www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маріо Роатта італ Mario Roatta 2 лютого 1887 Модена 7 січня 1968 Рим італійський генерал часів Першої та Другої світових

Маріо Роатта

Маріо Роатта (італ. Mario Roatta; 2 лютого 1887, Модена — 7 січня 1968, Рим) — італійський генерал часів Першої та Другої світових війн, один з ініціаторів військових злочинів італійських військ у Югославії проти словенців, глава розвідувальної служби фашистської Італії.

Маріо Роатта
італ. Mario Roatta
Прізвисько Чорний звір
Народження 2 лютого 1887(1887-02-02)
Модена, Емілія-Романья, Королівство Італія
Смерть 7 січня 1968(1968-01-07) (80 років)
Рим, Італія
Країна  Італія
 Королівство Італія
Рід військ сухопутні війська
Роки служби 1906—1945
Звання генерал
Командування Corpo Truppe Volontaried
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна
Нагороди
Великий офіцер ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Офіцер Колоніального ордена Зірки Італії
 Маріо Роатта у Вікісховищі

Біографія Редагувати

14 вересня 1906 року закінчив Військову академію Модени та отримав звання молодшого лейтенанта піхоти. У званні штаб-офіцера брав участь у Першій світовій війні, після війни був італійським військовим аташе у Варшаві, Гельсінкі, Ризі та Таллінні, командував 84-м піхотним полком «Венеція», з 1934 по 1936 роки очолював Фашистську розвідувальну службу. У роки Громадянської війни в Іспанії командував на боці фалангістів Італійським експедиційним корпусом у грудні 1936 року, на початку 1937 року брав участь у переможній Малагській операції, однак у Гвадалахарській операції зазнав невдачі і був відсторонений від командування (продовжив командування дивізією «Флегодина».

З ініціативи Паоло Аньої Роатта увійшов до Організації виявлення та придушення антифашизму. Незважаючи на те, що він не був формальним главою організації, він був причетний до багатьох злочинів: так, вважається, що від його рук 11 червня 1937 року загинули у французькому Баньоль-де-л'Орн брати Карло і Нелло Росселлі, хоча офіційно в цьому звинувачували особисто П'єтро Бадольо та Беніто Муссоліні. У 1939 році Роатта протягом декількох місяців працював італійським військовим аташе в Берліні, а потім став заступником начальника генерального штабу сухопутних військ. 27 грудня 1939 року направив відкритий лист Бадольо та Муссоліні з висловленням невдоволення технічним оснащенням армії. У березні 1941 року Роатта, підкоряючись маршалу Родольфо Граціані, ввів італійські війська до Югославії. З січня 1942 року, вже під командуванням Вітторіо Амброзіо він командував 2-ю італійською армією у Словенії та Хорватії.

Роатта командував італійськими військами (переважно 6-ю армією) у низці операцій, у тому числі в битві на Неретві; також йому доручили оборону Риму в 1943 році, проте Роатта втік від німців і не був спійманий навіть у своїй штаб-квартирі в Монтеротондо (він зник у Бріндізі). 26 липня 1943 року його команда влаштувала бійню, стративши відразу 100 антифашистів. Тільки навесні 1945 року його заарештували і засудили за вбивство братів Росселлі, засудивши до довічного позбавлення волі. Однак ще до затвердження вироку, Роатта втік за допомогою своїх спільників до Іспанії. 1948 року вирок скасували, але Роатта і не подумав повертатися на батьківщину. Вимоги Югославії екстрадувати військового злочинця з Іспанії відхилив Франсіско Франко, а Великобританія сприяла виправданню всіх діячів режиму Муссоліні задля придушення комуністичного руху в Італії.

Роатта повернувся на батьківщину незадовго до смерті. Вже потім після його смерті розгорнулися дискусії з приводу його особистості: історик Алессандра Керсеван та журналіст Рорі Керролл звинуватили італійців у «історичній амнезії» і спробам переписування історії, оскільки ті нібито виправдовували жорстокість Роатти та арешт двох військових кінооператорів, що зафіксували Грецію.

