www.wikidata.uk-ua.nina.az

Недбайло Петро Омелянович Недба йло Петро Омеля нович нар 12 липня 1907 Суражський повіт Чернігівська губернія пом 31 жо

Недбайло Петро Омелянович

Недба́йло Петро́ Омеля́нович (нар. 12 липня 1907, Суражський повіт Чернігівська губернія  — пом. 31 жовтня 1974, Київ) — правознавець у комуністичних органах влади в Україні, доктор юридичних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки УРСР. Безпосередній учасник погрому української інтелігенції 1972 року, проведеного на замовлення КГБ СССР.

Недбайло Петро Омелянович
Народився 12 липня 1907(1907-07-12)
Новоновицька, Rudnevorob'yovskoe Rural Settlementd, Гордієвський район
Помер 1 січня 1974(1974-01-01) (66 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність викладач університету
Галузь юриспруденція
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Науковий керівник Сливицький Володимир Іванович
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка і ЛНУ імені Івана Франка
Партія КПРС
Нагороди

премія ООН в галузі захисту прав людиниd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Недбайло.

Життєпис Редагувати

Народився 12 липня (29 червня) 1907 року в селі Ново-Новицьке (Чернігівська губернія) на Стародубщині, (анексована РФ і віднесена у Клинцовський район Брянської області).

1930 закінчив Харківський юридичний інститут. Працював аспірантом (у професора Вол. Сливицького), викладачем кафедри теорії держави та права.

З 1940 року — завідувач кафедри, декан юридичного факультету Львівського університету в окупованій західній Україні.

В роки Другої світової війни — заступник начальника відділу Головної прокуратури Радянської армії.

У 1946 році повернувся до викладацької роботи — завідував кафедрою Львівського університету, який проходив процес «совєтизації».

З 1959 — завідувач кафедри теорії держави і права юридичного факультету Київського університету, був ректором Київського університету правових знань.

У 1958—1971 роках — постійний представник УРСР в Комісії ООН з прав людини, обирався її головою. У складі делегацій України брав участь у роботі чотирьох сесій.

Помер 31 жовтня 1974 року в Києві.

Причетність до репресій Редагувати

В рамках погрому української інтелігенції 1972 року, комуністичні репресивні органи порушили питання щодо праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. За офіційною інформацією, ЦК КПУ постановою від 7 лютого 1972 року доручив комісії в складі Андрія Скаби (голова), Вол. Євдокименка, Юрія Збанацького, Вас. Козаченка, Лар. Нагорної, Петра Недбайла, Чирка, Мик. Шамоти та Пав. Ящука розглянути листа Івана Дзюби, адресованого першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту та голові Ради Міністрів УРСР Володимирові Щербицькому, та додану до листа працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

15 лютого 1972 р. комісія, «проаналізувавши згаданий лист та матеріал І. Дзюби, а також вивчивши матеріали зарубіжної антирадянської преси і радіо за період з 1966 по 1972 рік» комісія «прийшла до висновку, що підготовлений Дзюбою матеріал „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ є від початку й до кінця пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР». 1973 року, за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Київський обласний суд засудив Івана Дзюбу до 5 років ув'язнення і 5 років заслання..

Василь Стус стверджував що рецензія цієї комісії була «з відверто поліційними, кровожерними заявами», а про самих рецензентів, яких він називав «внутрішніми рецензентами КДБ», заявляв що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді.»

Наукова робота Редагувати

Член-кореспондент НАН України з грудня 1969 — правознавство.

Досліджував проблеми теорії держави і права, застосування правових норм та юридичних гарантій законності. Приділяв увагу питанням захисту прав людини як на національному, так і на міжнародному рівнях. У 1960—70-і розробляв проблеми наукознавства, обґрунтував ідею про необхідність підвищення ролі юридичної науки у розвитку законодавства.

Основні праці Редагувати

  • «Радянські правові норми» (1959).
  • «Застосування радянських правових норм» (1960).
  • «Методологічні проблеми радянської юридичної науки» (1965).
  • «Вступ до загальної теорії держави і права» (1971).

