www.wikidata.uk-ua.nina.az

Югославський фронт Другої світової війни 1939 1945 а 1 відомий як Народно визвольна війна Югославії а 2 збройний конфлік

Югославський фронт Другої світової війни

Югославський фронт Другої світової війни (1939–1945) , відомий як Народно-визвольна війна Югославії — збройний конфлікт між Народно-визвольною армією Югославії та її союзниками з окупаційними військами нацистської Німеччини, фашистської Італії та їх прибічників після вторгнення військ країн Осі до Югославії у квітні 1941 року в ході операції «Ауфмарш 25». Воєнні дії між місцевим населенням країни розпочалися практично негайно після того, як Королівство Югославія було знищено супротивником і сталося розчленування країни між Німеччиною, Італією, Угорщиною, Болгарією та маріонетковими державами, що були ними утворені.

Югославський фронт
Другої Світової Війни
Друга світова війна
Зверху зліва зо годинниковою стрілкою: — візит керівника Незалежної Держави Хорватії Анте Павелича до Адольфа Гітлера в Берггоф; хорватський партизан Степан Філіпович перед стратою вигукує «Смерть фашизму, свобода народу!»; генерал Драголюб Михайлович зі своїми четниками; усташі з німецькими солдатами в концентраційному таборі Ясеноваць; лідер НВАЮ маршал Йосип Броз Тіто з представниками британської місії

Зверху зліва зо годинниковою стрілкою: — візит керівника Незалежної Держави Хорватії Анте Павелича до Адольфа Гітлера в Берггоф; хорватський партизан Степан Філіпович перед стратою вигукує «Смерть фашизму, свобода народу!»; генерал Драголюб Михайлович зі своїми четниками; усташі з німецькими солдатами в концентраційному таборі Ясеноваць; лідер НВАЮ маршал Йосип Броз Тіто з представниками британської місії
Дата: 6 квітня 1941 — 15 травня 1945
Місце: Югославія
Результат: Вторгнення військ країн Осі до Югославії; розкол країни між окупантами та створення маріонеткових держав; партизансько-повстанська війна протягом усього періоду окупації; беззастережна капітуляція гітлерівської Німеччини та її союзників; перемога НВАЮ; утворення Демократичної Федеративної Югославії, у подальшому —соціалістичної держави СФРЮ
Територіальні зміни: приєднання частки італійської території до Югославії
Сторони
Нацистська Німеччина
Королівство Італія
(до 8 вересня 1943 року)
Королівство Угорщина
Королівство Румунія
(до 31 серпня 1944 року)
Болгарське царство
(до 9 вересня 1944 року)
Хорватія
Уряд Національного порятунку
Четники (1942—1945) 		Четники (1941—1942) Югославські партизани
Командувачі
  • Драголюб Михайлович
  • Ілія Трифунович-Бирчанин
  • Павле Джуришич
  • Момчило Джуїч
  • Воїслав Лукачевич
  • Доброслав Евдевич
  • Петар Бачович
  • Захаріє Остоїч
Військові сили
~ 1 000 000
321 000
262 000
бл. 21 000
бл. 15 000
бл. 70 000 		800 000 (1945)
580 000 (3-й Український фронт)
Втрати
24 267 загиблих
12 060 зниклих безвісти;
Колаборанти:
209 000 загиблих		 Партизани:
237 000 ~ 350 000 партизан загиблі; 400 000+ поранених
Загинуло цивільного населення: ~581 000
Загальні втрати населення Югославії: ~1 200 000

Спочатку війна розпочалася як повстанська і партизанська під проводом прокомуністичних сил за визволення країни від окупантів, але поступово перетворилася на війну і проти місцевих маріонеткових режимів, як-от: Незалежної Держави Хорватія, Королівства Чорногорії та сербського Уряду Національного порятунку. Водночас, це була кривава громадянська війна між партизанами та сербськими монархістами, так званими четниками, які підтримували окупантів.