Воєнні злочини Редагувати

Роатта став одним із організаторів геноциду словенців у Другій світовій, виконуючи приписи Муссоліні щодо знищення «500 тисяч словенських та хорватських варварів для життя 50 тисяч італійців». Мрії Муссоліні про розширення кордонів Італії до Динарських Альп, гори Сніжник (Невозо) та перевалу Бреннер здійснювалися за рахунок життів безневинних цивільних. Роатта особисто підписав «Циркуляр 3C», який фактично дозволяв італійським солдатам вчиняти будь-які дії (навіть протиправні) проти цивільного населення окупованої Словенії. За допомогою німецької поліції італійці розпочали етнічні чистки на всій окупованій території: страти, захоплення в заручники, масові вбивства, посилання на концтабори Раб і Гонарс, спалювання сіл стали повсякденною справою. Накази наказувалося виконувати повністю і не виявляючи до когось милосердя, щоб нові території були заселені італійськими колоністами. За свідченнями листів італійських солдатів, винищувалися цілі сім'ї: когось забивали до смерті, а когось навіть розстрілювали. За свідченнями істориків Джеймса Уолстона і Карло Спартако Каподжеко, італійці у своїй жорстокості до словенців у концтаборі Раб перевершили навіть німців до євреїв у Бухенвальді: щороку в Бухенвальді вмирало до 15 % в'язнів, а в концтаборі на 3 %. За свідченням єпископа острова Велья (нині Крк) Йоже Сребнича, який доповідав Папі Римському Пію XII, кількість громадянських жертв склала як мінімум 3500 осіб. Жертвами свавілля з боку підлеглих Роатти стали і хорвати в ряді регіонів: Далмації, Ліке, Кордуні та Горські-Котарі.

При цьому Роатта свідомо саботував наказ про видачу єврейських біженців німцям у 1942. 17 листопада 1942 року після зустрічі з Роаттою Муссоліні скасував рішення про видачу. Всі єврейські біженці були інтерновані в загальний табір і залишалися під охороною італійської армії та були врятовані від знищення.

Присвоєні військові звання Редагувати

Нагороди Редагувати

  • Кавалер Савойського військового ордена (16 червня 1939)
  • Великий офіцер ордена Корони Італії (16 вересня 1936)
  • Командор ордена Святих Маврикія та Лазаря (15 січня 1940)
  • Командор ордена Корони Італії (21 січня 1935)
  • Кавалер-офіцер ордена Святих Маврикія та Лазаря (14 січня 1938)
  • Офіцер Колоніального ордена Зірки Італії (16 липня 1936)
  • Орден Трьох зірок III ступеня (15 грудня 1930)
  • Військова медаль (Іспанія) (1939)
  • Залізний хрест (січень 1942)

Примітки Редагувати

  1. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. ↑ (Archived by WebCite®), written by Rory Carroll, Education, The Guardian, June 2001
  5. ↑ Effie Pedaliu (2004) Britain and the 'Hand-over' of Italian War Criminals to Yugoslavia, 1945-48. Journal of Contemporary History. Vol. 39, No. 4, Special Issue: Collective Memory, pp. 503—529 (JStor.org preview)
  6. Heiber, Helmut, and Glantz, David M. Hitler and His Generals: Military Conferences 1942-1945. — New York : Enigma Books, 2005. — ISBN 1-929631-09-X., p. 838
  7. . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 24 грудня 2013. 
  8. . Time. 12 березня 1945. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 12 травня 2010. 
  9. . Time. 23 квітня 1945. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 12 травня 2010. 
  10. Alessandra Kersevan (2008) Foibe — Revisionismo di stato e amnesie della repubblica. Kappavu, Udine
  11. Verginella, Marta. Antislavizmo, rassizmo di frontiera? // [1] — 2011. — ISBN 978-88-6576-106-9. з джерела 17 лютого 2022
  12. Santarelli, Enzo. [2] — 1979. — С. 196. з джерела 17 лютого 2022
  13. . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 17 лютого 2022. 
  14. Giuseppe Piemontese (1946): Twenty-nine months of Italian occupation of the Province of Ljubljana. On page 3. Book also quoted in: Ballinger, P. (2002), p.138
  15. . Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 17 лютого 2022. 
  16. Giuseppe Piemontese (1946): Twenty-nine months of Italian occupation of the Province of Ljubljana
  17. Steinberg, Jonathan (2002) All Or Nothing: The Axis and the Holocaust, 1941—1943, Routledge, ISBN 0-415-29069-4, p.34
  18. James Walston, a historian at The American University of Rome. Quoted in , The Guardian, London, UK, June 25, 2003
  19. James Walston (1997) History and Memory of the Italian Concentration Camps [ 28 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Historical Journal, 40.
  20. ↑ Cresciani, Gianfranco (2004) Clash of civilisations [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.], Italian Historical Society Journal, Vol.12, No.2, p.7
  21. Priopćenje BR. 7 Državne komisije za utvrđivanje zločina okupatora i njihovih pomagača [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] (сербо-хорв.)
  22. Chip Berlet. (1992). Old Nazis, the New Right, and the Republican Party (англ.). publiceye.org. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 2 січня 2012. 
  23. Nora Levin. [3] — New York : The Schocken Books, 1973. — P. 514—517. з джерела 20 липня 2008 Архивированная копия. оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 23 січня 2014. 
  24. Беркович Е. М. Банальность добра, или Как итальянские фашисты спасали евреев. Часть 1 // Заметки по еврейской истории : интернет-журнал. — . — Вип. 1. з джерела 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.

