолугість і навіть реакційність. А це й потрібно авторові та верхнім «десяти тисячам» які спонукають його до письма відрегульованою системою заохочень.

Причетність до репресій Редагувати

У рамках погрому української інтелігенції 1972 року, радянські репресивні органи підняли питання щодо праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. За офіційною інформацією, ЦК КПУ постановою від 7 лютого 1972 року доручив комісії у складі А. Д. Скаби (голова), В. Ю. Євдокименка, Ю. О. Збанацького, В. П. Козаченка, Л. П. Нагорної, П. О. Недбайла, В. А. Чирка, М. З. Шамоти та П. Й. Ящука розглянути листа Івана Дзюби, адресованого першому секретареві ЦК КПУ Петру Шелесту та голові Ради Міністрів УРСР Володимирові Щербицькому, та додану до листа працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

15 лютого 1972 р. комісія, «проаналізувавши згаданий лист та матеріал І. Дзюби, а також вивчивши матеріали зарубіжної антирадянської преси і радіо за період з 1966 по 1972 рік» комісія «прийшла до висновку, що підготовлений Дзюбою матеріал „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ є від початку й до кінця пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР». 1973 року, за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Київський обласний суд засудив Івана Дзюбу до 5 років ув'язнення і 5 років заслання..

Василь Стус стверджував, що рецензія цієї комісії була «з відверто поліційними, кровожерними заявами», а про самих рецензентів, яких він називав «внутрішніми рецензентами КДБ», заявляв що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді.»

Інший письменник-дисидент Микола Руденко поділився спогадами про Юрія Збанацького у своїй книзі «Найбільше диво — життя. Спогади». Під час партзборів у журналі «Вітчизна» Руденка одноголосно виключили з партії, що на той час фактично передувало арешту. «Засідання парткому Спілки, якому належало затвердити рішення партійних зборів (парткому журналу „Вітчизна“) розпочалося виступом Ігоря Малишевського…Розписував мене найтемнішими фарбами — я мав постати перед членами парткому як свідомий ворог радянської держави, людина вкрай аморальна й підступна». «Як і на партзборах у „Вітчизні“, ніхто не бажав підіймати рук ні за, ні проти. Ніхто, крім Юрія Збанацького, який доволі виразно проголосував проти мого виключення з партії. Так і порахував Чалий: проти один, усі інші — за виключення».

«Цілком зрозуміло, як я був вдячний Юрію Оліферовичу. Збанацький мав тоді немалий авторитет, це вплинуло на інших членів парткому». «Всі ми (я, Збанацький, Гончар, Білоус) були фронтовики — отже мали моральний обов'язок один перед одним» — згадував Микола Руденко.

Нагороди Редагувати

Ушанування пам'яті Редагувати

Меморіальна дошка у Києві

Ім'я Юрія Збанацького занесено в Почесну Книгу Трудової Слави та Героїзму Чуваської АРСР. Меморіальні дошки встановлено в Києві на будинку по вулиці Михайла Коцюбинського, 2, де він жив в 1957–1994 роках (1996; бронза; барельєф; скульптор М. М. Суходолов) і в Чернігові на будівлі колишнього педагогічного технікуму, де він навчався в 1930–1931 роках. У районі бойових дій партизанського з'єднання імені Щорса в межиріччі Дніпра і Десни встановлено пам'ятного знака.

У журналі "Перець" № 1 за 1974 рік розміщено дружній шарж А.Арутюнянца з нагоди 60-річчя Ю.Збанацького.

Твори Редагувати

Нариси і статті:

  • «Тимофій Шашло» (1969);
  • «Радість і надії» (1970);
  • «На головній вуліці» (1978);

Книжки оповідань для дітей і дорослих:

  • «На все життя» (1950);
  • «Над Десною» (1951);
  • «Старший брат» (1952);
  • «Крилатий гонець» (1953);
  • «Незабутнє» (1953);
  • «Ласунка» (1957);
  • «Любов» (1957);
  • «Згадаймо, друзі, пережите» (1959);
  • «В дорозі» (1960);
  • «Гвардії Савочка» (1963);
  • «Каленикові пригоди» (1963);

Повісті:

