Микитенко Олег Іванович

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Олег Іванович Микитенко
Народився	22 грудня 1928(1928-12-22) Харків
Помер	26 жовтня 2020(2020-10-26) (91 рік) Київ
Країна	СРСР,  Україна
Національність	українець
Діяльність	перекладач, журналіст
Alma mater	Київський державний університет
Галузь	Літературознавство
Заклад	Журнал «Всесвіт»
Посада	Головний редактор журналу «Всесвіт»
Науковий ступінь	Кандидат філологічних наук
Членство	НСЖУ НСПУ
Батько	Микитенко Іван Кіндратович
Мати	Микитенко Зінаїда Григорівна
Діти	Микитенко Євген Олегович Микитенко Юрій Олегович
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Заслужений працівник культури України Премія імені Миколи Лукаша

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микитенко.

Олег Іванович Микитенко (22 грудня 1928, Харків — 26 жовтня 2020, Київ) — український літературознавець і перекладач. Кандидат філологічних наук (1974). Батько журналіста, літературознавця і перекладача Юрія Микитенка та дипломата Євгена Микитенка.

Життєпис

Народився 22 грудня 1928 р. в Харкові в родині письменника Івана Микитенка. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1952). Очолював з 1986 р. журнал «Всесвіт».

Автор сценаріїв документальних фільмів: «Слово про письменника й громадянина» (1967), «Шляхи комунарів» (1984).

Автор книг: «В червоних лавах. З історії міжнародних зв'язків української радянської літератури» (1974), «Шляхами дружби» (1984).

Має понад 200 статей в збірниках, періодиці, 22 книги різних авторів в перекладі з чеської, словацької, російської, італійської, санскриту (у співавторстві); упорядник і редактор понад 20 книг.

Володів чеською, англійською мовами.

Помер 26 жовтня 2020 року.

Звання та нагороди

• Нагороджений орденом Дружби народів.
• Заслужений працівник культури України (10.2001).
• Лауреат премії імені Миколи Лукаша (1998).
• Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
• Член Національної Спілки письменників України.
• Член Спілки журналістів України (з 1959), Всеукраїнської асоціації сходознавців (з 1991).
• Член президії Ради Товариства «Україна і світ»;
• член президії Товариства «Україна-Китай».
• Один із засновників і член президії Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1968—1997).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013. 
2. . Буквоїд. 26 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020. 
3. Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
4. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. 

Література

• Письменники Радянської України. 1917–1987. К., 1988. — С.403;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.410—411;
• Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.308.

Джерела

• Микитенко Олег Іванович. Біографія на сайті «Відкрита Україна» [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

• Микитенко Олег Іванович // ЕСУ
• Микитенко Олег Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 202.