www.wikidata.uk-ua.nina.az

Демократична Федеративна Югославія Demokratska Federativna JugoslavijaДемократска Федеративна Југославија Demokratična f

Демократична Федеративна Югославія

Demokratska Federativna Jugoslavija
Демократска Федеративна Југославија
Demokratična federativna Jugoslavija
Демократична Федеративна Югославія
↓ 1943 – 1945
Прапор Герб
Гімн
"Hej, Slaveni"
Югославія: історичні кордони на карті
Демократична Федеративна Югославія 1945 року
Столиця Белград
Мови сербохорватська
словенська
македонська
Форма правління федеральний тимчасовий уряд
–Національний комітет визволення Югославії (1943–45)
–конституційна монархія (1945)
Голова Президії АВНВЮ
 - 1943–45 Іван Рибар
Король
 - 1943–45 Петро ІІ
Прем'єр-міністр
 - 1943–45 Йосип Броз Тіто
Законодавчий орган Тимчасова народна скупщина
Історичний період Друга світова війна
 - Друга сесія АВНВЮ 29 листопада 1943
 - Угода Шубашича—Тіто 16 червня 1944
 - Сформовано тимчасовий уряд 7 березня 1945
 - Прийняття в ООН 24 жовтня 1945
 - Парламентські вибори в Югославії 11 листопада 1945
 - Скасування монархії 29 листопада 1945
Площа
 - 1945 255 804 км2
Населення
 - 1945 14 000 000 осіб
     Густота 54,7 осіб/км² 
Валюта Різна
(1943–44): сербський динар, куна НДХ, болгарський лев, італійська ліра, райхсмарка
(1944–45): югославський динар

Демократична Федеративна Югославія (сербохорв. Demokratska Federativna Jugoslavija/Демократска Федеративна Југославија) — офіційна назва правонаступниці «першої Югославії» та попередниці «другої Югославії» від серпня по листопад 1945 року, тимчасова держава на теренах Югославії, утворена для об'єднання югославського руху опору окупації Югославії державами Осі.

Назва «Демократична Федеративна Югославія» уперше з'явилася 17 лютого 1944 року — того самого дня, коли було схвалено знамените зображення герба Югославії з п'ятьма смолоскипами.

Історія Редагувати

Ще під час Другої світової війни 29 листопада 1943 у місті Яйце на 2-й сесії «партизанського парламенту» — Антифашистського віча народного визволення Югославії (АВНВЮ) — було ухвалено рішення про розбудову після закінчення війни нової демократичної, федеративної держави югославських народів під керівництвом комуністичної партії. Тоді було закладено підвалини федеративного устрою країни у складі 6 республік (Сербія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія); королю Петру II було заборонено повертатися на батьківщину, а еміграційний королівський уряд, який діяв у Лондоні, позбавлено всіх прав законного представництва Югославії. Проте, щоб здобути міжнародну підтримку та допомогу з боку держав-учасниць антигітлерівської коаліції (для яких законним представником Югославії залишався королівський уряд), керівництво партизанського руху пішло у червні 1944 на домовленість із лондонськими політиками. Частково через тиск з боку Великої Британії югославський уряд у вигнанні короля Петра II визнав уряд АВНВЮ т. зв. Віським договором, підписаним 16 червня 1944 року між прем'єр-міністром уряду у вигнанні Іваном Шубашичем та керівником АВНВЮ Йосипом Броз Тіто на хорватському острові Віс. Цим договором уряд у вигнанні та виконавчий орган АВНВЮ Національний комітет визволення Югославії (НКВЮ) погодилися якомога швидше об'єднатися у тимчасовий уряд. Форму нового уряду було узгоджено у другій угоді Тіто—Шубашича, підписаній 1 листопада 1944 року у щойно визволеній столиці Югославії Белграді. Угода навмисно залишала до кінця війни відкритим питання про те, чи буде майбутня держава монархією чи республікою, щоб зберігати посаду глави держави вакантною. 7 березня 1945 було утворено коаліційний уряд Югославії на чолі з Йосипом Броз Тіто, в якому всі ключові посади, насамперед силові, дістали комуністи, а представники еміграції посіли тільки три міністерські крісла. Сам Іван Шубашич став міністром закордонних справ. Новий югославський уряд одразу здобув міжнародне визнання. Після утворення федерального уряду було сформовано уряди республік. 10 серпня 1945 3-тя сесія АВНВЮ у Белграді офіційно проголосила створення Демократичної Федеративної Югославії (ДФЮ). АВНВЮ визнало себе тимчасовою скупщиною (парламентом) і ухвалило виборчий закон, на підставі якого у листопаді 1945 відбулися вибори до Установчої Скупщини, на яких 96 % голосів набрали комуністи та їхні прибічники. 29 листопада 1945 Установча Скупщина проголосила ДФЮ Федеративною Народною Республікою Югославією (ФНРЮ) й остаточно ліквідувала монархію.