  • «Таємниця Соколиного бору» (1949);
  • «Лісова красуня» (1955);
  • «Між добрими людьми» (1955);
  • «Привітайте мене, друзі!» (1956);
  • «Ху-Лань» (1958);
  • «Єдина» (1959);
  • «Морська чайка» (1959);
  • «Курилові острови» (1963);
  • «Героподвія» (1966);
  • «Курячий бог» (1966);
  • «Ленінка» (повісті та оповідання, 1970);
  • «Ми — не з легенди» (1972);
  • «Славко» (1976);
  • «Стародуби» (1979);
  • «Я був дідусем» (1979);
  • «Балада про знамено»

П'єси:

  • «Завойовники» (1967);
  • «Клієнти будуть задоволені» (1971);

Романи:

  • «Переджнив'я» (1955);
  • «Малиновий дзвін» (1958);
  • «Сеспель» (1961);
  • «Хвилі» (1967);
  • «Кують зозулі» (1975);
  • «Твори у 4-х т.» (1963);
  • «Твори у 2-х т.» (1974);

Фільмографія Редагувати

За його сценаріями створено стрічки:

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
  3. Разом із статтею «Київські діалоги» по жовтень 1993 р. знаходилась в архіві КДБ УРСР (СБУ).
  4. ЗА ПАРАВАНОМ ІДЕЙНОСТІ Валерій Марченко
  5. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015. 
  6. Сергій Грабовський. Хто ви, академіку Дзюбо [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень
  7. . Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015. 
  8. «Найбільше диво — життя. Спогади», 1974 р. (стр. 482—485)
  9. Захоплюючий Київ[недоступне посилання з липня 2019]
  10. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021. 
  11. А.Арутюнянц. Журнал "Перець" №1,1984. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Chlen KPRS Zbanackij Yurij OliferovichNarodivsya 19 grudnya 1913 1 sichnya 1914 1914 01 01 Borsukiv Kozeleckij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 25 kvitnya 1994 1994 04 25 80 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist ProzayikSfera roboti tvorche i profesionalne pismod 1 Alma mater Nizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaMova tvoriv ukrayinskaNapryamok socialistichnij realizmZhanr roman povistChlenstvo SP SRSR i NSPUPartiya KPRSAvtografNagorodi Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Premiyi Zbanackij Yurij Oliferovich u VikishovishiYu rij Grigo rij Olife rovich Zbana ckij nar 19 grudnya 1913 1 sichnya 1914 19140101 Borsukiv pom 25 kvitnya 1994 Kiyiv ukrayinskij pismennik kinodramaturg Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka 1970 Literaturnoyi premiyi Chuvashiyi im M Sespelya 1967 Premiyi im Lesi Ukrayinki 1975 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 go sklikannya Zmist 1 Zhittyepis 2 Kritika 3 Prichetnist do represij 4 Nagorodi 5 Ushanuvannya pam yati 6 Tvori 7 Filmografiya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 1 sichnya 1914 r u s Borsukiv Osterskogo teper Kozeleckogo rajonu na Chernigivshini v selyanskij rodini nbsp Mogila Yuriya ZbanackogoPochatkovu shkolu zakinchiv u ridnomu seli semirichnu u misti Oster Navchavsya v Chernigivskomu pedagogichnomu tehnikumi zgodom u Nizhinskomu pedagogichnomu instituti yakij zakinchiv u 1937 roci Po zakinchenni institutu pracyuvav uchitelem direktorom nepovnoyi serednoyi shkoli zaviduvachem rajonnogo viddilu osviti shtatnim propagandistom Osterskogo rajonnogo komitetu KP b U Chlen VKP b z 1939 roku U lipni 1940 roku priznachenij redaktorom Osterskoyi rajonnoyi gazeti Chernigivskoyi oblasti Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni z 1941 po 1945 roki Pislya okupaciyi rajonu zalishivsya na okupovanij teritoriyi Rozpochav pidgotovchu robotu zi stvorennya pidpillya prote za donosom zradnika 6 sichnya 1942 roku jogo zaareshtovano Pislya dopitiv spryamovano u koncentracijnij tabir de probuv majzhe 7 misyaciv U veresni 1942 roku zdijsniv utechu z taboru Nimci rozshukuyuchi vtikacha shopili a zgodom zakatuvali