Література Редагувати

  • Burgwyn, H. James (2004). «General's Roatta War після Partisans in Yugoslavia: 1942». Journal of Modern Italian Studies 9 (3): 314—329. doi:10.1080/1354571042000254746.
  • Cohen, Philip J. (1996). Serbia's Secret War: Propaganda and the Deceit of History. College Station: Texas A&M University Press. ISBN 978-0-89096-760-7 .
  • Heiber, Helmut; Glantz, David M. (2005). Hitler and His Generals: Military Conferences 1942—1945. New York: Enigma Books. ISBN 978-1-929631-09-4 .
  • Hoare, Marko Attila (2006). Genocide and Resistance in Hitler's Bosnia: The Partisans and the Chetniks. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-726380-8 .
  • Milazzo, Matteo J. (1975). The Chetnik Movement & Yugoslav Resistance. Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-1589-8 .
  • Pavlowitch, Stevan K. (2007). Hitler's New Disorder: The Second World War in Yugoslavia. New York: Columbia University Press. ISBN 978-1-85065-895-5 .
  • Pedaliu, Effie GH (Жовтень 2004). «Britain and the 'Hand-over' of Italian War Criminals to Yugoslavia, 1945-48». Journal of Contemporary History 39 (4): 503—529. doi:10.1177/0022009404046752.
  • Ramet, Sabrina P. (2006). The Three Yugoslavias: State-Building and Legitimation, 1918—2005. Bloomington: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-34656-8 .
  • Rodogno, Davide (2006). Fascism's European Empire: Italian Occupation протягом Second World War. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-84515-1 .
  • Steinberg, Jonathan (2002). All or Nothing: The Axis and the Holocaust, 1941—1943. London: Routledge. ISBN 978-0-415-29069-2 .
  • Sullivan, Brian R. (Жовтень 1995). «Fascist Italy's Military Involvement in the Spanish Civil War». The Journal of Military History 59 (4): 697—727.
  • Tomasevich, Jozo (1975). War and Revolution in Yugoslavia, 1941—1945: The Chetniks. Stanford: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-0857-9 .
  • Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941—1945: Occupation and Collaboration. Stanford: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-3615-2 .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mario Roatta ital Mario Roatta 2 lyutogo 1887 Modena 7 sichnya 1968 Rim italijskij general chasiv Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn odin z iniciatoriv vijskovih zlochiniv italijskih vijsk u Yugoslaviyi proti slovenciv 4 5 glava rozviduvalnoyi sluzhbi fashistskoyi Italiyi 6 Mario Roattaital Mario RoattaPrizvisko Chornij zvirNarodzhennya 2 lyutogo 1887 1887 02 02 1 2 3 Modena Emiliya Romanya Korolivstvo ItaliyaSmert 7 sichnya 1968 1968 01 07 1 2 3 80 rokiv Rim ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaRid vijsk suhoputni vijskaRoki sluzhbi 1906 1945Zvannya generalKomanduvannya Corpo Truppe VolontariedVijni bitvi Persha svitova vijnaGromadyanska vijna v IspaniyiDruga svitova vijnaNagorodi Velikij oficer ordena Koroni ItaliyiKomandor ordena Koroni ItaliyiOficer Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Mario Roatta u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Voyenni zlochini 3 Prisvoyeni vijskovi zvannya 4 Nagorodi 5 Primitki 6 LiteraturaBiografiya Redaguvati14 veresnya 1906 roku zakinchiv Vijskovu akademiyu Modeni ta otrimav zvannya molodshogo lejtenanta pihoti U zvanni shtab oficera brav uchast u Pershij svitovij vijni pislya vijni buv italijskim vijskovim atashe u Varshavi Gelsinki Rizi ta Tallinni komanduvav 84 m pihotnim polkom Veneciya z 1934 po 1936 roki ocholyuvav Fashistsku rozviduvalnu sluzhbu U