ДФЮ стала одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй після підписання у жовтні 1945 року Статуту ООН.

Адміністративно-територіальний поділ Редагувати

Демократична Федеративна Югославія складалася з 6 республік і 2 автономних областей:

Адміністративно-територіальний поділ Демократичної Федеративної Югославії у 1945 р.

Примітки Редагувати

  1. Це були мови, зазначені на гербі Югославії 17 лютого 1944 року.
  2. Tomasz Kamusella. The Politics of Language and Nationalism in Modern Central Europe. Palgrave Macmillan, 2008. Pp. 228, 297.
  3. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 травня 2020. 
  4. Marko Attila Hoare, The Bosnian Muslims in the Second World War: A History (Oxford University Press, 2013), p. 200. (англ.)
  5. ↑ Walter R. Roberts. Tito, Mihailović, and the allies, 1941-1945. Duke University Press, 1987. Pp. 288. (англ.)

Джерела Редагувати

  • Руккас А.О. ЮГОСЛАВІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yuhoslaviia [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 19.05.2020)
  • Dimić, Ljubodrag (2011). . The Balkans in the Cold War: Balkan Federations, Cominform, Yugoslav-Soviet Conflict. Beograd: Institute for Balkan Studies. с. 109–140. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 19 травня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Demokratska Federativna JugoslavijaDemokratska Federativna Јugoslaviјa Demokraticna federativna Jugoslavija Demokratichna Federativna Yugoslaviya 1943 1945Prapor GerbGimn Hej Slaveni source source track track track track Yugoslaviya istorichni kordoni na kartiDemokratichna Federativna Yugoslaviya 1945 rokuStolicya BelgradMovi serbohorvatskaslovenskamakedonska 1 2 Forma pravlinnya federalnij timchasovij uryad Nacionalnij komitet vizvolennya Yugoslaviyi 1943 45 konstitucijna monarhiya 1945 Golova Prezidiyi AVNVYu 1943 45 Ivan RibarKorol 1943 45 Petro IIPrem yer ministr 1943 45 Josip Broz TitoZakonodavchij organ Timchasova narodna skupshinaIstorichnij period Druga svitova vijna Druga sesiya AVNVYu 29 listopada 1943 Ugoda Shubashicha Tito 16 chervnya 1944 Sformovano timchasovij uryad 7 bereznya 1945 Prijnyattya v OON 24 zhovtnya 1945 Parlamentski vibori v Yugoslaviyi 11 listopada 1945 Skasuvannya monarhiyi 29 listopada 1945Plosha 1945 255 804 km2Naselennya 1945 14 000 000 osib Gustota 54 7 osib km Valyuta Rizna 1943 44 serbskij dinar kuna NDH bolgarskij lev italijska lira rajhsmarka 1944 45 yugoslavskij dinarPoperednik NastupnikNDHSerbiya 1941 1944 Korolivstvo Chornogoriya 1941 1944 Tretye Bolgarske carstvoKorolivstvo Italiya 1861 1946 Tretij RajhKorolivstvo Ugorshina 1920 1946 Albaniya pid vladoyu NimechchiniYugoslavskij uryad u vignanni Federativna Narodna Respublika YugoslaviyaDemokratichna Federativna Yugoslaviya serbohorv Demokratska Federativna Jugoslavija Demokratska Federativna Јugoslaviјa oficijna nazva pravonastupnici pershoyi Yugoslaviyi ta poperednici drugoyi Yugoslaviyi vid serpnya po listopad 1945 roku 3 timchasova derzhava na terenah Yugoslaviyi utvorena dlya ob yednannya yugoslavskogo ruhu oporu okupaciyi Yugoslaviyi derzhavami Osi Nazva Demokratichna Federativna Yugoslaviya upershe z yavilasya 17 lyutogo 1944 roku togo samogo dnya koli bulo shvaleno znamenite zobrazhennya gerba Yugoslaviyi z p yatma smoloskipami 4 Zmist 1 Istoriya 2 Administrativno teritorialnij podil 3 Primitki 4 DzherelaIstoriya RedaguvatiShe pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 29 listopada 1943 u misti Yajce na 2 j sesiyi partizanskogo parlamentu Antifashistskogo vicha narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi AVNVYu bulo uhvaleno rishennya pro rozbudovu pislya zakinchennya vijni novoyi demokratichnoyi federativnoyi derzhavi yugoslavskih narodiv pid kerivnictvom komunistichnoyi partiyi Todi bulo zakladeno pidvalini federativnogo ustroyu krayini u skladi 6 respublik Serbiya Horvatiya Sloveniya Bosniya i Gercegovina Makedoniya Chornogoriya korolyu Petru II bulo zaboroneno