www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шамота Микола Захарович Мико ла Заха рович Шамота 4 17 грудня 1916 Полтава Полтавська губернія Російська імперія 4 січня

Шамота Микола Захарович

Мико́ла Заха́рович Шамота́ (4 (17) грудня 1916, Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія — 4 січня 1984(1984-01-04), Київ) — український літературознавець і літературний критик компартійного напряму. Доктор філологічних наук, професор, дійсний член АН УРСР (1967). Член ЦК КПУ в 1976—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8–9-го скликань.

Шамота Микола Захарович
Народився 4 (17) грудня 1916
Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 4 січня 1984(1984-01-04) (67 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність журналіст, письменник, літературний критик, політик, літературознавець, політичний активіст, literary scholar
Галузь літературознавство, літературна критика і політика
Alma mater Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Знання мов російська і українська
Учасник німецько-радянська війна
Членство НАН України і СП СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Премії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шамота.

Життєпис Редагувати

Народився в родині службовця. З 1937 року працював вчителем середньої школи, викладачем технікуму.

У 1939 році закінчив заочно Ніжинський педагогічний інститут Чернігівської області.

З 1939 року служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни (1941—1945). Член ВКП(б) з 1945 року.

З 1945 року — завідувач партійного кабінету районного комітету КП(б)У. Почав видаватися в 1946 році.

У 1948—1950 роках — головний редактор «Літературної газети» (тепер — «Літературна Україна») в місті Києві.

У 1953 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ, а потім Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1953—1955 роках — заступник завідувача відділу науки і культури ЦК КПУ.

У 1955—1956 роках — заступник головного редактора «Литературной газеты» в Москві.

З 1957 працював у Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР завідувачем відділу соцреалізму та заступником директора інституту.

У 1961—1978 роках — директор Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР.

Спеціалізувався у царині теорії соціалістичного реалізму.

Літературознавець Віталій Дончик так описував Миколу Шамоту в часи його перебування на посаді директора Інституту літературознавства: «визначальною рисою якого було…його ортодоксальне комуністичне світобачення, що заступало все інше, ревно пильнувало, аби індивідуально-„стихійні“ поривання не вихлюпувались за береги і „основним змістом діяльності Інституту“, „надзавданням“, якому підпорядковувалися б усі інші — було вивчення питань „теорії і практики соціалістичного реалізму“ на „багатому досвіді багатонаціональної літератури“, актуальних проблем „марксистсько-ленінської естетики“, викриття, звичайно ж, „буржуазної та буржуазно-націоналістичної ідеології“ і т. ін. Методологічним орієнтиром виступали знову ж таки „історичні рішення“ чергового з'їзду КПРС, за втіленням їх у життя, за виконанням планових завдань здійснювався суворий контроль, про що керівництво не забувало дбати».

Співробітниця Інституту та, згодом, учасниця дисидентського руху шістдесятників Михайлина Коцюбинська згадувала про «мертвотний подих шефа» та про те, що після призначення Шамоти директором, атмосфера в Інституті почала ставати дедалі напруженішою.

У 1966—1971 роках Шамота був членом Президії, академіком-секретарем Відділення літератури, мови та мистецтвознавства АН УРСР. З 1973 по 1979 рік очолював комітет з Державних премій УРСР імені Тараса Григоровича Шевченка.

З 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення. Мешкав у місті Києві.

Причетність до репресій Редагувати

В рамках погрому української інтелігенції 1972 року, радянські репресивні органи підняли питання щодо праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. За офіційною інформацією, ЦК КПУ постановою від 7 лютого 1972 року доручив комісії в складі А. Д. Скаби (голова), В. Ю. Євдокименка, Ю. О. Збанацького, В. П. Козаченка, Л. П. Нагорної, П. О. Недбайла, В. А. Чирка, М. З. Шамоти та П. Й. Ящука розглянути листа Івана Дзюби, адресованого першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту та голові Ради Міністрів УРСР Володимирові Щербицькому, та додану до листа працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

15 лютого 1972 р. комісія, «проаналізувавши згаданий лист та матеріал І. Дзюби, а також вивчивши матеріали зарубіжної антирадянської преси і радіо за період з 1966 по 1972 рік» комісія «прийшла до висновку, що підготовлений Дзюбою матеріал „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ є від початку й до кінця пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР». 1973 року, за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Київський обласний суд засудив Івана Дзюбу до 5 років ув'язнення і 5 років заслання..