Із моменту вторгнення військ агресорів на територію країни як югославські партизани, так і монархічно налаштовані четники билися за незалежність Югославії разом. Однак після 1941 року, рух четників перейшов до політики колабораціонізму і розпочав плідно та систематично підтримувати італійські окупаційні війська. У вересні 1943, після капітуляції фашистської Італії, четники перейшли на бік німців та усташів. Війська Вермахту за підтримки місцевих колабораціоністів неодноразово здійснювали спробу знищити осередки партизанського руху держави і взимку та навесні 1943 були дуже близькі до успіху. Однак попри програні битви югославським партизанам вдавалося швидко відновити свою боєздатність і завоювати підтримку лідерів країн-союзників антигітлерівської коаліції, а після завершення війни заснувати нову соціалістичну державу. Отримуючи регулярну підтримку своїх дій, а також матеріальні та інші запаси, необхідні для ведення боротьби, югославські партизани спромоглися відвоювати власну країну, а на завершальній фазі у взаємодії з військами 3-го Українського фронту маршала Радянського Союзу Ф.Толбухіна звільнити столицю і остаточно розгромити окупаційні сили.

Ціна чотирирічної борні колосальна. Хоча точна кількість жертв цієї війни залишається предметом суперечок, у цілому дослідники історії Югославії погоджуються з висновком, що втрати серед населення країни становлять щонайменше 1 мільйон чоловік.

Активну участь у народно-визвольній війні Югославії брали понад 6000 громадян СРСР багатьох національностей, які воювали у складі 188 частин, з'єднань і військових установ НВАЮ, у тому числі «російських» військових формувань.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Ambrose, S. The Victors — The Men of World War II, London, 1998. ISBN 9780684856292
  • Bailey, R. H. (original edition from 1978). Partisans and Guerrillas (World War II; v. 12). Chicago, Illinois, USA: Time-Life Books. 1980.
  • Ciglic, B. and Savic, D. 'Dornier Do 17 The Yugoslav story, Operational Record 1937—1947. Jeroplan, Belgrade, 2007. ISBN 978-86-909727-0-8
  • Cohen, Philip J.; Riesman, David (1996). Serbia's Secret War: Propaganda and the Deceit of History. Texas A&M University Press. ISBN 0890967601. 
  • Dilas, M., Wartime, Harcourt Brace Jovanovich, New York, 1977. ISBN 0-15-694712-9
  • Martin, D. Ally Betrayed: The Uncensored Story of Tito and Mihailovich, Prentice Hall, New York, 1946.
  • Pavličević, Dragutin (2007). Povijest Hrvatske. Naklada Pavičić. ISBN 978-953-6308-71-2. 
  • Pavlowitch, S.K., Hitler's New Disorder: the Second World War in Yugoslavia, Columbia University Press, New York, 2008. ISBN 978-0-231-70050-4
  • Savic, D. and Ciglic, B. Croatian Aces of World War II, Osprey Aircraft of the Aces — 49, Oxford, 2002. ISBN 1841764353
  • Shaw, L. Trial by Slander: A background to the Independent State of Croatia, Harp Books, Canberra, 1973. ISBN 0-909432-00-7
  • Thomas, N., Mikulan, K. and Pavelic, D. 'Axis Forces in Yugoslavia 1941-45 Osprey, London, 1995. ISBN 1855324733
  • Thomas, N., Abbot, P. and Chappell, M. 'Partisan Warfare 1941-45 Osprey, London, 2000. ISBN 0850455138
  • Tomasevich, Jozo; Vucinich, Wayne S. (1969). Contemporary Yugoslavia: Twenty Years of Socialist Experiment. University of California Press. 
  • Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration. Stanford University Press. ISBN 0804708576. 