Нагороди Редагувати

У 1968 році відзначений премією ООН «За видатні досягнення в галузі прав людини» з врученням Золотої медалі ООН.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015. 
  2. Сергій Грабовський. Хто ви, академіку Дзюбо [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень
  3. . Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015. 
  4. «The United Nations Prize in the Field of Human Rights | List of previous recipients» [ 19 листопада 2019 у Wayback Machine.]. United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nedba jlo Petro Omelya novich nar 12 lipnya 1907 Surazhskij povit Chernigivska guberniya pom 31 zhovtnya 1974 Kiyiv pravoznavec u komunistichnih organah vladi v Ukrayini doktor yuridichnih nauk 1957 profesor 1958 chlen korespondent AN URSR 1969 Zasluzhenij diyach nauki URSR Bezposerednij uchasnik pogromu ukrayinskoyi inteligenciyi 1972 roku provedenogo na zamovlennya KGB SSSR Nedbajlo Petro OmelyanovichNarodivsya 12 lipnya 1907 1907 07 12 Novonovicka Rudnevorob yovskoe Rural Settlementd Gordiyevskij rajonPomer 1 sichnya 1974 1974 01 01 66 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnist vikladach universitetuGaluz yurisprudenciyaAlma mater Nacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava MudrogoNaukovij stupin doktor yuridichnih nauk d Naukovij kerivnik Slivickij Volodimir IvanovichZaklad KNU imeni Tarasa Shevchenka i LNU imeni Ivana FrankaPartiya KPRSNagorodi premiya OON v galuzi zahistu prav lyudinidU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nedbajlo Zmist 1 Zhittyepis 2 Prichetnist do represij 3 Naukova robota 4 Osnovni praci 5 Nagorodi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 8 1 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 12 lipnya 29 chervnya 1907 roku v seli Novo Novicke Chernigivska guberniya na Starodubshini aneksovana RF i vidnesena u Klincovskij rajon Bryanskoyi oblasti 1930 zakinchiv Harkivskij yuridichnij institut Pracyuvav aspirantom u profesora Vol Slivickogo vikladachem kafedri teoriyi derzhavi ta prava Z 1940 roku zaviduvach kafedri dekan yuridichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu v okupovanij zahidnij Ukrayini V roki Drugoyi svitovoyi vijni zastupnik nachalnika viddilu Golovnoyi prokuraturi Radyanskoyi armiyi U 1946 roci povernuvsya do vikladackoyi roboti zaviduvav kafedroyu Lvivskogo universitetu yakij prohodiv proces sovyetizaciyi Z 1959 zaviduvach kafedri teoriyi derzhavi i prava yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu buv rektorom Kiyivskogo universitetu pravovih znan U 1958 1971 rokah postijnij predstavnik URSR v Komisiyi OON z prav lyudini obiravsya yiyi golovoyu U skladi delegacij Ukrayini brav uchast u roboti chotiroh sesij Pomer 31 zhovtnya 1974 roku v Kiyevi Prichetnist do represij RedaguvatiV ramkah pogromu ukrayinskoyi inteligenciyi 1972 roku komunistichni represivni organi porushili pitannya shodo praci Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya 1965 roku Za oficijnoyu informaciyeyu CK KPU postanovoyu vid 7 lyutogo 1972 roku doruchiv komisiyi v skladi Andriya Skabi golova Vol Yevdokimenka Yuriya Zbanackogo Vas Kozachenka Lar Nagornoyi Petra Nedbajla Chirka Mik Shamoti ta Pav Yashuka rozglyanuti lista Ivana Dzyubi adresovanogo pershomu sekretaryu CK KPU Petru Shelestu ta golovi Radi Ministriv URSR Volodimirovi Sherbickomu ta dodanu do lista pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya 15 lyutogo 1972 r komisiya proanalizuvavshi zgadanij list ta material I Dzyubi a takozh vivchivshi materiali zarubizhnoyi antiradyanskoyi presi i radio za period z 1966 po 1972 rik komisiya prijshla do visnovku sho pidgotovlenij Dzyuboyu material Internacionalizm chi rusifikaciya ye vid pochatku j do kincya paskvilem na radyansku dijsnist na nacionalnu politiku KPRS i praktiku komunistichnogo budivnictva v SRSR 1 1973 roku za antiradyansku pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya Kiyivskij oblasnij sud zasudiv Ivana Dzyubu do 5 rokiv uv yaznennya i 5 rokiv zaslannya 2 Vasil Stus stverdzhuvav sho recenziya ciyeyi komisiyi bula z vidverto policijnimi krovozhernimi zayavami a pro samih recenzentiv yakih vin nazivav vnutrishnimi recenzentami KDB zayavlyav sho yihnya vina v provedenni masovih represij taka sama yak i shtatnih kagebistiv Voni taki sami dushogubi yak slidchi i suddi 3 Naukova robota RedaguvatiChlen korespondent NAN Ukrayini z grudnya 1969 pravoznavstvo Doslidzhuvav problemi teoriyi derzhavi i prava zastosuvannya pravovih norm ta yuridichnih garantij zakonnosti Pridilyav uvagu pitannyam zahistu prav lyudini yak na nacionalnomu tak i na mizhnarodnomu rivnyah U 1960 70 i rozroblyav problemi naukoznavstva obgruntuvav ideyu pro neobhidnist pidvishennya roli yuridichnoyi nauki u rozvitku zakonodavstva Osnovni praci Redaguvati Radyanski pravovi normi 1959 Zastosuvannya radyanskih pravovih norm 1960 Metodologichni problemi radyanskoyi yuridichnoyi nauki 1965 Vstup do zagalnoyi teoriyi derzhavi i prava 1971 Nagorodi RedaguvatiU 1968 roci vidznachenij premiyeyu OON Za vidatni dosyagnennya v galuzi prav lyudini z vruchennyam Zolotoyi medali OON 4 Div takozh RedaguvatiZadushene vidrodzhennya Rusifikaciya Ukrayini Etnocid Radyanskij narodPrimitki Redaguvati CENTRALNOMU KOMITETU KP UKRAYiNI PRO LIST I DZYuBI TA PODANIJ DO NOGO MATERIAL NADISLANI DO CK KP UKRAYiNI Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Sergij Grabovskij Hto vi akademiku Dzyubo Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden Vasil Stus Ya obvinuvachuyu Suchasnist Sichen 1976 Ch 1 181 Arhiv originalu za 23 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 The United Nations Prize in the Field of Human Rights List of previous recipients Arhivovano 19 listopada 2019 u Wayback Machine United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights Dzherela RedaguvatiInstitut istoriyi Ukrayini Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Ye V Nazarenko Nedbajlo Petro Omelyanovich Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 112 ISBN 966 7492 04 4 Literatura Redaguvati Nedbajlo Petro Omelyanovich Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 327 ISBN 978 966 937 233 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nedbajlo Petro Omelyanovich amp oldid 36843190