matir i molodshogo brata Yu Zbanackogo 1 grudnya 1942 roku vidbulis pershi ustanovchi zbori de stvoreno partizanskij zagin imeni M O Shorsa a komandirom zagonu obrano Yu O Zbanackogo Zagin diyav u mezhirichchi Dnipra j Desni kontrolyuyuchi polozhennya v ponad 50 dovkolishnih selah Protyagom 1942 1943 rokiv na teritoriyi Kiyivskoyi j Chernigivskoyi oblastej partizani zagonu im Shorsa rozgromili 13 vorozhih garnizoniv znishili ponad 2000 soldativ ta oficeriv voroga pidirvali 19 mostiv pustili pid ukis 9 esheloniv zbili 2 litaki pidirvali 4 skladi boyepripasiv spalili 15 paroplaviv i barzh 24 kvitnya 1943 roku partizani povnistyu znishili zalogu garnizon mistechka Pirnove Kiyivskoyi oblasti chiselnistyu blizko 700 gitlerivciv U serpni 1943 roku na bazi partizanskogo zagonu stvoreno okreme partizanske z yednannya imeni Shorsa U veresni togo taki roku partizani zahopili tri perepravi na Desni j utrimuvali yih do prihodu chastin Chervonoyi Armiyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 sichnya 1944 roku za vmile komanduvannya partizanskim z yednannyam zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya v tilu nimeckih vijsk i viyavleni pri comu vidvagu j muzhnist Yu O Zbanackomu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 2 U 1944 1945 rokah perebuvav na vijskovij sluzhbi v Ukrayinskomu shtabi partizanskogo ruhu UShPR Pislya vijni vikladav literaturu v Kiyivskomu pedagogichnomu instituti imeni Gorkogo zgodom ocholiv filologichnij fakultet cogo taki institutu Z 1949 roku vidpovidalnij sekretar zastupnik golovi pravlinnya sekretar pravlinnya 1 j zastupnik golovi pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini Z 1971 roku sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini 1 j sekretar pravlinnya Kiyivskoyi pismennickoyi organizaciyi Buv chlenom Spilki pismennikiv SRSR Yu Zbanackogo obirali deputatom Verhovnoyi Radi URSR IX sklikannya U skladi delegaciyi URSR neodnorazovo brav uchast u sesiyah Generalnoyi Asambleyi OON Drukuvavsya z 1944 r Jogo povisti Mizh dobrimi lyudmi Morska chajka Kuryachij bog roman Sespel ekranizovano na Kiyivskij kinostudiyi im O P Dovzhenka Napisav Poliski bilici korotki opovidannya z zhittya jogo znajomogo vchitelya Kalenika Pereplignigopchenka Pomer 25 kvitnya 1994 roku v Kiyevi Pohovano v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 52 Kritika RedaguvatiValerij Marchenko u svoyij statti Za paravanom idejnosti 3 sho na sudi 1973 roku inkriminuvalasya jomu yak zlochin pered radyanskoyu vladoyu tak vidgukuvavsya pro tvorchist Yuriya Zbanackogo nbsp Osoblivu zapopadlivist v ospivuvanni viznachenih partiyeyu tem viyavili stari she stalinskogo gartu pismennicki kadri Nagnibidi kozachenki ta Zbanacki ne pidvodyat Dovir ya zh mozhnovladnih viyavlyayetsya u formi groshovoyi vinagorodi nadanni posad a takozh u priklikanni do krashih iz krashih sprostitujovanoyi matinki slavi Tvori cih laureativ Shevchenkivskoyi premiyi povsyudno drukuyut perekladayut na movi bratnih respublik i socialistichnih krayin roblyat vrazhennya dlya nas zvisno cilkom zasluzhenogo viznannya Mi rozglyanuli tvori dosit chislennogo zagonu pismennikiv za chiyeyu dopomogoyu radyanski mozhnovladci utverdzhuyut svoye panuvannya na Ukrayini lasi shmatki sho perepadayut najviddanishim povinni stimulyuvati akt tvorennya i voni prirodno roblyat svoyu spravu Na obriyah nashoyi literaturi okrim starih kadriv kultivskih chasiv Natana Ribaka Leonida Novichenka Yuriya Zbanackogo z yavlyayetsya chimalo novih pismennikiv pidpriyemciv Pavlo Zagrebelnij Mikola Singayivskij Oles Lupij Rostislav Bratun Produkuyuchi romani drami poeziyi statti na pravilni temi gurt ocih velmi dalekih vid kulturi svogo narodu mitciv