povertatisya na batkivshinu a emigracijnij korolivskij uryad yakij diyav u Londoni pozbavleno vsih prav zakonnogo predstavnictva Yugoslaviyi Prote shob zdobuti mizhnarodnu pidtrimku ta dopomogu z boku derzhav uchasnic antigitlerivskoyi koaliciyi dlya yakih zakonnim predstavnikom Yugoslaviyi zalishavsya korolivskij uryad kerivnictvo partizanskogo ruhu pishlo u chervni 1944 na domovlenist iz londonskimi politikami Chastkovo cherez tisk z boku Velikoyi Britaniyi 5 yugoslavskij uryad u vignanni korolya Petra II viznav uryad AVNVYu t zv Viskim dogovorom pidpisanim 16 chervnya 1944 roku mizh prem yer ministrom uryadu u vignanni Ivanom Shubashichem ta kerivnikom AVNVYu Josipom Broz Tito na horvatskomu ostrovi Vis 5 Cim dogovorom uryad u vignanni ta vikonavchij organ AVNVYu Nacionalnij komitet vizvolennya Yugoslaviyi NKVYu pogodilisya yakomoga shvidshe ob yednatisya u timchasovij uryad Formu novogo uryadu bulo uzgodzheno u drugij ugodi Tito Shubashicha pidpisanij 1 listopada 1944 roku u shojno vizvolenij stolici Yugoslaviyi Belgradi Ugoda navmisno zalishala do kincya vijni vidkritim pitannya pro te chi bude majbutnya derzhava monarhiyeyu chi respublikoyu shob zberigati posadu glavi derzhavi vakantnoyu 7 bereznya 1945 bulo utvoreno koalicijnij uryad Yugoslaviyi na choli z Josipom Broz Tito v yakomu vsi klyuchovi posadi nasampered silovi distali komunisti a predstavniki emigraciyi posili tilki tri ministerski krisla Sam Ivan Shubashich stav ministrom zakordonnih sprav Novij yugoslavskij uryad odrazu zdobuv mizhnarodne viznannya Pislya utvorennya federalnogo uryadu bulo sformovano uryadi respublik 10 serpnya 1945 3 tya sesiya AVNVYu u Belgradi oficijno progolosila stvorennya Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi DFYu AVNVYu viznalo sebe timchasovoyu skupshinoyu parlamentom i uhvalilo viborchij zakon na pidstavi yakogo u listopadi 1945 vidbulisya vibori do Ustanovchoyi Skupshini na yakih 96 golosiv nabrali komunisti ta yihni pribichniki 29 listopada 1945 Ustanovcha Skupshina progolosila DFYu Federativnoyu Narodnoyu Respublikoyu Yugoslaviyeyu FNRYu j ostatochno likviduvala monarhiyu DFYu stala odnim iz chleniv zasnovnikiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij pislya pidpisannya u zhovtni 1945 roku Statutu OON Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiDemokratichna Federativna Yugoslaviya skladalasya z 6 respublik i 2 avtonomnih oblastej Federalna Derzhava Serbiya Avtonomnij kraj Kosovo i Metohiya Avtonomnij kraj Voyevodina Federalna Derzhava Horvatiya Federalna Derzhava Bosniya i Gercegovina Federalna Derzhava Sloveniya Federalna Derzhava Chornogoriya Demokratichna Federalna Makedoniya nbsp Administrativno teritorialnij podil Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi u 1945 r Primitki Redaguvati Ce buli movi zaznacheni na gerbi Yugoslaviyi 17 lyutogo 1944 roku Tomasz Kamusella The Politics of Language and Nationalism in Modern Central Europe Palgrave Macmillan 2008 Pp 228 297 Rukkas A O Yugoslaviya Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 688 s il Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 19 travnya 2020 Marko Attila Hoare The Bosnian Muslims in the Second World War A History Oxford University Press 2013 p 200 angl a b Walter R Roberts Tito Mihailovic and the allies 1941 1945 Duke University Press 1987 Pp 288 angl Dzherela RedaguvatiRukkas A O YuGOSLAVIYa Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 688 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Yuhoslaviia Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine ostannij pereglyad 19 05 2020 Dimic Ljubodrag 2011 Yugoslav Soviet Relations The View of the Western Diplomats 1944 1946 The Balkans in the Cold War Balkan Federations Cominform Yugoslav Soviet Conflict Beograd Institute for Balkan Studies s 109 140 Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 19 travnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Demokratichna Federativna Yugoslaviya amp oldid 38023065