Примітки Редагувати

  1. сербохорв. Jugoslavenski front або Jugoslovenski front, Југословенски фронт; мак. Југословенски фронт; словен. Jugoslovanska fronta
  2. сербохорв. Narodnooslobodilački rat, Народноослободилачки рат; мак. Народноослободителна борба; словен. Narodnoosvobodilna borba
  1. Tomasevich 2001, p. 255.
  2. Vucinich, Wayne S. (September 1974). Yugoslav Resistance in the Second World War: The Continued Debate. Reviews in European History 1 (2): 274. «In September 1943, the total strength of the armed forces of the Independent State of Croatia (regular army and Ustashe militia) was about 262,000 officers and men.» 
  3. Тимофеев А. Ю. (2011). Сербские союзники Гитлера. с. 144-145. 
  4. Perica, Vjekoslav (2004). Balkan Idols: Religion and Nationalism in Yugoslav States. Oxford University Press. с. 96. ISBN 0195174291. 
  5. ↑ . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2014. 
  6. Tomasevich 1969, p. 120.
  7. ↑ Ramet, Sabrina (2006). The three Yugoslavias: state-building and legitimation, 1918—2005. New York: Indiana University Press. pp. 145—155. ISBN 0253346568
  8. Tomasevich, Jozo (1975). War and Revolution in Yugoslavia, Volume I: The Chetniks. San Francisco: Stanford University Press. p. 246. ISBN 0804708576.
  9. Радянські люди у визвольній боротьбі югославського народу 1941—1945 р.(Советские люди в освободительной борьбе югославского народа 1941—1945 г.) спогади, документи і матеріали, укладач Бушуєва Т. С. — М.: Наука, 1973. — С.196


Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yugoslavskij front Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 a 1 vidomij yak Narodno vizvolna vijna Yugoslaviyi a 2 zbrojnij konflikt mizh Narodno vizvolnoyu armiyeyu Yugoslaviyi ta yiyi soyuznikami z okupacijnimi vijskami nacistskoyi Nimechchini fashistskoyi Italiyi ta yih pribichnikiv pislya vtorgnennya vijsk krayin Osi do Yugoslaviyi u kvitni 1941 roku v hodi operaciyi Aufmarsh 25 Voyenni diyi mizh miscevim naselennyam krayini rozpochalisya praktichno negajno pislya togo yak Korolivstvo Yugoslaviya bulo znisheno suprotivnikom i stalosya rozchlenuvannya krayini mizh Nimechchinoyu Italiyeyu Ugorshinoyu Bolgariyeyu ta marionetkovimi derzhavami sho buli nimi utvoreni Yugoslavskij front Drugoyi Svitovoyi VijniDruga svitova vijnaZverhu zliva zo godinnikovoyu strilkoyu vizit kerivnika Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi Ante Pavelicha do Adolfa Gitlera v Berggof horvatskij partizan Stepan Filipovich pered stratoyu vigukuye Smert fashizmu svoboda narodu general Dragolyub Mihajlovich zi svoyimi chetnikami ustashi z nimeckimi soldatami v koncentracijnomu tabori Yasenovac lider NVAYu marshal Josip Broz Tito z predstavnikami britanskoyi misiyiZverhu zliva zo godinnikovoyu strilkoyu vizit kerivnika Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi Ante Pavelicha do Adolfa Gitlera v Berggof horvatskij partizan Stepan Filipovich pered stratoyu vigukuye Smert fashizmu svoboda narodu general Dragolyub Mihajlovich zi svoyimi chetnikami ustashi z nimeckimi soldatami v koncentracijnomu tabori Yasenovac lider NVAYu marshal Josip Broz Tito z predstavnikami britanskoyi misiyiData 6 kvitnya 1941 15 travnya 1945Misce YugoslaviyaRezultat Vtorgnennya vijsk krayin Osi do Yugoslaviyi rozkol krayini mizh okupantami ta stvorennya marionetkovih derzhav partizansko povstanska vijna protyagom usogo periodu okupaciyi bezzasterezhna kapitulyaciya gitlerivskoyi Nimechchini ta yiyi soyuznikiv peremoga NVAYu utvorennya Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi u podalshomu socialistichnoyi derzhavi SFRYuTeritorialni zmini priyednannya chastki italijskoyi teritoriyi do YugoslaviyiStoroniNacistska Nimechchina Korolivstvo Italiya do 8 veresnya 1943 roku Korolivstvo Ugorshina Korolivstvo Rumuniya do 31 serpnya 1944 roku Bolgarske carstvo do 9 veresnya 1944 roku Horvatiya Uryad Nacionalnogo poryatunku Chetniki 1942 1945 Chetniki 1941 1942 Yugoslavski partizani Narodno vizvolna armiya Yugoslaviyi Albaniya Narodno Vizvolna Armiya Albaniyi Velika Britaniya obmezheno z 1943 SRSR 1944 1945 Bolgarske carstvo z 9 veresnya 1944 roku KomanduvachiAdolf Gitler Maksimilian fon Vajks Aleksander Ler Edmund Glyajze fon Gorstenau Ion Antonesku Miklosh Gorti Mario Roatta Ante Pavelich Viktor Pavichich Slavko Kvaternik Milan Nedich Kosta Pechanac Leon Rupnik Sekula Drlevich Dragolyub Mihajlovich Iliya Trifunovich Birchanin Pavle Dzhurishich Momchilo Dzhuyich Voyislav Lukachevich Dobroslav Evdevich Petar Bachovich Zahariye Ostoyich Josip Broz Tito Milovan Dzhilas Aleksandr Rankovich Kosta Nad Peko Dapchevich Kocha Popovich Petar Drapshin Svetozar Vukmanovich Sava Kovachevich Arso Jovanovich Ivan Goshnyak Fedir Tolbuhin Ficroj Maklejn Enver HodzhaVijskovi sili 1 000 000 321 000 1 262 000 2 bl 21 000 3 bl 15 000 bl 70 000 800 000 1945 4 580 000 3 j Ukrayinskij front Vtrati24 267 zagiblih12 060 zniklih bezvisti Kolaboranti 209 000 zagiblih 5 Partizani 237 000 5 350 000 partizan zagibli 400 000 poranenih 6 Zaginulo civilnogo naselennya 581 000 5 Zagalni vtrati naselennya Yugoslaviyi 1 200 000Spochatku vijna rozpochalasya yak povstanska i partizanska pid provodom prokomunistichnih sil za vizvolennya krayini vid okupantiv ale postupovo peretvorilasya na vijnu i proti miscevih marionetkovih rezhimiv yak ot Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya Korolivstva Chornogoriyi ta serbskogo Uryadu Nacionalnogo poryatunku Vodnochas ce bula krivava gromadyanska vijna mizh partizanami ta serbskimi monarhistami tak zvanimi chetnikami yaki pidtrimuvali okupantiv 7 Iz momentu vtorgnennya vijsk agresoriv na teritoriyu krayini yak yugoslavski partizani tak i monarhichno nalashtovani chetniki bilisya za nezalezhnist Yugoslaviyi razom Odnak pislya 1941 roku ruh chetnikiv perejshov do politiki kolaboracionizmu i rozpochav plidno ta sistematichno pidtrimuvati italijski okupacijni vijska U veresni 1943 pislya kapitulyaciyi fashistskoyi Italiyi chetniki perejshli na bik nimciv ta ustashiv 7 8 Vijska Vermahtu za pidtrimki miscevih kolaboracionistiv neodnorazovo zdijsnyuvali sprobu znishiti oseredki