roki Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi komanduvav na boci falangistiv Italijskim ekspedicijnim korpusom u grudni 1936 roku na pochatku 1937 roku brav uchast u peremozhnij Malagskij operaciyi odnak u Gvadalaharskij operaciyi zaznav nevdachi i buv vidstoronenij vid komanduvannya prodovzhiv komanduvannya diviziyeyu Flegodina Z iniciativi Paolo Anoyi Roatta uvijshov do Organizaciyi viyavlennya ta pridushennya antifashizmu Nezvazhayuchi na te sho vin ne buv formalnim glavoyu organizaciyi vin buv prichetnij do bagatoh zlochiniv tak vvazhayetsya sho vid jogo ruk 11 chervnya 1937 roku zaginuli u francuzkomu Banol de l Orn brati Karlo i Nello Rosselli hocha oficijno v comu zvinuvachuvali osobisto P yetro Badolo ta Benito Mussolini U 1939 roci Roatta protyagom dekilkoh misyaciv pracyuvav italijskim vijskovim atashe v Berlini a potim stav zastupnikom nachalnika generalnogo shtabu suhoputnih vijsk 27 grudnya 1939 roku napraviv vidkritij list Badolo ta Mussolini z vislovlennyam nevdovolennya tehnichnim osnashennyam armiyi U berezni 1941 roku Roatta pidkoryayuchis marshalu Rodolfo Graciani vviv italijski vijska do Yugoslaviyi Z sichnya 1942 roku vzhe pid komanduvannyam Vittorio Ambrozio vin komanduvav 2 yu italijskoyu armiyeyu u Sloveniyi ta Horvatiyi Roatta komanduvav italijskimi vijskami perevazhno 6 yu armiyeyu u nizci operacij u tomu chisli v bitvi na Neretvi takozh jomu doruchili oboronu Rimu v 1943 roci prote Roatta vtik vid nimciv i ne buv spijmanij navit u svoyij shtab kvartiri v Monterotondo vin znik u Brindizi 7 26 lipnya 1943 roku jogo komanda vlashtuvala bijnyu strativshi vidrazu 100 antifashistiv Tilki navesni 1945 roku jogo zaareshtuvali i zasudili za vbivstvo brativ Rosselli 8 zasudivshi do dovichnogo pozbavlennya voli 9 Odnak she do zatverdzhennya viroku Roatta vtik za dopomogoyu svoyih spilnikiv do Ispaniyi 1948 roku virok skasuvali ale Roatta i ne podumav povertatisya na batkivshinu Vimogi Yugoslaviyi ekstraduvati vijskovogo zlochincya z Ispaniyi vidhiliv Fransisko Franko a Velikobritaniya spriyala vipravdannyu vsih diyachiv rezhimu Mussolini zadlya pridushennya komunistichnogo ruhu v Italiyi 5 Roatta povernuvsya na batkivshinu nezadovgo do smerti Vzhe potim pislya jogo smerti rozgornulisya diskusiyi z privodu jogo osobistosti istorik Alessandra Kersevan ta zhurnalist Rori Kerroll zvinuvatili italijciv u istorichnij amneziyi 10 i sprobam perepisuvannya istoriyi oskilki ti nibito vipravdovuvali zhorstokist Roatti ta aresht dvoh vijskovih kinooperatoriv sho zafiksuvali Greciyu 4 Voyenni zlochini RedaguvatiRoatta stav odnim iz organizatoriv genocidu slovenciv u Drugij svitovij vikonuyuchi pripisi Mussolini shodo znishennya 500 tisyach slovenskih ta horvatskih varvariv dlya zhittya 50 tisyach italijciv 11 12 Mriyi Mussolini pro rozshirennya kordoniv Italiyi do Dinarskih Alp gori Snizhnik Nevozo ta perevalu Brenner zdijsnyuvalisya za rahunok zhittiv beznevinnih civilnih Roatta osobisto pidpisav Cirkulyar 3C yakij faktichno dozvolyav italijskim soldatam vchinyati bud yaki diyi navit protipravni proti civilnogo naselennya okupovanoyi Sloveniyi 13 14 Za dopomogoyu nimeckoyi policiyi italijci rozpochali etnichni chistki na vsij okupovanij teritoriyi 15 strati zahoplennya v zaruchniki masovi vbivstva posilannya na konctabori Rab i Gonars spalyuvannya sil stali povsyakdennoyu spravoyu Nakazi nakazuvalosya vikonuvati povnistyu i ne viyavlyayuchi do kogos miloserdya 16 shob novi teritoriyi buli zaseleni italijskimi kolonistami 17 Za svidchennyami listiv italijskih soldativ vinishuvalisya cili sim yi kogos zabivali do smerti a kogos navit rozstrilyuvali 18 Za svidchennyami istorikiv Dzhejmsa Uolstona 19 i Karlo Spartako Kapodzheko 20 italijci u svoyij zhorstokosti do slovenciv u konctabori Rab perevershili navit nimciv do yevreyiv u Buhenvaldi shoroku v Buhenvaldi vmiralo do 15 v yazniv a v konctabori na 3 Za svidchennyam yepiskopa ostrova Velya nini Krk Jozhe Srebnicha yakij dopovidav Papi Rimskomu Piyu XII kilkist gromadyanskih zhertv sklala yak minimum 3500 osib 20 Zhertvami svavillya z boku pidleglih Roatti stali i horvati v ryadi regioniv Dalmaciyi Like Korduni ta Gorski Kotari 21 Pri comu Roatta svidomo sabotuvav nakaz pro vidachu yevrejskih bizhenciv nimcyam u 1942 22 23 17 listopada 1942 roku pislya zustrichi z Roattoyu Mussolini skasuvav rishennya pro vidachu Vsi yevrejski bizhenci buli internovani v zagalnij tabir i zalishalisya pid ohoronoyu italijskoyi armiyi ta buli vryatovani vid znishennya 24 Prisvoyeni vijskovi zvannya RedaguvatiSottotenente molodshij lejtenant 14 veresnya 1906 Tenente lejtenant 14 veresnya 1909 Kapitan 16 serpnya 1914 Major 4 sichnya 1917 Tenente kolonnello pidpolkovnik 7 zhovtnya 1917 Kolonnello polkovnik 5 grudnya 1926 Brigadnij general 1 sichnya 1935 Divizijnij general 11 lyutogo 1937 Korpusnij general 19 lipnya 1939 General priznachenij dlya komanduvannya armiyeyu 18 lyutogo 1942 General armiyi 1 lipnya 1943Nagorodi RedaguvatiKavaler Savojskogo vijskovogo ordena 16 chervnya 1939 Velikij oficer ordena Koroni Italiyi 16 veresnya 1936 Komandor ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya 15 sichnya 1940 Komandor ordena Koroni Italiyi 21 sichnya 1935 Kavaler oficer ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya 14 sichnya 1938 Oficer Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi 16 lipnya 1936 Orden Troh zirok III stupenya 15 grudnya 1930 Vijskova medal Ispaniya 1939 Zaliznij hrest sichen 1942 Primitki Redaguvati a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Munzinger Personen d Track Q107343683 a b Italy s bloody secret Archived by WebCite written by Rory Carroll Education The Guardian June 2001 a b Effie Pedaliu 2004 Britain and the Hand over of Italian War Criminals to Yugoslavia 1945 48 Journal of Contemporary History Vol 39 No 4 Special Issue Collective Memory pp 503 529 JStor org preview Heiber Helmut and Glantz David M Hitler and His Generals Military Conferences 1942 1945 New York Enigma Books 2005 ISBN 1 929631 09 X p 838 General der Fallschirmptruppe Hermann Bernhard Ramcke Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 24 grudnya 2013 Foreign News Trial of Errors Time 12 bereznya 1945 Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 12 travnya 2010 ITALY A Duke Departs Time 23 kvitnya 1945 Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 12 travnya 2010 Alessandra Kersevan 2008 Foibe Revisionismo di stato e amnesie della repubblica Kappavu Udine Verginella Marta Antislavizmo rassizmo di frontiera 1 2011 ISBN 978 88 6576 106 9 Arhivovano z dzherela 17 lyutogo 2022 Santarelli Enzo 2 1979 S 196 Arhivovano z dzherela 17 lyutogo 2022 James H Burgwyn General Roatta s war against the partisans in Yugoslavia 1942 Journal of Modern Italian Studies Volume 9 Number 3 September 2004 pp 314 329 16 link by IngentaConnect Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 17 lyutogo 2022 Giuseppe Piemontese 1946 Twenty nine months of Italian occupation of the Province of Ljubljana On page 3 Book also quoted in Ballinger P 2002 p 138 Ballinger P 2002 History in exile