Василь Стус стверджував, що рецензія цієї комісії була «з відверто поліційними, кровожерними заявами», а про самих рецензентів, яких він називав «внутрішніми рецензентами КДБ», заявляв що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді.»

15 лютого 1972 року, після першого арешту Василя Стуса, Микола Шамота написав для слідства негативну характеристику на колишнього аспіранта його свого інституту. У ній він змалював Стуса як неблагонадійну, з точки зору радянської ідеології та законодавства, людину. Характеристика виявилася настільки підходящою для КДБ, що була підшита й до другої справи Василя Стуса 1980 року.

Творчість Редагувати

Літературознавча спадщина Шамоти є зразком ідеологічного догматизму, непримиренного до відхилень від партійної лінії.

У своїх статтях в літературній і партійній пресі Микола Шамота гостро виступав проти відхилень у літературі від партійної лінії (про «Собор» Олеся Гончара, самвидавну літературу тощо).

На замовлення ЦК КПУ, Шамота у співавторстві з академіком АН УРСР Борисом Бабієм та членом-кореспондентом АН УРСР Арнольдом Шевелєвим рецензували книгу «Україна наша радянська» першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста.

Праці Редагувати

Статті:

  • «За конкретно-історичне відображення життя в літературі» (журнал «Комуніст України», 1973, № 5)

Книги:

  • «Ідейність і майстерність» (Київ, 1953)
  • «Про художність» (2 вид., Київ, 1957)
  • «Випадок з практики» (1957)
  • «Талант і народ» (Київ, 1958)
  • «Література і життя народу» (Київ, 1963)
  • «За велінням історії» (1965)
  • «Про свободу творчості» (2 вид., Київ, 1973)
  • «Гуманізм і соціалістичний реалізм» (1976)
  • «Про гуманізм, про свободу. Проблеми літератури соціалістичного реалізму» (1978)
  • «Запас надійності» (1983)

Російські переклади

  • «О художественности» (2 изд., Москва, 1958)
  • «Художник и народ» (Москва, 1960)
  • «О свободе творчества» (Москва, 1966).

Нагороди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Шамота Николай Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. ↑ Шамота Микола Захарович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
  4. ↑ С. Д. Зубков. Шамота Николай Захарович [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Большая советская энциклопедия. — 1969—1978.
  5. ↑ ШАМОТА МИКОЛА ЗАХАРОВИЧ [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]//Слово і час. 2008. № 9// С. 107
  6. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015. 
  7. Сергій Грабовський. Хто ви, академіку Дзюбо [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень
  8. . Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015. 
  9. Справа Василя Стуса. Вахтанг Кіпіані// 2019 р. С 126

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miko la Zaha rovich Shamota 4 17 grudnya 1916 Poltava Poltavska guberniya Rosijska imperiya 4 sichnya 1984 1984 01 04 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec i literaturnij kritik kompartijnogo napryamu Doktor filologichnih nauk profesor dijsnij chlen AN URSR 1967 Chlen CK KPU v 1976 1981 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 9 go sklikan Shamota Mikola ZaharovichNarodivsya 4 17 grudnya 1916 Poltava Poltavska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 4 sichnya 1984 1984 01 04 67 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnist zhurnalist pismennik literaturnij kritik politik literaturoznavec politichnij aktivist literary scholarGaluz literaturoznavstvo 2 literaturna kritika 2 i politika 2 Alma mater Akademiya suspilnih nauk pri CK KPRS d Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Znannya mov rosijska 2 i ukrayinska 2 Uchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo NAN Ukrayini i SP SRSRPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRSNagorodiPremiyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shamota Zmist 1 Zhittyepis 2 Prichetnist do represij 3 Tvorchist 4 Praci 5 Nagorodi 6 Div takozh 7 Primitki 8 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini sluzhbovcya Z 1937 roku pracyuvav vchitelem serednoyi shkoli vikladachem tehnikumu 3 U 1939 roci zakinchiv zaochno Nizhinskij pedagogichnij institut Chernigivskoyi oblasti Z 1939 roku sluzhiv u Chervonij armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 Chlen VKP b z 1945 roku Z 1945 roku zaviduvach partijnogo kabinetu rajonnogo komitetu KP b U Pochav vidavatisya v 1946 roci 4 U 1948 1950 rokah golovnij redaktor Literaturnoyi gazeti teper Literaturna Ukrayina v misti Kiyevi U 1953 roci zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KPU a potim Akademiyu suspilnih nauk pri CK KPRS U 1953 1955 rokah zastupnik zaviduvacha viddilu nauki i kulturi CK KPU U 1955 1956 rokah zastupnik golovnogo redaktora Literaturnoj gazety v Moskvi Z 1957 pracyuvav u Instituti literaturi im T Shevchenka AN URSR zaviduvachem viddilu socrealizmu ta zastupnikom direktora institutu 3 U 1961 1978 rokah direktor Institut literaturi imeni Tarasa Shevchenka AN URSR 4 Specializuvavsya u carini teoriyi socialistichnogo realizmu Literaturoznavec Vitalij Donchik tak opisuvav Mikolu Shamotu v chasi jogo perebuvannya na posadi direktora Institutu literaturoznavstva viznachalnoyu risoyu yakogo bulo jogo ortodoksalne komunistichne svitobachennya sho zastupalo vse inshe revno pilnuvalo abi individualno stihijni porivannya ne vihlyupuvalis za beregi i osnovnim zmistom diyalnosti Institutu nadzavdannyam yakomu pidporyadkovuvalisya b usi inshi bulo vivchennya pitan teoriyi i praktiki socialistichnogo realizmu na bagatomu dosvidi bagatonacionalnoyi literaturi aktualnih problem marksistsko leninskoyi estetiki vikrittya zvichajno zh burzhuaznoyi ta burzhuazno nacionalistichnoyi ideologiyi i t in Metodologichnim oriyentirom vistupali znovu zh taki istorichni rishennya chergovogo z yizdu KPRS za vtilennyam yih u zhittya za vikonannyam planovih zavdan zdijsnyuvavsya suvorij kontrol pro sho kerivnictvo ne zabuvalo dbati 5 Spivrobitnicya Institutu ta zgodom uchasnicya disidentskogo ruhu shistdesyatnikiv Mihajlina Kocyubinska zgaduvala pro mertvotnij podih shefa ta pro te sho pislya priznachennya Shamoti direktorom atmosfera v Instituti pochala stavati dedali napruzhenishoyu 5 U 1966 1971 rokah Shamota buv chlenom Prezidiyi akademikom sekretarem Viddilennya literaturi movi ta mistectvoznavstva AN URSR Z 1973 po 1979 rik ocholyuvav komitet z Derzhavnih premij URSR imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka Z 1978 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya Meshkav u misti Kiyevi Prichetnist do represij RedaguvatiV ramkah pogromu ukrayinskoyi inteligenciyi 1972 roku radyanski represivni organi pidnyali pitannya shodo praci Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya 1965 roku Za oficijnoyu informaciyeyu CK KPU postanovoyu vid 7 lyutogo 1972 roku doruchiv komisiyi v skladi A D Skabi golova V Yu Yevdokimenka Yu O Zbanackogo V P Kozachenka L P Nagornoyi P O Nedbajla V A Chirka M Z