chesno zaroblyaye na hlib Tvori bagatoh iz nih napisani dosit vpravnoyu rukoyu grafomana tomu nepidgotovanomu chitachevi za napruzhenim syuzhetom ta rozmayitoyu obraznoyu sistemoyu vazhko pomititi jogo idejnu nedolugist i navit reakcijnist A ce j potribno avtorovi ta verhnim desyati tisyacham yaki sponukayut jogo do pisma vidregulovanoyu sistemoyu zaohochen 4 nbsp Prichetnist do represij RedaguvatiU ramkah pogromu ukrayinskoyi inteligenciyi 1972 roku radyanski represivni organi pidnyali pitannya shodo praci Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya 1965 roku Za oficijnoyu informaciyeyu CK KPU postanovoyu vid 7 lyutogo 1972 roku doruchiv komisiyi u skladi A D Skabi golova V Yu Yevdokimenka Yu O Zbanackogo V P Kozachenka L P Nagornoyi P O Nedbajla V A Chirka M Z Shamoti ta P J Yashuka rozglyanuti lista Ivana Dzyubi adresovanogo pershomu sekretarevi CK KPU Petru Shelestu ta golovi Radi Ministriv URSR Volodimirovi Sherbickomu ta dodanu do lista pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya 15 lyutogo 1972 r komisiya proanalizuvavshi zgadanij list ta material I Dzyubi a takozh vivchivshi materiali zarubizhnoyi antiradyanskoyi presi i radio za period z 1966 po 1972 rik komisiya prijshla do visnovku sho pidgotovlenij Dzyuboyu material Internacionalizm chi rusifikaciya ye vid pochatku j do kincya paskvilem na radyansku dijsnist na nacionalnu politiku KPRS i praktiku komunistichnogo budivnictva v SRSR 5 1973 roku za antiradyansku pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya Kiyivskij oblasnij sud zasudiv Ivana Dzyubu do 5 rokiv uv yaznennya i 5 rokiv zaslannya 6 Vasil Stus stverdzhuvav sho recenziya ciyeyi komisiyi bula z vidverto policijnimi krovozhernimi zayavami a pro samih recenzentiv yakih vin nazivav vnutrishnimi recenzentami KDB zayavlyav sho yihnya vina v provedenni masovih represij taka sama yak i shtatnih kagebistiv Voni taki sami dushogubi yak slidchi i suddi 7 Inshij pismennik disident Mikola Rudenko podilivsya spogadami pro Yuriya Zbanackogo u svoyij knizi Najbilshe divo zhittya Spogadi 8 Pid chas partzboriv u zhurnali Vitchizna Rudenka odnogolosno viklyuchili z partiyi sho na toj chas faktichno pereduvalo areshtu Zasidannya partkomu Spilki yakomu nalezhalo zatverditi rishennya partijnih zboriv partkomu zhurnalu Vitchizna rozpochalosya vistupom Igorya Malishevskogo Rozpisuvav mene najtemnishimi farbami ya mav postati pered chlenami partkomu yak svidomij vorog radyanskoyi derzhavi lyudina vkraj amoralna j pidstupna Yak i na partzborah u Vitchizni nihto ne bazhav pidijmati ruk ni za ni proti Nihto krim Yuriya Zbanackogo yakij dovoli virazno progolosuvav proti mogo viklyuchennya z partiyi Tak i porahuvav Chalij proti odin usi inshi za viklyuchennya Cilkom zrozumilo yak ya buv vdyachnij Yuriyu Oliferovichu Zbanackij mav todi nemalij avtoritet ce vplinulo na inshih chleniv partkomu Vsi mi ya Zbanackij Gonchar Bilous buli frontoviki otzhe mali moralnij obov yazok odin pered odnim zgaduvav Mikola Rudenko Nagorodi RedaguvatiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 4 01 1944 Orden Lenina Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Orden Chervonogo Prapora Tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Medali Derzhavna premiya Ukrayini im T G Shevchenka 1970 za roman Hvili vidanij v 1967 Literaturna premiya Chuvashiyi im M Sespelya 1967 za istorichno biografichnij roman Sespel vidanij i 1961 Premiya imeni Lesi Ukrayinki 1975 za romani Kuyut zozuli 1975 povisti Kurilovi ostrovi 1963 Geropodviya 1966 Leninka 1970 ta inshi Ushanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Memorialna doshka u KiyeviIm ya Yuriya Zbanackogo zaneseno v Pochesnu Knigu Trudovoyi Slavi ta Geroyizmu