partizanskogo ruhu derzhavi i vzimku ta navesni 1943 buli duzhe blizki do uspihu Odnak popri prograni bitvi yugoslavskim partizanam vdavalosya shvidko vidnoviti svoyu boyezdatnist i zavoyuvati pidtrimku lideriv krayin soyuznikiv antigitlerivskoyi koaliciyi a pislya zavershennya vijni zasnuvati novu socialistichnu derzhavu Otrimuyuchi regulyarnu pidtrimku svoyih dij a takozh materialni ta inshi zapasi neobhidni dlya vedennya borotbi yugoslavski partizani spromoglisya vidvoyuvati vlasnu krayinu a na zavershalnij fazi u vzayemodiyi z vijskami 3 go Ukrayinskogo frontu marshala Radyanskogo Soyuzu F Tolbuhina zvilniti stolicyu i ostatochno rozgromiti okupacijni sili Cina chotiririchnoyi borni kolosalna Hocha tochna kilkist zhertv ciyeyi vijni zalishayetsya predmetom superechok u cilomu doslidniki istoriyi Yugoslaviyi pogodzhuyutsya z visnovkom sho vtrati sered naselennya krayini stanovlyat shonajmenshe 1 miljon cholovik Aktivnu uchast u narodno vizvolnij vijni Yugoslaviyi brali ponad 6000 gromadyan SRSR bagatoh nacionalnostej yaki voyuvali u skladi 188 chastin z yednan i vijskovih ustanov NVAYu u tomu chisli rosijskih vijskovih formuvan 9 Div takozh RedaguvatiOperaciya Resselshprung 1944 Narodno vizvolna armiya Yugoslaviyi Balkanska kampaniya Druga svitova vijna Sim antipartizanskih nastupiv v Yugoslaviyi Drugij antipartizanskij nastup v Yugoslaviyi Tretij antipartizanskij nastup v YugoslaviyiLiteratura RedaguvatiAmbrose S The Victors The Men of World War II London 1998 ISBN 9780684856292 Bailey R H original edition from 1978 Partisans and Guerrillas World War II v 12 Chicago Illinois USA Time Life Books 1980 Ciglic B and Savic D Dornier Do 17 The Yugoslav story Operational Record 1937 1947 Jeroplan Belgrade 2007 ISBN 978 86 909727 0 8 Cohen Philip J Riesman David 1996 Serbia s Secret War Propaganda and the Deceit of History Texas A amp M University Press ISBN 0890967601 Dilas M Wartime Harcourt Brace Jovanovich New York 1977 ISBN 0 15 694712 9 Martin D Ally Betrayed The Uncensored Story of Tito and Mihailovich Prentice Hall New York 1946 Pavlicevic Dragutin 2007 Povijest Hrvatske Naklada Pavicic ISBN 978 953 6308 71 2 Pavlowitch S K Hitler s New Disorder the Second World War in Yugoslavia Columbia University Press New York 2008 ISBN 978 0 231 70050 4 Savic D and Ciglic B Croatian Aces of World War II Osprey Aircraft of the Aces 49 Oxford 2002 ISBN 1841764353 Shaw L Trial by Slander A background to the Independent State of Croatia Harp Books Canberra 1973 ISBN 0 909432 00 7 Thomas N Mikulan K and Pavelic D Axis Forces in Yugoslavia 1941 45 Osprey London 1995 ISBN 1855324733 Thomas N Abbot P and Chappell M Partisan Warfare 1941 45 Osprey London 2000 ISBN 0850455138 Tomasevich Jozo Vucinich Wayne S 1969 Contemporary Yugoslavia Twenty Years of Socialist Experiment University of California Press Tomasevich Jozo 2001 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 Occupation and Collaboration Stanford University Press ISBN 0804708576 Primitki RedaguvatiVinoski serbohorv Jugoslavenski front abo Jugoslovenski front Јugoslovenski front mak Јugoslovenski front sloven Jugoslovanska fronta serbohorv Narodnooslobodilacki rat Narodnooslobodilachki rat mak Narodnoosloboditelna borba sloven Narodnoosvobodilna borba Dzherela Tomasevich 2001 p 255 Vucinich Wayne S September 1974 Yugoslav Resistance in the Second World War The Continued Debate Reviews in European History 1 2 274 In September 1943 the total strength of the armed forces of the Independent State of Croatia regular army and Ustashe militia was about 262 000 officers and men Timofeev A Yu 2011 Serbskie soyuzniki Gitlera s 144 145 Perica Vjekoslav 2004 Balkan Idols Religion and Nationalism in Yugoslav States Oxford University Press s 96 ISBN 0195174291 a b v Yugoslavia manipulations with the number Second World War victims Zagreb Croatian Information center 1993 ISBN 0 919817 32 7 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 29 sichnya 2014 Tomasevich 1969 p 120 a b Ramet Sabrina 2006 The three Yugoslavias state building and legitimation 1918 2005 New York Indiana University Press pp 145 155 ISBN 0253346568 Tomasevich Jozo 1975 War and Revolution in Yugoslavia Volume I The Chetniks San Francisco Stanford University Press p 246 ISBN 0804708576 Radyanski lyudi u vizvolnij borotbi yugoslavskogo narodu 1941 1945 r Sovetskie lyudi v osvoboditelnoj borbe yugoslavskogo naroda 1941 1945 g spogadi dokumenti i materiali ukladach Bushuyeva T S M Nauka 1973 S 196 nbsp Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yugoslavskij front Drugoyi svitovoyi vijni amp oldid 38313958