Shamoti ta P J Yashuka rozglyanuti lista Ivana Dzyubi adresovanogo pershomu sekretaryu CK KPU Petru Shelestu ta golovi Radi Ministriv URSR Volodimirovi Sherbickomu ta dodanu do lista pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya 15 lyutogo 1972 r komisiya proanalizuvavshi zgadanij list ta material I Dzyubi a takozh vivchivshi materiali zarubizhnoyi antiradyanskoyi presi i radio za period z 1966 po 1972 rik komisiya prijshla do visnovku sho pidgotovlenij Dzyuboyu material Internacionalizm chi rusifikaciya ye vid pochatku j do kincya paskvilem na radyansku dijsnist na nacionalnu politiku KPRS i praktiku komunistichnogo budivnictva v SRSR 6 1973 roku za antiradyansku pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya Kiyivskij oblasnij sud zasudiv Ivana Dzyubu do 5 rokiv uv yaznennya i 5 rokiv zaslannya 7 Vasil Stus stverdzhuvav sho recenziya ciyeyi komisiyi bula z vidverto policijnimi krovozhernimi zayavami a pro samih recenzentiv yakih vin nazivav vnutrishnimi recenzentami KDB zayavlyav sho yihnya vina v provedenni masovih represij taka sama yak i shtatnih kagebistiv Voni taki sami dushogubi yak slidchi i suddi 8 15 lyutogo 1972 roku pislya pershogo areshtu Vasilya Stusa Mikola Shamota napisav dlya slidstva negativnu harakteristiku na kolishnogo aspiranta jogo svogo institutu U nij vin zmalyuvav Stusa yak neblagonadijnu z tochki zoru radyanskoyi ideologiyi ta zakonodavstva lyudinu Harakteristika viyavilasya nastilki pidhodyashoyu dlya KDB sho bula pidshita j do drugoyi spravi Vasilya Stusa 1980 roku 9 Tvorchist RedaguvatiLiteraturoznavcha spadshina Shamoti ye zrazkom ideologichnogo dogmatizmu neprimirennogo do vidhilen vid partijnoyi liniyi U svoyih stattyah v literaturnij i partijnij presi Mikola Shamota gostro vistupav proti vidhilen u literaturi vid partijnoyi liniyi pro Sobor Olesya Gonchara samvidavnu literaturu tosho Na zamovlennya CK KPU Shamota u spivavtorstvi z akademikom AN URSR Borisom Babiyem ta chlenom korespondentom AN URSR Arnoldom Shevelyevim recenzuvali knigu Ukrayina nasha radyanska pershogo sekretarya CK KPU Petra Shelesta 3 Praci RedaguvatiStatti Za konkretno istorichne vidobrazhennya zhittya v literaturi zhurnal Komunist Ukrayini 1973 5 Knigi Idejnist i majsternist Kiyiv 1953 Pro hudozhnist 2 vid Kiyiv 1957 Vipadok z praktiki 1957 Talant i narod Kiyiv 1958 Literatura i zhittya narodu Kiyiv 1963 Za velinnyam istoriyi 1965 Pro svobodu tvorchosti 2 vid Kiyiv 1973 Gumanizm i socialistichnij realizm 1976 Pro gumanizm pro svobodu Problemi literaturi socialistichnogo realizmu 1978 Zapas nadijnosti 1983 Rosijski perekladi O hudozhestvennosti 2 izd Moskva 1958 Hudozhnik i narod Moskva 1960 O svobode tvorchestva Moskva 1966 Nagorodi Redaguvatiorden Lenina orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora orden Vitchiznyanoyi vijni II st medali laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1978 za monografiyu Gumanizm i socialistichnij realizm Div takozh RedaguvatiZadushene vidrodzhennya Rusifikaciya Ukrayini Etnocid Radyanskij narod Malanchuk Valentin YuhimovichPrimitki Redaguvati Shamota Nikolaj Zaharovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v g d Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Shamota Mikola Zaharovich Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka a b S D Zubkov Shamota Nikolaj Zaharovich Arhivovano 23 veresnya 2019 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1969 1978 a b ShAMOTA MIKOLA ZAHAROVICh Arhivovano 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Slovo i chas 2008 9 S 107 CENTRALNOMU KOMITETU KP UKRAYiNI PRO LIST I DZYuBI TA PODANIJ DO NOGO MATERIAL NADISLANI DO CK KP UKRAYiNI Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Sergij Grabovskij Hto vi akademiku Dzyubo Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden Vasil Stus Ya obvinuvachuyu Suchasnist Sichen 1976 Ch 1 181 Arhiv originalu za 23 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Sprava Vasilya Stusa Vahtang Kipiani 2019 r S 126Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 612 616 Yu Z Danilyuk O G Bazhan Opoziciya v Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv 2000 616 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shamota Mikola Zaharovich amp oldid 37670311