Chuvaskoyi ARSR Memorialni doshki vstanovleno v Kiyevi na budinku po vulici Mihajla Kocyubinskogo 2 de vin zhiv v 1957 1994 rokah 1996 bronza barelyef skulptor M M Suhodolov 9 i v Chernigovi na budivli kolishnogo pedagogichnogo tehnikumu de vin navchavsya v 1930 1931 rokah U rajoni bojovih dij partizanskogo z yednannya imeni Shorsa v mezhirichchi Dnipra i Desni vstanovleno pam yatnogo znaka U zhurnali Perec 1 za 1974 rik rozmisheno druzhnij sharzh A Arutyunyanca z nagodi 60 richchya Yu Zbanackogo 10 11 Tvori RedaguvatiNarisi i statti Timofij Shashlo 1969 Radist i nadiyi 1970 Na golovnij vulici 1978 Knizhki opovidan dlya ditej i doroslih Na vse zhittya 1950 Nad Desnoyu 1951 Starshij brat 1952 Krilatij gonec 1953 Nezabutnye 1953 Lasunka 1957 Lyubov 1957 Zgadajmo druzi perezhite 1959 V dorozi 1960 Gvardiyi Savochka 1963 Kalenikovi prigodi 1963 Povisti Tayemnicya Sokolinogo boru 1949 Lisova krasunya 1955 Mizh dobrimi lyudmi 1955 Privitajte mene druzi 1956 Hu Lan 1958 Yedina 1959 Morska chajka 1959 Kurilovi ostrovi 1963 Geropodviya 1966 Kuryachij bog 1966 Leninka povisti ta opovidannya 1970 Mi ne z legendi 1972 Slavko 1976 Starodubi 1979 Ya buv didusem 1979 Balada pro znameno P yesi Zavojovniki 1967 Kliyenti budut zadovoleni 1971 Romani Peredzhniv ya 1955 Malinovij dzvin 1958 Sespel 1961 Hvili 1967 Kuyut zozuli 1975 Tvori u 4 h t 1963 Tvori u 2 h t 1974 Filmografiya RedaguvatiZa jogo scenariyami stvoreno strichki Morska chajka 1961 u spivavt Mizh dobrimi lyudmi 1962 Vtikach z Yantarnogo 1968 Sespel 1970 Tayemnicya partizanskoyi zemlyanki 1975 Chekajte zv yazkovogo 1980 Div takozh RedaguvatiZadushene vidrodzhennya Zrosijshennya Ukrayini Etnocid Radyanskij narodPrimitki Redaguvati Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza ukrainskim partizanam ot 4 yanvarya 1944 goda Arhivovano 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 13 yanvarya 2 262 S 1 Razom iz statteyu Kiyivski dialogi po zhovten 1993 r znahodilas v arhivi KDB URSR SBU ZA PARAVANOM IDEJNOSTI Valerij Marchenko CENTRALNOMU KOMITETU KP UKRAYiNI PRO LIST I DZYuBI TA PODANIJ DO NOGO MATERIAL NADISLANI DO CK KP UKRAYiNI Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Sergij Grabovskij Hto vi akademiku Dzyubo Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden Vasil Stus Ya obvinuvachuyu Suchasnist Sichen 1976 Ch 1 181 Arhiv originalu za 23 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Najbilshe divo zhittya Spogadi 1974 r str 482 485 Zahoplyuyuchij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zhurnal perec 1974 01 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 29 bereznya 2021 A Arutyunyanc Zhurnal Perec 1 1984 Dzherela ta literatura RedaguvatiL O Gavrilyuk Zbanackij Yurij Oliferovich Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 300 672 s il ISBN 966 00 0610 1 K P Volinskij Zbanackij Yurij Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Scenaristi sovetskogo hudozhestvennogo kino M 1972 S 142 Ukrayinska literaturna enciklopediya t 2 K 1990 S 251 252 Vsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 1998 S 285 Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 S 186 187 Zhirohov M O Yurij Zbanackij falshivij geroj iz radyanskogo ditinstva Chernigiv 2020 108 s Posilannya RedaguvatiTvori Yuriya Zbanackogo na sajti Chitanka Arhivovano 4 travnya 2015 u Wayback Machine Tvori Yuriya Zbanackogo na sajti UkrCentr Arhivovano 2 bereznya 2021 u Wayback Machine http www kino teatr ru kino screenwriter sov 28560 works Arhivovano 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Tvori Yurij Zbanackogo v biblioteci dlya ditej TOU Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zbanackij Yurij Oliferovich amp oldid 40582719