memory and identity at the borders of the Balkans Princeton University Press ISBN 0 691 08697 4 Arhiv originalu za 21 veresnya 2015 Procitovano 17 lyutogo 2022 Giuseppe Piemontese 1946 Twenty nine months of Italian occupation of the Province of Ljubljana Steinberg Jonathan 2002 All Or Nothing The Axis and the Holocaust 1941 1943 Routledge ISBN 0 415 29069 4 p 34 James Walston a historian at The American University of Rome Quoted in Rory Carroll Italy s bloody secret The Guardian Archived by WebCite The Guardian London UK June 25 2003 James Walston 1997 History and Memory of the Italian Concentration Camps Arhivovano 28 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Historical Journal 40 a b Cresciani Gianfranco 2004 Clash of civilisations Arhivovano 6 travnya 2020 u Wayback Machine Italian Historical Society Journal Vol 12 No 2 p 7 Priopcenje BR 7 Drzavne komisije za utvrđivanje zlocina okupatora i njihovih pomagaca Arhivovano 25 grudnya 2013 u Wayback Machine serbo horv Chip Berlet 1992 Old Nazis the New Right and the Republican Party angl publiceye org Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 2 sichnya 2012 Nora Levin 3 New York The Schocken Books 1973 P 514 517 Arhivovano z dzherela 20 lipnya 2008 Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 20 lipnya 2008 Procitovano 23 sichnya 2014 Berkovich E M Banalnost dobra ili Kak italyanskie fashisty spasali evreev Chast 1 Zametki po evrejskoj istorii internet zhurnal Vip 1 Arhivovano z dzherela 17 lyutogo 2022 Procitovano 17 lyutogo 2022 Literatura RedaguvatiBurgwyn H James 2004 General s Roatta War pislya Partisans in Yugoslavia 1942 Journal of Modern Italian Studies 9 3 314 329 doi 10 1080 1354571042000254746 Cohen Philip J 1996 Serbia s Secret War Propaganda and the Deceit of History College Station Texas A amp M University Press ISBN 978 0 89096 760 7 Heiber Helmut Glantz David M 2005 Hitler and His Generals Military Conferences 1942 1945 New York Enigma Books ISBN 978 1 929631 09 4 Hoare Marko Attila 2006 Genocide and Resistance in Hitler s Bosnia The Partisans and the Chetniks Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 726380 8 Milazzo Matteo J 1975 The Chetnik Movement amp Yugoslav Resistance Baltimore Johns Hopkins University Press ISBN 978 0 8018 1589 8 Pavlowitch Stevan K 2007 Hitler s New Disorder The Second World War in Yugoslavia New York Columbia University Press ISBN 978 1 85065 895 5 Pedaliu Effie GH Zhovten 2004 Britain and the Hand over of Italian War Criminals to Yugoslavia 1945 48 Journal of Contemporary History 39 4 503 529 doi 10 1177 0022009404046752 Ramet Sabrina P 2006 The Three Yugoslavias State Building and Legitimation 1918 2005 Bloomington Indiana University Press ISBN 978 0 253 34656 8 Rodogno Davide 2006 Fascism s European Empire Italian Occupation protyagom Second World War Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 84515 1 Steinberg Jonathan 2002 All or Nothing The Axis and the Holocaust 1941 1943 London Routledge ISBN 978 0 415 29069 2 Sullivan Brian R Zhovten 1995 Fascist Italy s Military Involvement in the Spanish Civil War The Journal of Military History 59 4 697 727 Tomasevich Jozo 1975 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 The Chetniks Stanford Stanford University Press ISBN 978 0 8047 0857 9 Tomasevich Jozo 2001 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 Occupation and Collaboration Stanford Stanford University Press ISBN 978 0 8047 3615 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mario Roatta amp oldid 39949047